9. Технологія використання протиморозних добавок при бетонуванні в зимових умовах

Противоморозні добавки призначені для запобігання замерзання рідкої фази бетонної суміші в період твердіння при негативних температурах.

Сутність способу полягає у введенні в бетонну суміш при її приготуванні добавок, що знижують температуру замерзання води, що забезпечують протікання реакції гідротації цементу і твердніння бетону при температурі зовнішнього повітря нижче 0 ° С. Добавки вводять в бетонну суміш у вигляді водних розчинів робочої концентрації, які отримують змішуванням концентрованих розчинів добавок з водою і подають в бетонозмішувач через дозатор води. Розчини солей значно подовжують час існування рідкої фази, забезпечуючи тим самим протікання реакції гідротації навіть в умовах негативних температур. До числа використовуваних солей відносяться нітрит натрію (НН), нітрит калію (НК), поташ (П), хлористий натрій (ХН).

Противоморозні добавки вводять в бетонну суміш у відсотковому відношенні до маси цементу. Підбір складу бетону з необхідними добавками проводять з урахуванням типу і умов експлуатації монолітної конструкції, температури зовнішнього повітря. Кількість внесених добавок збільшується з пониженням температури повітря. Неопалублені поверхні монолітних конструкцій повинні бути теплоізольовані з метою запобігання виморожування вологи з відкритих ділянок. Температура укладання в опалубку бетону з противоморозними добавками повинна бути розрахункова, але не нижче +5 ° С. Бетони класів B10, В20, ВЗО і вище до моменту замерзання повинні набрати міцність не нижче, відповідно 30, 25 і 20% проектної міцності.

Існують обмеження в застосуванні деяких протиморозних добавок для бетонів попередньо напружених конструкцій і конструкцій, які будуть піддаватися динамічним навантаженням. Не допускається використання хлористих солей в бетонах для замонолічування стиків збірних конструкцій, які мають випуски арматури або закладні деталі, без їх попереднього захисту від корозії. Застосування протиморозних добавок (нітрит натрію і хлористі солі) допускається для використання при бетонуванні конструкцій, температура яких не опуститься нижче – 15 ° С, а конструкцій з використанням поташу – нижче -25 ° С.

10. Будівельні робітники технічне та тарифне нормування

Технічне нормування - це є розробка науково обґрунтованих норм часу та виробітку робітників і машин для різних видів будівельних робіт.

Норма часу - це кількість часу необхідна для випуску одиниці доброякісної продукції робітником або машиною в умовах належної організації праці. (вимірюється в: люд.-год., люд.-день., маш.-год., маш.-зміна.) Норма виробітку це кількість доброякісної продукції, створеної за одиницю часу робітником або машиною в умовах належної організації праці.

Для навчальних цілей використовують ЄНІР (Єдині норми і розцінки).

(Нвир) норма виробітку;

(Нч) норма часу.

(Нвир) м2, м3, т, елемент, штука/год., зміна.

Тарифне нормування - це розробка обґрунтованого розміру заробітної плати за виконану будівельну продукцію і базується на шести розрядній сітці в якій включені тарифні ставки. Є два основні види оплати праці: погодинна і відрядна. Є такі системи оплати праці: погодинно-преміальна; пряма-відрядна; відрядно-преміальна; акордна.