- •1.1. Сучасне металургійне виробництво і його продукція
- •1.2. Матеріали для виробництва металів і сплавів
- •1.3. Виробництво чавуну.
- •1.4. Виплавка чавуну.
- •1.5. Продукти доменної плавки
- •ЛЕКЦІЯ 2
- •2.1. Процеси прямого одержання заліза з руд
- •2.2. Одержання губчатого заліза в шахтних печах.
- •2.3. Відновлення заліза в киплячому шарі.
- •2.4. Одержання губчатого заліза в капсулахатиглях.
- •2.5. Виробництво сталі
- •ЛЕКЦІЯ 3
- •3.1. Виробництво сталі
- •3.2. Розливання сталі
- •3.3. Способи підвищення якості стали
- •3.4. Виробництво кольорових металів>
- •ЛЕКЦІЯ 4
- •4.1. Зварювальне виробництво. Зварювання плавленням
- •4.2. Зварювання плавленням
- •4.3. Плазмове зварювання
- •4.4. Електрошлакове зварювання.
- •4.5. Променеві способи зварювання
- •4.6. Газове зварювання
- •ЛЕКЦІЯ 5
- •5.1. Зварювання тиском
- •5.2. Контактне зварювання
- •5.3. Дифузійне зварювання
- •5.4. Зварювання тертям
- •5.5. Зварювання вибухом
- •5.6. Тип звареного з'єднання
- •5.7. Спеціальні термічні процеси у зварювальнім виробництві
- •5.8. Напилювання
- •5.9. Пайка
- •ЛЕКЦІЯ 6
- •6.1. Заготівельне виробництво
- •6.2. Загальні принципи вибору заготовки
- •6.3. Основні фактори, що впливають на вибір способу одержання заготовки.
- •6.4. Ливарне виробництво
- •6.5. Класифікація литих заготовок.
- •6.6. Ливарні сплави
- •6.7. Ливарні властивості сплавів
- •6.8. Ливарні сплави
- •ЛЕКЦІЯ 7
- •7.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •7.2. Модельний комплект
- •7.3. Виготовлення ливарних форм
- •7.4. Формування в кесонах.
- •7.5. Машинне формування
- •7.6. Вакуумне формування.
- •7.7. Виготовлення стрижнів
- •ЛЕКЦІЯ 8
- •8.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
- •8.2. Спеціальні способи лиття
- •8.3. Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •ЛЕКЦІЯ 9
- •9.1. Спеціальні способи лиття
- •9.2. Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •9.3. Виготовлення виливків безперервним литтям
- •9.4. Особливості виготовлення виливків з різних сплавів
- •9.5. Сталеві виливки
- •9.6. Алюмінієві сплави
- •9.7. Мідні сплави
- •9.8. Титанові сплави
- •9.9. Дефекти виливків і їх виправлення
- •9.10. Методи виявлення дефектів
- •9.11. Методи виправлення дефектів
- •9.12. Техніка безпеки й охорона навколишнього середовища в ливарнім виробництві
- •ЛЕКЦІЯ 10
- •10.1. Технологічність конструкцій литих форм
- •10.2. Основи конструювання литих заготовок
- •10.3. Виливка, виготовлені литтям у піщані форми
- •10.4. Основні положення до вибору способу лиття
- •ЛЕКЦІЯ 11
- •11.1. Класифікація процесів обробки тиском
- •11.2. Схеми напруженого й деформованого станів
- •11.3. Закономірності обробки тиском. Характеристики деформацій
- •11.4. Технологічні властивості
- •11.5. Технологічні випробування
- •ЛЕКЦІЯ 12
- •12.1. Прокат і його виробництво
- •12.2. Способи прокатки
- •12.3. Технологічний процес прокатки
- •12.4. Виправлення прокату
- •12.5. Разрезка й заготівельна обробка прокату
- •ЛЕКЦІЯ 13
- •13.1. Продукція прокатного виробництва
- •13.2. Пресування
- •13.3. Волочіння
- •ЛЕКЦІЯ 14
- •14.1. Кування
- •14.2. Операції кування
- •14.3. Попередні операції
- •14.4. Основні операції
- •14.5. Устаткування для кування
- •14.6. Конструювання кутих заготовок
- •ЛЕКЦІЯ 15
- •15.1. Гаряче об'ємне штампування
- •15.2. Формоутворення при гарячім об'ємнім штампуванні
- •15.3. Креслення кування
- •15.4. Технологічний процес гарячого об'ємного штампування
- •ЛЕКЦІЯ 16
- •16.1. Гаряче об'ємне штампування на молотах
- •16.2. Геометрична точність кувань, отриманих на молотах
- •16.3. Гаряче об'ємне штампування на пресах
- •16.5. Ротаційні способи виготовлення кувань
- •16.6. Штампування рідкого металу
- •ЛЕКЦІЯ 17
- •17.1. Холодне штампування
- •17.2. Об'ємне холодне штампування
- •17.3. Листове штампування
- •17.4. Операції листового штампування
- •ЛЕКЦІЯ 18
- •18.1. Листове штампування
- •18.2. Високошвидкісні методи штампування
- •18.3. Формоутворення заготовок з порошкових матеріалів
- •ЛЕКЦІЯ 19
- •19.1. Загальна характеристика розмірної обробки
- •19.2. Режими різання, шорсткість поверхні
- •19.3. Верстати для обробки різанням
- •19.4. Технологічні можливості способів різання
- •19.5. Свердління
- •19.6. Протягання
- •ЛЕКЦІЯ 20
- •20.1. Фрезерування
- •20.2. Шліфування
- •20.3. Технологічні методи оздоблювальної (фінішної) обробки поверхонь деталей машин
- •20.4. Хонингование
- •20.5. Суперфінішування
- •20.6. Полірування
- •ЛЕКЦІЯ 21
- •21.1. Характеристика електрофізичних і електрохімічних методів обробки
- •21.2. Електроерозійні методи обробки
- •21.3. Електроіскрова обробка
- •21.4. Электроимпульсная обробка
- •21.5. Електрохімічна обробка
- •21.6. Електрохімічна розмірна обробка
- •21.7. Комбіновані методи обробки
- •21.9. Променеві методи обробки
- •21.10. Плазмова обробка
- •21.11. Плазмове напилювання.
- •ЛІТЕРАТУРА
49
ЛЕКЦІЯ 7
Способи виготовлення виливків. Виготовлення виливків у піщаних формах
Для виготовлення виливків служить ливарна форма, яка являє собою систему елементів, що утворюють робочу порожнину, при заливанні якої розплавленим металом формується виливок.
Ливарні форми виготовляють як з неметалічних матеріалів (піщані форми, форми виготовлені по виплавлюваних моделях, оболонкові форми) для одноразового використання, так і з металів (кокілі, изложницы для відцентрового лиття) для багаторазового використання.
7.1. Виготовлення виливків у піщаних формах
Лиття в піщані форми є найпоширенішим способом виготовлення виливків. Виготовляють виливка із чавуну, сталі, кольорових металів від декількох грам до сотень тонн, з товщиною стінки від 3…5 до 1000 мм і довжиною до 10000 мм.
Схема технологічного процесу виготовлення виливків у піщаних формах представлена на мал. 7.1.
Мал. 7.1. Схема технологічного процесу виготовлення виливків у піщаних формах
Сутність лиття в піщані форми полягає в одержанні виливків з розплавленого металу, що затвердів у формах, які виготовлені з формувальних сумішей шляхом ущільнення з використанням модельного комплекту.
Ливарна форма для одержання виливків у піщаних формах представлена на мал.7.2. Ливарна форма звичайно складається з верхньої 1 і нижньої 2 напівформ, які виготовляються в опоках 7, 8 – пристосуваннях для втримання формувальної суміші. Напівформи орієнтують за допомогою штирів 10, які вставляють в отвори ручок опок 11. Для утвору порожнин отворів або інших складних контурів у форми встановлюють ливарні стрижні 3, які фіксують за допомогою виступів, що входять у відповідні западини
форми (знаки).
Ливарну форму заливають розплавленим металом через ливникову систему. Ливникова система – сукупність каналів і резервуарів, по яких розплав надходить із
разливочного ковша в порожнину форми.
Основними елементами є: ливникова чаша 5, яка служить для приймання розплавленого металу й подачі його у форму; стояк 6 – вертикальний або похилий канал для подачі металу з ливникової чаші в робочу порожнину або до інших елементів; шлаковловлювач 12, за допомогою якого втримується шлаки й інші неметалічні домішки;
50
живильник 13 – один або трохи, через які розплавлений метал підводить у порожнину ливарної форми.
Для виводу газів, контролю заповнення форми розплавленим металом і живлення виливка при її затвердінні служать прибутку або выпор 4. Для виводу газів призначені й вентиляційні канали 9.
Мал. 7.2. Ливарна форма
Різновиди ливникових систем представлені на мал. 7.3.
Мал. 7.3. Різновиди ливникових систем
Розрізняють ливникові системи з живильниками, розташованими в горизонтальній і вертикальної площинах.
По способу підведення розплаву в робочу порожнину форми ливникові системи ділять на: нижню, верхню, бічну.
Нижня лиитниковая система (мал.7.3.б) – широко використовується для лиття сплавів, що легко окисняться, що й насичуються газами (алюміній), забезпечує спокійне підведення розплаву до робочої порожнини форми й поступове заповнення її вступникам знизу, без відкритого струменя металом. При цьому ускладнюється конструкція
51
ливникової системи, збільшується витрата металу на неї, створюється несприятливий розподіл температур у залитій формі через сильний розігрів її нижньої частини.
Можливий утвір усадочних дефектів і внутрішніх напружень. При такій системі обмежена можливість одержання високих тонкостінних виливків ( при литті алюмінієвих сплавів форма не заповнюється металом, якщо відношення висоти виливка до товщини її стінки перевищує 60, H/≥60).
Нижнє підведення через велику кількість живильників часто використовується при виготовленні складних за формою, великих виливків із чавуну.
Верхня ливникова система (мал.7.3.в).
Гідностями системи є: мала витрата металу; конструкція проста й легко здійсненна при виготовленні форм; подача розплаву зверху забезпечує сприятливий розподіл температури в залитій формі (температура збільшується від нижньої частини до верхньої), а отже, і сприятливі умови для спрямованої кристалізації й живленні виливка.
Недоліки: падаюча зверху струмінь може розмити піщану форму, викликаючи засоры; при розбризкуванні розплаву виникає небезпека його окиснення й замешивания повітря в потік з утвором оксидних включень; утрудняється вловлювання шлаків.
Верхню ливникову систему застосовують для невисоких (у положенні заливання) виливків, невеликої маси й нескладної форми, виготовлених зі сплавів не схильних до сильного окиснення в розплавленому стані (чавуни, углеродистые конструкційні сталі, латуні).
Бічна ливникова система (мал.7.3.а).
Підведення металу здійснюється в середню частину виливка ( по розніманню форми). Таку систему застосовують при одержанні виливків з різних сплавів, малих і середніх по масі деталей, площина симетрії яких збігається із площиною рознімання форми. Є
проміжною між верхньої й нижньої, і отже поєднує в собі деякі їхні гідності й недоліки. Іноді при підведенні металу знизу й зверху використовують масивні колектори.
Готування формувальних і стрижневих сумішей
Для готування сумішей використовуються природні й штучні матеріали. Пісок – основний компонент формувальних і стрижневих сумішей. Звичайно використовується кварцовий або цирконовий пісок із SiO2.
Sio2.
На малюнку показані методи ущільнення формувальної суміші а – пресуванням, б – струшуванням.
Глина є зв'язувальною речовиною, що забезпечують міцність і пластичність, що володіють термічною стійкістю. Широко застосовують бентонітові або каолінові глини.
Для запобігання пригару й поліпшення чистоти поверхні виливків використовують противопригарные матеріали: для сирих форм – припылы; для сухих форм – фарби.
52
У якості припылов використовують: для чавунних виливків – суміш оксиду магнію, деревного вугілля, порошкоподібного графіту; для сталевих виливків – суміш оксиду магнію й вогнетривкої глини, пилоподібний кварц.
Противопригарные фарби являють собою водні суспензії цих матеріалів з добавками сполучних.
Суміші повинні мати рядом властивостей.
Міцність – здатність суміші забезпечувати схоронність форми без руйнування при виготовленні й експлуатації.
Поверхнева міцність (осыпаемость) – опір истирающему дії струменя металу при заливанні,
Пластичність – здатність сприймати обрис моделі й зберігати отриману форму, Піддатливість – здатність суміші скорочуватися в обсязі під дією усадки сплаву. Плинність – здатність суміші обтікати моделі при формуванні, заповнювати
порожнина стрижневого ящика.
Термохімічна стійкість або непригарность – здатність витримувати високу температуру сплаву без оплавлення або хімічної з ним взаємодії.
Негигроскопичность – здатність після сушіння не поглинати вологу з повітря. Довговічність – здатність зберігати свої властивості при багаторазовім використанні. По характеру використання розрізняють лицювальні, наполнительные і єдині суміші. Лицювальна – використовується для виготовлення робочого шару форми. Містить
підвищена кількість вихідних формувальних матеріалів і має високі фізико-механічні властивості.
Наполнительная – використовується для наповнення форми після нанесення на модель лицювальної суміші. Приготавливается шляхом переробки оборотної суміші з малою кількістю вихідних формувальних матеріалів.
Лицювальна й наполнительная суміші необхідні для виготовлення великих і складних виливків.
Єдина – застосовується одночасно в якості лицювальної й наполнительной. Використовують при машиннім формуванні й на автоматичних лініях у серійнім і масовім виробництві. Виготовляється з найбільш вогнетривких пісків і глин з найбільшою сполучною здатністю для забезпечення довговічності.
Готування формувальних сумішей Спочатку підготовляють пісок, глину й інші вихідні матеріали. Пісок сушать і
просівають. Глину сушать, роздрібнюють, розмелюють у кульових млинах або бігунах і просівають. Аналогічно одержують вугільний порошок.
Підготовляють оборотну суміш. Оборотну суміш після выбивки з опок розминають на гладких валках, очищають від металевих часток у магнітному сепараторі й просівають.
Готування формувальної суміші включає кілька операцій: перемішування компонентів суміші, зволоження й розпушення.
Перемішування здійснюється в змішувачахлбігунах з вертикальними або горизонтальними котками. Пісок, глину, воду й інші складові завантажують за допомогою дозатора, перемішування здійснюється під дією котків і плужків, що подають суміш під котки.
Готова суміш витримується в бункерахсвідстійниках протягом 2…5 годин, для розподілу вологи й утвору водних оболонок навколо глинистих часток.
Готову суміш розпушують у спеціальних пристроях і подають на формування.
Стрижнева суміш Стрижневі суміші відповідають умовам технологічного процесу виготовлення
ливарних стрижнів, які випробовують теплові й механічні впливи. Вони повинні мати боле високі огнеупорность, газопроникність, піддатливість, легко вибиватися з виливка.