Тема 6. Бюджетні видатки як інструмент фіскальної політики

Основні поняття та терміни: бюджет, бюджетні доходи, бюджетні видатки, дефіцит бюджету, профіцит бюджету, правила фіскального обміну, державні фінанси, позикове фінансування, "негативний" податок, "податок Кларка".

План семінарського заняття:

1. Визначення розмірів державної активності.

2. Оптимум Парето для державних благ.

3. Суспільні блага.

4. Екстерналії і теорема Коуза.

5. Теорії державних видатків.

Перелік питань до самостійної роботи:

1. Види державних витрат.

2. Зростання державних витрат у різних моделях демократії.

Індивідуально-консультаційна робота

Складання реферативного повідомлення «Теорія фіскального обміну».

Термінологічний словник:

Бюджет - щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності.

Бюджетні доходи - є податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні податки; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян та ін., згідно з нормативами, що визначаються законодавчими актами.

Бюджетні видатки - це сукупність грошових відносин, які складаються в процесі розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових ресурсів для фінансування основних витрат суспільства.

Дефіцит бюджету - це та сума, на яку в даному році витрати бюджету перевищують його доходи.

Профіцит бюджету - економічне поняття, яке означає, що дохідна частина бюджету перевищує видаткову частину бюджету.

Державні фінанси - сфера грошових відносин, що виникла у зв'язку з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту і частини національного багатства, пов'язана з формуванням фінансових ресурсів і підпорядкування держави й підприємств і використанням державних коштів на витрати з розширення виробництва, задоволення соціально-культурних потреб населення, оборони країни й державного управління.

"Податок Кларка" – податок, сплачений на основі свідомого, зваженого індивідуального вибору і власної оцінки діяльності держави, отримав назву "податку Кларка" на честь американського економіста Едварда Кларка.

Згідно з цим принципом, при повній демократії податкова система має функціонувати як самостійний механізм самооподаткування, що на практиці не реально у зв´язку з соціально-психологічною особливістю людини.

Е. Кларк формулює проблему фіскального вибору як економічну теорію демократії, де існує згода громадян — виборців оплачувати податками зроблений ними вибір державотворення. Він науково пояснює залежність добробуту податкоплатників від їхньої власної поведінки.

Чисте оподаткування за Кларком можливе тільки в умовах абсолютно досконалого громадянського суспільства, що в реальній суспільній практиці блокується недосконалим і корисливим товарно-грошовим фетишизмом людини як біологічної істоти. Тому демократичному суспільству, що зробило вибір на користь соціально-орієнтованої ринкової економіки, потрібно знаходити

Методи навчання:розв’язування творчих завдань.

Методи оцінювання: поточне тестування.

Рекомендована література:

основна 1, 3, 5, 22, 23

додаткова 2, 10, 12