TrPravo

Ознаки матерiальної вiдповiдальностi:

—суб’єктом може бути тiльки працiвник, який перебуває у трудових правовiдносинах з пiдприємством, установою, якому нанесена шкода;

—вiдшкодуванню пiдлягає лише пряма дiйсна шкода (не враховується не отриманий прибуток, втрачена вигода);

—у бiльшостi випадкiв встановлюються граничнi межi вiд& шкодування шкоди (у розмiрi середньомiсячної заробiтної плати).

Матерiальна вiдповiдальнiсть в трудовому правi має двосто& роннiй характер (матерiальна вiдповiдальнiсть працiвника та ма& терiальна вiдповiдальнiсть роботодавця). Хоча, вони вiдрiзня& ються за правовим регулюванням, розмiром та порядком вiд& шкодування. Одночасно може наставати кiлька видiв юридич& ної вiдповiдальностi (наприклад, притягнення працiвника до кримiнальної вiдповiдальностi не тягне за собою звiльнення вiд матерiальної (при її нанесеннi).

§2. Види матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв

за шкоду, заподiяну ними пiдприємству

Вiдповiдно до норм Конституцiї України усi суб’єкти права власностi рiвнi перед законом та мають право на її захист. Фактично це вiдбувається шляхом встановлення матерiальної вiдповiдальностi.

Матерiальна вiдповiдальнiсть — це встановлений чинним законодавством обов’язок вiдшкодувати матерiальнi (моральнi) збитки (шкоду), заподiянi винною стороною трудового догово= ру або контракту (працiвником чи роботодавцем) потерпiлiй сторонi.

Матерiальна вiдповiдальнiсть за розмiрам вiдшкодування буває:

1)обмежена;

2)повна;

3)пiдвищена (кратна).

Першi два види деталiзованi в Кодексi законiв про працю України, а третiй — передбачений спецiальним законодавством України, про що йтиметься далi.

Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть — обов’язок пра& цiвника покрити заподiяну пiдприємству шкоду у розмiрi прямої дiйсної шкоди, але не бiльше свого середньомiсячного заробiтку.

Вiдповiдно до законодавства обмежену матерiальну вiдпо& вiдальнiсть несуть:

1)працiвники — за зiпсуття або знищення через недбалiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiї), у тому числi при їх виготовленнi, у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку. У такому самому розмiрi працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за зiпсут& тя або знищення через недбалiсть iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих пiд& приємством, установою, органiзацiєю працiвниковi в користу& вання;

2)керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та їхнi за& ступники, а також керiвники структурних пiдроздiлiв на пiдпри& ємствах, в установах, органiзацiях та їхнi заступники — у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середньомiсяч& ного заробiтку, якщо шкоду пiдприємству, установi, органiзацiї заподiяно зайвими грошовими виплатами, неправильними по& становкою на облiк i зберiганням матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв щодо запобiгання про& стоям, випуску недоброякiсної продукцiї, розкраданню, знищен& ню i зiпсуттю матерiальних чи грошових цiнностей.

Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягає в обов’язку працiвника покрити заподiяну шкоду в межах повного розмiру вартостi матерiальних цiнностей.

Вiдповiдно до ст. 134 КЗпП України працiвники несуть ма& терiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди, заподiяної

зїх вини пiдприємству, установi, органiзацiї, у таких випадках, коли:

1)мiж працiвником i пiдприємством, установою, органiзацi= єю вiдповiдно до ст. 1351 КЗпП укладено письмовий договiр про взяття на себе працiвником повної матерiальної вiдповiдальнос= тi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переда& них йому для зберiгання або для iнших цiлей. Особливiстю є те, що при прийняттi на роботу працiвник укладає два договори: трудовий та про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, в якому деталiзуються права i обов’язки сторiн щодо збереження мате& рiальних цiнностей. Однiєю з умов вiдповiдальностi є те, що ма& терiальнi цiнностi повиннi бути переданi працiвнику. Письмо& вий договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до ст. 1351 КЗпП України може бути укладено лише з працiвни&

ками, що досягли вiсiмнадцятирiчного вiку та займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язанi зi зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуван& ням у процесi виробництва переданих їм цiнностей. Перелiк та& ких посад i робiт, а також типовий договiр про повну iндивiду& альну матерiальну вiдповiдальнiсть затверджується в порядку, який визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Нинi в Українi дiють «Перелiк посад i робiт, що замiщують& ся або виконуються працiвниками, з якими пiдприємством, уста& новою, органiзацiєю можуть укладатися письмовi договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть за незабезпечення зберiган& ня цiнностей, переданих їм для збереження, обробки, продажу (вiдпуску), перевезення або застосування в процесi виробниц& тва», затверджений ще постановою Державного комiтету Ради Мiнiстрiв СРСР з працi та соцiальних питань i Секретарiату ВЦРПС вiд 28 грудня 1977 р. № 447/24 (наприклад: завiдувач магазином, касир, старша медсестра та iн.). Цей перелiк є вичерп& ним i не пiдлягає розширенню сторонами. Договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть повиннi вiдповiдати типовому до& говору про повну матерiальну вiдповiдальнiсть. Таким чином,

умовами повної матерiальної вiдповiдальностi згiдно з п. 1 ст. 134 КЗпП є: повнолiття працiвника, укладення письмового догово& ру про повну матерiальну вiдповiдальнiсть (в бiльшостi випад& кiв) та передання працiвнику матерiальних цiнностей, наявнiсть виконуваної роботи у законодавчо визначеному перелiку, зай& няття посади, пов’язаної з виконанням роботи щодо безпосе& реднього зберiгання, обробки, продажу (вiдпуску), перевезення або застосування у процесi виробництва переданих працiвнику цiнностей. При вiдсутностi однiєї iз зазначених умов настання повної матерiальної вiдповiдальностi не буде. Наприклад, дого& вори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, укладенi з особами, якi не досягли вiсiмнадцяти рокiв, або не включенi до перелiку категорiй працiвникiв, з якими можна укладати такi договори, вiдповiдно до ст. 9 КЗпП України є недiйсними i не створюють юридичних обов’язкiв з вiдшкодування шкоди зi сторони пра& цiвника. Якщо працiвник виконує функцiональнi обов’язки що& до обслуговування матерiальних цiнностей, то вiн зобов’язаний укласти письмовий договiр про повну матерiальну вiдповiдаль& нiсть. При вiдмовi працiвника вiд укладення такого договору та вiд iншої роботи (запропонованої йому роботодавцем), вiн пiд&

лягає звiльненню за п. 1 ст. 40 КЗпП. Матерiально вiдповiдаль& ний працiвник не нестиме матерiальної вiдповiдальностi за п. 1 ст. 134 КЗпП, якщо шкода нанесена не з його вини;

2)майно та iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документа= ми. Для притягнення працiвника до повної матерiальної вiдпо& вiдальностi у даному випадку необхiдно, щоб майно або iншi цiнностi були отриманi пiд звiт. Крiм цiєї умови, необхiдно, щоб отримання майна та iнших цiнностей ним мало мiсце за разови& ми документами (довiренiстю, накладною тощо), а не було од& ним iз постiйних його обов’язкiв, якi виконує працiвник згiдно iз змiстом трудового договору, вiдсутнiсть у документах вiдмi& ток про передачу матерiальних цiнностей (з одночасною вiдсут& нiстю товару). Однак, працiвник не обов’язково повинен вiдзвiту& вати перед роботодавцем про отриманi цiнностi та їх передачу шляхом надання документiв про вiдправлення вантажу, здаван& ня отриманих цiнностей на склад чи матерiально вiдповiдаль& ним особам тощо. Разова довiренiсть, накладна чи iнший доку& мент можуть бути виданi працiвнику лише при його згодi i не можуть ставитись йому в обов’язок. Одночасно перед видачею необхiдних документiв, роботодавець повинен провести iнструк& таж з працiвником, ознайомивши його з порядком приймання, перевезення та зберiгання матерiальних цiнностей та створити для цього умови. Довiренiсть заборонено видавати працiвникам, якi: позбавленi за вироком суду права займати матерiально вiд& повiдальнi посади, мають судимiсть (яка не знята та не погаше& на) за корисливi злочини (крадiжка, хабарництво тощо) та iн. Працiвник, який заподiяв шкоду за п. 2 ст. 134 КЗпП, несе повну матерiальну вiдповiдальнiсть незалежно вiд форми його вини;

3)шкоду завдано дiями працiвника, що мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку. Пiдставою матерiаль& ної вiдповiдальностi за п. 3 ст. 134 КЗпП є вчинення дiянь, що мають злочинний характер (наприклад, квалiфiкацiя за вiдпо& вiдними статтями Кримiнального кодексу України вiд 5 квiтня 2001 р. як крадiжка (ст. 185 ККУ), службова недбалiсть (ст. 367 ККУ), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ) та iн.). Тобто в настаннi вiдповiдальностi обов’язковим є не факт притягнення працiвника до кримiнальної вiдповiдаль& ностi (ч. 1 п. 8 ст. 40 КЗпП), а факт наявностi складу злочину в його дiях. При вiдшкодуваннi шкоди у випадку про притягнення

працiвника до матерiальної вiдповiдальностi в повному розмiрi шкоди, завданої його дiями, якi мають ознаки дiянь, якi переслi& дуються у кримiнальному порядку, до позовної заяви повиннi додаватись докази, якi пiдтверджують, що вчинення працiвни& ками таких дiянь встановлено у порядку кримiнального судочин& ства1. Проте працiвник не звiльняється вiд повної матерiальної вiдповiдальностi у випадку умовного осудження чи з вiдстроч& кою виконання, звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi внаслiдок закiнчення строку давностi, амнiстiї, притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi, передачi матерiалiв в комi& сiю у справах неповнолiтнiх та iн. У випадку винесення виправ& ного вироку за вiдсутнiстю складу злочину, а також якщо спра& ву закрито за цiєю ж пiдставою на стадiї попереднього слiдства, на працiвника не можна покласти матерiальну вiдповiдальнiсть згiдно з п. 3 ст. 134 КЗпП України. Але i в даному випадку робо& тодавець може притягнути працiвника до вiдшкодування шко& ди з iнших передбачених законом пiдстав у межах повного роз& мiру або середньомiсячної заробiтної плати;

4) шкоду завдано працiвником, який був у нетверезому станi.

Поява працiвника на роботi в нетверезому станi вже є грубим порушенням трудової дисциплiни i є пiдставою для звiльнення працiвника (п. 7 ст. 40 КЗпП) або вiдсторонення його вiд робо& ти (ст. 46 КЗпП). Тому нанесення працiвником у такому станi матерiальної шкоди розцiнюється як обтяжуюча обставина i по& вна матерiальна вiдповiдальнiсть настає незалежно вiд того, на& несена вона умисно чи з необережностi. В процедурi про вiд& шкодування шкоди, заподiяної працiвником, який перебував у нетверезому станi, обов’язково необхiдно подати докази, що пiд& тверджують такий стан працiвника. Це можуть бути: медичний висновок, показання свiдкiв, акти та iншi документи. Вiдповiд& но до п. 10 постанови вiд 29 грудня 1992 р. № 14 Пленуму Вер& ховного Суду України, зменшення розмiру вiдшкодування за шкоду, заподiяну працiвником, який був у нетверезому станi, не допускається. Працiвник, який завдав шкоду в нетверезому ста& нi, пiдлягає повнiй матерiальнiй вiдповiдальностi за пряму дiйс& ну шкоду (в тому числi зiпсуття з необережностi сировини та

1Трудове право України: Академ. курс: Пiдручник / А. Ю. Бабаскiн,

Ю.В. Баранюк, С. В. Дрiжчана та iн.; За заг. ред. Н. М. Хуторян. — К.: Вид&во А.С.К., 2004. — С. 434.

та мiсцевi бюджети, юридичнi особи державної форми власнос= тi не мають заборгованостi перед цим пiдприємством. Пункт 9 ст. 134 КЗпП внесено до чинного трудового законодавства як один iз заходiв боротьби з фактами невиплат та затримання ви& плат заробiтної плати. Виходячи iз змiсту вищезазначеної нор& ми для настання повної матерiальної вiдповiдальностi за вказа& ною пiдставою необхiдна наявнiсть таких факторiв: 1) затримка виплати заробiтної плати понад один мiсяць; 2) вина керiвника в такiй затримцi; 3) вiдсутнiсть заборгованостi перед пiдприєм& ством Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв, юри& дичних осiб державної форми власностi; 4) виплата компенса& цiйних виплат працiвникам внаслiдок порушення строкiв випла& ти заробiтної плати1. Фактично вiдсутнiсть однiєї iз зазначених умов звiльняє керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї вiд повної матерiальної вiдповiдальностi за цiєю пiдставою. Оплатi пiдлягає пряма дiйсна шкода адекватна розмiру компенсацiї, яку виплачують працiвникам в усiх випадках порушення встановле& них термiнiв виплати заробiтної плати з вини власника. До су& ми компенсацiй входять нарахована, але не виплачена заробiт& на плата, та врахування iндексу iнфляцiї. Гарантом для виплати зарплати є також норми Кримiнального кодексу України. Так, за ч. 1 ст. 175 ККУ безпiдставна невиплата заробiтної плати бiль& ше нiж за мiсяць передбачає штраф вiд 100 до 300 неоподатко& вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (НМДГ), або позбавлення права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 5 рокiв, або виправнi роботи на строк до 2 рокiв, або позбавлення волi на строк до 2 рокiв з позбавленням права обiй& мати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 3 рокiв i т. iн.

Пiдвищена (кратна) матерiальна вiдповiдальнiсть на& ступає у випадках, коли межi матерiальної вiдповiдальностi пра& цiвникiв за шкоду, завдану пiдприємству, установi, органiза& цiї розкраданням, умисним зiпсуттям, недостачею або втратою окремих видiв майна та iнших цiнностей, а також коли фактич& ний розмiр шкоди перевищує її номiнальний розмiр та встанов& люється чинним законодавством.

1Трудове право України: Академ. курс: Пiдручник / А. Ю. Бабаскiн,

Ю.В. Баранюк, С. В. Дрiжчана та iн.; За заг. ред. Н. М. Хуторян. — К.: Вид&во А.С.К., 2004. — С. 437.

Така вiдповiдальнiсть наступає, наприклад, вiдповiдно до За& кону України «Про визначення розмiру збиткiв, завданих пiд& приємству, установi, органiзацiї втратою дорогоцiнних металiв, дорогоцiнного камiння та валютних цiнностей» вiд 6 червня 1995 р. за шкоду, заподiяну працiвниками, якi виконують опе& рацiї, пов’язанi iз закупiвлею, продажем, обмiном, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберiганням, сортуванням, пакуван& ням обробкою або використанням у процесi виробництва доро& гоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння, вiдходiв i брухту, що їх мiстять, а також валютнi операцiї, i якi є винними у розкра& даннi, знищеннi (псуваннi), недостачi або наднормативних їх витратах, допущених внаслiдок недбалостi у роботi, порушення спецiальних правил, iнструкцiї.

Вiдповiдальнiсть наступає у таких розмiрах:

—дорогоцiннi метали — золото, срiбло, платина та iншi ме& тали (родiй, iридiй, осмiй, рутенiй, паладiй) — у подвiйному роз& мiрi вартостi металiв за вiдпускними цiнами;

—дорогоцiнне камiння — природнi алмази, смарагди, рубi& ни, сапфiри, олександрити, а також перли, бурштин — у подвiй& ному розмiрi;

—ограноване дорогоцiнне камiння, ювелiрнi та побутовi ви& роби з дорогоцiнних металiв i камiння — у потрiйному розмiрi;

—алмазнi iнструменти та порошки — у подвiйному розмiрi;

—iноземна валюта, платiжнi документи, цiннi папери — у по& трiйному розмiрi за обмiнним курсом на день виявлення;

—музейнi експонати, що мiстять дорогоцiнне камiння та ме& тали за оцiнкою експертiв (iсторично&художня цiннiсть) — у по& двiйному та потрiйному розмiрах.

Застосовується цей вид вiдповiдальностi i в iнших випадках щодо вартостi вузлiв, деталей, напiвфабрикатiв, що виробля& ються для внутрiшньовиробничих потреб (коефiцiєнт&2), спир& тових виробiв (коефiцiєнт — 2 i 3) (постанова КМУ вiд 22 сiчня 1996 р. № 116 тощо).

За кiлькiстю участi суб’єктiв вiдшкодування шкоди розрiз& няють iндивiдуальну i колективну матерiальну вiдповiдальнiсть.

Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть.

При спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв ро& бiт, пов’язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва пере& даних їм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр