4. Правила прийняття рішень у демократичному суспільстві.

На ґрунті розбіжності Інтересів виникають конфлікти на рівні приймання фіскально-бюджетних рішень, в який втягуються політики законодавчого корпусу, бюрократи-адміністратори, виборці-платники податків. Вже класики демократичної думки ставили питання про способи примирення конфліктних інтересів Із метою забезпечення соціальної гармонії та суспільної стабільності.

Найбільш досконалими були б фінансові рішення, прийняті за правилом одностайної згоди (консенсусу).

Сучасне демократичне суспільство, звичайно, не може терпіти постійний диктат із боку меншості, хоч захист її інтересів і відноситься до найперших завдань демократії. Але ідеальна одностайність більше б створювала проблем, ніж вирішувала. Тому приймання рішень за правилом одностайності соціальне недоцільне й практично нереальне.

Демократія пропонує реальний спосіб приймання рішень за правилом більшості. При цьому всі учасники голосування рівноправні, кожен із них керується власними індивідуально-оціночними висновками. Особливо цей спосіб приймання рішень незамінний щодо державного бюджету, оскільки стосовно фінансових призначень доходів і видатків суспільство буквально роздирається суперечливими інтересами, - тут одностайності не буває в принципі.

Функціонування системи державних фінансів неможливе без бюрократії ієрархічно структурованого службового апарату, котрий здійснює організаційно-адміністративне забезпечення бюджетного процесу.

Бюджетний процес передбачає публічно-демократичні (плебісцитні) й апаратно-бюрократичні процедури приймання рішень: у рамках стверджуваного з подачі виконавчих відомств представницькою законодавчою владою бюджету призначуваний чиновницький персонал здійснює від імені держави оперативний менеджмент державними фінансами.

У тих компонентах суспільного вибору, котрі пов'язані з адмініструванням фіскально-бюджетної системи та здійсненням фінансової політики, певне значення має фактор раціональних очікувань. Під раціональними очікуваннями розуміють довіру соціальних і економічних агентів до держави та один до одного, що передбачає завбачувану, без несподіваних сюрпризів, взаємно доцільну поведінку суб'єктів господарювання і представників державних інститутів.

Існують позитивна і нормативна версії теорії суспільного вибору. В своєму позитивному варіанті вона тлумачить політичні технології приймання фінансових рішень та бюджетного процесу в умовах прямої і представницької демократії при різних процедурах голосування (за правилом одностайності, простої більшості, кваліфікованої більшості, в умовах дво- і багатопартійної системи та ін.), а також пояснює мотиви поведінки виборців. У нормативній інтерпретації теорія суспільного вибору трактує питання соціальної справедливості, прав і обов'язків громадян, морально-етичний фактор співвідношення альтруїстичності й егоїстичності в поведінці правлячої еліти.

Рекомендована література:

основна 1, 2, 5, 6, 7, 26

додаткова 6, 9, 10

Тема 9. Актуальні питання сучасної фіскальної політики в Україні

План лекційного заняття:

1. Теоретичні засади розбудови механізмів приймання рішень та реалізації фіскальної політики в Україні.

2. Проблеми бюджетної політики та напрями їх вирішення.

3. Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.

4. Оптимізація системи державного кредиту як інструменту фіскальної політики.

Опорний конспект лекції: