Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПУЯ на гос ответы распечатать.docx
Скачиваний:
138
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
248.07 Кб
Скачать

43

  1. Методика викладання української мови як педагогічна наука.

Методика викла­дання української мови в початкових класах — це педаго­гічна наука, що визначає теоретичні засади навчання мови учнів І—4 класів і рекомендує найефективніші методи і прийоми удосконалення мовленнєвого розвитку молод­ших школярів, формування у них засобами мови і літера­тури наукового уявлення про мову як знакову систему.

Джерела збагачення методики:

1) практичний досвід, узагальнення передового педагогічного досвіду;

2) розвиток мовознавства та літературознавства як основних базових наук;

3) розвиток суміжних наук — психології, дидактики;

4) новітні дослідження в галузі теорії навчання мови;

5) методичний експеримент;

6) створення нових програм, підручників, нових практичних систем навчання, конструювання нових типів уроків тощо.

Дві взаємопов’язані частини, теоретична(наукові основи, історія виникнення та розвиток метод., структура і форми організації навчального процесу, наукові вимоги до підручників і посібників) і практична (методи та прийоми та їх втілення у життя), є складовими методики викладання мови.

Спираючись на теоретичні основи педагогіки і психології використовує такі загальнодидактичні п-пи: 1. Науковості; 2. Доступності;3. наочності; 4. систематичності і послідовності; 5. наступності; 6. перспективності.

Власні лінгводидактичні п-пи: 1.Уваги до матерії мови, до розвитку мовних органів. 2. Мовних значень — лексичних і граматичних, ролі морфем (частин слів: кореня, префікса, суфікса, закінчення) і синтаксичних одиниць 3. Принцип оцінки виразності мовлення. 4.Розвитку чуття мови. 5. Координації усного і писемного мовлення. 6. Пришвидшення темпу навчання.

Метод навчання – спосіб упорядкованої діяльності вчителя й учнів, спрямований на розв язання навчально-віховних завдань. Класифікація методів навчання мови можлива за акими ознаками: — за характером керівництва розумовою діяльністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково пошуковий, дослідницький; — за джерелом знань: наочні, словесні, практичні; — за напрямом діяльності: практичні, практико-теоретичні, теоретичні. Інтерактивні методи – м. проектів, м. ПРЕС, мозковий штурм, м. гранування( асоціативний кущ), мікрофон і др. Методи наукового дослідження: 1) Спостереження за навчальним процесом 2) Анкетування 3) Вивчення позитивного досвіду вчителів-практиків.

2. Методика навчання грамоти.

Читання і письмо — основні складові навчання грамоти. Навчання гамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання і письма. Сучасна методика навчання грамоти в початкових класах розглядається як результат пізнання закономірностей, яким підпорядковується процес викладання української мови в початкових класах, що є наслідком як теоретичних положень, сформульованих раніше на основі даних педагогіки, психології та лінгвістики, так і узагальненого педагогічного досвіду. Читання і письмо є видами мовленнєвої діяльності людини, тому й навички читання і письма також належать до мовленнєвих. На відповідному мовному матеріалі учні мають оволодіти такими важливими прийомами розумової роботи, як аналіз і синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки. Період навчання грамоти – це один з найважливіших у житті особистості, коли формується первинна навичка читання, письма, мислення й мовлення; зростає свідомість, формується особистість в цілому. Він має певні складові (слухання-розуміння почутого з усного мовлення – аудіювання; читання, письмо; мовлення: діалогічне, монологічне (усне і писемне), які складають єдину систему. Для шестирічних першокласників цей процес триває протягом цілого навчального року, що пов’язано з їхніми психологічними, фізичними й фізіологічними особливостями.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом ділиться на три періоди — добукварний, букварний та післябукварний. Кожен із них реалізує відповідні програмні вимоги.

У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які носять підготовчий характер.

Формування загальнонавчальних умінь і навичок. Розвиток мовлення. Формування в учнів фонетичного слуху. Розвиток умінь здійснення мовного аналізу. Підготовка руки дитини до письма

БУКВАРНИЙ ПЕРІОД Для опрацювання кожної букви на цьому етапі програ¬мою відводиться від двох до чотирьох уроків. На одному з уроків учні ознайомлюються з новою буквою, її звуковим значенням, оволодівають початковим умінням читати її в складах (злиттях) і словах, а протягом наступних уроків ці знання і вміння закріплюються, узагальнюються.

ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний перехід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками «Читанка» та «Українська мова».

3. Псіхологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.

Психологічна основа м.н.г. полягає в доборі таких методичних прийомів, які враховували б особливості дитячого сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, сприяли б їхньому всебічному розвитку. Позитивні мотиви навчання читання й письма в шестирічних учнів можна сформувати тільки за умови, якщо на уроках грамоти, за словами К. Д. Ушинського, пануватиме бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала психічну і фізичну перевтому дитини, будь-яке пригнічення або приниження її особистості. Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літеатурної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв’язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики навчання грамоти. Сучасна методика навчання грамоти ґрунтується на тому, що первинні уявення про фонетичні і графічні одиниці учні одержують з опорою на їх істотні ознаки: звуки ми чуємо, вимовляємо, їх можна розрізняти на слух, за способом вимовляння, за відчуттями, які одержуємо від роботи мовленнєвих органів, а букви пишемо, «друкуємо», знаходимо в касі розрізної азбуки, зіставляємо між собою за формою, розміром, наявними в них графічними елементами. Здійснюючи процес навчання грамоти, учителі повинні брати до уваги особливості української фонетики і графіки(наприклад: 6 голосних звуків, позначатися 10 буквами; Букви я, ю, є, ї на початку слова і складу, після апострофа позначають сполучення звука [й] з відповідними голосними: [йа], [йу], [йе], [йі]; букви я, ю, є, крім того, можуть виконувати й іншу роль — позначати голосні звуки [а], [у], [е] після м’яких приголосних; приголосні звуки діляться на тверді і м’які; за дзвінкістю/глухістю більшість приголосних звуків утворюють пари; Буква щ (ща) в українській мові позначає не окремий звук, а сполучення звуків [шч]; Букви в українській графіці використовуються в чотирьох варіантах: друковані, рукописні, великі й малі, та ін.).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.