- •2. Методика навчання грамоти.
- •3. Псіхологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
- •4. Історія методів навчання грамоти.
- •5. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання.
- •6.Методи навчання української мови.
- •7. Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •8. Методика опрацювання елементів лексики.
- •9. Лінгводидактичні засади роботи над словом.
- •10.Робота над засвоєнням лексичного значення слова.
- •11.Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією.
- •12. Робота над синонімами, антонімами.
- •13. Методика вивчення морфемної будови слова.
- •14. Система вивчення іменника.
- •15. Система вивчення прикметника.
- •16. Система вивчення дієслова.
- •17. Система вивчення займенника.
- •19. Методика вивчення фонетики і графіки.
- •19. Методика вивчення орфографії та пунктуації.
- •20 (24). Методика позакласного читання.
- •21. Методика класного читання.
- •22. Методика ознайомлення з новим твором.
- •23. Методика вивчення творів різних жанрів.
- •25. Методика роботи над зв’язним мовленням.
- •Методика викладання української літератури
- •2.Зв’язок методики початкової літературної освіти з іншими дисциплінами.
- •4. Функції літератури як мистецтва
- •6. Читання як мовленнєва та естетична діяльність
- •7. Мета, завдання та принципи побудови літературного читання як шкільної дисципліни.
- •8. Література як мистецтво і як шкільна дисципліна.
- •9. Психологічні засади формування навичок читання.
- •10. Новоутворення дошкільного і молодшого шкільного віку та специфіка дитячого сприйняття.
- •11. Літературний розвиток дитини як основна мета навчання літературі у початковій школі.
- •12. Особливості літературного розвитку молодших школярів. Поняття «літературний розвиток»
- •13. Критерії літературного розвитку школярів.
- •14. Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору.
- •15. Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання.
- •16. Емоційно-оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •17. Емоційне сприйняття художнього твору молодшими школярами.
- •18. Оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •19. Підготовка до виразного читання як прийом аналізу тексту
- •20. Стилістичний аналіз тексту
- •22. Евристична бесіда, що виявляє характер персонажа.
- •23. Класифікація методів та прийомів початкової літературної освіти.
- •24. Методи та прийоми початкової літературної освіти.
- •25. Принципи організації та структура уроку літературного читання
- •Практика з мови
- •3. Вправа на вивчення поняття «словосполучення»
- •4. Вправа на вивчення поняття «речення»
- •5. Доберіть вправу на вивчення поняття «текст»
- •6. Вправи на вивчення елементів лексики
- •7. Вправа на розкриття лексичного значення слова
- •8. Вправа на усвідомлення прямого і переносного значення слова
- •13. Вправа на вивчення суфікса
- •19. Вправа на вивчення орфографії
- •20. Вправа на удосконалення навички правильного читання
- •21. Вправа на удосконалення навичок швидкого читання
- •23. Вправа на удосконалення навичок виразного читання
- •22. Вправа на удосконалення навичок свідомого читання
- •24. Вправа на розвиток усного мовлення
- •25. Вправа на розвиток писемного мовлення
- •2. Ознайомлення з буквою “б”
- •Практика з літератури
- •1. Етапи роботи над художнім твором
- •2. Етапи роботи над віршем
- •3. Етапи роботи над казкою
- •4. Етапи роботи над байкою
- •6. Етапи роботи над картиною:
- •13. Сочинение по картинам.
- •7. Прийоми аналізу художнього твору
- •8. Творче завдання для роботи над оповіданням
- •14. Читання ланцюжком.
- •20. Підвищення техніки читання
- •21. Основні завдання уроків читання
- •22. Характеристика основних якостей читання
- •23. Інсценізація
- •24. Сформулюйте мету і завдання позакласного читання
- •25. Етапи навчання самостійному читанню.
- •2. Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
9. Лінгводидактичні засади роботи над словом.
Із словом як одиницею мовлення учні мають справу з перших днів їх навчання в школі. Ще в період навчання грамоти учитель пояснює першокласникам значення окремих слів, практично (без уживання термінів) учні спостерігають явище омонімії (коса, лист) і багатозначності. Саме тут учнів привчають стежити за своїм мовленням, правильно вживати слова.
У 2 класі школярі спостерігають за вживанням образних слів і висловів у тексті, зіставляють слова, близькі за значенням.
У 3 класі продовжується спостереження за значенням слів, прямим і переносним, випадками багатозначності й омонімії.
У 4 класі знання учнів про слово розширюються внаслідок практичного використання різних лексем в усному і писемному мовленні та спостереження за їх уживанням у художніх текстах. Програма початкових класів не передбачає виділення спеціальних годин на лексичні вправи. Вони повинні проводитися у зв'язку із заняттями з граматики й правопису і включатися як органічна частина цих занять в уроки української мови.
Робота над вивченням лексики має свої завдання: збагачення словника учнів; уточнення словника; активізацію словника; усунення не літературних слів: діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених слів. Під час виконання вправ із лексики учитель звертає увагу дітей на яскравість, образність мови народних казок, загадок, прислів’їв, художніх текстів, навчає школярів вибирати потрібне слово для власного висловлювання. Важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником дітей здійснював постійний міжпредметний зв'язок (наприклад, уроків читання і письма, читання і музики та ін.).
Вивчення елементів лексики в початкових класах розпочинається з ознайомлення зі словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в будь-якій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації. У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів: демонстрація предмета чи малюнка; використання контексту; найпростіший словотворчий аналіз; тлумачення слів (коротке пояснення, використання словника тощо).
10.Робота над засвоєнням лексичного значення слова.
Робота над вивченням лексики має своїм завданням: -Збагачення словника учнів, тобто засвоєння нових, невідомих раніше слів чи нових значень відомих слів; -Уточнення словника, тобто введення окремих слів у контекст, зіставлення близьких або протилежних за значенням слів, засвоєння багатозначних та емоційно забарвлених слів; -Активізація словника, тобто перенесення якомога більшої кількості слів із пасивного словника в активний.
Способи пояснення семантики незрозумілих слів:-Демонстрація предмета чи малюнка. -Використання контексту. -Найпростіший словотворчий аналіз. -Тлумачення слів.
Прийоми пояснення значення слів: -Показ натуральних предметів, макетів, малюнків, слайдів та ін. -Використання контексту (самостійне пояснення значення слова учнями, конкретизація значення слова, поясненого учнями на основі контексту не зовсім точно; введення невідомого слова в контекст). -Найпростіший словотворчий аналіз. -Тлумачення слів (розчленування загального поняття на часткові; підведення часткових понять під загальні; розгорнутий опис; добір слів-синонімів; добір антонімів; пояснення шляхом перекладу на рідну мову; з’ясування значення незнайомих слів за допомогою довідкових матеріалів).
Види вправ з лексики -:Вправи на пояснення значення слів.-Вправи на формування навичок уживання слів у власному мовленні. -Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з’ясування мети того чи іншого слова).-Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання творчих вправ).-Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів іншими (усунення повторювань, уживання емоційно забарвленої лексики).