TrPravo

—висновок експертної комiсiї, якщо вона утворювалася, та висновок експертизи (науково&технiчної, медичної тощо), якщо вона проводилася;

—медичний висновок про причини смертi або характер i сту& пiнь тяжкостi травми потерпiлого, а також про стан алкоголь& ного, токсичного чи наркотичного сп’янiння;

—висновок лiкувально&профiлактичного закладу про роз& слiдування випадкiв виявлення гострих професiйних захворю& вань (отруєнь), результати санiтарно&гiгiєнiчних дослiджень фак& торiв виробничого середовища i трудового процесу, проведених установами, органiзацiями, лабораторiями, яким надано право проводити такi дослiдження (у разi їх проведення);

—протоколи рiшень спецiальної комiсiї про розподiл функ& цiй мiж членами цiєї комiсiї та про призначення експертної ко& мiсiї;

—протоколи опитування та пояснювальнi записки потерпi& лих, свiдкiв та iнших осiб, причетних до нещасного випадку;

—копiї документiв про проходження потерпiлим навчання та iнструктажiв з охорони працi;

—витяги iз законiв та iнших нормативно&правових актiв з охорони працi, вимоги яких були порушенi;

—копiї приписiв, протоколiв про адмiнiстративнi правопо& рушення, що стосуються нещасного випадку, виданих робото& давцевi посадовими особами органiв державного нагляду за охо& роною працi до настання нещасного випадку i пiд час його роз& слiдування;

—довiдка про матерiальну шкоду, заподiяну внаслiдок на& стання нещасного випадку, та надання потерпiлому чи членам його сiм’ї матерiальної допомоги.

Спецiальне розслiдування випадку смертi працiвника на пiд& приємствi проводиться з урахуванням вимог пунктiв 15 i 17 По& рядку.

Матерiали спецiального розслiдування випадку смертi працiвника на пiдприємствi повиннi мiстити:

—копiю наказу органу Держнаглядохоронпрацi або Держ& атомрегулювання про призначення комiсiї iз спецiального роз& слiдування цього випадку;

—примiрник акта форми Н&5;

—примiрник акта форми Н&1 (або форми НПВ) стосовно по& терпiлого;

—примiрник карти форми П&5 стосовно потерпiлого у разi настання гострого професiйного захворювання (отруєння), по& в’язаного з виробництвом;

—протокол огляду мiсця, де стався такий випадок, за вста& новленою формою;

—медичний висновок про причини смертi, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’янiння;

—iншi документи залежно вiд обставин i причин цього ви& падку.

Роботодавець у п’ятиденний строк пiсля затвердження акта форми Н=5 зобов’язаний:

—видати наказ про виконання запропонованих спецiальною комiсiєю заходiв та запобiгання виникненню подiбних випадкiв, який обов’язково додається до матерiалiв спецiального розслi& дування, а також притягнути згiдно iз законодавством до вiдпо& вiдальностi працiвникiв, якi допустили порушення вимог зако& нодавства про охорону працi, посадових (робочих) iнструкцiй. Про виконання запропонованих заходiв роботодавець повiдом& ляє у письмовiй формi органи, якi брали участь у розслiдуваннi,

узазначенi в актi форми Н&5 строки;

—надiслати за рахунок пiдприємства копiї матерiалiв ор& ганам прокуратури, iншим органам, представники яких брали участь у спецiальному розслiдуваннi, Держнаглядохоронпрацi, Нацiональному науково&дослiдному iнституту охорони працi, виконавчiй дирекцiї Фонду, а у разi розслiдування випадкiв ви& явлення гострого професiйного захворювання (отруєння) — та& кож установi державної санiтарно&епiдемiологiчної служби, яка обслуговує пiдприємство, працiвником якого є потерпiлий.

Примiрник затвердженого акта форми Н&5 разом з примiр& ником затвердженого акта форми Н&1 (або форми НПВ), при& мiрником карти форми П&5 — у разi гострого професiйного за& хворювання (отруєння) надсилається:

—потерпiлому, членам його сiм’ї або особi, яка представляє його iнтереси;

—робочому органу виконавчої дирекцiї Фонду за мiсцезна& ходженням пiдприємства;

—територiальному органу Держнаглядохоронпрацi за мiс& цезнаходженням пiдприємства.

Примiрник матерiалiв спецiального розслiдування залиша& ється на пiдприємствi.

Уразi надходження скарги або незгоди з висновками спецiа= льної комiсiї щодо обставин та причин нещасного випадку керi& вник Держнаглядохоронпрацi або його територiального органу

зметою забезпечення об’єктивностi спецiального розслiдуван& ня має право призначити повторне (додаткове) спецiальне роз& слiдування такого випадку спецiальною комiсiєю в iншому скла& дi i за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спецiальної комiсiї, вжити заходiв до активiзацiї роботи щодо запобiгання виникненню подiбних випадкiв, притягнення до вiд& повiдальностi посадових осiб пiдприємства та органiв Держна& глядохоронпрацi, якi порушили вимоги законодавства про охо& рону працi.

Уразi незгоди роботодавця, потерпiлого або члена його сiм’ї чи особи, яка представляє його iнтереси, iз змiстом затвердже& ного акта форми Н&5, форми Н&1 (або форми НПВ) рiшення спецiальної комiсiї може бути оскаржено у судовому порядку.

Звiтнiсть та iнформацiя про нещаснi випадки, аналiз їх причин

Роботодавець на пiдставi актiв форми Н&1 та форми НПВ по& дає вiдповiдним органiзацiям державну статистичну звiтнiсть про потерпiлих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе вiдповiдальнiсть за її достовiрнiсть.

Роботодавець зобов’язаний проводити аналiз причин не& щасних випадкiв за пiдсумками кварталу, пiврiччя i року та роз& робляти i виконувати заходи щодо запобiгання подiбним ви& падкам.

Органи, до сфери управлiння яких належать пiдприємства, мiсцевi держадмiнiстрацiї, зобов’язанi на пiдставi актiв фор& ми Н&1 проводити аналiз обставин i причин нещасних випадкiв за пiдсумками кожного пiврiччя i року в цiлому, доводити його результати до вiдома пiдприємств, що належать до сфери їх управлiння, а також розробляти i виконувати заходи щодо за& побiгання подiбним випадкам.

Зв’язок професiйного захворювання з умовами працi пра& цiвника визначається на пiдставi клiнiчних даних i санiтарно& гiгiєнiчної характеристики умов працi, що складається устано& вою державної санiтарно&епiдемiологiчної служби, яка обслу& говує пiдприємство, де працює хворий, за участю спецiалiстiв (представникiв) пiдприємства, первинної органiзацiї профспiл& ки, членом якої є хворий.

Уразi пiдозри на професiйне захворювання лiкувально&про& фiлактичний заклад направляє працiвника з вiдповiдними до& кументами, перелiк яких визначено процедурою встановлення зв’язку захворювання з умовами працi, на консультацiю до го& ловного спецiалiста з професiйної патологiї мiста, областi.

Успiрних випадках для остаточного вирiшення питання про наявнiсть професiйного захворювання особа направляється до Iнституту медицини працi Академiї медичних наук (м. Київ).

Уразi незгоди хворого або роботодавця з рiшенням Iнституту щодо встановлення дiагнозу i зв’язку захворювання iз впливом шкiдливих виробничих факторiв i трудового процесу воно мо& же бути оскаржено в судовому порядку.

Уразi реорганiзацiї пiдприємства, шкiдливi виробничi фак& тори на якому призвели до настання професiйного захворюван& ня, зазначене повiдомлення надсилається правонаступнику.

Безпосередня основна робота покладається на комiсiю з роз& слiдування.

Комiсiя з розслiдування зобов’язана:

— розробити програму розслiдування причин виникнення професiйного захворювання;

— розподiлити функцiї мiж членами комiсiї;

— розглянути питання про необхiднiсть залучення до її ро& боти експертiв;

— провести розслiдування обставин та причин виникнення професiйного захворювання;

— скласти акт розслiдування хронiчного професiйного за& хворювання за формою П&4 (далi — акт форми П&4) згiдно з до& датком 15, у якому вiдобразити заходи щодо запобiгання розвит& ковi професiйного захворювання та забезпечення нормалiзацiї умов працi, а також установити осiб, якi не виконали вiдповiднi вимоги законодавства про охорону працi i про забезпечення са& нiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.

Уразi коли роботодавець або iншi члени комiсiї вiдмовля& ються пiдписати акт форми П&4, складається вiдповiдний акт, який є невiд’ємною частиною акта форми П&4.

Акт форми П&4 затверджує головний державний санiтарний лiкар областi (мiста, району), на водному, повiтряному, залiз& ничному транспортi, Мiноборони, МВС, Держспецзв’язку, СБ України, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного де&

партаменту з питань виконання покарань, Державного лiкуваль& но&оздоровчого управлiння, якому пiдпорядкована установа дер& жавної санiтарно&епiдемiологiчної служби, яка обслуговує пiд& приємство.

Комiсiя з розслiдування проводить гiгiєнiчну оцiнку умов працi працiвника за матерiалами ранiше проведених атестацiй робочих мiсць, результатiв обстежень i дослiджень, проведених вiдповiдними установами державної санiтарно&епiдемiологiчної служби або санiтарними лабораторiями, атестованими в уста& новленому порядку МОЗ, вивчає приписи органiв державного нагляду за охороною працi, подання посадових осiб робочих ор& ганiв виконавчої дирекцiї Фонду, iнструкцiї з охорони працi пра& цiвника, акти проходження планових перiодичних медичних оглядiв, накази та розпорядження адмiнiстрацiї пiдприємства про порушення працiвником вимог правил та iнструкцiй з охо& рони працi, строкiв проходження перiодичних медичних оглядiв, картки облiку iндивiдуальних доз опромiнення на робочих мiс& цях джерелами радiацiйного випромiнювання, одержує письмо& вi пояснення посадових осiб, iнших працiвникiв з питань, пов’я& заних з розслiдуванням причин професiйного захворювання.

Акт форми П&4 складається комiсiєю з розслiдування у шес& ти примiрниках протягом трьох дiб пiсля закiнчення розслiду& вання та надсилається роботодавцем потерпiлому, лiкувально& профiлактичному закладу, що обслуговує це пiдприємство, ро& бочому органу виконавчої дирекцiї Фонду та первиннiй органi& зацiї профспiлки, членом якої є потерпiлий, або уповноваженiй найманими працiвниками особi з питань охорони працi, якщо потерпiлий не є членом профспiлки. Примiрник акта надсила& ється установi державної санiтарно&епiдемiологiчної служби, яка обслуговує пiдприємство, для аналiзу i контролю за виконан& ням заходiв. Перший примiрник акта форми П&4 залишається на пiдприємствi та зберiгається.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк пiсля закiн& чення розслiдування причин професiйного захворювання роз& глянути його матерiали та видати наказ про заходи щодо запо& бiгання професiйним захворюванням, а також про притягнення до вiдповiдальностi осiб, з вини яких допущено порушення са& нiтарних норм i правил, що призвели до виникнення професiй& ного захворювання.

Пiдприємство, де виявлено професiйне захворювання, по& винне повiдомити про це пiдприємство, працiвником якого є по& терпiлий, та робочий орган виконавчої дирекцiї Фонду.

Реєстрацiя та облiк професiйних захворювань ведеться в журналi спецiального зразка.

Розслiдування та облiк аварiй

Розслiдування проводиться у тому разi, коли сталася: 1) аварiя першої категорiї, внаслiдок якої:

—загинуло 5 чи травмовано 10 i бiльше осiб;

—спричинено викид отруйних, радiоактивних та небезпеч&

них речовин за межi санiтарно&захисної зони пiдприємства;

—збiльшилася концентрацiя забруднюючих речовин у нав& колишньому природному середовищi бiльш як у 10 разiв;

—зруйновано будiвлi, споруди чи основнi конструкцiї об’єк&

та, що створило загрозу для життя i здоров’я працiвникiв пiд& приємства чи населення;

2) аварiї другої категорiї, внаслiдок якої:

—загинуло до 5 чи травмовано вiд 4 до 10 осiб;

—зруйновано будiвлi, споруди чи основнi конструкцiї об’єк&

та, що створило загрозу для життя i здоров’я працiвникiв цеху, дiльницi пiдприємства з чисельнiстю працюючих 100 чоловiк i бiльше.

Випадки порушення технологiчних процесiв, роботи устат& ковання, тимчасової зупинки виробництва внаслiдок спрацю& вання автоматичних захисних блокувань та iншi локальнi пору& шення у роботi цехiв, дiльниць i окремих об’єктiв, падiння опор та обрив проводiв лiнiй електропередачi тощо не належать до аварiй першої чи другої категорiї i розслiдуються вiдповiдно до законодавства.

Роботодавець зобов’язаний негайно повiдомити про аварiю територiальний орган Держнаглядохоронпрацi, орган, до сфе& ри управлiння якого належить пiдприємство, вiдповiдну мiсце& ву держадмiнiстрацiю, штаб цивiльної оборони та з надзвичай& них ситуацiй, прокуратуру за мiсцем виникнення аварiї i вiдпо& вiдний профспiлковий орган, а в разi травмування або загибелi працiвникiв також вiдповiдний робочий орган виконавчої дирек& цiї Фонду.

Якщо з приводу розслiдування аварiї, що не спричинила не& щаснi випадки, не прийнято спецiальне рiшення Кабiнету Мiнi&

стрiв України, розслiдування проводиться комiсiями, що утво& рюються:

—у разi аварiї першої категорiї — наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням мiсцевої держ& адмiнiстрацiї за погодженням з вiдповiдними органами держав& ного нагляду за охороною працi i МНС;

—у разi аварiї другої категорiї — наказом керiвника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство, чи розпо& рядженням мiсцевої держадмiнiстрацiї за погодженням з вiдпо& вiдними органами державного нагляду за охороною працi i МНС. Головою комiсiї призначається представник органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство, або представник ор& гану державного нагляду за охороною працi чи МНС.

У ходi розслiдування комiсiя визначає характер аварiї, з’ясо& вує обставини i причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону працi, цивiльної оборони, правил експлуатацiї устатковання та технологiчних регламентiв, визна& чає якiсть виконання будiвельно&монтажних робiт або окремих вузлiв i конструкцiй, їх вiдповiднiсть вимогам технiчних i нор& мативних документiв та проекту, встановлює осiб, що несуть вiдповiдальнiсть за виникнення аварiї, визначає заходи щодо лiквiдацiї її наслiдкiв та запобiгання таким випадкам.

Комiсiя зобов’язана протягом десяти робочих днiв розслiду& вати обставини i причини аварiї та скласти акт за формою Н&5.

За результатами розслiдування аварiї роботодавець видає наказ, яким на пiдставi висновкiв комiсiї затверджує заходи що& до запобiгання подiбним аварiям i притягає згiдно iз законодав& ством до вiдповiдальностi працiвникiв за порушення вимог за& конодавства про охорону працi.

Роботодавець згiдно з вимогами законодавства з питань за& хисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй та охо& рони працi затверджує:

—план запобiгання надзвичайним ситуацiям, у якому ви& значаються можливi аварiї та iншi надзвичайнi ситуацiї техно& генного та природного характеру, прогнозуються наслiдки, пе& редбачаються заходи щодо їх лiквiдацiї, строки виконання цих заходiв, а також сили i засоби, що залучаються з цiєю метою;

—план лiквiдацiї аварiй (надзвичайних ситуацiй), у якому визначаються всi можливi аварiї та iншi надзвичайнi ситуацiї, дiї посадових осiб i працiвникiв пiдприємства у разi їх настання,

обов’язки особового складу аварiйно&рятувальних служб або пра& цiвникiв iнших пiдприємств, якi залучаються до лiквiдацiї над& звичайних ситуацiй.

Друкування, тиражування i оформлення в необхiднiй кiль& костi матерiалiв розслiдування аварiї проводить пiдприємство, де сталася аварiя, яке в п’ятиденний строк пiсля закiнчення роз& слiдування надсилає їх прокуратурi та органам, представники яких брали участь у розслiдуваннi.

У разi розслiдування аварiї, що не спричинила нещасних випадкiв, примiрник акта форми Н&5 зберiгається на пiдприєм& ствi до завершення виконання заходiв, визначених комiсiєю, але

не менше нiж два роки.

Роботодавець зобов’язаний проаналiзувати причини аварiї та розробити заходи щодо запобiгання таким випадкам. У разi коли аварiя сталася через проектнi недоробки або конструктив& нi недолiки устаткування, для участi в роботi комiсiї залучають& ся представники пiдприємства&розробника.

Роботодавець зобов’язаний надiслати пiдприємствам — роз& робнику i виготовлювачу устаткування обґрунтованi рекламацiї, а їх копiї — органам, до сфери управлiння яких належать пiд& приємства (у разi вiдсутностi таких органiв — мiсцевiй держад& мiнiстрацiї).

Контроль та нагляд за своєчасним i об’єктивним розслiду& ванням, документальним оформленням та облiком аварiй, ви& конанням заходiв щодо усунення їх причин покладається на ор& гани державного управлiння охороною працi та органи держав& ного нагляду за охороною працi.

Посадовi особи, якi проводили розслiдування нещасних ви& падкiв, професiйних захворювань та аварiй, несуть вiдповiдаль& нiсть згiдно iз законодавством за своєчасне i об’єктивне їх роз& слiдування та обґрунтованiсть прийнятих рiшень.

§4. Правовий захист i охорона

працi жiнок, неповнолiтнiх

та осiб зi зниженою працездатнiстю

Устаттi 24 Конституцiї України забезпечується рiвнiсть прав жiнки i чоловiка наданням жiнкам рiвних з чоловiками мож& ливостей у громадсько&полiтичнiй i культурнiй дiяльностi, у здо& буттi освiти i професiйнiй пiдготовцi, у працi та винагородi за

неї, спецiальними заходами щодо охорони працi i здоров’я жi& нок, створенням умов, якi дають можливiсть поєднувати працю

зматеринством; правовим захистом, матерiальною i моральною пiдтримкою материнства i дитинства, включаючи надання опла& чуваних вiдпусток та iнших пiльг вагiтним жiнкам i матерям.

Правова охорона працi жiнок

Глава 112 КЗпП присвячена захисту працi жiнок. Вiдповiд& но до ст. 174 КЗпП не дозволяється застосування працi жiнок на важких роботах i роботах з шкiдливими i небезпечними умо& вами працi. Кабiнет Мiнiстрiв України постановою вiд 27 берез& ня 1996 р. № 381 затвердив Програму вивiльнення жiнок з ви& робництв, пов’язаних з важкою працею та шкiдливими умова& ми, обмеження використання їх працi у нiчний час. Припинено починаючи з 1996 р., прийняття на навчання жiнок за професiя& ми, передбаченими Перелiком важких робiт i робiт зi шкiдливи& ми умовами працi, на яких забороняється застосування працi жiнок. Забороняється також залучення жiнок до пiдiймання i перемiщення важких речей масою понад 10 кг до двох разiв на годину i понад 7 кг постiйно протягом змiни (Граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей жiнками: затвердженi наказом Мiнiстерства охорони здоров’я України вiд 10 грудня 1993 р. № 241).

Згiдно зi ст. 178 КЗпП вагiтним жiнкам, вiдповiдно до медич& ного висновку, знижуються норми виробiтку (норми обслуго& вування) або вони переводяться на iншу роботу, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих чинникiв, iз збе& реженням середнього заробiтку за попередньою роботою. На час пошуку легшої роботи вагiтна жiнка вивiльняється вiд роботи

знесприятливими виробничими чинниками iз збереженням се& реднього заробiтку за всi пропущенi внаслiдок цього робочi днi за рахунок пiдприємства.

Жiнки при народженнi дитини i до набуття нею вiку трьох рокiв у разi неможливостi виконання попередньої роботи пере& водяться на iншу роботу iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою.

Вагiтнi жiнки та жiнки, що мають дiтей вiком до трьох ро& кiв, а також жiнки, що мають дiтей вiком вiд 3 до 14 рокiв або дитину&iнвалiда, без їх (жiнок) згоди не можуть залучатися до роботи у нiчний час, до надурочної роботи i направлятись у вiд& рядження.

Не допускається нiчна робота всiх жiнок, за винятком робо& ти в галузях народного господарства, де це спричинено особли& вою необхiднiстю i дозволяється як тимчасовий захiд.

У перiод перебування у вiдпустцi по догляду за дитиною жi& нки можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. За ними в цей перiод зберiгається право на одержання допомоги. Вiдпустки оформляються наказом чи розпоряджен& ням власника, що є пiдставою для призначення допомоги за ра& хунок коштiв державного соцiального страхування. Час вiдпус& тки по догляду за дитиною зараховується як у загальний, так i в безперервний стаж, i в стаж роботи за фахом. Однак цей стаж не зараховується до стажу, який дає право на щорiчну оплачувану вiдпустку. На пiдприємствах i в органiзацiях з широким засто& суванням жiночої працi органiзуються дитячi садки, кiмнати для годування грудних дiтей, кiмнати особистої гiгiєни жiнок. Гаран& тiї, встановленi для матерiв, поширюються на родичiв, якi вихо& вують дiтей без матерi.

Правовий статус молодi у трудових правовiдносинах

Значна перевага в трудових правах з наданням пiльг перед& бачена в спецiальних нормах для неповнолiтнiх. Так, згiдно iз ст. 187 КЗпП неповнолiтнi (особи, якi не досягли 18 рокiв) у трудових правовiдносинах прирiвнюються у правах до повнолiт& нiх, а у сферi охорони працi, робочого часу, вiдпусток i деяких iнших умов працi користуються пiльгами, встановленими зако& нодавством.

Для прийняття на роботу молодi мiсцевi органи державної виконавчої влади встановлюють у межах, визначених Законом України «Про зайнятiсть населення», квоту (броню) робочих мiсць. Цi мiсця використовуються для направлення на вироб& ництво осiб, якi закiнчили загальноосвiтнi школи i професiй& нi навчально&виховнi заклади, а також iнших осiб молодших 18 рокiв. Районнi, мiськi ради затверджують плани влаштуван& ня на роботу молодi, що закiнчує загальноосвiтнi школи, i забез& печують виконання цих планiв усiма пiдприємствами. Вiдмова у прийняттi на роботу i професiйне навчання особам, направле& ним у рахунок бронi, забороняється. Така вiдмова може бути оскаржена в судовому порядку.

Законодавство дозволяє приймати на роботу осiб з 16 рокiв i, як виняток, з 15 рокiв (за згодою одного з батькiв чи особи, що його замiняє). Для пiдготовки молодi до виробничої працi до&