- •2. Методика навчання грамоти.
- •3. Псіхологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
- •4. Історія методів навчання грамоти.
- •5. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання.
- •6.Методи навчання української мови.
- •7. Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •8. Методика опрацювання елементів лексики.
- •9. Лінгводидактичні засади роботи над словом.
- •10.Робота над засвоєнням лексичного значення слова.
- •11.Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією.
- •12. Робота над синонімами, антонімами.
- •13. Методика вивчення морфемної будови слова.
- •14. Система вивчення іменника.
- •15. Система вивчення прикметника.
- •16. Система вивчення дієслова.
- •17. Система вивчення займенника.
- •19. Методика вивчення фонетики і графіки.
- •19. Методика вивчення орфографії та пунктуації.
- •20 (24). Методика позакласного читання.
- •21. Методика класного читання.
- •22. Методика ознайомлення з новим твором.
- •23. Методика вивчення творів різних жанрів.
- •25. Методика роботи над зв’язним мовленням.
- •Методика викладання української літератури
- •2.Зв’язок методики початкової літературної освіти з іншими дисциплінами.
- •4. Функції літератури як мистецтва
- •6. Читання як мовленнєва та естетична діяльність
- •7. Мета, завдання та принципи побудови літературного читання як шкільної дисципліни.
- •8. Література як мистецтво і як шкільна дисципліна.
- •9. Психологічні засади формування навичок читання.
- •10. Новоутворення дошкільного і молодшого шкільного віку та специфіка дитячого сприйняття.
- •11. Літературний розвиток дитини як основна мета навчання літературі у початковій школі.
- •12. Особливості літературного розвитку молодших школярів. Поняття «літературний розвиток»
- •13. Критерії літературного розвитку школярів.
- •14. Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору.
- •15. Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання.
- •16. Емоційно-оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •17. Емоційне сприйняття художнього твору молодшими школярами.
- •18. Оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •19. Підготовка до виразного читання як прийом аналізу тексту
- •20. Стилістичний аналіз тексту
- •22. Евристична бесіда, що виявляє характер персонажа.
- •23. Класифікація методів та прийомів початкової літературної освіти.
- •24. Методи та прийоми початкової літературної освіти.
- •25. Принципи організації та структура уроку літературного читання
- •Практика з мови
- •3. Вправа на вивчення поняття «словосполучення»
- •4. Вправа на вивчення поняття «речення»
- •5. Доберіть вправу на вивчення поняття «текст»
- •6. Вправи на вивчення елементів лексики
- •7. Вправа на розкриття лексичного значення слова
- •8. Вправа на усвідомлення прямого і переносного значення слова
- •13. Вправа на вивчення суфікса
- •19. Вправа на вивчення орфографії
- •20. Вправа на удосконалення навички правильного читання
- •21. Вправа на удосконалення навичок швидкого читання
- •23. Вправа на удосконалення навичок виразного читання
- •22. Вправа на удосконалення навичок свідомого читання
- •24. Вправа на розвиток усного мовлення
- •25. Вправа на розвиток писемного мовлення
- •2. Ознайомлення з буквою “б”
- •Практика з літератури
- •1. Етапи роботи над художнім твором
- •2. Етапи роботи над віршем
- •3. Етапи роботи над казкою
- •4. Етапи роботи над байкою
- •6. Етапи роботи над картиною:
- •13. Сочинение по картинам.
- •7. Прийоми аналізу художнього твору
- •8. Творче завдання для роботи над оповіданням
- •14. Читання ланцюжком.
- •20. Підвищення техніки читання
- •21. Основні завдання уроків читання
- •22. Характеристика основних якостей читання
- •23. Інсценізація
- •24. Сформулюйте мету і завдання позакласного читання
- •25. Етапи навчання самостійному читанню.
- •2. Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
22. Характеристика основних якостей читання
«Якості читання», їх чотири: свідомість, правильність, виразність, швидкість. Читати свідомо – це значить повно і ясно розуміти зміст читаного, уміти зіставити прочитане з явищами природи і суспільного життя, зрозуміти ідейну направленість і вміти зробити певні висновки з прочитаного. Під правильністю читання ми розуміємо безпомилкове і плавне читання слів, речень, тобто без будь-яких перекручень( пропуск букв, складів, перестановка звуків, неправильні наголоси).
Швидкість читання – це такий темп, який забезпечує найбільшу усвідомленість тексту при читанні. Корисний такий темп, який не розходиться з розумінням читаного. Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за хвилину, які можуть прочитати учні даного класу. Під виразністю читання розуміється уміння читати текст, дотримуючись пауз, інтонацій, логічних наголосів, емоційного забарвлення голосом. Виразність читання знаходиться в найтіснішому зв`язку з усіма якостями читання вголос.
23. Інсценізація
Над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації й драматизації. Інсценізація - це переробка будь-якого твору для сцени або кіно. Можна пропонувати учням інсценізувати казку. Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах. Яскравим вираженням творчої активності дитячого колективу в процесі роботи над казкою є ігри-драматизації. Учні дістають певні ролі казкових персонажів, перевтілюються в ці образи і таким чином відтворюють сюжет казки. Драматизовані ігри справляють на молодших школярів величезне враження. Гра-драматизація саме й цікава тим, що в ній активну участь беруть діти, виявляється їхня творча індивідуальність. І чим виразніше розкриваються риси особистості дитини, тим більший інтерес виникає у неї до цієї гри. Тому не слід обмежувати творчу активність дітей, їхнє власне тлумачення казки, бажання вносити корективи у манеру рухів дійових осіб, їхню мову тощо. Важливо, щоб учні вільно, невимушене відтворювали сюжет казки, передавали і народний колорит.
24. Сформулюйте мету і завдання позакласного читання
Позакласним слід вважати цілеспрямоване читання учнями будь-якої літератури, крім підручників.
Завдання позакласного читання:
1) розширити і поглибити знання, набуті під час класного читання з усіх предметів
2) навчити дітей знаходити необхідну книгу в бібліотеці, потрібний матеріал у книзі
3) ознайомити учнів з кращими книгами
4) виховати читацьку активність і допитливість
5) розвивати індивідуальні інтереси і нахили.
Мета позакласного читання – забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Саме позакласне читання привчає, заохочує дітей до самостійного, вмілого, вдумливого читання книжки, газети, журналу. Воно має на меті розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання, познайомити учнів з широким колом доступної для учнів молодших класів літератури.
25. Етапи навчання самостійному читанню.
Формування читацької самостійності учнів здійснюється по етапах. Їх можна виділити три: підготовчий (коли діти оволодівають грамотою), початковий і основний.
Кожен етап має свою специфіку. На першому, підготовчому, етапі, поки ще не всі діти читають, вся робота з книгою концентрується навколо читання вчителем вголос художніх творів. За допомогою такого читання вчитель навчає дітей сприймати твори на слух, виробляє в них любовне ставлення до книги, яка несе радість, задоволення і викликає інтерес до читання, бажання якомога швидше самому навчитись читати. Крім того, вчитель організовує і спрямовує роботу з класною і шкільною бібліотеками.
Коли техніка читання в основному досягає 20-30 слів на хвилину, наступає початковий етап читання. Тепер уже кожен учень привчається самостійно читати книги. На цьому етапі особливо необхідний індивідуальний підхід у формуванні читацької самостійності учнів. Тому в роботі з книгою завдання бажано диференціювати: учням, які добре читають, давати додаткові завдання (прочитати ще якийсь твір або відповісти на запитання тощо), менш підготовленим – прочитати не весь твір, а частину його.
Основний етап охоплює 3-4 клас. У 3 класі учні вже вміють орієнтуватись у книгах. Отже, вчитель навчає їх прийомам відшукування і використання необхідної літератури за заданою вчителем темою. Прочитані книги учні приносять на виставку, пояснюють, чим саме вони їх зацікавили.