- •Міністерство освіти і науки україни
- •Содержание
- •2. Необходимость и содержание финансов, их назначение и основные признаки
- •3. Объекты и субъекты финансовых отношений
- •4. Денежные фонды – материальные носители финансовых отношений
- •Лекция № 2
- •5. Функции финансов
- •6. Роль финансов в экономической системе государства
- •7. Финансовые ресурсы, сущность, состав и методы формирования
- •8. Создание резервов финансовых ресурсов
- •Лекция № 3
- •Тема 2. Финансовая система
- •1. Понятия финансовой системы, ее структурное построение
- •Лекция № 4
- •2. Характеристика финансовой системы Украины
- •3. Назначение и специфические признаки сфер и звеньев финансовой системы
- •Лекция № 5
- •Тема 3. Финансовая политика и финансовый механизм
- •1. Финансовая политика, ее сущность, цели и задача
- •2. Факторы, влияющие на финансовую политику и этапы ее реализации
- •3.Финансовая политика Украины на современном этапе
- •Лекция № 6
- •4. Определение и содержание финансового механизма
- •5. Методы финансового механизма
- •6. Структура финансового механизма
- •Лекция № 7 Тема 4. Управление финансами и финансовый контроль
- •1. Организационно-правовые основы управления финансами
- •2. Органы управления финансами
- •Лекция № 8
- •3. Управление в области бюджетной деятельности
- •4. Управление системой налогообложения
- •5. Управление в сфере кредитования и страхования
- •Лекция № 9
- •6. Управление денежным обращением и системой валютного регулирования
- •7. Финансовый контроль
- •Принципы финансового контроля:
- •Лекция № 10
- •Тема 5. Бюджет и бюджетная система
- •1. Экономическое содержание и сущность бюджета
- •2. Функции бюджета
- •Лекция № 11
- •3. Доходы государственного бюджета и их классификация
- •4. Функциональная и экономическая классификация расходов бюджета
- •5. Бюджетная система и принципы ее построения
- •Лекция № 12
- •6. Бюджетный процесс
- •7. Бюджетное планирование и его задача. Бюджетное право.
- •8. Бюджетная политика и бюджетный механизм
- •Лекция № 13
- •Тема 6. Налоговая система
- •1. Социально-экономическая сущность и функции налогов
- •2. Классификация налогов по отдельным признакам. Элементы налога
- •Лекция № 14
- •3. Налоговая система, принципы ее построения
- •4. Налоги – основной источник доходов бюджета
- •Лекция № 15
- •Тема 7. Государственные целевые фонды
- •1. Общая характеристика целевых фондов
- •2. Пенсионный фонд.
- •2.1. Пенсионная реформа
- •Лекция № 16
- •3. Фонд социального страхования:
- •Тема 8. Державний борг. Обслуговування та управління
- •1. Державний борг та його види.
- •2. Державний борг України.
- •3. Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень.
- •Тема 9. Сущность, функции и виды денег
- •1. Деньги: их необходимость и происхождение
- •2. Функции денег
- •3. Виды денег
- •Тема 9. Денежное обращение и денежная система
- •Понятие денежного обращения. Наличное и безналичное обращение
- •Закон денежного обращения. Денежная масса и скорость обращения денег
- •Денежная система и ее элементы
- •Тема 10. Ипотечное кредитование
- •1. Сущность и особенности ипотечного кредита
- •2. Механизм ипотечного кредитования
- •3. Ипотечное кредитование жилищного строительства
- •4. Перспективы развития ипотечного кредита в Украине
Тема 8. Державний борг. Обслуговування та управління
1. Державний борг та його види.
2. Державний борг України.
3. Боргові парадокси і орієнтири державних запозичень.
1. Державний борг та його види.
Борг є важливим елементом кругообігу «доходи-витрати». Коли в економіці зростають доходи, зростають і заощадження, які повинні бути використані домашніми господарствами, фірмами та урядом. Створення боргу – це механізм, за допомогою якого заощадження передаються економічним агентам, що здійснюють витрати. Якщо домогосподарства не схильні до запозичень, то приватна заборгованість зростає недостатньо швидко, аби поглинути зростаючий обсяг заощаджень. Отже, щоб економіка не відійшла від стану повної зайнятості ресурсів, ці заощадження мають бути використані державою шляхом приросту державного боргу.
Державний борг – це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.
Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.
Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.
Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:
збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;
циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;
скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;
вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.
Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроекономічним індикатором, оскільки борг зростає у міру збільшення ВВП, і на його величину впливає інфляція. Більш змістовними є відносні показники заборгованості, а саме:
відношення боргу до ВВП;
відношення суми обслуговування боргу до ВВП.
Відносна величина державного боргу (“борг / ВВП”) залежить від таких факторів, як рівень реальної процентної ставки, якою визначається розмір виплат по боргу, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дефіциту. Зменшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реального ВВП зменшуватиметься, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься.
Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові.
Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення. Суб’єктивні фактори пов’язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку. До того ж мають місце спроби вирішення поточних проблем “у пожежному порядку”.
Логіка конкретних макроекономічних і фінансових рішень може бути продиктована як політичним міркуваннями, так і вибором на користь суспільного добробуту. В будь-якому випадку борговими перспективами визначається фінансове здоров’я країни.