17. Емоційне сприйняття художнього твору молодшими школярами.

Як особливу умову здійснення активізації навчання школярів виділяють поєднання емоційного і раціонального в навчанні. Оволодіння особистістю загальнолюдськими цінностями неможливе тільки на рівні усвідомлення. У цьому процесі активну роль відіграють емоції. Тому на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і шкільної практики суттєвого значення набуває проблема виховання духовної культури особистості та її важливої частини - емоційної культури.

Психологами і педагогами відмічено, що емоційні процеси займають важливе місце у формуванні особистості дитини, а емоційна культура є складовою частиною духовної культури особистості. Емоції допомагають розкрити внутрішній світ людини, впливають на її вчинки, відіграють роль регуляторів людського спілкування.

Одним із перших, хто почав займатися проблемами емоційного виховання учнів, був В.О. Сухомлинський. Говорячи про гармонію у вихованні особистості, він відмічає необхідність єдності емоційного й інтелектуального, емоційного й естетичного, емоційного й морального.

Молодший шкільний вік - найбільш сприятливий період розвитку емоційної сфери, культури почуттів особистості. Важливим показником розвитку емоційної культури особистості є мова. У ній відбиваються культурні здобутки народу, його історія, світогляд, психічні властивості, смаки та ідеали. Тому рідна мова є найголовнішим засобом інтелектуального й емоційного розвитку людини і посідає почесне місце в навчальному плані школи. Виховання в учнів емоційної культури буде ефективним лише за умов належної організації цього процесу. Педагогічні умови формування емоційної культури учнів передбачають створення педагогічних ситуацій на інтегрованих уроках (мови і музики, читання і музики). Однією з умов може стати загострення емоційної сприйнятливості школярів використання музичних творів на уроках мови, читання і, навпаки, використання творів літератури на уроках музики. Музика на уроках літератури може вводитися як ілюстративний матеріал, що має конкретний зв'язок з темою; з метою розкриття загально-естетичних категорій мовою мистецтва, підсилення естетичної значущості окремих явищ; з метою створення емоційно-образної настроєності на відповідний "тон" сприймання.

18. Оцінна діяльність на уроці літературного читання.

Учні 2-3 класу здатні естетично оцінювати зміст прочитаного твору.

Критерії цього уміння:

1. Емоційність – на основі цього критерію визначалися рівні сформованості в учнів 2–4 класів умінь емоційно та образно висловлювати свою думку з приводу прочитаного, визначати найхарактерніші ознаки предметів, риси характеру героїв твору, висловлювати схвалення чи осуд дій персонажів, розкривати емоційну сферу героїв, правильно визначати та відчувати емоції та почуття автора, виявляти емоційно-особистісне ставлення до прочитаного, свідомо й активно використовувати емоційно-експресивну лексику у власному усному чи писемному мовленні, передавати емоційні відтінки в оцінці явищ дійсності, осіб, подій тощо, відображених у художньому творі. Цей критерій передбачав формування вмінь:

1.1 Оцінювати емоційний зміст художнього твору;

1.2. Виявляти асоціації, емоційну пам’ять, у процесі оцінювання спиратися на власний емоційний досвід;

1.3. Передавати в судженнях емоційно-особистісне ставлення до сприйнятого художнього твору.

2. Адекватність – на основі цього критерію визначався рівень сформованості розуміння та усвідомлення учнями авторського ставлення до зображуваного, вираженого у змістовій формі художнього твору за допомогою зображувально-виражальних засобів літературного мистецтва. Цей критерій передбачав формування таких умінь:

2.1. Відтворювати в уяві картини життя, створені письменником в епічному творі, та художній образ природи – у ліричному;

2.2. Оцінювати змістове навантаження зображувально-виражальних засобів літературного мистецтва щодо їх функцій у художньому творі;

2.3. Висловлювати власне ставлення до позиції автора.

3. Цілісність - відображає процесуальний бік оцінки, дає змогу визначати її гармонійність, необхідність, послідовність, обґрунтованість та вмотивованість. На основі цього критерію формувалися такі вміння:

3.1. Оцінювати зміст і форму художнього твору в їх єдності.

3.2. Мотивувати та обґрунтовувати власну позицію.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;

формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;

розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок;

умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

розвиток творчої літературної діяльності школярів;виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.