Контрольні питання

1. Що являє собою оперативно-календарне планування? Які основні завдання воно вирішує?

2. З яких основних етапів складається комплекс робіт з оперативно-календарного планування?

3. У чому полягають відмінності між окремими системами оперативно-календарного планування?

4. Дайте коротку змістовну характеристику календарно-планових нормативів, які використовуються в ОКП.

5. У чому полягає методика визначення нормативного розміру партії предметів праці, які мають незначну матеріало- та трудомісткість?

6. Як визначається нормативний розмір предметів праці, що мають високу цехову собівартість їх виготовлення?

7. Поясніть сутність нормативу “періодичність запуску-випуску партії предметів праці” і принципи його визначення.

8. З якою метою і яким чином розраховується норматив “тривалість виробничого циклу виготовлення партії предметів праці”?

9. Поясніть зміст і послідовність етапів встановлення тривалості виробничого циклу виготовлення замовлення чи виробу.

10. У чому полягають основні особливості ОКП в одиничному виробництві?

11. Яким чином здійснюється розподіл виробничої програми у серійному виробництві?

12. Що являє собою диспетчерування виробництва?

13. У чому полягає зміст основних функцій диспетчерської служби підприємства?

Завдання з розв'язанням

Визначити нормативний розмір партії деталей (n) у механічному цеху, періодичність запуску-випуску цих партії (П) у виробництво, а також тривалість технологічного циклу (Т_Ц^тех) виготовлення партії за умов паралельного виду руху предметів праці.

Найменування операцій технологічного процесу виготовлення деталей, число задіяних робочих місць на кожній операції (С_і), штучний час (t_ші), загальний підготовчо-підсумковий час на партію (Т_пп) та допустимі втрати робочого часу на підготовчо-підсумкові елементи до загального часу зайнятості робочого місця (α_і) представлені у табл. 25.3.

Таблиця 25.3. Вихідні дані для розрахунку

Найменування операцій технологічного процесу	Сі	tш	Тпп	αі
1. Розточна	1	4,6	18	0,04-0,06
2. Фрезерна	1	6,1	12	0,03-0,05
3. Свердлильна	1	1,2	3	0,02-0,03
4. Шліфувальна	2	9,0	12	0,03-0,05
5. Контрольна	1	1,8	5	0,02-0,04

Річна програма за даними деталями складає − 1600 шт.

Розв’язання:

Встановлюємо провідну операцію, розраховуючи співвідношення Т_пп/ t_ш за усіма операціями:

• розточна = 3,9;

• фрезерна = 2,0;

• свердлильна = 2,5;

• шліфувальна = 1,3;

• контрольна = 2,8.

Таким чином, провідною операцією технологічного процесу виготовлення деталі буде розточна, бо їй відповідає найбільше значення співвідношення Т_пп/t_ш.

1. Розраховуємо значення мінімально допустимого розміру партії деталей:

n_min штук.

2. Встановлюємо нормативний розмір партії деталей і періодичність запуску-випуску цієї партії у виробництво. При цьому враховуємо, що нормативний розмір партії предметів праці не може бути меншим, ніж мінімальний розмір (n_min), а періодичність запуску (П) має відповідати одному із уніфікованих значень цього календарно-планового нормативу.

Орієнтуючись на рекомендовані уніфіковані значення розміру партії деталей:

• при періодичності 6М (запуск-випуск 2 рази за рік) нормативний розмір партії (n) складе: шт.;

• при періодичності 3М (запуск-випуск один раз за квартал) шт.;

• при періодичності М (запуск-випуск один раз за місяць, тобто 12 разів за рік) шт.;

• при періодичності М/2 (запуск-випуск два рази за місяць, тобто 24 разів за рік) шт.

Порівнюючи отримані значення з встановленим раніше мінімальним розміром (78 шт), робимо висновок, що нормативний розмір повинен дорівнювати 134 шт, бо це значення найближче до мінімального і перевищує його. Тоді періодичність запуску-випуску нормативного розміру партії дедалі дорівнюватиме один місяць.

3. Розраховуємо нормативну тривалість технологічного циклу виготовлення прийнятої партії деталей за умов паралельного виду їх руху у часі:

Т_Ц^тех = (4,6 + 6,1 + 1,2 + + 1,8) + (134 - 1)6,1 = 829,5 хв. або 13,8 годин.