
- •1.Морфемна будова слова. Типи морфем.
- •2.Словотвір. Способи словотвору.
- •3.Граматика української мови. Морфологія як розділ мовознавства. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові.
- •4.Іменник як частина мови: лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Лексико-граматичні розряди іменників. Особливості функціонування іменників у мові змк.
- •5.Граматичні категорії іменника. Категорії роду, її значення, морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження.
- •7.Категорія відмінка. Відмінкова система сучасної української літературної мови. Основні значення відмінків.
- •8.Словозміна іменників. Принципи поділу іменників на відміни та групи. Невідмінювані іменники.
- •9.Особливості відмінювання іменників I відмін.
- •10.Особливості відмінювання іменників II відміни.
- •11) Особливості відмінювання іменників 3-4 відміни
- •12) Поняття про прикметник як частину мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Специфіка вживання прикметників у мові змк.
- •13)Формальне та функціональне співвідношення між короткими та повними прик. В сучасній укр.Мові. Стягнені та нестягнені форми повних прикм.
- •14) Ступені порівняння як форми якісних прикметників.
- •15) Особливості відмінювання прикметників.
- •16)Числівник як частина мови. Функціональні розряди числівників.
- •17) Особливості відмінювання різних розрядів числівників.
- •18) Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників. Граматичні категорії займ. Їх відмінювання.
- •19)Поняття про д.С. Як частину мови. Система дієсл. Утворень в укр.. Мові. Поділ дієслів на відміни. Особливості вживання дієслівних форм у мові змк.
- •20) Категорія виду дієслова. Способи творення форм доконаного та недоконаного виду. Двовидові та одновидові д.
- •21. Категорія перехідності-неперехідності та стану дієслова.
- •22. Категорія способу дієслова, особливості творення та значення.
- •24. Категорія часу дієслова. Система дієслівних часів у сучасній українській літературній мові, їх творення та значення.
- •25. Дієприкметник і дієприслівник як особливі форми дієслова.
- •26. Загальна характеристика прислівника як частини мови. Значеннєві розряди прислівників.
- •27. Прийменник як частина мови. Правопис прийменників.
- •28. Сполучник. Семантико-синтаксичні функції сполучників.
- •29. Частки. Функціонально-комунікативний аналіз різних розрядів частки.
- •30. Вигук як частина мови. Звуконаслідувальні слова.
- •31.Синтаксис як розділ граматики. Типи синтаксичних одиниць. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення.
- •32. Поняття про словосполучення як одиницю синтаксису. Типи словосполучень.
- •33.Граматичні зв’язки між компонентами словосполучень. Види підрядного зв’язку.
- •35.Речення як основна одиниця синтаксису. Основні ознаки речення. Різні типи речень у мові змк.
- •36. Головні компоненти двоскладного речення: структурно – семантичні характеристики, засоби вираження в українській мові.
- •37.Поняття про односкладне речення. Структурно- семантичні різновиди односкладних речень: означено- особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.
- •38.Структурно- семантичні різновиди односкладних речень:безособові, інфінітивні та номінативні.
- •39.Другорядні члени речення: засоби вираження та їх роль у реченні.
- •40.Повні та неповні речення. Структурно- семантичні різновиди неповних речень .Комунікативні умови їх функціонування.
- •41.Поняття про ускладнене речення. Основні різновиди ускладнених речень.
- •42. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах. Розділові знаки при однорідних членах.
- •43.Речення з відокремленими другорядними членами. Основні умови відокремлення другорядних членів.
- •45. Відокремлення обставин. Пунктуація при відокремлених обставинах.
- •46. Уточнювальні слова та звороти в складі простого речення ,їх синтаксична роль. Пунктуація в реченнях з уточнювальними членами.
- •48. Звертання . Значення та способи вираження звернення, його місце в реченні. Інтонація при звертанні.
- •49. Еквіваленти речення як ускладнювальний компонент структури простого речення.
- •50. Складне речення як синтаксична одиниця . Визначальні граматичні та семантичні ознаки складного речення. Засоби звязку частин складного речення.
- •51. Класифікація складних речень.
- •52. Складносурядні реч. Структурно-семантичні типи складносур речень. Пунктуація у складносур реч.
- •53. Складнопідрядні реч. Та їх типи. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному речені. Пунктуація
- •54. Складнопідрядні реч. З підрядним з’ясувальним і підрядним означальним
- •55. Різновиди складнопідрядних реч. З підрядними обставинними
- •56.Безсполучникові складні речення. Засоби синтаксичного зв’язку. Розділові знаки у ньому
- •57. Складні неелементарні речення з різними типами синтаксичного зв’язку
- •58. Поняття про складне синтаксичне ціле. Період в укр. Мові
- •59. Пряма та непряма мова. Монолог, діалог, полілог. Цитати.
- •60 Основи суч. Укр. Пунктуації
10.Особливості відмінювання іменників II відміни.
У р.в. однини іменники 2 відміни чоловічого роду залежно від їхнього значення мають закінчення –а, -у (у твердій та мішаній групах) або -я, -ю (у м’якій групі).Іменники чол. роду в р. відмінку однини приймають закінчення -а , -я , коли вони означають:
1) назви істот, персоніфікованих предметів та явищ: студе́нта, тесляра́, учи́теля, Андрі́я,
2) назви тварин і дерев: ведме́дя, во́вка, ду́ба, бана́на, бамбу́ка,
3) назви конкретних предметів: малю́нка, олівця́, плаща́, портфе́ля;
4) органів і частин тіла: но́са, па́льця, хребта́ тощо (але мозку);
5) назви машин та їхніх деталей: автомобі́ля, електрово́за, комба́йна, мото́ра, паропла́ва, тра́ктора;
6) назви мір довжини, ваги, часу тощо: відсо́тка, гекта́ра, гра́ма, ме́тра, мі́сяця, ти́жня (але ві́ку, ро́ку, квартáлу, рáнку, чáсу), назви місяців і днів тижня: вівто́рка, понеділка, жо́втня, листопа́да (але листопа́ду — назва процесу) ; назви грошових знаків: гроша́, до́лара, карбо́ванця, фу́нта сте́рлінгів, черві́нця; числові назви: деся́тка, мільйо́на, мілья́рда;
7) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: а́тома, ко́нуса, радіу́са, ро́мба, се́ктора, си́нуса, я́мба тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмі́нка, дода́тка, займе́нника, іме́нника, трику́тника, чисе́льника, числі́вника тощо (але ви́ду, ро́ду, си́нтаксису, скла́ду, спóсобу).
8) назви населених пунктів: Берлі́на, Воро́нежа, Жито́мира,
Примітка 1. Але -у, -ю пишемо в складених назвах населених пунктів,: Дави́дового Бро́ду, Зеле́ного Га́ю, Кра́сного Лима́ну, Криво́го Ро́гу,
9) інші географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ів, -їв, -ин: Дінця́, Дністра́, Іртиша́, Остра́,
ІІ. Закінчення -у , -ю мають іменники чол. роду на приголосний, коли вони означають:
1) речовину, масу, матеріал: асфа́льту, атла́су, борщу́, во́дню, во́ску, га́су, гі́псу, грані́ту,2) сукупність предметів або істот, збірність: анса́мблю, батальйо́ну, березняку́, га́ю, гу́рту, катало́гу, ко́дексу, колекти́ву, лі́су, орке́стру, па́рку, са́ду, те́ксту, хо́р;3) назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: вестибю́лю, вокза́лу, да́ху, заво́ду, бліндажа́, гаража́, гастронóма, курника́, куреня́, млина́, хліва́; -а, я вживаємо також в іменниках — назвах архітектурних деталей: балко́на, карни́за, пóртика. 4) назви установ, закладів, організацій: інститу́ту, клу́бу, ко́леджу, ліце́ю, університе́ту, шта́бу;
5) переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абза́цу, ва́лу, байра́ку, екра́ну, кра́ю, лима́ну, лу́гу, майда́ну, ро́ву,
6) явища природи: вогню́, ві́тру, гра́ду, гро́му, дощу́, землетру́су, інею, моро́зу, тума́ну, хо́лоду; 7) назви почуттів: бо́лю, гні́ву, жа́лю́, стра́ху;
8) назви ігор і танців: баскетбо́лу, ва́льсу, волейбо́лу, краков’яку,
9) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: бі́гу, ви́нятку, га́ласу, гри́пу, доста́тку, екза́мену, е́кспорту, заробі́тку, зато́ру, за́пису,
10) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: ана́лізу, і́мпульсу, си́нтезу,
11) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): вододі́лу, газопро́во́ду, живо́пису, родово́ду, руко́пису, стравохо́ду, суходо́лу, але електрово́за, паропла́ва;
12) назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін.: Аму́ру, Бу́гу, Га́нгу, До́ну, Дуна́ю,