Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМК_Вступ до спеціальності.doc
Скачиваний:
699
Добавлен:
10.06.2015
Размер:
2.65 Mб
Скачать

Оформлення заголовків структурних частин роботи

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам (приклад див. нижче).

Нумерація сторінок роботи

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами без знака №, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини роботи як зміст, вступ, назви розділів, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «1.1.» (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

І ПРАКТИЦІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

    1. Навчальний діалог, його сутність, значення, функції

1.1.1. Витоки теорії навчального діалогу. В історії педагогічної думки діалог є одним із найдавніших понять. …

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

До формулювань заголовків (назв) розділів (підрозділів) і реферату роботи ставляться такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з перевагою простих поширеним, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи (див. Дод. 7-9).

Оформлення переліків

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити арабську цифру з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (-) це, так званий, перший рівень деталізації. Для подальшої деталізації переліку слід використовувати малу літеру української абетки з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Зразок:

Виходячи зі сформульованої мети, можна визначити наступні основні завдання практики:

  1. поглиблення й удосконалення теоретичних знань і встановлення їхнього зв’язку з практичною діяльністю;

  2. розвиток особистісних якостей, необхідних учителю початкової школи в його педагогічній роботі;

  3. формування професійних умінь і навичок:

    1. комунікативних;

    2. організаторських;

    3. діагностичних;

    4. проектувальних;

    5. дидактичних;

    6. аналітичних;

4) знайомство з основними типами й видами освітніх установ, у яких проводяться різні види педагогічних практик:

  1. із загальноосвітніми школами, навчально-виховними комплексами «Дитсадок-школа»;

  2. із центрами дозвілля й творчості дітей та ін..