- •Глава 1 підприємство в системі ринкових відносин 14
- •Частина і
- •Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •1.5. Економічний механізм діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 3 оборотні засоби підприємства
- •3.2. Нормування оборотних засобів
- •3.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 4 персонал підприємства та продуктивність праці
- •4.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •4.2. Набір та підготовка персоналу підприємства
- •4.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •4.4. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання
- •4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 5
- •5.2. Елементи організації заробітної плати
- •5.3. Тарифна система оплати праці
- •5.4. Система оплати праці
- •5.5. Преміювання персоналу
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 6 собівартість продукції підприємства
- •6.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •6.2. Групування витрат за економічними елементами
- •6.3. Калькуляція собівартості продукції
- •6.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •6.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 7 ціноутворення
- •7.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •7.2. Методи ціноутворення
- •7.3. Цінова політика підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 8 фінанси підприємств
- •8.1. Фінанси підприємств: сутність, функції
- •8.2. Грошові розрахунки підприємства
- •8.3. Формування та розподіл прибутку
- •8.4. Оподаткування підприємств
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 9 інвестиційна діяльність підприємства
- •9.2. Джерела інвестицій
- •9.3. Інвестиційний проект: зміст основні елементи
- •9.4. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 10 ефективність інженерних та господарських рішень
- •10.1. Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •10.2. Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •10.3. Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •10.4. Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина іі
- •Організація виробництва
- •Глава 11
- •Організаційні основи виробництва
- •11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
- •11.2. Загальні форми організації виробництва
- •11.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •Контрольні питання
- •Глава 12 впровадження інновацій у сфері виробництва
- •12.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •12.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •12.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 13 організація наукових досліджень та проектно- конструкторських робіт
- •13.1. Види, методи і етапи виконання наукових досліджень
- •13.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •13.3. Забезпечення технологічності конструкцій виробів
- •13.4. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •13.5. Планування, фінансування і звітність про виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт
- •13.6. Організаційні форми проведення наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •Контрольні питання
- •Глава 14 технологічна та організаційна підготовка виробництва
- •14.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •14.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •14.3. Технологічна уніфікація та стандартизація
- •14.4. Порівняльний техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •14.5. Зміст та головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •14.6. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 15 виробничий процес та його організація
- •15.1. Складові виробничого процесу
- •15.2. Виробничий цикл та його структура
- •15.3. Тривалість циклу простого процесу
- •15.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 16 методи організації виробництва
- •16.1. Організація виробництва непоточними методами
- •16.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •16.3. Організація та основні розрахунки потокових ліній
- •16.4. Організація автоматизованого виробництва
- •16.5. Система виробництва "канбан"
- •Контрольні питання
- •Глава 17 основи організації праці
- •17.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •17.2. Поділ і кооперування праці
- •17.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •17.4. Організація праці керівника
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 18 організація нормування праці
- •18.1. Сутність і задачі нормування праці
- •18.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •18.3. Система норм і нормативів праці
- •18.4. Методи нормування праці
- •18.5. Вивчення витрат робочого часу спостереженням
- •18.6. Нормування праці управлінського персоналу
- •Контрольні запитання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 19 організація роботи забезпечуючих підрозділів
- •19.1. Організація інструментального господарства у виробничій інфраструктурі підприємства
- •19.2. Ремонтні роботи та технічне обслуговування
- •19.3. Енергетичне забезпечення виробничих процесів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 20 організація обслуговуючих господарств
- •20.1. Організація матеріально-технічного забезпечення і складського господарства
- •20.2 Нормування витрат і запасів матеріалів
- •20.3. Організація транспортного господарства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 21 конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина ііі
- •Планування господарської діяльності
- •Глава 22
- •Загальна характеристика планування
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
- •Контрольні питання
- •Глава 23 стратегічне та тактичне планування
- •23.1. Визначення, принципи формування, класифікація стратегій
- •23.2. Складові плану стратегічних змін
- •23.3. Тактичне планування виробничої діяльності підприємства
- •23.4. План виробничої діяльності
- •23.5. Бізнес-планування
- •Контрольні питання
- •Глава 24 планування інноваційних процесів
- •24.1. Завдання і методи планування інноваційних процесів
- •24.2. Сітьове планування, його сутність
- •24.3. Методика розробки і розрахунку сітьового графіка
- •24.4. Оптимізація сітьових графіків
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 25 оперативно-календарне планування виробництва
- •25.1. Сутність, завдання і зміст оперативно-календарного планування
- •25.2. Системи оперативно-календарного планування виробництва та основні календарно-планові нормативи
- •25.3. Особливості оперативно-календарного планування в умовах різних організаційних типів виробництва
- •25.4. Організація диспетчерування виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв'язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Література
21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
Сертифікація – це гарантія відповідності продукції (процесів, послуг) вимогам, встановленим стандартами або іншою нормативною документацією. Таку гарантію видає третя сторона – орган з сертифікації (першою стороною є виробник, постачальник або продавець, другою стороною – споживач або замовник). Основні положення сертифікації регламентовані ДСТУ 3410-96.
Сертифікація передбачає наступні види робіт:
а) сертифікацію продукції (процесів, послуг) за ДСТУ 3413-96, а також імпортної продукції за ДСТУ 3417-96;
б) атестацію виробництв за ДСТУ 3414-96;
в) сертифікацію систем якості за ДСТУ 3419-96;
г) акредитацію випробувальних лабораторій (ДСТУ 3412-96), органів з сертифікації продукції (ДСТУ 3411-96), органів з сертифікації систем якості (ДСТУ 3420-96) та аудиторів (ДСТУ 3418-96);
д) реєстрацію в Реєстрі об’єктів обов’язкової сертифікації за ДСТУ 3415-96, об’єктів добровільної сертифікації за ДСТУ 3416-96 та інформацію про них у виданнях;
е) технічний нагляд за виконанням вимог до об’єктів за пунктами А, Б, В, Г додатку Е до ДСТУ 3413-96).
В Україні створена система сертифікації – УкрСЕПРО (рис. 21.3). Формує систему Національний орган з сертифікації – Держстандарт України. Він акредитує (підтверджує правомочність) випробувальні лабораторії, органи з сертифікації та атестує аудиторів. Органи з сертифікації поділяються на галузеві та територіальні (центри стандартизації, метрології та сертифікації), та спеціалізуються на сертифікації конкретних видів продукції, послуг та сертифікації систем якості. Випробувальні лабораторії, аудитори спеціалізуються на конкретних видах продукції або процесах.
Рис. 21.3. Система сертифікації УкрСЕПРО
Схеми (моделі) сертифікації представлені на рис. 21.4. При виборі схеми (моделі) сертифікації необхідно керуватися наступними правилами:
сертифікат (знак) відповідності на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу у випробувальній лабораторії, що акредитована;
сертифікат (знак) відповідності на разову партію виробів видається на основі вибіркових випробувань кожному виробу партії;
якщо продукція випускається серійно або масово, підприємству видається ліцензія на право застосування сертифікату або знаку відповідності для кожного виробу на термін дії сертифікації, за умови періодичних випробувань зразків продукції та перевірках виробництва, або атестації виробництва, або сертифікації системи якості та регулярного технічного нагляду.
Масштаб виробниц-тва |
Роботи за сертифікацією |
Документація | |||
Сертифі-каційні випробу-вання |
Атестація вироб-ництва |
Сертифі-кація систем якості |
Технічний нагляд | ||
Одиничні вироби |
Кожного виробу |
- |
- |
- |
Знак відповідності. Сертифікат відповідності |
Партії виробів |
Вибіркові з партії |
- |
- |
- |
"-" Для кожного виробу партії |
Масове виробництво |
| ||||
1-а модель |
Вибіркові з потоку |
- |
- |
Проводить-ся за повною програмою |
"-" Для кожного виробу потоку |
2-а модель |
"-" |
Проводи-ться |
- |
Проводить-ся за скороченою програмою |
"-" Атестат виробництва |
3-я модель |
"-" |
- |
Проводи-ться |
"-" |
"-" Сертифікат СЯ |
Рис. 21.4. Схеми (моделі) сертифікації в УкрСЕПРО
Сертифікація поділяється на обов’язкову та добровільну. Обов’язкова сертифікація здійснюється винятково в системі УкрСЕПРО. Добровільну сертифікацію можуть проводити недержавні організації, які зареєструвалися в Реєстрі УкрСЕПРО (наприклад, Українська Асоціація якості). Обов'язковій сертифікації підлягає продукція за показниками безпеки, екологічності та відповідності (взаємозамінності). Перелік такої продукції затверджується Держстандартом. Добровільна сертифікація (додатково до обов'язкової) проводиться за ініціативою виробника за будь-яким іншим показником.
Продукція, що імпортується в Україну, підлягає національній сертифікації в УкрСЕПРО за обов'язковими показниками (безпека, екологічність, сумісність). Існує процедура визнання сертифікації інших країн, регіональної та міжнародної, якщо відповідні нормативні документи використовуються в Україні як національні.
У першому випадку сертифікація імпортної продукції проводиться за правилами УкрСЕПРО, у другому − орган з сертифікації видає імпортеру свідоцтво про визнання іноземного (регіонального, міжнародного) сертифікату (знаку відповідності).
До складної продукції, призначеної для компетентного споживача (устаткування, прилади виробничо-технічного, наукового призначення) додаються сертифікати відповідності, форми яких приведені в ДСТУ 3498-96.
Підприємства серійного та масового виробництва укладають з органом із сертифікації ліцензійні угоди, що містять взаємні зобов'язання сторін на термін дії сертифікації. Термін дії ліцензійної угоди – до 3-х років. Його чинність може бути зупинена або анульована достроково: за ініціативою підприємства; за приписом технагляду при наявності невідповідностей; за наявності обґрунтованих претензій споживачів до якості продукції.
Чинність ліцензійної угоди відновлюється при усуненні недоліків. У протилежному випадку вона анулюється. По закінченню терміну дії угоди роботи з сертифікації повторюються за повною або скороченою програмою за рішенням органу з сертифікації. Суперечності між підприємством та органу з сертифікації вирішує Апеляційна комісія Держстандарту. Оплату робіт з сертифікації, незалежно від їхнього результату, здійснює підприємство. Правила визначення вартості робіт викладені у додатку до ДСТУ 3413-96.
Порядок проведення сертифікації продукції регламентований ДСТУ 3413-96 та загалом включає:
подання підприємством (заявником) заявки;
відбір та направлення у випробувальну лабораторію зразків продукції;
аналіз заявки і результатів випробувань та прийняття рішення про можливість сертифікації продукції з визначенням схеми (моделі) сертифікації;
отримання сертифікату на одиничний виріб, партію (або дозволу маркувати продукцію знаком відповідності), свідоцтва про визнання іноземної сертифікації;
реєстрацію продукції, яка сертифікувалася, в Реєстрі УкрСЕПРО і надання інформації про неї в документах Держстандарту;
укладення ліцензійної угоди на термін дії сертифікації серійної та масової продукції, технічний нагляд.
Національним знаком відповідності маркується найпростіша продукція та складна продукція, призначена для некомпетентного споживача (наприклад, побутова радіоелектронна техніка). Знак відповідності у круглій рамці означає, що сертифікація проведена за обов’язковими вимогами; у квадратній рамці – крім того за іншими вимогами нормативної документації на продукцію; без рамки – за деякими вимогами нормативної документації. Поруч зі знаком вказуються код органу з сертифікації та інформація про показники, відповідність яких гарантується встановленим вимогам.
Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічнних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що сертифікувалася. Порядок атестації регламентований ДСТУ 3414-96. Атестація проводиться за ініціативою підприємства за другою моделлю сертифікації продукції.
Атестація виробництва здійснюється за наступними основними етапами: подача заявки, попередня оцінка, затвердження програми та методики атестації, перевірка виробництва та атестація його технічних можливостей, технічний нагляд за виробництвом, що атестувалося .
Заявка складається за встановленою формою, до неї додається комплект документів, а також інструкція з атестації технічних можливостей (ІАТМ). Вона складається на виробництво одного конкретного виду продукції або на виробництво конструктивно подібних за технологією виробів. Інструкція з атестації технічних можливостей містить відомості про процеси, устаткування та обладнання, що використовуються при виготовленні продукції. Її центральною ланкою є блок-схема процесу виробництва.
Блок-схема виробництва повинна включати перелік та стислий опис усіх операцій виготовлення продукції від надходження матеріалів, комплектуючих виробів на підприємство до відвантаження готової продукції. Зазвичай, блок-схема розподіляється на частини за окремими виробництвами або за спеціалізованими цехами.
На блок-схемі визначені головні етапи технологічного процесу, вказуються ланцюги зворотнього зв'язку для інформації, яка дозволить приймати оперативні рішення про проведення коригуючих впливів на попередні операції з метою отримання задовільного результату у головних етапах технологічного процесу. Атестація технічних можливостей виробництва здійснюється за головними етапами технологічного процесу.
ІАТМ включає програму та методику випробувань для атестації технічних можливостей виробництва та їх межі:
межі зміни показника (номінальні та граничні значення);
характеристику процесу виготовлення (умови, при дотриманні яких забезпечується бездефектний випуск або випуск з встановленим граничним рівнем дефектності продукції за даним показником);
характеристику контролю (суцільній, вибірковий), застосування якого забезпечить допустиме відхилення показника;
відмітку про атестацію технічних можливостей виробництва.
Попередня оцінка виконується комісією органу з сертифікації, до складу якої повинен входити хоча б один аудитор системи УкрСЕПРО. За результатами попередньої оцінки складається висновок, у якому встановлюється готовність підприємства до атестації виробництва та доцільність проведення наступних етапів робіт. Програма та методика атестації коригуються та затверджуються. Перевірка виробництва та атестація його технічних можливостей ставить основним завданням перевірку відповідності інформації, наведеної у вхідних матеріалах, фактичному стану безпосередньо на підприємстві та проведення необхідних випробувань для атестації технічних можливостей виробництва.
У перевірці беруть участь члени комісії, фахівці та керівники підприємства. Перевірка виконується відповідно до затвердженої програми та методики атестації. За результатами перевірки складається звіт, що містить відомості про відповідність або невідповідність виробництва, які заявлені раніше, його технічні можливості. За позитивними результатами перевірки орган з сертифікації видає підприємству атестат виробництва та укладає ліцензійну угоду.