12. Особливості літературного розвитку молодших школярів. Поняття «літературний розвиток»

У працях Н. Молдавської літературний розвиток визначається як віковий і водночас навчальний процес оволодіння умовними формами літератури, які закладені у самій природі пізнання життя і складають мову мистецтва. Аналіз психолого-педагогічної літератури, практичного масового та передового досвіду, численні спостереження засвідчують, що якість літературної освіти учня залежить від рівня сформованості психічних пізнавальних процесів, які, у свою чергу, визначають ступінь проникнення читача в ідейно-естетичну цілісність літературного твору, сприяють розумінню його як художнього цілого. Допомогти учням молодшого шкільного віку розвинути читацькі інтереси та власні літературні здібності покликані вчителі початкової школи та ті, кому вони передають естафету. Багаточисельні спостереження засвідчують, що якість літературної освіти школяра залежить від рівня сформованості психічних пізнавальних процесів.

Педагоги-науковці (В.Стоюнін, С.Грузинський), які тісно пов'язували процес розумового зі спеціальним розвитком індивіда, удосконаленням його літературних здібностей. Розумовий розвиток вони розглядали як проблему, що має безпосереднє відношення до результативності навчального процесу. У психолого-педагогічних працях він визначається як процес формування здатності до безпосереднього сприймання мистецтва слова, складних умінь свідомо аналізувати та оцінювати прочитане, керуючись при цьому естетичними критеріями та художнім смаком, виробленими в школі при засвоєнні курсу літератури, та у широкому позашкільному спілкуванні з мистецтвом.

Таким чином, літературний розвиток школярів є результатом взаємодії двох сторін особистості читача (його літературних здібностей і здатності осягати, осмислювати, «привласнювати» зміст художнього твору), які тісно пов'язані між собою, доповнюють і збагачують одна одну, при цьому зберігаючи відносну самостійність.

Отже, літературний розвиток молодших школярів визначається як віковий і одночасно навчальний процес формування здатності до сприймання літературно- художнього твору, до власної літературно- творчої діяльності.

13. Критерії літературного розвитку школярів.

Розгляд процесу літературного розвитку під кутом зору взаємодії його з процесом навчання висуває на перший план проблему критеріїв, або показників, літературного розвитку.

Самим «зовнішнім» показником літературного розвитку можна вважати так звану начитаність людини, тобто його читацький досвід. Часто звертаються до таких показників літературного розвитку, як естетичний ідеал і художній смак. Такі особливості діяльності художнього сприйняття, як образна конкретизація і образне узагальнення, відтворюють специфіку пізнання предмета (літератури). Цілісність відображення дійсності в художньому образі, широке узагальнення, типізація життєвих явищ визначає і особливості розумової діяльності школяра. Школяр на основі сприйняття художнього тексту відтворює ці способи життя із запасу своїй пам'яті, з досвіду життєвих вражень і переживань за активної діяльності уяви і мислення. Образне узагальнення виростає з конкретних уявлень. Процеси образної конкретизації та образного узагальнення нерозривні і обумовлюють одна одну. У міру знайомства з текстом початкові узагальнення збагачують і обумовлюють, певною мірою, подальшу конкретизацію, утворюючи своєрідну спіраль пізнання, за якою читацька думка, не відриваючись від конкретних уявлень, сходить до широких образних узагальнень, осягає художній твір у структурній залежності його частин і цілого. Образна конкретизація і образне узагальнення складають об'єктивне вираження специфіки такої складної по своїй психологічній структурі діяльності, як читання і сприйняття літературного твору, тому показниками, і критеріями, літературного розвитку можуть служити предметний зміст і рівень образної конкретизації та образного узагальнення. Перераховані вище критерії мають практичний і універсальний характер, так як, по суті, можуть бути використані в процесі вивчення сприйняття будь-якого художнього тексту в будь-яких умовах шкільної практики.