Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПУЯ на гос ответы распечатать.docx
Скачиваний:
138
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
248.07 Кб
Скачать

8. Література як мистецтво і як шкільна дисципліна.

В даний час у психології та педагогіці ведуться пошуки раціональних шляхів залучення молодших школярів до мистецтва, ставиться проблема посилення впливу художньої літератури на формування особистості школяра.

У цій області намітилося два напрямки.

Прихильники одного напрямку - психологи та методисти (В. В. Давидов, Ю. М. Полуянов, Л. І. Айдарова, Цуккерман та ін) припускають, що можна скоротити шлях, що веде школярів до розуміння художнього твору як мистецтва за допомогою формування у них теоретичного мислення. Вони вводять з першого класу курс поетики. Таке навчання дозволяє дати учням у молодших класах уявлення про особливості творів різних жанрів - билини, казки, байки, балади, пісні. Безсумнівно, роль і значення теоретичних знань в осягненні мистецтва загальновизнані, і програма з поетики, наприклад, може мати педагогічну цінність в певних умовах.

Представники іншого напряму пов'язують просування школярів до глибокого розуміння творів художньої літератури як мистецтва з роботою над їх загальним розвитком. Такий підхід ясно виражений у роботах Л. В. Занкова. Він виділяє два шляхи, що ведуть до досягнення оптимальних результатів у навчанні: прямий і непрямий. Прямий шлях – це накопичення спеціальних знань про літературу, навчання школярів аналізу твору. Непрямий шлях - це досягнення оптимальних результатів у навчанні завдяки загальному розвитку дітей. Саме загальний розвиток розглядається не як стихійний, чисто віковий процес, а як мета і результат спеціально побудованої системи навчання. Вивчення літератури передбачає вивчення літератури як мистецтва слова. Саме у процесі вивчення зазначеного предмета можливо найповніше реалізувати завдання гуманітарного виховання молоді, залучення її до багатств світової духовної культури, духовного і морального зростання особистості, естетичного виховання. Урок літератури  в усі часи є основною складовою навчання і виховання культурної, розвиненої, інтелектуальної особистості.

9. Психологічні засади формування навичок читання.

Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне мислення. Психологічні спостереження доводять, що у дітей молодшого віку переважає конкретне мислення. Воно пояснюється обмеженим запасом уявлень, здобутих ними протягом 6—10 років життя. Це й диктує використання неоднотипних методів і прийомів у роботі з учнями відмінних вікових груп. Психологіч­ні дослідження показують, що діти приходять до школи з ігровим мотивом, сформованим у них до початку на­вчання в школі. Тому початковою фор­мою навчання мові школярів 6—7 років повинна стати гра з вивчення мови, гра з мовними і мовленнєвими оди­ницями. Навчання грамоти передбачає формування в учнів елементарних навичок читання і письма.

Психологічна основа методики навчання грамоти полягає в доборі таких методичних прийомів, які враховували б особливості дитячого сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, сприяли б їхньому всебічному розвитку. На мовному матеріалі учні мають оволодіти такими важливими прийомами розумової роботи, як аналіз і синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки.. Першокласник має переконатися, що в його віці вже не обійтися без уміння читати й писати. Усвідомлення цієї віддаленої мети має поєднуватись із постановкою перед дітьми щоденних, поурочних конкретних цілей, пов’язаних із виконанням різноманітних навчальних вправ, у тому числі й таких, що мають підготовчий характер. Позитивні мотиви навчання читання можна сформувати тільки за умови, якщо на уроках грамоти, за словами К. Д. Ушинського, пануватиме бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала психічну і фізичну перевтому дитини.

Початкова навичка читання має формуватися в постійному взаємозв’язку зі спостереженнями за явищами живого мовлення і з такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання, говоріння і письмо. Основними мовними одиницями, якими дитина оперує на цьому етапі навчання, є звуки мовлення і букви, слова, речення, текст. Українське письмо є звуко-буквеним. Тому засвоєння початкових навичок читання й письма полягає в умінні перекодовувати букви в позначувані ними звуки і, навпаки, перекодовувати звуки мовлення і їх комплекси — склади і слова — в умовні графічні знаки — букви (друковані або рукописні). Тому оволодіння першокласниками читанням і письмом здійснюються не роздільно, а паралельно.

Навичка читання формується значно динамічніше, ніж навичка письма, написання літер дещо відстає від читання. Учитель має пам’ятати, що елементарні навички читання й письма не можуть бути вироблені без багаторазового повторення одних і тих самих навчальних дій. Він має вносити певні варіації в постановку завдань з метою запобігання психічному і фізичному перевантаженню дітей, підтриманню їхнього загального інтересу до виконуваних вправ. Велику роль у цьому відіграють також ігрові ситуації, коли дитина бере на себе роль того чи іншого звука, складу в слові, слова в реченні. Такі безпосередні дії учнів, виконувані з одиницями живого мовлення, сприяють тому, що навчання стає для них цікавішим і доступнішим.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.