- •Державна податкова служба україни
- •В.О. Завідувача кафедри _____________ п. В. Мельник, д.Е.Н., професор
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма
- •Опис навчальної дисципліни „Теорія фіскального регулювання економіки”
- •Структура навчальної дисципліни «Теорія фіскального регулювання економіки»
- •Тематичний план «Теорія фіскального регулювання економіки»
- •5. Зміст навчальної дисципліни за змістовими модулями Змістовий модуль і (теми 1-4) «Наукові підходи до фіскального регулювання економіки»
- •Тема 1. Сутність і макроекономічний характер фіскальної політики
- •Тема 2. Кейнсіанська модель фіскальної політики
- •Тема 3. Ліберальна модель фіскальної політики
- •Тема 4. Інституціональна модель фіскальної політики
- •Змістовий модуль іі (теми 5-9) «Фіскальне регулювання економіки на сучасному етапі»
- •Тема 5. Податки як інструмент фіскальної політики
- •Тема 6. Бюджетні видатки як інструмент фіскальної політики
- •Тема 7. Державний кредит як інструмент фіскальної політики
- •Тема 8. Політичні технології прийняття фінансових рішень
- •Тема 9. Актуальні питання сучасної фіскальної політики в Україні
- •6. Методи оцінювання та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Розподіл балів при рейтинговій системі з курсу “Теорія фіскального регулювання економіки”
- •1. Активність на семінарських заняттях
- •2. Виконання самостійної роботи
- •3. Індивідуально - консультаційна робота під керівництвом викладача
- •Контрольний захід
- •Шкала переводу балів в загальноприйняті оцінки:
- •7. Форми і методи контролю оцінювання знань для заочної форми навчання
- •8. Теми рефератів з курсу «Теорія фіскального регулювання економіки»
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни:
- •Перелік питань до модульної контрольної роботи № 1
- •Перелік питань до модульної контрольної роботи № 2
- •- Перелік питань з курсу
- •Опорний конспект лекцій з курсу “теорія фіскального регулювання економіки ”
- •Тема 1. Сутність і макроекономічний характер фіскальної політики
- •1. Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.
- •3. Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики.
- •4. Еволюція теорій фіскальної політики.
- •5. Фіскальна політика і ефект витіснення.
- •Тема 2. Кейнсіанська модель фіскальної політики
- •1. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.
- •2. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
- •3. Наслідки реалізації фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
- •Тема 3. Ліберальна модель фіскальної політики
- •1. Роль та значення держави в теоріях економіки пропозиції та неолібералізму.
- •2. Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.
- •3. Модель змішаної держави з переваженням ринково-ліберальних елементів.
- •Тема 4. Інституціональна модель фіскальної політики
- •1. Держава загального добробуту (благоденства).
- •3. Інституціональний потенціал держави.
- •Тема 5. Податки як інструмент фіскальної політики
- •1. Нормативні принципи оподаткування.
- •2. Порівняльний аналіз теорій оподаткування.
- •3. Проблема систематики податків.
- •4. Теорії перекладання податків.
- •Тема 6. Бюджетні видатки як інструмент фіскальної політики
- •2. Пропозиція суспільних благ.
- •3. Проблема екстерналії у фінансовій науці.
- •Тема 7. Державний кредит як інструмент фіскальної політики
- •1. Державний кредит як суспільна позикова система.
- •2. Теоретичні концепції державного кредиту.
- •3. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
- •4. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
- •Тема 8. Політичні технології прийняття фінансових рішень
- •2. Теоретичні моделі приймання фінансових рішень.
- •3. Теорія суспільного вибору.
- •4. Правила прийняття рішень у демократичному суспільстві.
- •Тема 9. Актуальні питання сучасної фіскальної політики в Україні
- •1. Теоретичні засади розбудови механізмів приймання рішень та реалізації фіскальної політики в Україні.
- •2. Проблеми бюджетної політики та напрями їх вирішення.
- •3. Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.
- •4. Оптимізація системи державного кредиту як інструменту фіскальної політики.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 1. Сутність і макроекономічний характер фіскальної політики
- •Тема 2. Кейнсіанська модель фіскальної політики
- •Тема 3. Ліберальна модель фіскальної політики
- •Тема 4. Інституціональна модель фіскальної політики
- •Тема 5. Податки як інструмент фіскальної політики
- •Тема 6. Бюджетні видатки як інструмент фіскальної політики
- •Тема 7. Державний кредит як інструмент фіскальної політики
- •Тема 8. Політичні технології прийняття фінансових рішень
- •Тема 9. Актуальні питання сучасної фіскальної політики в Україні
- •Тести для самоконтролю
Тема 4. Інституціональна модель фіскальної політики
План лекційного заняття:
Держава загального добробуту (благоденства).
Модель фіскального регулювання економіки, що побудована на теоріях економіки добробуту і суспільного вибору.
Інституціональний потенціал держави.
Опорний конспект лекції:
1. Держава загального добробуту (благоденства).
Держава загального добробуту (благоденства) побудована на ідеї велферизму - переконанні, що за своїм призначенням уряд маг "приватизувати бідноту" - взяти на себе матеріальне забезпечення людей, які самі неспроможні забезпечити належний рівень власного існування. Хоч інколи такий соціальний принцип і вважають принизливим, ідеологія і практика держави благоденства одержала поширення в країнах Західної Європи після Другої світової війни. Організаційно-правове зародження держави добробуту пов'язане з іменем англійського політичного діяча Уільяма Беверіджа (1879 - 1963), пропозиції якого (план Беверіджа) в 1942 р. лягли в основу ряду законів про державну систему медичного обслуговування та соціального забезпечення. На міжнародному рівні підставою для правового оформлення й практичної розбудови держави загального добробуту стали рішення Міжнародної організації праці (Філадельфія, 1944 р.).
У моделі Вікселля-Ліндаля соціальна справедливість трактується як справедливість міжособового розподілу корисностей, а не доходів чи багатств. Використання корисності в ролі еталонної соціальної цінності - ознака економіки добробуту.
В основі категоріальної структури економіки добробуту знаходяться нормативні оцінні судження, за допомогою яких ті чи інші явища осмислюються в етичних поняттях добра і зла, краще - гірше і т. п. Нормативно-оцінний зміст економіки добробуту надає її положенням рекомендаційного характеру, перетворюючи в порадника урядів у здійсненні фінансово-економічної політики.
2. Модель фіскального регулювання економіки, що побудована на теоріях економіки добробуту і суспільного вибору.
Економіка добробуту органічно переплітається з суспільним добробутом як сукупним добробутом усіх членів суспільства або значної його частини. Теорія економіки і суспільства добробуту має справу з питаннями, що виникають на стику міркувань економічного, політичного й соціально-етичного характеру, висвітлює шляхи організації економічної системи І державної політики, щоб уникнути проблем такого роду.
Для професора Девіда Хаймана "економіка добробуту - нормативний аналіз економічних взаємодій з метою визначення умов ефективного використання ресурсів" у структурі державних фінансів. Цю тему розглядають у контексті державної діяльності та фінансової політики по забезпеченню добробуту громадян при умові ефективного розподілу і використання наявних ресурсів за допомогою традиційних засобів - податків і субсидій. Усіма своїми гранями економіка добробуту торкається державних фінансів як засобу аллокації ресурсів, розподілу й перерозподілу доходів, джерела фінансування суспільних благ та соціальних трансфертів.
Крім Вікселля та Ліндаля, піонерські роботи, що стали класикою нормативної теорії суспільного добробуту, вийшли також із-під пера відомих теоретиків Вільфредо Парето (1909 р.), Лайонела Роббінса (1932 р.), Абрама Бергсона (1938 р.), Ніколаса Калдора (1939 р.), Аббі Лернера і Артура Пігу (1946 р.), Поля Самуельсона (1950 р.).
Особливо важливий імпульс теоретичному обґрунтуванню ролі державних фінансів у системі економіки добробуту придали ідеї італійського економіста і соціолога Вільфредо Парето. Парето запропонував концепцію оптимального розміщення - таке розміщення ресурсів (благ, продукції), за якого не існує іншого варіанта розміщення, здатного покращити становище одних людей, не погіршуючи становища інших. Із оптимуму Парето за логікою від протилежного виведений етичний ідеал суспільного добробуту - умовою зростання суспільного добробуту стає покращання добробуту одних людей без одночасного погіршання стану інших.
Сьогодні вчення про добробут - одна з сфер творчої активності західних учених. Воно розвивається в широкому діапазоні від чистої теорії до практичних рекомендацій щодо здійснення реальної соціально-економічної та фінансової політики, що викликає схвалення і підтримку з одного боку, опір й намагання теоретичного спростування - з іншого.