22. Евристична бесіда, що виявляє характер персонажа.

Евристична бесіда має великі можливості щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів „в поєднанні з іншими методами проблемного навчання - частково- пошуковий виклад матеріалу, дослідницький метод, самостійна робота, програмоване навчання та ін." Також з метою формування пізнавальної активності у початкових класах доцільно використовувати самостійну евристичну роботу учнів, різноманітну за змістом і за формою. При підготовці учнів до засвоєння нового матеріалу доцільна робота з пам’ятками, які містять і правило, і зразок роботи з ним. При цьому пам'ятка може бути і на індивідуальній картці, і у вигляді таблиці на дошці. Використовують і такий спосіб: після колективної роботи слабкі учні задають запитання дітям сильнішим, останні допомагають їм згадати потрібний для уроку матеріал. У подібних випадках добре встигаючі діти отримують можливість актуалізувати свої знання і вміння. Стимулюванню активності особистості сприяє відбір змісту навчального матеріалу (його новизна, наукова, теоретична і практична цінність, зв'язок із сучасністю, досвідом школярів, незвичайність фактів або їх протиріччя та ін.). Підвищенню інтересу, що стимулює пізнавальну активність школярів, може сприяти використання евристичних бесід під час нестандартних уроків (уроки- турніри, уроки-аукціони, уроки-подорожі, уроки-диспути тощо).

Такими чином, у процесі аналізу літератури з’ясовано сутність та умови активізації пізнавальної діяльності школярів у процесі використання евристичної бесіди. У процесі вивчення художніх творів, з якими діти ознайомлюються на уроках читання, використовуються такі евристичні завдання;

Підготуйся розповісти оповідання так, ніби ця подія трапилася з тобою.

-Спробуй продовжити розповідь хлопчика так, ніби це ти навчаєшся майструвати.

-Продовж, для чого ще потрібні руки людині. Поетеса пише: «Руки мамині — колиска, кораблик, місточок...» А що ти хочеш додати?

-Діти розповіли, що осіннє небо сумне, тривожне, холодне. А яким буде твоє слово?

-Спробуй закінчити речення і скласти подібні: Крапелька до крапельки, та й буде ...;

23. Класифікація методів та прийомів початкової літературної освіти.

Проблема класифікації методів навчання літератури з давніх-давен привертала особливу увагу відомих педагогів і методистів. Так, у російській дореволюційній методиці літератури В. Я. Стоюнін на перше місце ставив бесіду, В. І. Водовозов - самостійну роботу над текстом художнього твору, а В. П, Острогорський надавав перевагу лекції (або живому слову вчителя).

У радянський період розвитку школи методист М. І. Кудряшов налічує п'ять методів: творче читання художнього тексту, читання коментоване, слово вчителя, бесіда, робота за завданням вчителя.

Українські методисти в своїх курсах методики літератури виділяють такі методи:

Т. Ф. Бугайко, Ф, Ф. Бугайко 1.Виклад учителя (лекція).2. Бесіда.3. Коментоване читання.4. Демонстрація наочності з використанням технічних засобів навчання.

В. Я. Неділько 1.Метод лекції. 2.Метод евристичної бесіди.3.Метод самостійної роботи.

Є А. Пасічник 1. Лекція.2.Бесіда.3.Самостійна робота.4.Творче читання.

У дослідженнях з дидактики на основі мислительних операцій, при яких формуються в учнів уміння і навички, дається така класифікація методів навчання: індукція, дедукція, аналіз, абстрагування, конкретизація, аналогія, моделювання, узагальнення, зіставлення тощо.