- •2. Методика навчання грамоти.
- •3. Псіхологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
- •4. Історія методів навчання грамоти.
- •5. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання.
- •6.Методи навчання української мови.
- •7. Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •8. Методика опрацювання елементів лексики.
- •9. Лінгводидактичні засади роботи над словом.
- •10.Робота над засвоєнням лексичного значення слова.
- •11.Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією.
- •12. Робота над синонімами, антонімами.
- •13. Методика вивчення морфемної будови слова.
- •14. Система вивчення іменника.
- •15. Система вивчення прикметника.
- •16. Система вивчення дієслова.
- •17. Система вивчення займенника.
- •19. Методика вивчення фонетики і графіки.
- •19. Методика вивчення орфографії та пунктуації.
- •20 (24). Методика позакласного читання.
- •21. Методика класного читання.
- •22. Методика ознайомлення з новим твором.
- •23. Методика вивчення творів різних жанрів.
- •25. Методика роботи над зв’язним мовленням.
- •Методика викладання української літератури
- •2.Зв’язок методики початкової літературної освіти з іншими дисциплінами.
- •4. Функції літератури як мистецтва
- •6. Читання як мовленнєва та естетична діяльність
- •7. Мета, завдання та принципи побудови літературного читання як шкільної дисципліни.
- •8. Література як мистецтво і як шкільна дисципліна.
- •9. Психологічні засади формування навичок читання.
- •10. Новоутворення дошкільного і молодшого шкільного віку та специфіка дитячого сприйняття.
- •11. Літературний розвиток дитини як основна мета навчання літературі у початковій школі.
- •12. Особливості літературного розвитку молодших школярів. Поняття «літературний розвиток»
- •13. Критерії літературного розвитку школярів.
- •14. Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору.
- •15. Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання.
- •16. Емоційно-оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •17. Емоційне сприйняття художнього твору молодшими школярами.
- •18. Оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •19. Підготовка до виразного читання як прийом аналізу тексту
- •20. Стилістичний аналіз тексту
- •22. Евристична бесіда, що виявляє характер персонажа.
- •23. Класифікація методів та прийомів початкової літературної освіти.
- •24. Методи та прийоми початкової літературної освіти.
- •25. Принципи організації та структура уроку літературного читання
- •Практика з мови
- •3. Вправа на вивчення поняття «словосполучення»
- •4. Вправа на вивчення поняття «речення»
- •5. Доберіть вправу на вивчення поняття «текст»
- •6. Вправи на вивчення елементів лексики
- •7. Вправа на розкриття лексичного значення слова
- •8. Вправа на усвідомлення прямого і переносного значення слова
- •13. Вправа на вивчення суфікса
- •19. Вправа на вивчення орфографії
- •20. Вправа на удосконалення навички правильного читання
- •21. Вправа на удосконалення навичок швидкого читання
- •23. Вправа на удосконалення навичок виразного читання
- •22. Вправа на удосконалення навичок свідомого читання
- •24. Вправа на розвиток усного мовлення
- •25. Вправа на розвиток писемного мовлення
- •2. Ознайомлення з буквою “б”
- •Практика з літератури
- •1. Етапи роботи над художнім твором
- •2. Етапи роботи над віршем
- •3. Етапи роботи над казкою
- •4. Етапи роботи над байкою
- •6. Етапи роботи над картиною:
- •13. Сочинение по картинам.
- •7. Прийоми аналізу художнього твору
- •8. Творче завдання для роботи над оповіданням
- •14. Читання ланцюжком.
- •20. Підвищення техніки читання
- •21. Основні завдання уроків читання
- •22. Характеристика основних якостей читання
- •23. Інсценізація
- •24. Сформулюйте мету і завдання позакласного читання
- •25. Етапи навчання самостійному читанню.
- •2. Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
13. Сочинение по картинам.
Надзвичайно велика роль картини розвитку промови учнів.Картина впливає на почуття дитини, відкриває проти нього ті аспекти життя, з якими він міг б і ні зіштовхнутися у своїй безпосередньому досвіді. Картина допомагає глибше усвідомити ті явища, у яких знайомі школяреві. Вона полегшує їй пізнання жизни.
У школах використовуються навчальні картини. Вони доступні учням, зручні від використання на уроці, нині ніколи не бракує виразні. Тож розвитку промови варто використовувати художні картини ( репродукції) [11.с.49]. Картини розвивають спостережливість, уяву учнів, вчать розуміти мистецтво живописи.
Твори з картин діляться втричі основні види: розповідні твори за серією картин чи з картинному плану; розповідні твори за однією картині, де картина створить стимули уяві, відбиваючи лише одне момент сюжету; опис картины.
Твори ( усні і письмові) за серією картин проводяться у І, II і рідше в III класі. Серія з 2-5 картин полегшує складання плану, сюжету. Тож у I класі навчати дітей плану, композиції сюжету твори найзручніше саме з серії картин. Діти, щоб їх питаннями по 1-3 пропозиції, озаглавливают рассказики.
Твори за однією картині значно складніше попереднього виду. Тут учень, через знання, свій життєвий досвід, повинен домовленість створювати уяві сюжет, на мітити дійових осіб, уявити обстановку, і натомість якої протікає подія, доі по тому моменту, який зображений до картини. У цьому учень повинен контролювати себе, що його вигадка не суперечив действительности.
Перші твори за однією картині би мало бути усними і випереджатися бесідою. Опис картини – найважча форма твори. Зазвичай воно проводиться в старших класах, але припустимо й у III класі ( елементи описи картини можливі у І – II классах).
У початкових класах діти описують картину з питань, вишукуючи, по-перше, тему картини ( що у ній зображено); по-друге, її композицію, чільне місце, задній план, розташування предметів; по-третє, дійових осіб, дію, якщо є; нарешті, ідейний сенс, « настрій» картины.
Вже I класі практикується усне опис картини ( « Розкажи, що бачиш до картини» ). Від класу до класу вимоги до опису картини ускладнюються, вводяться елементи аналізу, розвивається спостережливість детей.
7. Прийоми аналізу художнього твору
Основну увагу під час аналізу твору необхідно звернути на вчинки героїв, дати їм оцінку, а також мотивувати кожний вчинок, бо це важливо для розкриття ідейного змісту твору. Важливо також зясувати не тільки те, що сказано про дійову особу, а й як саме сказано, тобто, які мовні засоби використав автор. Важливим при розборі художнього твору є зясування основних образів, картин твору, щоб допомогти учням розібратися, завдяки яким художнім засобам розкрито риси окремих образів, якими мовними засобами користується письменник для зображення в творі героїв, картин. Тому треба зосередити увагу учнів на яскравих виразах, на образних словах, на деяких окремих фактах, що мають значення в розвитку дії твору. Розбір треба проводити так, щоб внаслідок усвідомлення окремих частин твору, значення описів, характеристик учні уяснили головні образи, їх соціальну приналежність і в кінці змогли за допомогою вчителя визначити ідею твору. З цією метою вчитель ставить завдання знайти місце в творі, де автор від себе характеризує героя, знайти й зачитати чи переказати своїми словами характерні вчинки героїв, знайти описи природи, місцевості.
Треба звертати увагу учнів на те, які мовні засоби використовує автор для відтворення настроїв, почуттів;слід розібрати вирази в творі в переносному значенні (метафори), порівняння, значення образних слів (епітетів), антоніми, синоніми, ніжні, пестливі вирази чи грубі. Отже, вмотивовуючи вчинки дійових осіб, діти зупиняють свою увагу на важливих моментах тексту, вчаться читати вдумливо, помічати не лише самі факти, події в тврі, а й образотворчі засобі.