- •2. Методика навчання грамоти.
- •3. Псіхологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
- •4. Історія методів навчання грамоти.
- •5. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання.
- •6.Методи навчання української мови.
- •7. Методика опрацювання елементів синтаксису.
- •8. Методика опрацювання елементів лексики.
- •9. Лінгводидактичні засади роботи над словом.
- •10.Робота над засвоєнням лексичного значення слова.
- •11.Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією.
- •12. Робота над синонімами, антонімами.
- •13. Методика вивчення морфемної будови слова.
- •14. Система вивчення іменника.
- •15. Система вивчення прикметника.
- •16. Система вивчення дієслова.
- •17. Система вивчення займенника.
- •19. Методика вивчення фонетики і графіки.
- •19. Методика вивчення орфографії та пунктуації.
- •20 (24). Методика позакласного читання.
- •21. Методика класного читання.
- •22. Методика ознайомлення з новим твором.
- •23. Методика вивчення творів різних жанрів.
- •25. Методика роботи над зв’язним мовленням.
- •Методика викладання української літератури
- •2.Зв’язок методики початкової літературної освіти з іншими дисциплінами.
- •4. Функції літератури як мистецтва
- •6. Читання як мовленнєва та естетична діяльність
- •7. Мета, завдання та принципи побудови літературного читання як шкільної дисципліни.
- •8. Література як мистецтво і як шкільна дисципліна.
- •9. Психологічні засади формування навичок читання.
- •10. Новоутворення дошкільного і молодшого шкільного віку та специфіка дитячого сприйняття.
- •11. Літературний розвиток дитини як основна мета навчання літературі у початковій школі.
- •12. Особливості літературного розвитку молодших школярів. Поняття «літературний розвиток»
- •13. Критерії літературного розвитку школярів.
- •14. Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору.
- •15. Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання.
- •16. Емоційно-оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •17. Емоційне сприйняття художнього твору молодшими школярами.
- •18. Оцінна діяльність на уроці літературного читання.
- •19. Підготовка до виразного читання як прийом аналізу тексту
- •20. Стилістичний аналіз тексту
- •22. Евристична бесіда, що виявляє характер персонажа.
- •23. Класифікація методів та прийомів початкової літературної освіти.
- •24. Методи та прийоми початкової літературної освіти.
- •25. Принципи організації та структура уроку літературного читання
- •Практика з мови
- •3. Вправа на вивчення поняття «словосполучення»
- •4. Вправа на вивчення поняття «речення»
- •5. Доберіть вправу на вивчення поняття «текст»
- •6. Вправи на вивчення елементів лексики
- •7. Вправа на розкриття лексичного значення слова
- •8. Вправа на усвідомлення прямого і переносного значення слова
- •13. Вправа на вивчення суфікса
- •19. Вправа на вивчення орфографії
- •20. Вправа на удосконалення навички правильного читання
- •21. Вправа на удосконалення навичок швидкого читання
- •23. Вправа на удосконалення навичок виразного читання
- •22. Вправа на удосконалення навичок свідомого читання
- •24. Вправа на розвиток усного мовлення
- •25. Вправа на розвиток писемного мовлення
- •2. Ознайомлення з буквою “б”
- •Практика з літератури
- •1. Етапи роботи над художнім твором
- •2. Етапи роботи над віршем
- •3. Етапи роботи над казкою
- •4. Етапи роботи над байкою
- •6. Етапи роботи над картиною:
- •13. Сочинение по картинам.
- •7. Прийоми аналізу художнього твору
- •8. Творче завдання для роботи над оповіданням
- •14. Читання ланцюжком.
- •20. Підвищення техніки читання
- •21. Основні завдання уроків читання
- •22. Характеристика основних якостей читання
- •23. Інсценізація
- •24. Сформулюйте мету і завдання позакласного читання
- •25. Етапи навчання самостійному читанню.
- •2. Освітнє і виховне значення уроків читання. Естетичне виховання на уроках читання
4. Історія методів навчання грамоти.
Класифікацію всіх існуючих методів здійснюють за двома критеріями: 1) яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад,- слово буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих слів); 2) який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним у процесі оволодіння грамотою. Аналіз передбачав поділ мовної одиниці слова на склади, потім на звуки і букви, а синтез вимагав об'єднання звуків або букв у склади, складів — у слова. Нерідко в процесі навчання аналітичні і синтетичні дії виконувались взаємозв'язано(діляться на аналітичні, синтетичні і аналітико-синтетичні).
Буквоскладальний синтетичний метод - полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Алфавітні назви літер у старослов'янській мові становили цілі слова; аз, буки, вєді, глаголь, добро, єсть, живєтє, зєло... люди, мислітє і т. д. Оволодіння грамотою за буквоскладальним методом являло собою механічне зазубрювання букв, складів і слів. Складність - матеріалом для читання служили тексти з церковнослов'янських книжок, зміст яких був переважно недоступний для молодших школярів. Перший буквар-1574 р. Іван Федоров.
Складовий синтетичний метод - метод виділився із буквоскладального. Він полягав утому, що одиницею читання виступав склад. Недолік цього методу полягав у тому, що зазубрювані штучні склади, відірвані від реальних слів, не аналізувалися за звуковою будовою. Механічне заучування їх у великій кількості (близько 400) було дуже стомливим і нецікавим для дітей. Звуковий аналітичний метод (У 40-х роках XIX ст. в Росії і на Україні поширились звукові методи)полягав у тому, що учні спочатку сприймали зором ціле речення, яке ділили на окремі слова. Запам'ятовувались вимова і графічне зображення кожного слова, після чого слова ділилися на склади, вимову і написання яких діти також запам'ятовували. Тільки після цього із складів виділялися окремі букви (на письмі) і звуки (усно). В основі цього методу лежали зорові сприйняття.
Звуковий синтетичний метод (60-є рока XIX ст. педагог і методист М. О. Корф) В навчанні читання й письма пропонувалося йти від окремих звуків і букв. Після того як учні засвоювали певну кількість звуків, уміли позначати їх відповідними буквами, розпочиналися синтетичні вправи на злиття із звуків складів і на утворення складів із відомих букв.
Звуковий аналітико-синтетичний метод У вітчизняній школі методика навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом найповніше і найпослідовніше була розроблена К. Д. Ушинським. Він створив підручник «Родное слово», до складу якого входила також «Азбука» — підручник з навчання грамоти. До «Родного слова» в 1964 р. було видано методичний посібник «Практическое руководство к преподаванию по «Родному слову», який користувався у вчителів великою популярністю і визнанням. Він полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слів, а також запису їх за допомогою друкованих чи рукописних літер.
Метод цілих слів виник у Франції, але поширення набув у школах Америки. Застосовувався він у навчанні англійської мови, у якій вимова і написання більшості слів не збігаються. полягав у тому, що учні, не знаючи букв, запам'ятовували шляхом зорового сприйняття форми значної кількості односкладових слів без поділу їх на звуки і букви. Такий процес запам'ятовування тривав близько двох місяців. Після цього розпочинався звуковий аналіз слів. Найбільшого поширення в наших школах метод цілих слів набув у період застосування так званих комплексних програм. У 1934 р. у методиці навчання грамоти було здійснено поворот до звукового аналітико-синтетичного методу.