- •Глава 1 підприємство в системі ринкових відносин 14
- •Частина і
- •Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •1.5. Економічний механізм діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 3 оборотні засоби підприємства
- •3.2. Нормування оборотних засобів
- •3.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 4 персонал підприємства та продуктивність праці
- •4.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •4.2. Набір та підготовка персоналу підприємства
- •4.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •4.4. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання
- •4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 5
- •5.2. Елементи організації заробітної плати
- •5.3. Тарифна система оплати праці
- •5.4. Система оплати праці
- •5.5. Преміювання персоналу
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 6 собівартість продукції підприємства
- •6.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •6.2. Групування витрат за економічними елементами
- •6.3. Калькуляція собівартості продукції
- •6.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •6.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 7 ціноутворення
- •7.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •7.2. Методи ціноутворення
- •7.3. Цінова політика підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 8 фінанси підприємств
- •8.1. Фінанси підприємств: сутність, функції
- •8.2. Грошові розрахунки підприємства
- •8.3. Формування та розподіл прибутку
- •8.4. Оподаткування підприємств
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 9 інвестиційна діяльність підприємства
- •9.2. Джерела інвестицій
- •9.3. Інвестиційний проект: зміст основні елементи
- •9.4. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 10 ефективність інженерних та господарських рішень
- •10.1. Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •10.2. Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •10.3. Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •10.4. Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина іі
- •Організація виробництва
- •Глава 11
- •Організаційні основи виробництва
- •11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
- •11.2. Загальні форми організації виробництва
- •11.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •Контрольні питання
- •Глава 12 впровадження інновацій у сфері виробництва
- •12.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •12.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •12.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 13 організація наукових досліджень та проектно- конструкторських робіт
- •13.1. Види, методи і етапи виконання наукових досліджень
- •13.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •13.3. Забезпечення технологічності конструкцій виробів
- •13.4. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •13.5. Планування, фінансування і звітність про виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт
- •13.6. Організаційні форми проведення наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •Контрольні питання
- •Глава 14 технологічна та організаційна підготовка виробництва
- •14.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •14.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •14.3. Технологічна уніфікація та стандартизація
- •14.4. Порівняльний техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •14.5. Зміст та головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •14.6. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 15 виробничий процес та його організація
- •15.1. Складові виробничого процесу
- •15.2. Виробничий цикл та його структура
- •15.3. Тривалість циклу простого процесу
- •15.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 16 методи організації виробництва
- •16.1. Організація виробництва непоточними методами
- •16.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •16.3. Організація та основні розрахунки потокових ліній
- •16.4. Організація автоматизованого виробництва
- •16.5. Система виробництва "канбан"
- •Контрольні питання
- •Глава 17 основи організації праці
- •17.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •17.2. Поділ і кооперування праці
- •17.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •17.4. Організація праці керівника
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 18 організація нормування праці
- •18.1. Сутність і задачі нормування праці
- •18.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •18.3. Система норм і нормативів праці
- •18.4. Методи нормування праці
- •18.5. Вивчення витрат робочого часу спостереженням
- •18.6. Нормування праці управлінського персоналу
- •Контрольні запитання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 19 організація роботи забезпечуючих підрозділів
- •19.1. Організація інструментального господарства у виробничій інфраструктурі підприємства
- •19.2. Ремонтні роботи та технічне обслуговування
- •19.3. Енергетичне забезпечення виробничих процесів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 20 організація обслуговуючих господарств
- •20.1. Організація матеріально-технічного забезпечення і складського господарства
- •20.2 Нормування витрат і запасів матеріалів
- •20.3. Організація транспортного господарства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 21 конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина ііі
- •Планування господарської діяльності
- •Глава 22
- •Загальна характеристика планування
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
- •Контрольні питання
- •Глава 23 стратегічне та тактичне планування
- •23.1. Визначення, принципи формування, класифікація стратегій
- •23.2. Складові плану стратегічних змін
- •23.3. Тактичне планування виробничої діяльності підприємства
- •23.4. План виробничої діяльності
- •23.5. Бізнес-планування
- •Контрольні питання
- •Глава 24 планування інноваційних процесів
- •24.1. Завдання і методи планування інноваційних процесів
- •24.2. Сітьове планування, його сутність
- •24.3. Методика розробки і розрахунку сітьового графіка
- •24.4. Оптимізація сітьових графіків
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 25 оперативно-календарне планування виробництва
- •25.1. Сутність, завдання і зміст оперативно-календарного планування
- •25.2. Системи оперативно-календарного планування виробництва та основні календарно-планові нормативи
- •25.3. Особливості оперативно-календарного планування в умовах різних організаційних типів виробництва
- •25.4. Організація диспетчерування виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв'язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Література
20.2 Нормування витрат і запасів матеріалів
Планування матеріально-технічного забезпечення передбачає визначення загальної потреби підприємства у матеріальних ресурсах. Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного забезпечення є: виробнича програма, номенклатура матеріалів, норми витрат матеріалів, ціни на матеріали, а також звітні дані про залишки матеріалів на складах.
Потреба підприємства в основних матеріалах на виробничу програму Рв відповідного періоду визначається за допомогою прямого розрахунку шляхом множення норми витрат матеріалу на кількість виробів, тобто:
Рв = , (20.1)
де Міо – норма витрат і-го основного матеріалу; Nіо – кількість виробів за програмою на відповідний період; n – номенклатура виробів.
Потреба у допоміжних матеріалах Рg визначається аналогічно:
Pg=, (20.2)
де Міо – норма витрат і-го допоміжного матеріалу; Віо – кількість виробів на відповідний період; n – номенклатуру виробів.
Запаси матеріалів утворюються для забезпечення безперервності виробничого процесу. Норми виробничих запасів змінюються залежно від прийнятих умов завезення матеріалів, режимів їх використання і запуску в обробку.
Норми витрат матеріалів служать для виявлення потреби в матеріалах для розробки планів матеріально-технічного забезпечення, для встановлення лімітів відпуску матеріалів та контролю їх раціонального використання, для калькулювання собівартості продукції.
Під нормою витрат матеріалу слід розуміти його кількість, яку необхідно витратити на виробництво одного виробу (машини, вузла, деталі, заготовки) при раціональному технологічному процесі і передовій організації виробництва. Таким чином, норма, як планова міра матеріальних витрат, повинна відображувати не досягнутий рівень використання матеріалів з присутніми в ній витратами, а орієнтувати виробників на подальше удосконалення технології та організації виробництва.
Основним методом встановлення прогресивних або технічно обґрунтованих норм витрат матеріалів є розрахунковий або дослідно-лабораторний метод. Він полягає в подетальному розрахунку норм витрат матеріалів за кресленнями, технологічним картам та за іншою технологічною документацією, а також згідно протоколам, які фіксують кількість витрачених матеріалів при проведенні досліджень в лабораторних або ж цехових умовах.
При розробці технічних норм витрат матеріалів на виріб враховуються не тільки корисні витрати матеріалів, які відповідають чистій масі виробів після обробки, але й деякі витрати, обумовлені технологічними та організаційними причинами. Загальна схема формування технічної норми витрат матеріалів наведена на рис. 20.1.
Рис. 20.1. Схема утворення технічної норми витрат матеріалів
Сучасний рівень технології та організації виробництва дають змогу значно зменшити відходи і втрати матеріалів, тим самим суттєво підвищити коефіцієнт використання вихідних матеріалів.
Для аналізу якості розробки норм і економічності витрат матеріалів у виробничій практиці застосовуються такі показники: маса виробів до обробки; маса виробів після обробки; коефіцієнт використання матеріалів по кожній деталі; коефіцієнт використання матеріалів по кожному виробу. Маса виробу до обробки розраховується як сума маси виробу після обробки і масою відходів, які обумовлені, наприклад, зняттям припусків при механічній обробці заготовок. Маса виробу після обробки характеризує корисні витрати матеріалів. Однак цей показник не дає змогу робити висновки, наскільки раціонально, з точки зору матеріаломісткості, сконструйовано даний виріб.
Коефіцієнт використання матеріалу по кожній деталі Км визначається відношенням маси виробу після обробки Мвир.п.о. до маси виробу до обробки, тобто до норми витрат матеріалу Нв:
. (20.3)
Коефіцієнт використання матеріалу по кожному виробу Кn, який складається з n деталей, розраховується за формулою:
, (20.4)
де M1, M2 … Mn – маса деталей після їх обробки; H1, H2 … Hn – норма витрат матеріалів на деталі.
Карти подетальних норм витрат матеріалів розробляють на окремі деталі відповідно до робочих креслень, креслень заготовок, технологічних і розкрійних карт. Карти подетальних норм слугують для розрахунку потреби в матеріалах, а також для лімітування їх відпускання зі складу. Різновидами цих карт є карти витрат шихтових матеріалів, у яких фіксуються норми витрат різноманітних ливарних матеріалів – чавуну, феросплавів, флюсів та інших матеріалів на 1 т пригодного литва.
Карти розкрою матеріалів передбачають найбільш економічний розкрій листового і пруткового металу, деревини, гуми, пластиків та інших матеріалів з метою збільшення виходу заготовок і зменшення відходів, які не підлягають використанню по прямому призначенню. Карти розкрою матеріалів розробляють технологи. Ці карти доцільно розробляти за допомогою засобів комп’ютерної техніки.
Відомості зведених норм витрат матеріалів на виріб вміщують збільшені дані з витрат матеріалів на один виріб (машину, прилад) і використовуються для розрахунку потреби в матеріалах та планування матеріально-технічного забезпечення.
Відомості специфікованих норм витрат матеріалів на виріб, як і відомості зведених норм, розробляють на один виріб, але на відміну від них вміщують специфіковані, тобто уточнені відомості про необхідні матеріали з вказуванням марок, сортів і типорозмірів. Ці відомості використовуються для розробки уточнених планів матеріально-технічного забезпечення і для складання заявок.
Повідомлення про зміни норм витрат матеріалів надходять у відділ матеріально-технічного забезпечення від підрозділів, які здійснюють технічну підготовку виробництва. Зміни у нормах витрат матеріалів повинні своєчасно відображатися по всій документації, яка використовується для планування матеріально-технічного забезпечення, обліку і контролю витрат матеріалів.
Для безперебійного забезпечення необхідними матеріальними ресурсами виробництва необхідно контролювати величину запасів матеріалів на складах підприємства і своєчасно їх поповнювати. Величина цих запасів матеріалів повинна бути достатньою для нормального забезпечення виробництва. В той же час вона повинна бути мінімальною, для прискорення обігу вкладених в них оборотних коштів.
Нормою запасу матеріалів називається їх мінімальна кількість, яка повинна знаходитися на складі для забезпечення поточних потреб виробництва, прийнятих на даному підприємстві умовах завезення матеріалів та при встановленому режимі їх споживання і запуску в обробку.
У випадку рівномірного надходження партій матеріалів і при рівномірному безперервному їх використанні зміну запасів можна представити „ідеалізованим” графіком, який зображено на рис. 20.2.
Відповідно до графіку є справедливими такі співвідношення:
Mmin= Mстр., (20.5)
Mmax =Mmin+Мmaxпоточ.= Мстр.+Мmaxпоточ., (20.6)
Мср.== , (20.7)
де Мmaxпоточ., Mmin, Mстр., Mmax, Мср. – відповідно максимальний поточний, мінімальний, страховий і середній запас матеріалів на складі.
Із збільшенням страхового запасу матеріалу, з одного боку, зменшується ймовірність дефіциту матеріалу, в результаті чого зменшуються витрати у виробництві від дефіциту матеріалу (оплата простоїв з причини відсутності матеріалів, оплата штрафів за несвоєчасну поставку продукції тощо). З іншого боку, при збільшенні страхового запасу підвищуються витрати, які мають місце при збільшенні партій поставок матеріалів. Тому важливим завданням є визначення оптимальної величини страхового запасу.
Для контролю за забезпеченістю матеріалами суттєве значення має визначення точки замовлення (Мт.з.). Вона встановлюється, зазвичай, для матеріалів, які використовуються у великих кількостях. Точка замовлення розраховується, виходячи з умови, що за час від моменту видачі замовлення до моменту отримання чергової партії матеріалу, запас не зменшувався б нижче ніж страховий, тобто:
, (20.8)
де Тпст. – час від моменту видачі замовлення на поставку до моменту надходження чергової партії матеріалу.
Мстр.
Рис. 20.2. “Ідеалізований” графік змін запасів матеріалів
Величина Тпст. залежить від характеристики матеріалу, місцезнаходження постачальника, виду транспорту, яким доставляється матеріал на підприємство, та інших факторів, і встановлюється, виходячи з практичних міркувань.
Ритм партії поставки матеріалі Rпст. визначається розміром партії поставки та одноденною потребою підприємства в матеріалах:
, (20.9)
де Мдн. – середньоденна потреба виробництва в матеріалах, Мпст. – розмір партії поставки матеріалів.
Окрім того, можуть бути запаси, які пов’язані з сезонністю постачання. Ці запаси є окремим випадком поточних запасів, коли ритм поставки, зазвичай, дорівнює одному року.
При понаднормованому збільшенні партії поставки матеріалів збільшуються витрати в результаті відволікання обігових коштів в запасах матеріалів та витрат на зберігання матеріалів. З іншого боку, транспортні витрати, які пов’язані з доставкою матеріалів на підприємство, із збільшенням партії поставки, зазвичай, зменшуються. Тому розмір партії поставки матеріалів повинен розраховуватися шляхом вирішення задачі на оптимум, тобто повинен визначатися оптимальний розмір партії поставки матеріалів. Ця величина досить часто встановлюється, виходячи з практичних міркувань, і узгоджується з постачальниками матеріалів. Можна також використовувати статистичні дані про величину середнього поточного запасу матеріалу, наприклад, за попередній рік.
В облікових картах матеріалів повинні бути записані величини максимального та мінімального запасу і точки замовлення. При досягненні фактичного запасу точці замовлення або мінімальної величини, із складу передаються дані про необхідність завезення матеріалів.
Норми виробничих матеріалів можуть обчислюватися двома способами: в абсолютних (тонах, метрах й ін.) та відносних величинах, тобто в днях забезпечення підприємства даним матеріалом.