- •1.1. Сучасне металургійне виробництво і його продукція
- •1.2. Матеріали для виробництва металів і сплавів
- •1.3. Виробництво чавуну.
- •1.4. Виплавка чавуну.
- •1.5. Продукти доменної плавки
- •ЛЕКЦІЯ 2
- •2.1. Процеси прямого одержання заліза з руд
- •2.2. Одержання губчатого заліза в шахтних печах.
- •2.3. Відновлення заліза в киплячому шарі.
- •2.4. Одержання губчатого заліза в капсулахатиглях.
- •2.5. Виробництво сталі
- •ЛЕКЦІЯ 3
- •3.1. Виробництво сталі
- •3.2. Розливання сталі
- •3.3. Способи підвищення якості стали
- •3.4. Виробництво кольорових металів>
- •ЛЕКЦІЯ 4
- •4.1. Зварювальне виробництво. Зварювання плавленням
- •4.2. Зварювання плавленням
- •4.3. Плазмове зварювання
- •4.4. Електрошлакове зварювання.
- •4.5. Променеві способи зварювання
- •4.6. Газове зварювання
- •ЛЕКЦІЯ 5
- •5.1. Зварювання тиском
- •5.2. Контактне зварювання
- •5.3. Дифузійне зварювання
- •5.4. Зварювання тертям
- •5.5. Зварювання вибухом
- •5.6. Тип звареного з'єднання
- •5.7. Спеціальні термічні процеси у зварювальнім виробництві
- •5.8. Напилювання
- •5.9. Пайка
- •ЛЕКЦІЯ 6
- •6.1. Заготівельне виробництво
- •6.2. Загальні принципи вибору заготовки
- •6.3. Основні фактори, що впливають на вибір способу одержання заготовки.
- •6.4. Ливарне виробництво
- •6.5. Класифікація литих заготовок.
- •6.6. Ливарні сплави
- •6.7. Ливарні властивості сплавів
- •6.8. Ливарні сплави
- •ЛЕКЦІЯ 7
- •7.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •7.2. Модельний комплект
- •7.3. Виготовлення ливарних форм
- •7.4. Формування в кесонах.
- •7.5. Машинне формування
- •7.6. Вакуумне формування.
- •7.7. Виготовлення стрижнів
- •ЛЕКЦІЯ 8
- •8.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •8.2. Спеціальні способи лиття
- •8.3. Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •ЛЕКЦІЯ 9
- •9.1. Спеціальні способи лиття
- •9.2. Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •9.3. Виготовлення виливків безперервним литтям
- •9.4. Особливості виготовлення виливків з різних сплавів
- •9.5. Сталеві виливки
- •9.6. Алюмінієві сплави
- •9.7. Мідні сплави
- •9.8. Титанові сплави
- •9.9. Дефекти виливків і їх виправлення
- •9.10. Методи виявлення дефектів
- •9.11. Методи виправлення дефектів
- •9.12. Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарнім виробництві
- •ЛЕКЦІЯ 10
- •10.1. Технологічність конструкцій литих форм
- •10.2. Основи конструювання литих заготовок
- •10.3. Виливка, виготовлені литтям у піщані форми
- •10.4. Основні положення до вибору способу лиття
- •ЛЕКЦІЯ 11
- •11.1. Класифікація процесів обробки тиском
- •11.2. Схеми напруженого й деформованого станів
- •11.3. Закономірності обробки тиском. Характеристики деформацій
- •11.4. Технологічні властивості
- •11.5. Технологічні випробування
- •ЛЕКЦІЯ 12
- •12.1. Прокат і його виробництво
- •12.2. Способи прокатки
- •12.3. Технологічний процес прокатки
- •12.4. Виправлення прокату
- •12.5. Разрезка й заготівельна обробка прокату
- •ЛЕКЦІЯ 13
- •13.1. Продукція прокатного виробництва
- •13.2. Пресування
- •13.3. Волочіння
- •ЛЕКЦІЯ 14
- •14.1. Кування
- •14.2. Операції кування
- •14.3. Попередні операції
- •14.4. Основні операції
- •14.5. Устаткування для кування
- •14.6. Конструювання кутих заготовок
- •ЛЕКЦІЯ 15
- •15.1. Гаряче об'ємне штампування
- •15.2. Формоутворення при гарячім об'ємнім штампуванні
- •15.3. Креслення кування
- •15.4. Технологічний процес гарячого об'ємного штампування
- •ЛЕКЦІЯ 16
- •16.1. Гаряче об'ємне штампування на молотах
- •16.2. Геометрична точність кувань, отриманих на молотах
- •16.3. Гаряче об'ємне штампування на пресах
- •16.5. Ротаційні способи виготовлення кувань
- •16.6. Штампування рідкого металу
- •ЛЕКЦІЯ 17
- •17.1. Холодне штампування
- •17.2. Об'ємне холодне штампування
- •17.3. Листове штампування
- •17.4. Операції листового штампування
- •ЛЕКЦІЯ 18
- •18.1. Листове штампування
- •18.2. Високошвидкісні методи штампування
- •18.3. Формоутворення заготовок з порошкових матеріалів
- •ЛЕКЦІЯ 19
- •19.1. Загальна характеристика розмірної обробки
- •19.2. Режими різання, шорсткість поверхні
- •19.3. Верстати для обробки різанням
- •19.4. Технологічні можливості способів різання
- •19.5. Свердління
- •19.6. Протягання
- •ЛЕКЦІЯ 20
- •20.1. Фрезерування
- •20.2. Шліфування
- •20.3. Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
- •20.4. Хонингование
- •20.5. Суперфінішування
- •20.6. Полірування
- •ЛЕКЦІЯ 21
- •21.1. Характеристика електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •21.2. Електроерозійні методи обробки
- •21.3. Електроіскрова обробка
- •21.4. Электроимпульсная обробка
- •21.5. Електрохімічна обробка
- •21.6. Електрохімічна розмірна обробка
- •21.7. Комбіновані методи обробки
- •21.9. Променеві методи обробки
- •21.10. Плазмова обробка
- •21.11. Плазмове напилювання.
- •ЛІТЕРАТУРА
144
Точність обробки підвищується при зменшенні робочого зазору. Для його контролю використовують високочутливі елементи, які вбудовують у систему, що стежить.
Цей спосіб рекомендують для обробки заготовок з високоміцних сталей, карбідних і важкооброблюваних матеріалів. Також можна обробляти тонкостінні деталі з високою точністю і якістю обробленої поверхні ( відсутнє тиск інструмента на заготовку).
21.7.Комбіновані методи обробки
Электроабразивная й электроалмазная обробка.
При таких видах обробки інструментом служить шліфувальне коло з абразивного матеріалу на электропроводящей зв'язуванню (бакелітове зв'язування із графітовим наповнювачем).
Між анодом – заготовкою й катодом – шліфувальним колом є зазор, куди подається електроліт. Продукти анодного розчинення віддаляються абразивними зернами; шліфувальне коло має обертовий рух, а заготовка – рух подачі, які відповідають процесу механічного шліфування ( мал. 21.7).
Мал. 21.7. схема электроабразивного шліфування:
1 – заготовка; 2 – абразивні зерна; 3 – зв'язування шліфувального кола.
Уведення в зону різання ультразвукових коливань підвищує продуктивність в 2…2, 5 рази при поліпшенні якості поверхні. Ці методи застосовуються для оздоблювальної обробки заготовок з важкооброблюваних матеріалів, а також нежорстких заготовок, тому що сили різання незначні.
21.8.Анодно-механічна обробка
Анодно-механічна обробка заснована на комбінації електротермічних і електромеханічних процесів і займає проміжне місце між електроерозійним і електрохімічним методами.
Заготовку підключають до анода, а інструмент – до катода. У якості інструмента використовують металеві диски, циліндри, стрічки, дріт.
Обробку ведуть у середовищі електроліту ( водяний розчин рідкого натрієвого скла). Робочі рухи, як при механічній обробці різанням.
Електроліт у зону обробки подають через сопло ( мал. 21.8).
145
Мал. 21.8. Схема анодно-механічної обробки плоскої поверхні.
При пропущенні через розчин електроліту постійного електричного струму відбувається процес анодного розчинення, як при електрохімічній обробці.
При зіткненні інструмента з мікронерівностями заготовки відбувається електроерозія, властива електроіскровий обробці. Метал заготовки в місці контакту з інструментом розігрівається й розріджується. Продукти електроерозії й анодного розчинення віддаляються при відносних рухах інструмента й заготовки.
Цим способом обробляють заготовки з високоміцних і важкооброблюваних сплавів, грузлих матеріалів.
Цим способом розріжуть заготовки на частині, прорізають пази й щілини, обробляють поверхні тіл обертання, шліфують плоскі поверхні й поверхні, що мають форму тіл обертання, полірують поверхні, заточують різальний інструмент.
21.9.Променеві методи обробки
Электроннолучевая обробка – заснована на перетворенні кінетичної енергії спрямованого пучка електронів у теплову енергію. Висока щільність енергії сфальцьованого електронного променя дозволяє обробляти заготовку за рахунок нагрівання, розплавлювання й випару матеріалу з локальної ділянки.
Схема электроннолучевой обробки представлена на мал. 21.9.
Мал. 21.9. Схема установки для электроннолучевой зварювання: 1 – катод електронної гармати; 2 – електрод; 3 – анод; 4 і 5 – відхиляюча магнітна система; 6 – заготовка
146
Електронний промінь утворюється за рахунок емісії електронів з нагрітого у вакуумі катода. Він за допомогою електростатичних і електромагнітних лінз фокусируется на заготовці.
При розмірній обробці установка працює в імпульсному режимі, що забезпечує локальне нагрівання заготовки.
Электроннолучевой метод ефективний при обробці отворів діаметром 1…0,010 мм, при прорізанні пазів, різанню заготовок, виготовленні тонких плівок і сіток з фольги, виготовленні заготовок з важкооброблюваних металів і сплавів, кераміки, кварцу, напівпровідникового матеріалу.
Лазерна обробка – заснована на тепловому впливі світлового променя високої енергії на поверхню заготовки. Джерелом світлового випромінювання служить лазер – оптичний квантовий генератор.
Енергія світлового променя не велика 20…100 Дж, але вона виділяється в мільйонні частки секунди й зосереджує в промені діаметром 0,01 мм. Тому температура в зоні контакту 6000…8000 0С.
Шар металу миттєво розплавляється й випаровується. За допомогою цього методу здійснюється прошивання отворів, розрізування заготовки, прорізання пазів у заготовках з будь-яких матеріалів (фольга з танталу, вольфраму, молібдену). Також за допомогою цього методу можна здійснити контурну обробку по складному периметру.
21.10.Плазмова обробка
Сутність обробки полягає в тому, що плазму направляють на оброблювану поверхню. Плазмовий струмінь являє собою спрямований потік частково або повністю іонізованого газу, що має температуру 10000…20000 0С. Плазму одержують у плазмових пальниках, пропускаючи газ через стовп стислої дуги. У якості плазмообразующих газів
використовують азот, аргон, водень, гелій, повітря і їх суміші.
За допомогою цього методу прошиваються отвори, вирізьблюються заготовки з листового матеріалу, проводиться гостріння в заготовках з будь-яких матеріалів.
При прошиванні отворів і разрезке головку встановлюють перпендикулярно до поверхні заготовки, при струганні й гострінні – кутом 40…60 0.
21.11.Плазмове напилювання.
Цей вид обробки здійснюється з метою одержання заданих розмірів.
У камеру плазматрона подається порошкоподібний конструкційний матеріал і інертний газ під тиском.
Під дією дугового розряду конструкційний матеріал плавиться й переходить у стан плазми; струмінь плазми стискується в плазматроне газом. Виходячи із сопла, струмлячи направляється на оброблювану заготовку.