1.6. Шкала оцінювання

За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів. Враховуючи, що курс вивчається протягом двох семестрів, результат визначається за стобальною системою у кожному семестрі окремо.

Оцінка за шкалою ЕСТS	Шкала рейтингу для ДУЕП	Оцінка за національною (чотирибальною) шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	82-89	4 (добре) - дозволяється перескладання на більш високу оцінку (А)
С	75-81	4 (добре) – перескладання на більш високу оцінку не дозволяється
D	67-74	3 (задовільно) - дозволяється перескладання на більш високу оцінку, але не вище С
Е	60-66	3 (задовільно) - перескладання на більш високу оцінку не дозволяється
FХ	35-59	2 (незадовільно) - дозволяється перескладання на більш високу оцінку, але не вище Е
Х	0-34	2 (незадовільно) – з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

Робота на практичному занятті оцінюється за такими критеріями:

1 бал – присутність на практичному занятті, уважне і дисципліноване сприйняття відповідей студентів, спроможність продовжити чи доповнити повідомлення товариша;

2 бали – відповідь на задане викладачем запитання репродуктивна (тільки матеріал лекції), схематична, уривчаста, без прикладів та посилань на першоджерела;

3 бали – відповідь на задане викладачем запитання побудована на матеріалі лекції, логічна, послідовна, з прикладами, але без посилань на першоджерела; наведення конспектів занять, дидактичних ігор з журналів та посібників (ксерокопії);

4 бали – відповідь-виступ на задане викладачем запитання побудований на матеріалі лекції, статті у підручнику, логічний, послідовний, з прикладами та посиланнями на першоджерела; адаптація конспектів занять, наведених у посібниках та журналах, до завдань практичного заняття; підбір дидактичних ігор з додаткової літератури;

5 балів – відповідь на задане викладачем запитання побудована на матеріалі лекції, статті у підручнику, логічна, послідовна, з власними (не хрестоматійними) прикладами та посиланнями на першоджерела, які пропонуються викладачем до самостійного опрацювання, з узагальненнями; активна участь у обговоренні проблемних питань, висловлювання власної точки зору, доповнення відповідей товаришів; самостійне складання конспектів, придумування дидактичних ігор тощо.

1.7. Базові компетенції навчальної дисципліни «Теорія та методика розвитку рідної мови дітей»

У процесі викладання методики студенти спеціальності “Дошкільна освіта” повинні оволодіти такими знаннями:

• засвоїти зміст понять культура мовленнєвого спілкування, культура мовлення, мовленнєве середовище, мовленнєвий етикет, мовна та мовленнєва (діамонологічна, лексична, граматична, лексична) компетентностіі;

• оволодіти теоретичними основами методики розвитку мовлення;

• засвоїти зміст відповідних розділів програми розвитку в дитячому садку (“Мовленнєвий розвиток”, “Художня література”, “Навчання елементів грамоти”);

• ознайомитися з особливостями розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку;

• ознайомитись з передовим педагогічним досвідом роботи з розвитку мови та навчання елементам грамоти;

• засвоїти теоретичні знання організації та управління роботою з розвитку мови в дошкільному закладі, у відділах народної освіти.

Таким чином, у результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти вміннями:

• навчитися складати конспекти занять, зразки розповідей вихователя, тексти дидактичних ігор, вправ, мовних задач;

• планувати роботу з розвитку мовлення;

• оволодіти практичними уміннями й навичками роботи з дітьми з розвитку мовлення;

• засвоїти практичні вміння організації та управління роботою з розвитку мови в дошкільному закладі, у відділах народної освіти.