
- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа х ст.
- •Джерела холопства в Київській Русі.
- •Редакції Руської Правди.
- •Договори Русі з Візантією.
- •Релігійна реформа Володимира Святославовича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Злочин і покарання за Руською Правдою: поняття, види.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Норманська теорія походження державності у східних слов’ян та її критика.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальського князівства.
- •Вищі органи влади і управління Великого Новгороду.
- •Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Злочин і покарання за Псковською судною грамотою.
- •Процес за Псковською судною грамотою: форма, судові докази.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Формування самодержавної влади в Московській державі.
- •Правове становище населення в Московській державі в XV ст.
- •Судебники 1497 і 1550 років, загальна характеристика.
- •Юріїв день. Заповідні і урочні літа.
- •Злочин і покарання за Судебниками 1497 і 1550 років: поняття, види.
- •Зародження інквізиційного процесу.
- •Станово-представницька монархія в Московській державі.
- •Характеристика державного ладу Московської держави у 2 пол. XVI ст.
- •Земські Собори: склад, компетенція.
- •Стоглав 1551 року.
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Правове становище населення за Соборним Уложенням.
- •Закріпачення селянства за Соборним Уложенням.
- •Поняття і види злочинів за Соборним Уложенням.
- •Поняття, мета і види покарань за Соборним Уложенням.
- •Форми судового процесу за Соборним Уложенням.
- •Формування абсолютної монархії в Росії, її особливості.
- •Кодифікаційні роботи на поч. XVIII ст.
- •Форми правових актів XVIII ст.
- •Поняття і види злочинів за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і.
- •Правове становище населення в першій чверті XVIII ст.
- •Церковна реформа Петра і.
- •Устав про єдиноспадкування 1714 р.
- •Опричнина, її правова суть і історичне значення.
- •Освічений абсолютизм в Росії.
- •Кодифікація права Катерини іі.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Жалувана грамота містам 1775 року.
- •Установа про губернії 1775 року.
- •Реформування вищих органів влади і управління при Олександрі і.
- •Спроби ліквідації кріпосного права в 1 пол. Хіх ст.
- •Кодифікація права м. Сперанського.
- •Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії.
- •Злочин і покарання за Уложенням про покарання виправні та кримінальні 1845 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра іі, їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Кримінальне Уложення 1903 року.
- •Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, історичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення внк, робітничо-селянської міліції, їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму», її суть.
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр.).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім’ю і опіку 1926 року.
- •Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •Конституція срср 1924 року.
- •Неп: юридичний зміст, значення.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср.
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 року про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті роки хх ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
-
Цивільний кодекс 1922 року.
Перший радянський ГК, проект якого був підготовлений під безпосереднім наглядом В. І. Леніна, був прийнятий в РРФСР 31 жовтня 1922 4-ою сесією ВЦВК 9-го скликання. За зразком ДК РРФСР 1922 в 20-х рр.. були прийняті ЦК і в ін союзних республіках. У ДК 1922 були закріплені основні принципові положення соціалістичного громадянського права (право виключної державної власності на землю, надра, ліси і води; зосередження в сооственності держави найважливіших основних засобів виробництва, тощо); оскільки кодекс був виданий у період непу, він містив низку норм , пов'язаних з приватнокапіталістичними елементами (правові форми об'єднань приватних підприємців та ін), з побудовою соціалізму фактично перестали діяти. ДК 1922 не регулював багатьох важливих для соціалістичного суспільства майнових відносин, перш за все планових договірних відносин між соціалістичними організаціями. Все це викликало необхідність нової кодифікації радянського цивільного законодавства.
За Конституцією СРСР 1936 видання ГК було віднесено до компетенції Союзу РСР. У 1957, відповідно до курсу на розширення прав союзних республік, до відання Союзу РСР було віднесено видання Основ цивільного законодавства, а до відання союзних республік - видання республіканських ЦК. Нові ГК прийняті в союзних республіках в 1963-65 (наприклад, в РРФСР 11 червня 1964), вони подібні у всіх найважливіших положеннях; окремі відмінності обумовлені національними особливостями або стосуються другорядних деталей. Нові ГК створені на базі Основ цивільного законодавства 1961, відтворюють містяться в Основах норми, розвиваючи і конкретизуючи їх. Крім того, у ЦК докладно врегульовані багато відносини, не передбачені Основами (безоплатне користування майном, дарування, зберігання та ін.)
ГК побудовані за єдиною системою, у них є наступні розділи: загальні положення щодо суб'єктів цивільного права (громадян і юридичних осіб), угодах, представництві та позовної давності; право власності, зобов'язань, право, авторське право, право на відкриття, винахідницьке право і спадкове право (у цьому розділі є норми, що стосуються правоздатності іноземців та осіб без громадянства, застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів та угод).
ГК є в більшості капіталістичних держав, за винятком країн англосаксонської системи права - США, Великобританії, де діє прецедентне право (див. Прецедент судовий). Першим буржуазним ЦК є французький ЦК 1804 (т. зв. Кодекс Наполеона), в якому, за словами Ф. Енгельса, Велика французька революція знищила «... останні сліди феодалізму, і ... майстерно пристосувала до сучасних капіталістичним умов старе римське право ... »(К. Маркс і Енгельс Ф., Соч., 2 изд., т. 22, с. 312). Французький ГК справив великий вплив на ГК багатьох капіталістичних держав Європи і Латинської Америки (див. Французький цивільний кодекс 1804). Найбільш великим буржуазним ГК періоду імперіалізму є Німецьке цивільне укладення 1896, чинне до теперішнього часу у ФРН і справило великий вплив на ГК Австрії, Швейцарії, Аргентини, Бразилії, Перу, Японії.