TrPravo

зволяється приймати на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, профтехучилищ i середнiх спецiальних навчальних закладiв для виконання легкої роботи, що не спричиняє шкоди здоров’ю i не порушує процес навчання, у вiльний вiд роботи час при досяг& неннi 14&рiчного вiку за згодою одного з батькiв або особи, що його замiнює.

Вiдповiдно до ст. 189 КЗпП на кожному пiдприємствi пови& нен вестися спецiальний облiк працiвникiв, якi не досягли 18 ро& кiв, iз зазначенням дати народження.

Забороняється застосування працi осiб, молодших за 18 ро& кiв, на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпеч& ними умовами працi, на пiдземних роботах, на роботах, пов’я& заних iз пiднiманням i перемiщенням важких речей, маса яких перевищує встановленi для молодi граничнi норми. Перелiк важ& ких робiт i робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на якi не можуть допускатись особи, молодшi за 18 рокiв, за& тверджується наказом Мiнiстерства охорони здоров’я. Пересу& вання або перенесення важких речей неповнолiтнiми як чоло& вiчої, так i жiночої статi в межах граничних норм допускається лише тодi, коли це пов’язано з виконанням ними постiйної ро& боти i займає не бiльш як 1/3 їхнього робочого часу. При прохо& дженнi виробничої практики цi особи можуть перебувати на ви& робництвi по професiях i на роботах, вказаних у Перелiку, не бiльш як 4 години на день за умови суворого дотримання на цих виробництвах i роботах чинних правил i норм охорони працi. За& бороняється з мотивiв виховання приймати осiб, що не досягли 18 рокiв, на роботи, пов’язанi з виробництвом, зберiганням i то& ргiвлею спиртними напоями.

Згiдно зi ст. 191 КЗпП особи до 18 рокiв приймаються на роботу з обов’язковим медичним оглядом i в подальшому до 21 року щорiчно пiдлягають медичному огляду за рахунок пiд& приємства.

За ст. 192 КЗпП забороняється залучати робiтникiв молод& ше 18 рокiв до нiчних, надурочних робiт i до робiт у вихiднi днi.

Норми виробiтку для молодих працiвникiв встановлюють& ся з урахуванням норм виробiтку для дорослих пропорцiйно ско& роченому робочому дню. Для тих, хто поступає на роботу пiсля закiнчення загальноосвiтнiх шкiл, профтехучилищ або пройшов навчання безпосередньо на виробництвi, у передбачених зако& нодавством порядку i розмiрах i на вказанi строки можуть вста&

новлюватися зниженi норми виробiтку, що затверджуються влас& ником за погодженням iз профспiлковим органом.

Оплата працi при скороченому робочому днi (для осiб 16— 18 рокiв — 36 годин на тиждень, 15—16 рокiв та учнiв — 14— 15 годин i на перiод канiкул — 24 години на тиждень) здiйсню& ється в такому самому розмiрi, як i робiтникам вiдповiдної кате& горiї при повнiй тривалостi щоденної роботи.

Якщо неповнолiтнi допущенi до вiдрядних робiт, їхня праця оплачується за вiдрядними розцiнками, встановленими для до& рослих працiвникiв з доплатою за тарифною ставкою за час, як тривалiсть щоденної роботи дорослих працiвникiв. Вiдпустка для таких осiб тривалiстю 31 календарний день має бути надана обов’язково (як правило, в лiтнiй перiод) i замiна її грошовою компенсацiєю забороняється.

Батьки, усиновителi та пiклувальники неповнолiтнього, а та& кож державнi органи, громадськi органiзацiї та посадовi особи, на яких покладається нагляд i контроль за додержанням зако& нодавства про працю, мають право вимагати розiрвання трудо& вого договору з неповнолiтнiм, у тому числi й строкового, якщо продовження його дiї загрожує здоров’ю неповнолiтнього або порушує його законнi iнтереси. Звiльнення робiтникiв, молод& ших за 18 рокiв, з iнiцiативи власника допускається лише за згодою районної (мiської) комiсiї у справах неповнолiтнiх. При цьому звiльнення на пiдставах, вказаних у п. 1 (реорганiзацiя, лiквiдацiя, скорочення чисельностi або штату працiвникiв), п. 2 (невiдповiднiсть займанiй посадi внаслiдок недостатньої квалi& фiкацiї або стану здоров’я), п. 6 (поновлення на роботi робiтни& ка, який ранiше виконував цю роботу) ст. 40 КЗпП проводиться лише у виключних випадках i не допускається без подальшого працевлаштування.

Охорона працi осiб зi зниженою працездатнiстю

Особи зi зниженою працездатнiстю — це iнвалiди, грома= дяни похилого вiку та iншi особи, якi внаслiдок iнвалiдностi, пен= сiйного вiку, травми чи професiйного захворювання пiд час вико= нання трудових обов’язкiв частково втратили працездатнiсть i не можуть конкурувати на ринку працi з iншими працiвниками.

Iнвалiдом є особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, спричиненим захворюванням, у результатi травми або з уродже& ними дефектами, що призводить до обмеження життєдiяльностi, до потреби в соцiальнiй допомозi й захистi (ст. 2 Закону Украї&

ни «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi» вiд 21 березня 1991 р. (з подальшими змiнами)).

Громадянами похилого вiку визнаються: чоловiки у вiцi 60 i жiнки у вiцi 55 рокiв i старшi, а також особи, яким до досягнен& ня загального пенсiйного вiку залишилося не бiльше пiвтора ро& ку (ст. 10 Закону України «Про основнi засади соцiального за& хисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Украї& нi» вiд 16 грудня 1993 р.).

Норми чинного трудового законодавства України забезпе& чують державну пiдтримку цiєї категорiї працiвникiв встанов& ленням для них додаткових гарантiй.

Так, роботодавцi, вiдповiдно до законодавства, зобов’язанi створювати для них умови працi з урахуванням рекомендацiй МСЕК та iндивiдуальних програм реабiлiтацiї (постанова КМУ вiд 22 лютого 1992 р. № 83). Методика складання iндивiдуаль& ної програми реабiлiтацiї iнвалiда затверджується Мiнiстерством охорони здоров’я України.

Реабiлiтацiя й адаптацiя iнвалiда — це комплекс заходiв, спрямованих на вiдновлення здоров’я i здiбностей iнвалiда та створення для нього необхiдних умов i рiвних можливостей у всiх сферах життєдiяльностi. Їх метою є повернення особи до працi, до повноцiнного життя.

Основнi види реабiлiтацiйної допомоги:

—медична (вiдновна терапiя i реконструктивна хiрургiя з поступовим протезуванням);

—професiйна реабiлiтацiя (професiйна орiєнтацiя, профе& сiйне навчання або переквалiфiкацiя, рацiональне працевлаш& тування);

—соцiально&побутова (соцiально&побутове влаштування та обслуговування).

Зайнятiсть iнвалiдiв забезпечується через встановлення квот прийому на роботу iнвалiдiв, створення спецiальних робочих мiсць для них. Вiдповiдно до цього Кабiнетом Мiнiстрiв Украї& ни прийнято спецiальну постанову «Про органiзацiю робочих мiсць та працевлаштування iнвалiдiв» вiд 3 травня 1995 р. № 314, якою затверджене Положення про робоче мiсце iнвалiда i про порядок працевлаштування iнвалiдiв.

Роботодавцi вiдповiдно до законодавства зобов’язанi орга& нiзувати навчання, переквалiфiкацiю i працевлаштування iнва& лiдiв згiдно з медичними рекомендацiями, встановити на їх про&

хання неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а також створити пiльговi умови працi (ст. 172 КЗпП).

Законодавством заборонено залучати iнвалiдiв i громадян похилого вiку до надурочних робiт i робiт у нiчнi змiни без їх& ньої згоди (статтi 55, 63 i 172 КЗпП).

Вiдмова в укладеннi трудового договору або у просуваннi по службi, звiльнення за iнiцiативою адмiнiстрацiї, переведення iнвалiда на iншу роботу без його згоди з мотивiв iнвалiдностi не допускається, окрiм випадкiв, коли за висновком медико&соцi& альної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професiйних обов’язкiв, загрожує здоров’ю i безпецi працi iнших осiб, або продовження трудової дiяльностi чи змiна її характеру та обсягу загрожує погiршенню здоров’я iнвалiда (ст. 17 Закону України «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Украї& нi» вiд 21 березня 1991 р. (з подальшими змiнами)). Особи зi зниженою працездатнiстю нарiвнi з iншими громадянами ма& ють право на зайняття iндивiдуальною та iншою трудовою дi& яльнiстю. За працюючими пенсiонерами зберiгається право на пенсiю. Для цiєї категорiї працiвникiв передбачено i ряд iнших пiльг i гарантiй.

Питання для самоконтролю

1.Дайте характеристику поняття охорони працi у широкому та вузькому значеннях.

2.Яка класифiкацiя норм у сферi охорони працi?

3.На яких роботах забороняється праця молодi та жiнок?

4.Якi категорiї працiвникiв пiдлягають обов’язковому попе& редньому медичному огляду при прийомi на роботу?

5.На яких роботах працiвникам видається спецодяг та iншi засоби iндивiдуального захисту?

6.Чи має право адмiнiстрацiя стягувати шкоду з працiвника, який втратив спецодяг?

7.Назвiть норми перенесення i перемiщення вантажiв, вста& новленi для жiнок i молодi.

8.Який iснує порядок проведення розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi?

9.Якi спецiальнi правила з охорони працi встановленi жiнкам& матерям?

10.До якої вiдповiдальностi можна притягувати посадових осiб за недотримання правил охорони працi?

Нормативнi акти i лiтература

1.Конституцiя України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141. — Ст. 43.

2.Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiа& лами / Укладачi: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрiнком Iнтер, 2006. — С. 817—1000.

3.Про охорону працi: Закон України вiд 14 жовтня 1992 р. // ВВР України. — 1992. — № 49. — Ст. 668.

4.Про використання ядерної енергiї та радiацiйну безпеку: Закон України вiд 8 лютого 1995 р. // ВВР України. —1995. — № 12. — Ст. 81.

5.Про пожежну безпеку: Закон України вiд 17 грудня 1993 р. // ВВР України. — 1994. — № 5. — Ст. 21.

6.Про забезпечення санiтарного та епiдемiологiчного благопо& луччя населення: Закон України вiд 24 лютого 1994 р. // ВВР Украї& ни. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

7.Питання Державного комiтету України з нагляду за охороною працi: Указ Президента України вiд 16 сiчня 2003 року № 29/2003 // Офiцiйний вiсник України. — 2003. — № 4. — Ст. 99.

8.Деякi питання розслiдування та облiку нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй на виробництвi: Постанова Ка& бiнету Мiнiстрiв України вiд 25 серпня 2004 р. № 1112 // Офiцiй& ний Вiсник України 2004. — № 35. — Ст. 2337.

9.Деякi питання Державного департаменту нагляду за додер& жанням законодавства про працю: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 сiчня 2003 р. № 50 // Офiцiйний вiсник України. — 2003. — № 4. — Ст. 111.

10.Iнструкцiя з оформлення органами Держнаглядпрацi мате& рiалiв про адмiнiстративнi правопорушення: Наказ Мiнiстерства пра& цi та соцiальної полiтики України вiд 21 березня 2003 року № 72 // Офiцiйний вiсник України. — 2003. — № 23. — Ст. 1104.

11.Положення про робоче мiсце iнвалiда i про порядок праце& влаштування iнвалiдiв: Затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 травня 1995 року № 314 // Зiбрання постанов КМ України. — 1995. — № 7. — Ст. 181.

12.Порядок органiзацiї та проведення медико&соцiальної екс& пертизи втрати працездатностi: Затверджений постановою Кабiне& ту Мiнiстрiв України вiд 4 квiтня 1994 р. № 221 // Зiбрання поста& нов КМ України. — 1994. — № 8. — Ст. 190.

13.Генеральна угода мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України, всеукра& їнськими обєднаннями органiзацiй роботодавцiв i пiдприємцiв та все& українськими профспiлками i профоб’єднаннями на 2004—2005 ро&

ки вiд 19 травня 2004 року // Урядовий кур’єр — 2004. — № 92; Урядовий кур’єр. — 2004. — № 125.

14.Положення про порядок накладення штрафiв на пiдприєм& ства, установи i органiзацiї за порушення нормативних актiв про охорону працi: Затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украї& ни вiд 17 вересня 1993 року № 754 // Зiбрання постанов КМ Украї& ни. —1994. — № 1. — Ст. 24.

15.Типове положення про комiсiю з питань охорони працi пiд& приємства: Затверджене наказом Державного комiтету України по нагляду за охороною працi вiд 3 серпня 1993 року № 72 // Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами. — К.: Юрiн& ком Iнтер, 1997. — С. 611.

16.Типове положення про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi: Затверджене наказом Державного комiтету України по нагляду за охороною працi вiд 4 квiтня 1994 року № 30 // Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами. — К.: Юрiнком Iнтер, 1997. — С. 617.

17.Порядок розробки та затвердження власником нормативних актiв про охорону працi, якi дiють на пiдприємствi: Затверджений наказом Державного комiтету України по нагляду за охороною пра& цi вiд 21 грудня 1993 року // Праця i зарплата. —1994. —№ 17.

19.Положення про порядок забезпечення працiвникiв спецiа& льним одягом, спецiальним взуттям та iншими засобами iндивiду& ального захисту: Затверджене наказом Державного комiтету Украї& ни по нагляду за охороною працi вiд 29 жовтня 1996 року № 170 // Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами. — К.: Юрiнком Iнтер, 1997. — С. 690.

20.О порядке бесплатной выдачи молока или других равно& ценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на рабо& тах с вредными условиями труда: Постановление Государственно& го комитета СССР по труду и социальным вопросам и Президиума ВЦСПС от 16 декабря 1987 года № 731/П&13 // Бюллетень Госком& труда СССР. —1988. — № 4.

21.Перелiк важких робiт та робiт iз шкiдливими i небезпечни& ми умовами працi, на яких забороняється застосування працi жiнок: Затверджений наказом Мiнiстерства охорони здоров’я України вiд 29 грудня 1993 року № 256 // Законодавство України про охорону працi: збiрник норма тивних актiв. — К., 1995. — Т. 3. — С. 32.

22.Граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей жiн& ками: Затвердженi наказом Мiнiстерства охорони здоров’я Украї& ни вiд 10 грудня 1993 року № 241 // Законодавство України про охорону працi: Збiрник нормативних актiв. — К., 1995. — Т. 3. — С. 61.

23.Перелiк важких робiт i робiт з шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняється застосування працi неповно& лiтнiх: Затверджений наказом Мiнiстерства охорони здоров’я Украї& ни вiд 31 березня 1994 року № 46 // Iнформацiйний бюлетень Укра& їнського державного центру правової iнформацiї. — 1994. — № 18.

24.Граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей не& повнолiтнiми: Затвердженi наказом Мiнiстерства охорони здоров’я України вiд 22 березня 1996 р. № 59 // Бюлетень нормативних актiв мiнiстерств i вiдомств України. — 1996. — № 6.

25.Порядок органiзацiї державного нагляду за охороною працi

всистемi Держнаглядохоронпрацi: Затверджений наказом Держ& наглядохоронпрацi України вiд 31 травня 1995 року № 82 // Зако& нодавство України про охорону працi: збiрник нормативних доку& ментiв. — К., 1995. — Т. 4. — С. 69.

26.Положення про громадських iнспекторiв працi: Затвердже& не наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України вiд 20 березня 1998 року № 43 // Людина i праця: Iнформацiйний бю& летень Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України. — 1998. — № 5.

27.Про практику розгляду судами цивiльних справ за позова& ми про вiдшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Су& ду України вiд 27 березня 1992 року № 6 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних та цивiльних справах. — К., 1995. — С. 310.

28.Про судову практику в справах про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду Украї& ни вiд 31 березня 1995 року № 4 // Збiрник постанов Пленуму Вер& ховного Суду України. 1965—1985. — К., 1995. —Ч. 1. — С. 31.

29.Типове положення про представникiв профспiлок з питань охорони працi: Затверджене постановою Президiї Федерацiї проф& спiлок України вiд 22 квiтня 1994 року № П&13&11 // Кодекс зако& нiв про працю України з постатейними матерiалами. — К.: Юрiн& ком Iнтер, 1997. — С. 656.

30.Положення про комiсiю з питань охорони працi профспiл& кового комiтету пiдприємства: Затверджене постановою Президiї Федерацiї профспiлок України вiд 20 вересня 1994 року // Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами. — К.: Юрiн& ком Iнтер, 1997. — С. 660.

31.Плаксин В. Вiдшкодування моральної шкоди по трудовому праву // Право України. — 1995. — № 2. — С. 14—16.

32.Ярхо А. А. Законодательство об охране труда. — М.: Юрид. лит., 1988. —112 с.

Ðîçäië ÕVII

ÏIËÜÃÈ ÄËß ÎÑIÁ,

ЩО ПОªДНУЮТЬ РОБОТУ

З НАВЧАННЯМ

§1. Поняття та загальна характеристика

пiльг для працiвникiв, що навчаються

Вiдповiдно до ст. 24 Конституцiї України всiм громадя& нам забезпечуються рiвнi права у здобутi освiти i професiйнiй пiдготовцi, а ст. 53 встановлює, що кожний громадянин має пра& во на освiту. Держава гарантує загальнодоступнiсть i безкоштов& нiсть дошкiльної, середньої та вищої освiти. Реорганiзацiя, пе& репрофiлювання багатьох пiдприємств у поєднаннi з боротьбою за ринки збуту вимагають конкурентоспроможної продукцiї, i, вiдповiдно, високої квалiфiкацiї працiвникiв. Цього досягти мож& на шляхом навчання новим професiям або пiдвищенням квалi& фiкацiї. Наявнiсть рiзних форм навчання, зокрема заочної та ве& чiрньої, дозволяють працiвникам поєднувати трудову дiяльнiсть з навчанням. Для цiєї категорiї осiб законодавством встановле& но низку пiльг, переваг порiвняно з iншими працюючими щодо робочого часу, часу вiдпочинку та iн.

Види пiльг та їх обсяг для працiвникiв, що навчаються, ди& ференцiюються залежно вiд форми навчання (заочна, вечiрня, екстернат), виду навчального закладу (школа, вищий заклад освiти рiзних форм акредитацiї) та курсу (класу) перебування. Правовою основою для регулювання цих питань є глава XIV Ко& дексу законiв про працю України та низка iнших нормативних актiв. Власник зобов’язаний забезпечувати сприятливi умови пра& цi для цiєї категорiї працiвникiв. Вiн може створювати додатко& вi гарантiї для них з метою збереження найкращих фахiвцiв на виробництвi. Пiльгами користуються лише особи, якi успiшно навчаються в закладах освiти чи проходять виробниче навчан& ня. Успiшне навчання — це повне виконання всiх завдань з дис& циплiн, передбачених навчальним планом i складання всiх залi& кiв та iспитiв конкретного семестру.

§2. Пiльги для працiвникiв, якi навчаються,

та їх диференцiацiя

Робiтникам, що проходять виробниче навчання або на& вчаються у навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва, власник зобов’язаний надавати необхiднi умови для поєднан& ня роботи з навчанням. При пiдвищеннi квалiфiкацiї, розрядiв або при просуваннi по роботi повиннi враховуватися успiшне проходження робiтниками виробничого навчання, загальноос& вiтня i професiйна пiдготовка, отримання ними вищої чи серед& ньої спецiальної освiти. Теоретичнi заняття i виробниче навчан& ня при пiдготовцi нових робiтникiв безпосередньо на виробниц& твi шляхом iндивiдуального, бригадного й курсового навчання провадяться в межах робочого часу, встановленого законодав& ством про працю, робiтникiв вiдповiдного вiку, професiй i вироб& ництв.

Пiд час виробничого навчання, пiдвищення професiйного рiвня працiвникiв, переквалiфiкацiї чи опанування iнших спе& цiальностей робiтники не можуть використовуватися на будь& якiй роботi, що не стосується спецiальностi, яка ними вивчаєть& ся. Пiсля навчання працiвникам надається робота вiдповiдно до отриманої ними квалiфiкацiї i присвоєного розряду. За час ви& робничого навчання чи переквалiфiкацiї робiтникам виплачу& ється заробiтна плата (постанова КМ України вiд 28 червня 1997 р. № 700).

З метою впорядкування системи пiдготовки вищими навчаль& ними закладами спецiалiстiв державного i недержавного секто& рiв економiки та їх працевлаштування було видано Указ Прези& дента України «Про заходи щодо реформування системи пiдго& товки спецiалiстiв та працевлаштування випускникiв вищих на& вчальних закладiв», яким введена договiрна форма пiдготовки спецiалiстiв.

Законом України «Про сприяння соцiальному становленню та розвитку молодi в Українi» вiд 5 лютого 1992 р. передбачено, що держава гарантує працездатнiй молодi надання першого ро& бочого мiсця пiсля закiнчення або припинення навчання у серед& нiх загальноосвiтнiх i професiйних навчально&виховних закла& дах, завершення професiйної пiдготовки та перепiдготовки на строк, не менш двох рокiв. Для професiйної пiдготовки i пiдви& щення квалiфiкацiї працiвникiв, особливо молодi, власник або

уповноважений ним орган органiзує iндивiдуальне, бригадне, курсове та iнше виробниче навчання за рахунок пiдприємства, органiзацiї, установи.

Працiвникам, якi проходять виробниче навчання або навча& ються в навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва, влас& ник або уповноважений ним орган повинен створювати необ& хiднi умови для поєднання роботи з навчанням.

При пiдвищеннi квалiфiкацiйних розрядiв або при просу& ваннi по роботi повиннi враховуватись успiшне проходження працiвниками виробничого навчання, загальноосвiтня i профе& сiйна пiдготовка, та успiшне проходження працiвниками навчан& ня в навчальних закладах.

Теоретичнi заняття i виробниче навчання при пiдготовцi но& вих робiтникiв безпосередньо на виробництвi шляхом iндивiду& ального, бригадного i курсового навчання провадяться в межах робочого часу, встановленого законодавством про працю для працiвникiв вiдповiдних вiку, професiй i виробництв.

У перiод виробничого навчання, переквалiфiкацiї або на& вчання iншим спецiальностям працiвники не можуть викорис& товуватись на будь&якiй роботi, що не стосується спецiальностi, яка вивчається ними.

Робiтниковi, який успiшно закiнчив виробниче навчання, присвоюється квалiфiкацiя вiдповiдно до тарифно&квалiфiка& цiйного довiдника i надається робота вiдповiдно до набутої ним квалiфiкацiї та присвоєного розряду (ст. 206 КЗпП України).

Для працiвникiв, якi навчаються без вiдриву вiд виробниц& тва в середнiх i професiйно&технiчних навчальних закладах, вста& новлюється скорочений робочий тиждень або скорочена трива& лiсть щоденної роботи iз збереженням заробiтної плати у вста& новленому порядку; їм надаються також i iншi пiльги.

Для працiвникiв, якi успiшно навчаються в середнiх загаль& ноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвiтнiх школах, на пе& рiод навчального року встановлюється скорочений робочий тиж= день на один робочий день або на вiдповiдну йому кiлькiсть ро& бочих годин (при скороченнi робочого дня протягом тижня). Цi особи звiльняються вiд роботи протягом навчального року не бiльш як на 36 робочих днiв при шестиденному робочому тижнi або на вiдповiдну їм кiлькiсть робочих годин. При п’ятиденному робочому тижнi кiлькiсть вiльних вiд роботи днiв змiнюється