13. Сочинение по картинам.

Надзвичайно велика роль картини розвитку промови учнів.Картина впливає на почуття дитини, відкриває проти нього ті аспекти життя, з якими він міг б і ні зіштовхнутися у своїй безпосередньому досвіді. Картина допомагає глибше усвідомити ті явища, у яких знайомі школяреві. Вона полегшує їй пізнання жизни.

У школах використовуються навчальні картини. Вони доступні учням, зручні від використання на уроці, нині ніколи не бракує виразні. Тож розвитку промови варто використовувати художні картини ( репродукції) [11.с.49]. Картини розвивають спостережливість, уяву учнів, вчать розуміти мистецтво живописи.

Твори з картин діляться втричі основні види: розповідні твори за серією картин чи з картинному плану; розповідні твори за однією картині, де картина створить стимули уяві, відбиваючи лише одне момент сюжету; опис картины.

Твори ( усні і письмові) за серією картин проводяться у І, II і рідше в III класі. Серія з 2-5 картин полегшує складання плану, сюжету. Тож у I класі навчати дітей плану, композиції сюжету твори найзручніше саме з серії картин. Діти, щоб їх питаннями по 1-3 пропозиції, озаглавливают рассказики.

Твори за однією картині значно складніше попереднього виду. Тут учень, через знання, свій життєвий досвід, повинен домовленість створювати уяві сюжет, на мітити дійових осіб, уявити обстановку, і натомість якої протікає подія, доі по тому моменту, який зображений до картини. У цьому учень повинен контролювати себе, що його вигадка не суперечив действительности.

Перші твори за однією картині би мало бути усними і випереджатися бесідою. Опис картини – найважча форма твори. Зазвичай воно проводиться в старших класах, але припустимо й у III класі ( елементи описи картини можливі у І – II классах).

У початкових класах діти описують картину з питань, вишукуючи, по-перше, тему картини ( що у ній зображено); по-друге, її композицію, чільне місце, задній план, розташування предметів; по-третє, дійових осіб, дію, якщо є; нарешті, ідейний сенс, « настрій» картины.

Вже I класі практикується усне опис картини ( « Розкажи, що бачиш до картини» ). Від класу до класу вимоги до опису картини ускладнюються, вводяться елементи аналізу, розвивається спостережливість детей.

7. Прийоми аналізу художнього твору

Основну увагу під час аналізу твору необхідно звернути на вчинки героїв, дати їм оцінку, а також мотивувати кожний вчинок, бо це важливо для розкриття ідейного змісту твору. Важливо також зясувати не тільки те, що сказано про дійову особу, а й як саме сказано, тобто, які мовні засоби використав автор. Важливим при розборі художнього твору є зясування основних образів, картин твору, щоб допомогти учням розібратися, завдяки яким художнім засобам розкрито риси окремих образів, якими мовними засобами користується письменник для зображення в творі героїв, картин. Тому треба зосередити увагу учнів на яскравих виразах, на образних словах, на деяких окремих фактах, що мають значення в розвитку дії твору. Розбір треба проводити так, щоб внаслідок усвідомлення окремих частин твору, значення описів, характеристик учні уяснили головні образи, їх соціальну приналежність і в кінці змогли за допомогою вчителя визначити ідею твору. З цією метою вчитель ставить завдання знайти місце в творі, де автор від себе характеризує героя, знайти й зачитати чи переказати своїми словами характерні вчинки героїв, знайти описи природи, місцевості.

Треба звертати увагу учнів на те, які мовні засоби використовує автор для відтворення настроїв, почуттів;слід розібрати вирази в творі в переносному значенні (метафори), порівняння, значення образних слів (епітетів), антоніми, синоніми, ніжні, пестливі вирази чи грубі. Отже, вмотивовуючи вчинки дійових осіб, діти зупиняють свою увагу на важливих моментах тексту, вчаться читати вдумливо, помічати не лише самі факти, події в тврі, а й образотворчі засобі.