Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра початкової і дошкільної освіти

Затверджую	Ухвалено
Голова вченої ради психолого-педагогічного факультету «____»_______________ 2011 р. ________проф. Карапузова Н.Д.	на засіданні кафедри початкової і дошкільної освіти протокол № 1 від 30 серпня 2011 р. Завкафедри________проф.Федій О.А.

П е д а г о г і к а

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

про кредитно-модульне вивчення курсу „Педагогіка” для студентів першого курсу психолого-педагогічного факультету Полтавського національного

педагогічного університету імені В.Г. Короленка

(групи ОМ-15, М-12, Х-19)

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) істотно відрізняється від традиційної лекційно-практичної системи навчання. Вона впроваджується з метою стимулювання систематичної, ритмічної самостійної роботи студентів, підвищення об’єктивності оцінки їхніх навчальних досягнень, визначення рейтингу студентів, запровадження здорової конкуренції між ними в навчанні і розвитку їхніх творчих здібностей. КМСОНП – це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Вона покликана, насамперед, внести такі зміни в організаційні засади педагогічного процесу у вищій школі, які б забезпечили суттєву його демократизацію, створили умови для зміни ролі студента в навчанні шляхом перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу, надали б навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяли б запровадженню принципу індивідуалізації навчання. Це дозволяє акцентувати увагу не на формуванні знань, умінь і навичок, а на розвитку в студентської молоді культурних потреб і творчих здібностей, що на сьогоднішній день відповідає вимогам інтеграції України в європейське співтовариство.

Заліковий кредит– це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Кредитно-модульне навчання проводиться на основі попередньо визначених навчальних модулів. Навчальний (змістовий) модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної навчальної дисципліни, що реалізується відповідними організаційними формами навчального процесу вищої школи. Він є відносно самостійною частиною навчального процесу, яка містить одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів.

Кожний навчальний модуль завершується підсумковим контролем знань і одержанням рейтингової оцінки за різні види навчальної діяльності студента. Рейтингова оцінка з ”Педагогіки” – це сума балів, отриманих студентом у результаті усного опитування, тестового контролю, виконання індивідуальних і творчих завдань тощо.

Наприкінці семестру викладач виставляє студенту рейтингову оцінку з навчальної дисципліни, що є допуском до складання семестрового заліку або екзамену. Екзаменаційна оцінка з „Педагогіки” виставляється за чотирибальною шкалою („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”) і вноситься до залікової книжки згідно з установленим порядком. Екзаменаційна оцінка є остаточною і не може бути замінена виставленою до цього рейтинговою оцінкою з навчальної дисципліни; у деяких випадках вона може бути вищою або нижчою від рейтингової оцінки. Для студентів, які на високому рівні засвоїли навчальний матеріал з „Педагогіки” і відзвітувалися за змістом усіх модулів до закінчення семестру, екзаменаційна оцінка виставляється автоматично.

Засвоєння навчального модуля розпочинається оглядово-установчими лекціями. Наступний етап – це лабораторно-практичні заняття, позааудиторна самостійна та індивідуальна робота студентів, консультації, виконання тестових і творчих робіт, що у своїй сукупності і складає зміст навчального модуля.

Виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю рейтингових балів, облік яких ведуть, як викладач, так і сам студент, виходячи зі структури залікових кредитів. Оскільки наперед відомо, яку кількість балів слід набрати для того, щоб отримати оцінку „відмінно”, „добре” або „задовільно”, кожен студент дістає можливість протягом усього періоду вивчення дисципліни контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування у засвоєнні „Педагогіки”.

Сумарна кількість рейтингових балів за основні види навчальної роботи впродовж семестру – 60 р.б. При складанні екзамену наприкінці семестру студент може набрати від 1 до 40 р.б. додатково.

Кількість рейтингових балів за основні види навчальної роботи:

• присутність на лекції 0 р.б.;

• відсутність на лекції -5 р.б.;

• присутність на лабораторно-практичному занятті 0 р.б.;

• відсутність на лабораторно-практичному занятті -5 р.б.;

• непідготовленість до заняття -5 р.б.;

• доповнення на лабораторно-практичному занятті +1 р.б.;

• ґрунтовна відповідь, висока активність +3 р.б.;

• тестовий контроль за темою лекційного заняття +3 р.б.;

• письмове виконання самостійного завдання до лабораторно-практичного заняття +3 р.б.;

• конспект завдання для самостійного опрацювання з навчального модуля + 3 р.б.;

• підготовка „Педагогічних вістей” +3 р.б.;

• підготовка усних повідомлень (рефератів) +3 р.б.

Пропущені студентом заняття оцінюються -5 р.б. Якщо пропуск мотивований поважною причиною, то студенту дозволяється відпрацювати заняття і підвищити свій рейтинг. При цьому відпрацювання має здійснюватися з допомогою викладача за рахунок окремих занять, годин, які відводяться навчально-методичним відділом університету.

Додатково виставляються рейтингові бали, якщо студент готує доповідь до студентської наукової конференції, бере участь у роботі проблемної групи, подає статтю до збірника наукових праць чи матеріалів конференції тощо:

Результати творчої роботи студента	Рівень результативності та рейтингові бали
Стаття у факультетському збірнику, призове місце на конкурсі наукових робіт, приз за експонат на виставці студентських робіт, доповідь на факультетській науковій конференції та ін.	Iрівень, факультетський, +10 р.б.
Ті ж досягнення на заходах вузівського рівня, декілька досягнень Iрівня та ін.	IIрівень, університетський, +20 р.б.
Ті ж досягнення на заходах міжвузівського рівня чи МОН, декілька досягнень II рівня, участь у Всеукраїнських виставках та ін.	III рівень, міжвузівський (міністерський), +40 р.б.
Статті в міжнародних збірниках та журналах, доповіді на міжнародних конференціях і семінарах, участь у міжнародних олімпіадах, виставках та ін.	IVрівень, міжнародний, +80 р.б.

Остаточна оцінка успішності вивчення „Педагогіки” визначається підсумовуванням рейтингових балів, отриманих студентом за виконання всіх видів робіт, ураховуючи і додаткові:

За шкалою ECTS (Європейська кредитно-трансферна система)	За національною шкалою	За шкалою викладача навчальної дисципліни
A	Відмінно	90-100 %
BC	Добре	75-89 %
DE	Задовільно	60-74 %
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59 %
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34 %

З метою стимулювання навчальної активності студентів за підсумками вивчення курсу „Педагогіки” та з урахуванням загальної суми набраних балів визначається десятка кращих студентів із дисципліни, які отримують підсумкову оцінку автоматично.

Викладання навчальної дисципліни „Теорія та історія педагогіки” здійснюється відповідно програми інтегрованого курсу, авторами якої (Л.О. Хомич та М.П. Лещенко) передбачений новий підхід до формування комплексного погляду майбутніх педагогів на оволодіння професійною діяльністю на основі широких міжпредметних зв’язків педагогіки, історії педагогіки, порівняльної педагогіки, соціальної педагогіки, етнопедагогіки і філософії.

У першому семестрі програмою передбачено ознайомлення з тематичним блоком „Теоретичні основи педагогіки”, що включає вивчення генезису світової і вітчизняної педагогічної думки та поглядів на особистість учителя і його фахову підготовку з опорою на праці провідних зарубіжних, російських та українських педагогів.

Структура практичних занять включає такі обов’язкові компоненти, як огляд „Педагогічних новин”, „Обговорення теоретичних питань” і „Тестовий контроль знань із теми заняття”. Підготовка до кожного практичного заняття вимагає від студентів ретельного опрацювання основних джерел рекомендованої літератури, ознайомлення з додатковою інформацією, а також виконання системи контрольних завдань. Завдання, що пропоновані для самостійного опрацювання, приймаються впродовж навчального семестру відповідно до графіку чергування викладача кафедри та оцінюються згідно зі встановленими критеріями у відповідній графі журналу академгрупи.

Структура відповіді під час підсумкового контролю та в ході лабораторно-практичних занять вимагає від кожного студента дотримання таких компонентів:

1) визначення основних понять питання (теми, наукової проблеми): формулювання визначень, базисних категорій і понять; пояснення, тлумачення наведених понять (за необхідності); наведення альтернативних (синонімічних) визначень, якщо такі мають місце; коментар;

2) генезис: звідки ввійшло в педагогічну лексику, коли та як виникло вперше; що відомо про першоджерела; як відбувався подальший розвиток; сучасний стан поняття (наукової проблеми);

3) сутність: взаємозв’язок з іншими компонентами системи; аналіз цих зв’язків; закономірності розвитку і функціонування;

4) технологічний аспект використання теоретичного чи прикладного педагогічного знання: переваги та недоліки; значення для передового вітчизняного чи зарубіжного педагогічного досвіду; існуючі та невирішені проблеми;

5) власна оцінка: альтернативні погляди, власне бачення способів вирішення проблеми; власна оцінка, припущення, їхня обґрунтованість.