15. Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання.

Саме зміст визначає сутність предмета, найточніше відбиває соціальні запити суспільства, новації у педагогічній і психологічній науках. Зміст читання молодших школярів можна вважати літературним. Його визначено на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо- естетичного, літературознавчого. Врахування перших двох принципів є визначальним для відбору текстів.

Тематично-жанровий принцип зумовлює відбір творів, які відповідають потребам, інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх з різними жанровими формами. У 2-4 кл. тематика читання відображує весь навколишній світ: людина, природа, держава, події сучасні і далекого минулого. Так, у творах різних жанрів діти читають про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні стосунки, батьківський дім, Батьківщину тощо. Наскрізною є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів. Діти мають можливість у різних темах читати поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Леоніда Глібова, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Ліни Костенко. Поряд з цим до підручників увійшли вірші відомих майстрів української дитячої літератури XX століття - Олени Пчілки, Наталі Забіли, Анатолія Костецького, та ін.

Із прозових творів у 2—4 кл. діти прочитають казки і художні оповідання Василя Сухомлинського, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Ярослава Стельмаха. Учні також ознайомляться з перекладами творів видатних російських поетів (Олександра Пушкіна, Петра Єршова, Івана Крилова, Самуїла Маршака), всесвітньо відомих казкарів Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Карла Коллоді, Астрід Ліндгрен. Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів: малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

16. Емоційно-оцінна діяльність на уроці літературного читання.

Емоційно-оцінна діяльність на уроках читання передбачає формування у молодших школярів умінь: описати свій настрій, думки, почуття, які виникли у процесі читання, пояснити, якими засобами автору вдалося цього досягти, усвідомити почуття автора, героїв твору, а також передати у судженнях власне емоційно-оцінне ставлення до прочитаного.

Було передбачено формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на основі ознайомлення учнів з епічними та ліричними творами природничого характеру: пейзажною та сюжетною лірикою (Леся Українка, Т.Шевченко, та ін.), художніми описами природи у різні пори року (М.Коцюбинський), науково-художніми текстами (нарисами), які наближені до художніх описів природи (Ю.Старостенко, О.Копиленко та ін.), та творами, у яких розкривається проблема ставлення людини до природи (М.Трублаїні, В Є. Гуцало та ін ). Завершальним, підсумковим етапом цілісного осягнення художнього твору було формування у молодших школярів його естетичної оцінки.

Для оцінки художнього твору необхідно пройти всі три ступені його осягнення: первинний синтез - різнобічний аналіз - глибокий синтез, тобто узагальнення високого рівня.

На кожному етапі роботи над текстом художнього твору учні оволодівали певними літературознавчими поняттями, у них формувалися оцінні вміння та збагачувався досвід емоційно-оцінної діяльності.

У процесі роботи над певними жанрами творів розв’язувалися конкретні завдання, що відповідали віковим особливостям учнів.

Аналізуючи художній твір, учні виявляють авторську позицію, усвідомлюють художні засоби її втілення, а також висловлюють власне емоційно-оцінного ставлення до сприйнятого.