- •1.1. Сучасне металургійне виробництво і його продукція
- •1.2. Матеріали для виробництва металів і сплавів
- •1.3. Виробництво чавуну.
- •1.4. Виплавка чавуну.
- •1.5. Продукти доменної плавки
- •ЛЕКЦІЯ 2
- •2.1. Процеси прямого одержання заліза з руд
- •2.2. Одержання губчатого заліза в шахтних печах.
- •2.3. Відновлення заліза в киплячому шарі.
- •2.4. Одержання губчатого заліза в капсулахатиглях.
- •2.5. Виробництво сталі
- •ЛЕКЦІЯ 3
- •3.1. Виробництво сталі
- •3.2. Розливання сталі
- •3.3. Способи підвищення якості стали
- •3.4. Виробництво кольорових металів>
- •ЛЕКЦІЯ 4
- •4.1. Зварювальне виробництво. Зварювання плавленням
- •4.2. Зварювання плавленням
- •4.3. Плазмове зварювання
- •4.4. Електрошлакове зварювання.
- •4.5. Променеві способи зварювання
- •4.6. Газове зварювання
- •ЛЕКЦІЯ 5
- •5.1. Зварювання тиском
- •5.2. Контактне зварювання
- •5.3. Дифузійне зварювання
- •5.4. Зварювання тертям
- •5.5. Зварювання вибухом
- •5.6. Тип звареного з'єднання
- •5.7. Спеціальні термічні процеси у зварювальнім виробництві
- •5.8. Напилювання
- •5.9. Пайка
- •ЛЕКЦІЯ 6
- •6.1. Заготівельне виробництво
- •6.2. Загальні принципи вибору заготовки
- •6.3. Основні фактори, що впливають на вибір способу одержання заготовки.
- •6.4. Ливарне виробництво
- •6.5. Класифікація литих заготовок.
- •6.6. Ливарні сплави
- •6.7. Ливарні властивості сплавів
- •6.8. Ливарні сплави
- •ЛЕКЦІЯ 7
- •7.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •7.2. Модельний комплект
- •7.3. Виготовлення ливарних форм
- •7.4. Формування в кесонах.
- •7.5. Машинне формування
- •7.6. Вакуумне формування.
- •7.7. Виготовлення стрижнів
- •ЛЕКЦІЯ 8
- •8.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •8.2. Спеціальні способи лиття
- •8.3. Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •ЛЕКЦІЯ 9
- •9.1. Спеціальні способи лиття
- •9.2. Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •9.3. Виготовлення виливків безперервним литтям
- •9.4. Особливості виготовлення виливків з різних сплавів
- •9.5. Сталеві виливки
- •9.6. Алюмінієві сплави
- •9.7. Мідні сплави
- •9.8. Титанові сплави
- •9.9. Дефекти виливків і їх виправлення
- •9.10. Методи виявлення дефектів
- •9.11. Методи виправлення дефектів
- •9.12. Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарнім виробництві
- •ЛЕКЦІЯ 10
- •10.1. Технологічність конструкцій литих форм
- •10.2. Основи конструювання литих заготовок
- •10.3. Виливка, виготовлені литтям у піщані форми
- •10.4. Основні положення до вибору способу лиття
- •ЛЕКЦІЯ 11
- •11.1. Класифікація процесів обробки тиском
- •11.2. Схеми напруженого й деформованого станів
- •11.3. Закономірності обробки тиском. Характеристики деформацій
- •11.4. Технологічні властивості
- •11.5. Технологічні випробування
- •ЛЕКЦІЯ 12
- •12.1. Прокат і його виробництво
- •12.2. Способи прокатки
- •12.3. Технологічний процес прокатки
- •12.4. Виправлення прокату
- •12.5. Разрезка й заготівельна обробка прокату
- •ЛЕКЦІЯ 13
- •13.1. Продукція прокатного виробництва
- •13.2. Пресування
- •13.3. Волочіння
- •ЛЕКЦІЯ 14
- •14.1. Кування
- •14.2. Операції кування
- •14.3. Попередні операції
- •14.4. Основні операції
- •14.5. Устаткування для кування
- •14.6. Конструювання кутих заготовок
- •ЛЕКЦІЯ 15
- •15.1. Гаряче об'ємне штампування
- •15.2. Формоутворення при гарячім об'ємнім штампуванні
- •15.3. Креслення кування
- •15.4. Технологічний процес гарячого об'ємного штампування
- •ЛЕКЦІЯ 16
- •16.1. Гаряче об'ємне штампування на молотах
- •16.2. Геометрична точність кувань, отриманих на молотах
- •16.3. Гаряче об'ємне штампування на пресах
- •16.5. Ротаційні способи виготовлення кувань
- •16.6. Штампування рідкого металу
- •ЛЕКЦІЯ 17
- •17.1. Холодне штампування
- •17.2. Об'ємне холодне штампування
- •17.3. Листове штампування
- •17.4. Операції листового штампування
- •ЛЕКЦІЯ 18
- •18.1. Листове штампування
- •18.2. Високошвидкісні методи штампування
- •18.3. Формоутворення заготовок з порошкових матеріалів
- •ЛЕКЦІЯ 19
- •19.1. Загальна характеристика розмірної обробки
- •19.2. Режими різання, шорсткість поверхні
- •19.3. Верстати для обробки різанням
- •19.4. Технологічні можливості способів різання
- •19.5. Свердління
- •19.6. Протягання
- •ЛЕКЦІЯ 20
- •20.1. Фрезерування
- •20.2. Шліфування
- •20.3. Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
- •20.4. Хонингование
- •20.5. Суперфінішування
- •20.6. Полірування
- •ЛЕКЦІЯ 21
- •21.1. Характеристика електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •21.2. Електроерозійні методи обробки
- •21.3. Електроіскрова обробка
- •21.4. Электроимпульсная обробка
- •21.5. Електрохімічна обробка
- •21.6. Електрохімічна розмірна обробка
- •21.7. Комбіновані методи обробки
- •21.9. Променеві методи обробки
- •21.10. Плазмова обробка
- •21.11. Плазмове напилювання.
- •ЛІТЕРАТУРА
135
ЛЕКЦІЯ 20
Технологічні можливості способів різання
20.1.Фрезерування
Фрезерування – високопродуктивний і розповсюджений метод обробки поверхонь заготовок: багатолезовим різальним інструментом – фрезою.
Головним рухом при фрезеровании є обертання фрези, а допоміжним поступальне переміщення заготовки. Рух подачі може бути й обертовий рух заготовки навколо осі обертового стола або барабана (карусельнофрезерні, і барабанно-фрезерні верстати). Кожний ріжучий зуб при обертанні фрези урізається в заготовку й здійснює різання тільки в межах певного кута повороту фрези, а потім обертається в холосту до наступного врізання. Таким чином, особливістю процесу фрезерования є періодичність і переривчастість процесу різання кожним зубом фрези, причому - процес врізання зуба супроводжується ударами.
По виконанню фрези діляться на циліндричні, коли зуби розташовуються тільки на циліндричній поверхні фрези й торцеві, у яких ріжучі зуби розташовуються на торцевій і циліндричній поверхні фрези.
Схеми обробки заготовок на верстатах фрезерної групи представлені на мал. 20.1.
Мал. 20.1. Схеми обробки заготовок на верстатах фрезерної групи.
Горизонтальні площини фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах циліндричними фрезами (мал. 20.1.а) і на вертикальнофрезерних верстатах торцевими фрезами (мал. 20.1.б).
136
Вертикальні площини фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах торцевими фрезами (мал. 20.1.в) і торцевими фрезерними головками, а на вертикальнофрезерних верстатах – кінцевими фрезами (мал. 20.1.г).
Комбіновані поверхні фрезерують набором фрез (мал. 20.1.д) на горизонтальнофрезерних верстатах.
Уступи й прямокутні пази фрезерують кінцевими (мал. 20.1.е) і дисковими (мал. 20.1.ж) фрезами.
Шпонкові пази фрезерують кінцевими або шпонковими фрезами на вертикальнофрезерних верстатах (мал. 20.1.з).
Фасонні поверхні незамкнутого контуру із криволінійної утворюючої й прямолінійної напрямної фрезерують фасонними фрезами відповідного профілю (мал. 20.1.і).
Просторовоскладні поверхні обробляють на копіювально-фрезерних автоматах (мал. 20.1.к). Обробку роблять спеціальною кінцевою фрезою. Фрезерование ведуть по трьом координатам: x, y, z (об'ємне фрезерование).
20.2.Шліфування
Шліфування – процес обробки заготовок різанням за допомогою інструментів (кіл), що полягають із абразивного матеріалу.
Абразивні зерна розташовані безладно. При обертовому русі в зоні контакту із заготовкою частина зерен зрізує матеріал у вигляді дуже великої кількості тонких стружок
( до 100000000 у хв.).
Процес різання кожним зерном здійснюється миттєво. Оброблена поверхня являє собою сукупність мікро-слідів абразивних зерен і має малу шорсткість.
Шліфування застосовують для чистової й оздоблювальної обробки деталей з високою точністю.
Головним рухом при шліфуванні є обертання шліфувального кола, а переміщення кола щодо деталі є рухом подачі.
Розрізняють наступні основні схеми шліфування: плоске, кругле, внутрішнє (мал. 20.2).
При плоскім шліфуванні (мал. 20.2.а) зворотно-поступальний рух заготовок необхідно для забезпечення поздовжньої подачі Sпр. Для обробки поверхні на всю ширину b заготовка або коло повинні мати поперечну подачу Dсп, яка здійснюється переривчасто при крайніх положеннях заготовки наприкінці поздовжнього ходу. Періодично здійснюється рух вертикальної подачі Dсв, у крайніх положеннях заготовки наприкінці поперечного ходу.
Плоске шліфування може здійснюватися периферією або торцем шліфувального кола. При круглім шліфуванні (мал. 20.2.б) рух поздовжньої подачі здійснюється зворотнопоступальним переміщенням заготовки. Подача Sпр відповідає осьовому переміщенню заготовки за один її оберт. Обертання заготовки є рухом кругової подачі. Подача Sп на
глибину різання відбувається при крайніх положеннях заготовки.
Руху, здійснювані при внутрішньому шліфуванні показані на мал. 20.2.в.
Для виконання процесу шліфування зовнішніх поверхонь деталей використовуються круглевшліфувальні, плоско-шліфувальні й бесцентровошшліфувальні верстати. Для обробки складних фасонних поверхонь використовуються спеціальні ленто - шліфувальні верстати.
У ленто - шліфувальних верстатах застосовується інструмент у вигляді нескінченної абразивної стрічки. Стрічка в процесі шліфування поверхні складної форми (наприклад: лопатки турбін) обгинає складну поверхню й переміщається в осьовому й поздовжньому напрямках.
137
Мал. 20.2. Основні схеми шліфування.
Абразивний шар наносять на паперову або тканинну основу стрічки.
Шліфуванням обробляються тільки тверді деталі, що не формуються в процесі обробки. Даний спосіб не допускає обробки малих отворів.
20.3. Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
Подальший розвиток машинобудування пов'язане зі збільшенням навантажень на деталі машин, збільшенням швидкостей руху, зменшенням маси конструкції.
Виконати ці вимоги можна при досягненні особливих якостей поверхневих шарів деталей.
Вплив якості поверхневих шарів на експлуатаційні властивості величезне, змінюються:
•зносостійкість;
•корозійна стійкість;
•контактна твердість;
•міцність з'єднань і інші властивості.
Із цією метою широко застосовуються оздоблювальні методи обробки, для яких характерні малі сили різання, незначне тепловиділення, мала товщина шару, що зрізується.
20.4.Хонингование
Хонингование застосовують для одержання поверхонь високої точності й малої шорсткості, а також для створення специфічного мікро-профілю обробленої поверхні у вигляді сітки ( для втримання мастильного матеріалу на поверхні деталей).
Поверхня нерухливої заготовки обробляється дрібноизернистими абразивними брусками, закріпленими в хонинговальной головці (хоні). Бруски обертаються й одночасно переміщаються возвратнопоступально уздовж осі оброблюваного отвору (мал. 20.3.а). Співвідношення швидкостей рухів становить 1,5…10, і визначає умови різання.
138
Мал. 20.3. Схема хонингования.
При комбінації рухів на оброблюваній поверхні з'являється сітка мікроскопічних гвинтових подряпин – слідів переміщення абразивних зерен. Кут /перетинання цих слідів залежить від співвідношення швидкостей (мал. 20.3.б).
Абразивні бруски завжди контактують із оброблюваною поверхнею, тому що можуть розсовуватися в радіальному напрямку. Тиск бруска контролюється.
Хонингованием виправляють погрішності форми від попередньої обробки, а чистове – для підвищення якості поверхні.
Цей процес здійснюється на спеціальних хонинговальных установках.
20.5.Суперфінішування
Суперфінішування зменшує шорсткість поверхні, що залишився від попередньої обробки. Одержують дуже гладку поверхню, сітчастий рельєф, сприятливі умови для взаємодії поверхонь.
Поверхні обробляють абразивними брусками, установленими в спеціальній головці. Для суперфінішування характерно коливальний рух брусків поряд з рухом заготовки (мал. 20.4).
Мал. 20.4. Схема суперфінішування
Процес різання відбувається при тиску брусків (0,5…3)105 Па в присутності мастильного матеріалу малої в'язкості.
Амплітуда коливань 1,5…6 мм. Частота коливань 400…1200 хв -1. Бруски подпружинены й самовстановлюються по оброблюваній поверхні. Співвідношення швидкостей DSкр к/в початку обробки становить 2…4, а наприкінці – 8…16.