- •Глава 1 підприємство в системі ринкових відносин 14
- •Частина і
- •Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •1.5. Економічний механізм діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 3 оборотні засоби підприємства
- •3.2. Нормування оборотних засобів
- •3.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 4 персонал підприємства та продуктивність праці
- •4.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •4.2. Набір та підготовка персоналу підприємства
- •4.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •4.4. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання
- •4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 5
- •5.2. Елементи організації заробітної плати
- •5.3. Тарифна система оплати праці
- •5.4. Система оплати праці
- •5.5. Преміювання персоналу
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 6 собівартість продукції підприємства
- •6.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •6.2. Групування витрат за економічними елементами
- •6.3. Калькуляція собівартості продукції
- •6.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •6.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 7 ціноутворення
- •7.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •7.2. Методи ціноутворення
- •7.3. Цінова політика підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 8 фінанси підприємств
- •8.1. Фінанси підприємств: сутність, функції
- •8.2. Грошові розрахунки підприємства
- •8.3. Формування та розподіл прибутку
- •8.4. Оподаткування підприємств
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 9 інвестиційна діяльність підприємства
- •9.2. Джерела інвестицій
- •9.3. Інвестиційний проект: зміст основні елементи
- •9.4. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 10 ефективність інженерних та господарських рішень
- •10.1. Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •10.2. Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •10.3. Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •10.4. Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина іі
- •Організація виробництва
- •Глава 11
- •Організаційні основи виробництва
- •11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
- •11.2. Загальні форми організації виробництва
- •11.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •Контрольні питання
- •Глава 12 впровадження інновацій у сфері виробництва
- •12.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •12.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •12.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 13 організація наукових досліджень та проектно- конструкторських робіт
- •13.1. Види, методи і етапи виконання наукових досліджень
- •13.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •13.3. Забезпечення технологічності конструкцій виробів
- •13.4. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •13.5. Планування, фінансування і звітність про виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт
- •13.6. Організаційні форми проведення наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •Контрольні питання
- •Глава 14 технологічна та організаційна підготовка виробництва
- •14.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •14.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •14.3. Технологічна уніфікація та стандартизація
- •14.4. Порівняльний техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •14.5. Зміст та головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •14.6. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 15 виробничий процес та його організація
- •15.1. Складові виробничого процесу
- •15.2. Виробничий цикл та його структура
- •15.3. Тривалість циклу простого процесу
- •15.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 16 методи організації виробництва
- •16.1. Організація виробництва непоточними методами
- •16.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •16.3. Організація та основні розрахунки потокових ліній
- •16.4. Організація автоматизованого виробництва
- •16.5. Система виробництва "канбан"
- •Контрольні питання
- •Глава 17 основи організації праці
- •17.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •17.2. Поділ і кооперування праці
- •17.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •17.4. Організація праці керівника
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 18 організація нормування праці
- •18.1. Сутність і задачі нормування праці
- •18.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •18.3. Система норм і нормативів праці
- •18.4. Методи нормування праці
- •18.5. Вивчення витрат робочого часу спостереженням
- •18.6. Нормування праці управлінського персоналу
- •Контрольні запитання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 19 організація роботи забезпечуючих підрозділів
- •19.1. Організація інструментального господарства у виробничій інфраструктурі підприємства
- •19.2. Ремонтні роботи та технічне обслуговування
- •19.3. Енергетичне забезпечення виробничих процесів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 20 організація обслуговуючих господарств
- •20.1. Організація матеріально-технічного забезпечення і складського господарства
- •20.2 Нормування витрат і запасів матеріалів
- •20.3. Організація транспортного господарства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 21 конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина ііі
- •Планування господарської діяльності
- •Глава 22
- •Загальна характеристика планування
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
- •Контрольні питання
- •Глава 23 стратегічне та тактичне планування
- •23.1. Визначення, принципи формування, класифікація стратегій
- •23.2. Складові плану стратегічних змін
- •23.3. Тактичне планування виробничої діяльності підприємства
- •23.4. План виробничої діяльності
- •23.5. Бізнес-планування
- •Контрольні питання
- •Глава 24 планування інноваційних процесів
- •24.1. Завдання і методи планування інноваційних процесів
- •24.2. Сітьове планування, його сутність
- •24.3. Методика розробки і розрахунку сітьового графіка
- •24.4. Оптимізація сітьових графіків
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 25 оперативно-календарне планування виробництва
- •25.1. Сутність, завдання і зміст оперативно-календарного планування
- •25.2. Системи оперативно-календарного планування виробництва та основні календарно-планові нормативи
- •25.3. Особливості оперативно-календарного планування в умовах різних організаційних типів виробництва
- •25.4. Організація диспетчерування виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв'язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Література
Частина іі
Організація виробництва
Глава 11
Організаційні основи виробництва
11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
11.2. Загальні форми організації виробництва
11.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
Ключові поняття: організація; організація виробництва; принцип диференціації; принцип спеціалізації; принцип пропорційності; принцип прямоточності; принцип паралельності; принцип безперервності; принцип гнучкості; концентрація; деконцентрація; спеціалізація; диверсифікація; кооперування; інтегрування; комбінування; тип виробництва; одиничне виробництво; серійне виробництво; масове виробництво
Студент повинен знати: історію розвитку науки про організацію виробництва, її сутність;
вміти: визначати умови забезпечення реалізації принципів організації виробництва; раціональних форм організації виробництва і відповідних типів виробництва
11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
Початком формування і розвитку науки про організацію виробництва у промисловості можна вважати XVIII ст., коли англійський механік Аркрайт створив „фабричний кодекс” – систему регулювання процесів праці в умовах крупного машинного виробництва. Вагомі дослідження проблем організації діяльності підприємств, розподілу праці, економічних процесів на виробництві виконав Ч. Беббедж „Економіка машинного і мануфактурного виробництва”, 1832 р. Теоретичні узагальнення організації великого машинного виробництва здійснив К. Маркс у своїй праці „Капітал”, у якій сформулював основні принципи організації і визначені шляхи розвитку машинного виробництва.
Систематична розробка наукових методів організації виробництва у промисловості почалася наприкінці XIX ст. Особливу роль у розробці науковихоснов організації виробництва відіграли роботи Ф. У. Тейлора. Він сформулював принципи організації виробництва і розробив на цій основі систему наукового управління. Його американськими послідовниками є Г. Л. Гант (система графіків для планування та обліку виробництва); К. Паркхорст (схеми організації виробництва, інструкції персоналу); Ф. Гільберт (вивчення трудових процесів); К. Кнеппель (умови практичного використання принципів наукової організації виробництва).
Важливе значення мали теоретичні і практичні роботи Г. Форда, який у роки першої світової війни розробив і здійснив систему організації безперервного потокового виробництва в машинобудуванні. Система Г. Форда базується на наступних основних положеннях: максимальний розподіл праці з тим, щоб операції виконувалися робітниками низької кваліфікації; механізація і автоматизація виробництва; послідовна стандартизація усіх чинників виробництва: сировини, обладнання, інструментів, технологічних режимів, форм організації виробничих процесів.
Інженер К. Адамецкі, що виконував дослідження під час своєї діяльності на металургійних заводах України, сформулював три закони організації: закон розподілу праці, закон концентрації або інтеграції, закон гармонізації. Н. Ларновський в роботі „Організація промислових підприємств з обробки металів” (1911 р.) розглядав в якості основних такі принципи: максимальне ущільнення виробництва, одночасність виконання операцій, спрощення виробничої структури заводу. И. Каннегисер в роботі „До питання з організації металообробних заводів” (1916 р.) сформулював ряд положень: детальне планування робіт; раціональний розподіл праці і обов'язків; своєчасне забезпечення виробництва ресурсами; своєчасна підготовка виробництва тощо.
Значний внесок у розвиток наукової організації праці внесли вчені Центрального інституту праці (1921–1927 рр.) – А. Гастев, П. Керженцев. О. Єрманський, Є. Розмирович та інші. В 30-40 роках XX ст. проблеми розрахунків параметрів серійного виробництва розв’язував Б. Каценбоген, основи потокового виробництва – К. Корницький, теорію групового виробництва – С. Митрофанов; проблеми організації виробництва у часі – О. Непорент.
Друга половина XX ст. характерна розширенням досліджень з оперативного планування виробництва (В. Летенко, Я. Гальперін, Р. Петухов, С. Соколіцин та ін.); з організації забезпечуючих та обслуговуючих процесів (Л. Барташов, Б. Мільнер, Б. Власов та ін.); організаційних проблем створення і освоєння виробництва нової продукції (В. Летенко, Л. Гамрат-Курек, А. Проскуряков, О. Туровець та ін.).
Термін «організація» має походження з французької «organisation», тобто сполучення когось або чогось у єдине ціле. Організація у загальному понятті – це сполучення окремих елементів цілого у просторі і часі. Організація притаманна усім сферам живого і неживого світу, у тому числі: організація сонячної системи; організація гри в футболі; організація університетської науки; організація навчального процесу тощо.
В умовах підприємства організація виробництва – це раціональна взаємодія працівників, засобів і предметів праці у просторі та часі. Організація процесів виробництва на підприємстві включає: організацію науково-дослідної, конструкторської та організаційної підготовки виробництва; організацію основних, забезпечуючих і обслуговуючих процесів виробництва. Ефективне функціонування усіх складових організації процесу виробництва базується на наступних загальних принципах: диференціація, спеціалізація, пропорційність, прямоточність, паралельність, безперервність, ритмічність, гнучкість.
Принцип диференціації передбачає розподіл процесів виробництва на окремі частини (процеси, роботи, операції та ін.) та їх скоординоване виконання. Це – головний принцип організації будь-яких робіт. Він є вихідним для принципів спеціалізації, пропорційності, паралельності, безперервності.
Принцип спеціалізації передбачає послідовний розподіл праці на підприємстві, у відділі, бюро, цеху, ділянці, на робочому місці. Цей принцип реалізується при формування підрозділів, при підготовці кадрів, оскільки спеціалізація забезпечує зниження часу і витрат на виконання відповідних робіт.
Принцип пропорційності обумовлює необхідність відносно однакової пропускної спроможності усіх підрозділів, робочих місць у процесі підготовки виробництва та виробництва продукції. Порушення цього принципу призводить до виникнення так званих „вузьких місць” або до недовантаження окремих ділянок процесу.
Принцип прямоточності обумовлює забезпечення найкоротшого шляху проходження виробами усіх стадій виробничого процесу – від запуску матеріалів, напівфабрикатів до випуску готової продукції. Дотримання цього принципу забезпечує мінімізацію витрат часу та грошей при транспортуванні виробів. Принцип прямоточності використовується при формуванні генерального плану підприємства, при розміщенні устаткування в цеху і на дільниці, при розробці технологічних маршрутів.
Принцип паралельності обумовлює одночасне виконання робіт, технологічних процесів, операцій при підготовці виробництва і процесу виробництва продукції. Реалізація принципу паралельності дозволяє суттєво скоротити тривалість підготовчих робіт і виробничого циклу, а тому зменшує потребу в обігових коштах.
Принцип безперервності передбачає ліквідацію або скорочення часу перерв при виробництві конкретних виробів за рахунок відповідного режиму, раціонального виду руху предметів праці і розмірів їх транспортних партій. Принцип безперервності забезпечує скорочення виробничого циклу, і зменшення потреб в обігових коштах.
Принцип ритмічності передбачає рівномірний випуск продукції за певні проміжки часу підприємством, його підрозділами і на робочих місцях. Реалізація цього принципу забезпечує високу якість виконання усіх робіт, операцій, своєчасне виконання обов'язків перед споживачами продукції. Базується він на високому рівні організації робіт, своєчасному матеріально-технічному постачанні та виконанні забезпечуючих і обслуговуючих процесів.
Принцип гнучкості передбачає скорочення часу на перебудову виробничого процесу відповідно до змін у виробничих ситуаціях (перехід на випуск нової продукції, порушення термінів матеріально-технічного постачання, аварії тощо.). Реалізація цього принципу забезпечує скорочення часу і витрат на переналагодження устаткування, перегляд технічної документації.
Усі зазначені принципи діють не лише при виробництві продукції, але також в усіх сферах діяльності людини: галузях національного господарства, освіті, науці, медицині, культурі. Так, в організації підготовки бакалаврів і магістрів навчальний процес поділяється за напрямами, дисциплінами, розділами, темами, питаннями. Кафедри і викладачі спеціалізуються за визначеними дисциплінами. Принципи пропорційності і паралельності використовуються при формуванні навчальних планів, а принципи прямоточності – розкладу занять і таке інше.