34. Техніко-економічні показники в будівництві

Техніко-економічні показники (ТЕП) при будівництві будівель і споруд розраховуються для порівняння конструктивних і об'ємно-планувальних рішень і вибору найбільш економічно вигідного з них.

Розрахунок техніко-економічних показників для загальномайданчикових та об'єктного будгенплану може включати розрахунок вартості об'єктів будівельного господарства, розрахунок тривалості робіт з організації будівництва, розрахунок вартості та протяжності необхідних доріг, комунікаційних мереж з розрахунку на 1 га забудови.

Також в рамках розрахунку техніко-економічних показників визначається коефіцієнти:

• коефіцієнт забудови - відношення площі забудови до всієї площі будівельного майданчика;

• коефіцієнт використання площі - відношення площі будівлі, що зводиться, а також усіх необхідних тимчасових споруд та комунікацій до загальної площі будівельного майданчика.

Крім техніко-економічних показників по будгенплану, в загальній пояснювальній записці в проектній організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР) розраховуються ТЕП по будівельних роботах в цілому:

• загальна тривалість будівництва, включаючи підготовчий період (обов'язковий показник);

• максимальна чисельність робітників, зайнятих в будівництві об'єкта (рекомендований показник);

• загальні витрати праці на виконання БМР - (рекомендований показник).

Для проекту виробництва робіт розраховуються такі рекомендовані техніко-економічні показники :

• обсяг і тривалість БМР;

• собівартість БМР порівняно з кошторисною;

• рівень механізації і затрати праці на 1м3 об'єму та на 1м2 площі будівлі;

• інші зручні показники продуктивності праці

35. Технологія підводного бетонування методом вр

Підводним бетонуванням називають укладання бетонної суміші під водою без виробництва водовідливних робіт. Для успішного підводного бетонування необхідно вирішити два завдання: запобігти вільне падіння бетонної суміші через шар води і оберегти свіжоукладений бетон від розмиваючого дії води.

Методи підводного бетонування - метод вертикально переміщається труби і метод висхідного розчину. При веденні робіт цими способами бетонну суміш або розчин укладають в простір, огороджений шпунтовими рядами, або в спеціально виготовлену і встановлену опалубку, що має форму просторового блоку. Метод висхідного розчину (ВР) підрозділяється на безнапірний і напірний. При безнапірному в центрі бетонованого блоку встановлюють шахту з гратчастими стінками, в яку опускають на всю глибину сталеву трубу діаметром 90-100 мм, зібрану з ланок завдовжки до 1 м з водонепроникними легкораз'емнимі сполуками. У простір, обмежений опалубкою, відсипав кам'яну наброску (крупністю 150-400 мм для бутобетонної кладки і 40-150 мм - для бетонної), порожнечі якою заповнюють розчином, що подається через трубу. Заливку кам'яної начерки при бутобетонної кладці виробляють цементним розчином складу 1: 1 - 1: 2, а при бетонної - цементним тестом. Цементний розчин і цементне тісто, що подаються в шахту через трубу, повинні вільно розтікатися і обволікати заповнювач, тому для приготування розчину застосовують дрібні піски. Труби необхідно заглиблювати в розчин не менше ніж на 0,8 м. У міру підвищення рівня укладається розчину труби піднімають, демонтуючи їх верхні ланки. Рівень розчину доводять на 10-20 см вище проектної позначки. Коли міцність кладки досягне 2-2,5 МПа, надлишок розчину видаляють.