TrPravo

власник не пов’язував звiльнення. Якщо обставинам, якi стали пiдставою звiльнення, дана неправильна юридична квалiфiка& цiя, суд може змiнити формулювання причин i привести його у вiдповiднiсть з чинним законодавством про працю. Якщо в день розгляду справи в судi вiдповiдач видав наказ про поновлення працiвника на роботi, позивач може порушити питання про за& криття провадження по справi або вiдкладення її слухання до з’ясування дiйсних намiрiв власника. Якщо такого клопотання позивач не подасть, справа має розглядатися по сутi, а в разi ви& знання факту поновлення на роботi дiйсним суд повинен вiдмо& вити працiвниковi в позовi про поновлення на роботi. Сторони мають право укласти мирову угоду. Але суд повинен з’ясувати, чи не суперечить ця угода закону i чи не порушуються нею iн& тереси держави, права й iнтереси сторiн. Затверджуючи миро& ву угоду, суд має право винести окрему ухвалу про виявленi при розглядi справи порушення закону i усунення причин, що їх породжують. При поновленнi працiвника на роботi i стягнен& нi на його користь зарплати за весь час вимушеного прогулу суд може покласти на службову особу обов’язок вiдшкодувати пiдприємству збитки, заподiянi у зв’язку з оплатою незаконно звiльненому чи переведеному працiвниковi часу вимушеного прогулу.

§3. Колективнi

трудовi спори

Поняття колективних трудових спорiв i порядок їх ви= рiшення.

Правовою основою вирiшення колективних трудових спо& рiв є Закон України «Про порядок вирiшення колективних тру& дових спорiв (конфлiктiв)» вiд 3 березня 1998 р. та ряд iнших нормативно&правових актiв.

Колективнi трудовi спори — це розбiжностi, що виникли мiж сторонами соцiально=трудових вiдносин стосовно: встанов= лення нових або змiни iснуючих соцiально=економiчних умов пра= цi та виробничого побуту; укладення чи змiни колективного до= говору; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю та зачi= пають iнтереси всiх або групи працiвникiв пiдприємств, уста= нов, органiзацiй, незалежно вiд форм власностi.

Сторони колективного трудового спору:

—на виробничому рiвнi — найманi працiвники (окремi ка& тегорiї працiвникiв) пiдприємства, установи, органiзацiї чи їх структурних пiдроздiлiв або профспiлкова чи iнша уповнова& жена найманими працiвниками органiзацiя та власник пiдпри& ємства;

—на галузевому та територiальному рiвнях — об’єднання найманих працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй од& нiєї або кiлькох галузей (професiй) або адмiнiстративно&тери& торiальних одиниць чи їх представникiв через об’єднання проф& спiлок або iншi уповноваженi цими працiвниками органи, об’єд& нання власникiв або уповноваженi ними органи чи представ& ники;

—на нацiональному рiвнi — об’єднання найманих працiвни& кiв пiдприємств, установ, органiзацiй, кiлькох галузей або адмi& нiстративно&територiальних одиниць через об’єднання профспi& лок або iншi уповноваженi цими працiвниками органи та об’єд& нання власникiв або уповноваженi ними органи чи представни& ки на територiї бiльшостi адмiнiстративно&територiальних оди& ниць України, передбачених ч. 2 ст. 133 Конституцiї України. Гарантом&посередником виступає держава через Кабiнет Мiнi& стрiв України.

Уповноважений найманими працiвниками на представниц& тво орган є єдиним представником їх повноважень до моменту припинення такого спору (конфлiкту).

Вимоги найманих працiвникiв на виробничому рiвнi фор& муються i затверджуються загальними зборами (конференцiєю) найманих працiвникiв або формуються шляхом збору пiдписiв i вважаються чинними за наявностi не менш як половини пiд& писiв членiв колективу пiдприємства, установи, органiзацiї чи їх структурного пiдроздiлу. Разом з висуненням вимог збори ви& сувають орган чи особу, що представлятиме їхнi iнтереси. Ви& моги на галузевому, територiальному чи нацiональному рiвнi формуються i затверджуються:

—якщо iнтереси найманих працiвникiв представляє проф& спiлка, об’єднання профспiлок, — рiшенням виборного органу вiдповiдної профспiлки;

—якщо iнтереси найманих працiвникiв представляють iншi уповноваженi ними органiзацiї (органи), — конференцiєю пред& ставникiв, установ, органiзацiй, обраних зборами (конференцiєю)

працiвникiв пiдприємств, якi перебувають у станi трудового спо& ру (конфлiкту).

Вимоги оформляються вiдповiдним протоколом i надсила& ються власнику або уповноваженому ним органу.

Власник зобов’язаний у триденний строк розглянути й по& вiдомити своє рiшення у письмовому виглядi, пiдписане й еко& номiчно обґрунтоване. Якщо це питання не в компетенцiї влас& ника, вiн у триденний строк надсилає його вищестоящому ор& гану управлiння. Загальний строк розгляду вимог i прийняття рiшення з урахуванням часу пересилання не повинен переви& щувати 30 днiв з дня одержання цих вимог власником до мо& менту одержання рiшення працiвниками чи уповноваженим ни& ми органом.

Конфлiкт виникає з моменту, коли представницький орган працiвникiв одержав вiд власника повну або часткову вiдмову, або коли строки закiнчилися, а вiдповiдь не надiйшла. Про ви& никнення конфлiкту орган, що представляє iнтереси працiв& никiв або профспiлки, повинен у триденний строк повiдомити письмово власника, мiсцевий орган виконавчої влади, орган мiс& цевого самоврядування за мiсцем знаходження пiдприємства та Нацiональну службу посередництва i примирення (НСПП).

Розгляд колективного трудового спору (конфлiкту) з питань встановлення нових або змiни iснуючих соцiально&економiчних умов працi та виробничого побуту, укладення чи змiни колек& тивного договору здiйснюється примирною комiсiєю, а у разi неприйняття рiшення у строки, визначенi законом (ст. 9 Закону України «Про порядок вирiшення колективних трудових спо& рiв (конфлiктiв)»), а також з питань виконання умов колектив& ного договору (угоди) чи невиконання вимог законодавства про працю — трудовим арбiтражем. Сприяє встановленню взаємодiї мiж сторонами, проведенню переговорiв та бере участь у прий& няттi взаємоприйнятного рiшення незалежний посередник (ви& значена за спiльним вибором сторiн особа). Його, як правило, залучає до роботи примирна комiсiя.

Органи з вирiшення колективних трудових спорiв, їх ком петенцiя.

Колективнi трудовi спори з питань встановлення нових, змi& ни iснуючих соцiально&економiчних умов працi, виробничого побуту або укладення чи змiни колективного договору, угоди або окремих їх положень розглядається примирною комiсiєю.

Цей орган призначений для вироблення рiшення, яке б задо& вольняло сторони трудового спору (конфлiкту), складається з представникiв сторiн i утворюється за iнiцiативою однiєї з них на виробничому рiвнi — у триденний; на галузевому i терито& рiальному — у п’ятиденний; на нацiональному — у десятиден& ний строк з моменту виникнення колективного трудового спору з однакової кiлькостi представникiв сторiн.

На перiод ведення переговорiв i пiдготовки рiшення при& мирної комiсiї її членам надається вiльний вiд роботи час. У разi потреби примирна комiсiя може залучати до свого складу неза лежного посередника — визначеної спiльним рiшенням особи, яка б сприяла встановленню взаємодiї мiж сторонами, прове& денню переговорiв i брала участь у виробленнi примирною ко& мiсiєю рiшення; консультувалася зi сторонами трудового спору, центральними мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування та iншими зацiкавленими органами.

Сторони спору зобов’язанi надавати комiсiї необхiдну iнфор& мацiю. Колективнi трудовi спори розглядаються виробничою примирною комiсiєю у 5=денний, галузевою та територiальною —

10=денний, на нацiональному рiвнi — 15=денний строк з момен= ту утворення комiсiї. За згодою сторiн цi строки можуть бути подовженi. Рiшення комiсiї оформляється протоколом, має для обох сторiн обов’язкову силу й виконується у порядку i строки, встановленi цим рiшенням. Пiсля прийняття рiшення щодо ви& рiшення трудового спору (конфлiкту) комiсiя припиняє свою роботу. У разi неприйняття примирною комiсiєю рiшення у за& значенi строки колективнi трудовi спори (конфлiкти) розгля& даються трудовим арбiтражем з питань: виконання колек& тивного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. Цей орган складається iз залу& чених сторонами фахiвцiв, експертiв та iнших осiб i приймає рi& шення по сутi трудового спору (конфлiкту). Вiн утворюється за iнiцiативою однiєї iз сторiн або незалежного посередника у триденний строк. Кiлькiсний i персональний склад трудового арбiтражу визначається за згодою сторiн. До його складу мо& жуть також входити народнi депутати України, представники органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування та iншi особи. Голова обирається з числа його членiв. Органiзацiй& не i матерiально&технiчне забезпечення роботи здiйснюється за домовленiстю сторiн або в рiвних частках. Спiр розглядається з

обов’язковою присутнiстю представникiв обох сторiн, а в разi потреби — представникiв iнших зацiкавлених органiв та органi& зацiй. Рiшення має бути прийняте в десятиденний строк з дня його створення, а в окремих випадках термiн може бути подов& жений за рiшенням бiльшостi членiв трудового арбiтражу до 20 днiв. Рiшення оформляється протоколом, пiдписується всiма його членами та є обов’язковим до виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися. Жодна iз сторiн не має права ухилятися вiд участi в примирнiй процедурi. Якщо примирнi органи не змогли врегулювати розбiжностi мiж сторонами, при& чини розбiжностей з обґрунтуванням позицiї кожної сторони у письмовiй формi доводяться до вiдома кожної iз сторiн спору. Найманi працiвники, уповноважений ними орган або профспiл& ка мають право з метою виконання висунутих вимог застосову& вати всi дозволенi законодавством засоби.

Крiм вище названих органiв, якi вирiшують колективнi тру& довi спори, до примирення сторiн може залучатися Нацiональ на служба посередництва та примирення. Нацiональна слу& жба посередництва i примирення — це державна структура, що утворюється Президентом України та формується з висококва& лiфiкованих експертiв i фахiвцiв з питань вирiшення колектив& них трудових спорiв i має свої вiддiлення в Автономної Респуб& лiки Крим та областях. Дiяльнiсть НСПП сприяє полiпшенню трудових вiдносин та запобiганню виникненню трудових колек& тивних спорiв, їх прогнозуванню та своєчасному вирiшенню, здiйсненню посередництва для вирiшення таких спорiв. Рiшен& ня вищезазначеної служби мають рекомендацiйний характер i повиннi розглядатися сторонами спору та вiдповiдними цент& ральними або мiсцевими органами виконавчої влади, органа& ми мiсцевого самоврядування. Сторони спору пiсля додержан& ня передбачених примирних процедур мають право звернутися до НСПП, яка розглядає всi матерiали у 10&денний строк i над& силає сторонам свої рекомендацiї. Якщо у вимогах працiвникiв є питання, вирiшення яких вiдповiдно до законодавства вiдне& сено до компетенцiї центральних або мiсцевих органiв виконав& чої влади, органiв мiсцевого самоврядування, НСПП надси& лає свої рекомендацiї разом з вiдповiдними матерiалами керiв& никам цих органiв, якi повиннi розглянути їх у 7&денний строк i проiнформувати про прийнятi ними рiшення сторiн спору i НСПП.

Увипадках, передбачених ст. 24 Закону України «Про по& рядок вирiшення колективних трудових спорiв», i коли рекомен& дацiї Нацiональної служби посередництва i примирення щодо вирiшення колективного трудового спору сторонами не врахо& вано, Нацiональна служба посередництва i примирення зверта& ється iз заявою про вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту) вiдповiдно до Верховного Суду Автономної Рес& публiки Крим, обласного, мiських (мiсцевих) Київського i Сева& стопольського судiв.

Страйк як крайнiй засiб вирiшення колективних трудо вих спорiв. Умови проведення страйку.

Увипадку, коли сторони не зумiли домовитись, в тому чис& лi коли роботодавець не йде на поступки, трудовий колектив може застосовувати такий вид впливу, як страйк.

Страйк — це тимчасове колективне добровiльне припинення роботи працiвниками (невихiд на роботу, невиконання своїх тру= дових обов’язкiв) пiдприємства, установи, органiзацiї (структур= ного пiдроздiлу) з метою вирiшення колективного трудового спо= ру (конфлiкту).

Страйк застосовується як крайнiй засiб (коли всi iншi мож& ливостi вичерпано) вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту) у зв’язку з вiдмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих пра& цiвникiв або уповноваженого ними органу, профспiлки, об’єд& нання профспiлок чи уповноваженого нею (ними) органу.

Вiдповiдно до ст. 44 Конституцiї України тi, хто працюють, мають право на страйк для захисту своїх економiчних i соцiаль& них iнтересiв. Страйк може бути розпочато, якщо примирнi про& цедури не привели до вирiшення колективного трудового спо& ру, або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється вiд примирних процедур, або не виконує угоди, до& сягнутої в ходi вирiшення колективного трудового спору.

Рiшення про оголошення страйку на пiдприємствi прийма& ється за поданням органу профспiлкової чи iншої органiзацiї найманих працiвникiв, уповноваженої вiдповiдно до ст. 3 За& кону України «Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв» представляти iнтереси найманих працiвникiв, загаль& ними зборами (конференцiєю) найманих працiвникiв шляхом голосування i вважається прийнятим, якщо за нього проголо& сувала бiльшiсть найманих працiвникiв або 2/3 делегатiв кон&

ференцiї. Рiшення про оголошення страйку оформляється про& токолом.

Рекомендацiї щодо оголошення (не оголошення) галузевого чи територiального страйку приймаються на галузевому чи те& риторiальному рiвнях на конференцiї, зборах, пленумi або iн& шому виборному органi представникiв найманих працiвникiв або профспiлок i надсилаються вiдповiдним трудовим колекти& вам чи профспiлкам.

Найманi працiвники пiдприємств галузi чи адмiнiстратив& но&територiальних одиниць самостiйно приймають рiшення про оголошення (не оголошення) страйку на своєму пiдприємствi. Страйк вважається галузевим чи територiальним, якщо на пiд& приємствах, на яких оголошено страйк, кiлькiсть працюючих становить бiльш як половину загальної кiлькостi працюючих вiдповiдної галузi чи територiї. При цьому нiкого не може бути примушено до участi або до неучастi у страйку (ст. 44. Консти& туцiї України).

Орган (особа), який очолює страйк, зобов’язаний письмо& во попередити власника або уповноважений ним орган (пред& ставника) не пiзнiш як за сiм днiв до початку страйку, а у ра& зi прийняття рiшення про страйк на безперервно дiючому ви& робництвi — за 15 днiв. Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов’язаний у найкоротший строк попередити постачальникiв i споживачiв, транспортнi органiзацiї, а також iншi зацiкавленi пiдприємства, установи, органiзацiї щодо рiшен& ня найманих працiвникiв про оголошення страйку. Мiсцепере& бування пiд час страйку працiвникiв, якi беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за пого& дженням з власником або уповноваженим ним органом (пред& ставником).

У разi проведення зборiв, мiтингiв, пiкетiв за межами пiд& приємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повiдо& мити про запланований захiд мiсцевий орган виконавчої влади чи орган мiсцевого самоврядування не пiзнiш як за три днi.

Страйк на пiдприємствi очолює орган (особа), що визнача& ється загальними зборами (конференцiєю) найманих працiвни& кiв при прийняттi рiшення про оголошення страйку. Галузевий або територiальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцiєю, зборами, пленумом чи iншим ви& борним органом представникiв найманих працiвникiв, проф&

спiлкових чи iнших органiзацiй працiвникiв, уповноважених представляти вiдповiднi трудовi колективи. Орган (особа), що очолює страйк, дiє пiд час страйку в межах прав, передбачених чинним законодавством, iнформує працiвникiв про хiд вирiшен& ня колективного трудового спору (конфлiкту). Повноваження органу (особи) як керiвника страйку припиняються, якщо сто& рони пiдписали угоду про врегулювання колективного трудо& вого спору, а також у разi прийняття рiшення про вiдмiну або про припинення страйку.

Пiд час страйку сторони колективного трудового спору зобо& в’язанi продовжувати пошук шляхiв його вирiшення, викорис& товуючи для цього всi наявнi можливостi. Угода про вирiшення колективного трудового спору пiдписується керiвником або iн& шим повноважним представником органу, що очолює страйк, i власником або уповноваженим ним органом. Контроль за вико& нанням умов цiєї угоди здiйснюється сторонами колективного трудового спору або уповноваженими ними органами.

Порядок здiйснення права на страйк встановлюється зако& ном з урахуванням необхiдностi забезпечення нацiональної без& пеки, охорони здоров’я, прав i свобод iнших людей. Заборона страйку можлива лише на пiдставi закону (ст. 44 Конституцiї України).

Незаконними визнаються страйки:

а) оголошенi з вимогами про змiну конституцiйного ладу, державних кордонiв та адмiнiстративно&територiального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;

б) оголошенi без додержання найманими працiвниками, профспiлкою, об’єднанням профспiлок чи уповноваженими ни& ми органами положень Закону України «Про вирiшення колек& тивного трудового спору (конфлiкту)»;

в) розпочатi з порушенням найманими працiвниками, проф& спiлкою, об’єднанням профспiлок чи уповноваженими ними ор& ганами вимог вищезазначеного Закону;

г) якi оголошенi або проводяться пiд час здiйснення при& мирних процедур.

Заява власника або уповноваженого ним органу (представ& ника) про визнання страйку незаконним розглядається в су& довому порядку. Справа щодо цiєї заяви має бути розглянута судом, включаючи строки пiдготовки справи до судового роз& гляду, не пiзнiш як у семиденний строк. Рiшення суду про ви&

знання страйку незаконним зобов’язує учасникiв страйку прий& няти рiшення про припинення або вiдмiну оголошеного страйку, а працiвникiв — розпочати роботу не пiзнiше наступної доби пiсля дня вручення копiї рiшення суду органу (особi), що очо& лює страйк.

Забороняється проведення страйку за умов, якщо припи& нення працiвниками роботи створює загрозу життю i здоров’ю людей, довкiллю або перешкоджає запобiганню стихiйному ли& ху, аварiям, катастрофам, епiдемiям та епiзоотiям чи лiквiдацiї їх наслiдкiв. Забороняється проведення страйку працiвникiв (крiм технiчного й обслуговуючого персоналу) органiв прокуратури, суду, Збройних Сил України, органiв державної влади, безпеки та правопорядку. У разi оголошення надзвичайного стану Вер& ховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйкiв на строк, що не перевищує одного мiсяця. Подальша заборона має бути схвалена спiльним актом Верхов& ної Ради України i Президента України. У разi оголошення во& єнного стану автоматично наступає заборона проведення страй& кiв до моменту його вiдмiни.

Власник або уповноважений ним орган (представник), мiс& цевий орган виконавчої влади або орган мiсцевого самовряду& вання i орган (особа), що очолює страйк, зобов’язанi вжити не& обхiдних заходiв до забезпечення пiд час страйку життєздатнос& тi пiдприємства, збереження майна, додержання законностi та громадського порядку, недопущення загрози життю i здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу.

Пiд час страйку для працiвникiв передбачено ряд гарантiй. Так, участь у страйку працiвникiв, за винятком страйкiв, визна& них судом незаконними, не розглядається як порушення тру& дової дисциплiни i не може бути пiдставою для притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi. За рiшенням найманих пра& цiвникiв чи профспiлки може бути створено страйковий фонд з добровiльних внескiв i пожертвувань. За працiвниками, якi не брали участi у страйку, але у зв’язку з його проведенням не мали можливостi виконувати свої трудовi обов’язки, зберiга& ється заробiтна плата у розмiрах, не нижчих вiд установлених законодавством i укладеним на цьому пiдприємствi колектив& ним договором як за час простою не з вини працiвника. Облiк таких працiвникiв є обов’язком власника або уповноваженого ним органу.

Органiзацiя страйку, визнаного судом незаконним, або участь в ньому є порушенням трудової дисциплiни. Час страйку пра& цiвникам, якi беруть в ньому участь, не оплачується. Час участi працiвника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зара& ховується до загального й безперервного трудового стажу.

Питання для самоконтролю

1.Розкрийте поняття трудових спорiв, охарактеризуйте їх за видами.

2.Назвiть причини виникнення трудових спорiв.

3.Якi нормативнi акти регулюють трудовi процесуальнi вiд& носини щодо вирiшення трудових спорiв?

4.Який iснує порядок створення комiсiї по трудових спорах та який порядок її роботи?

5.Якi трудовi спори розглядає КТС?

6.Який порядок розгляду трудових спорiв можливий пiсля прийняття Конституцiї України (1996 р.)?

7.Якi трудовi спори розглядаються безпосередньо судом?

8.Якi строки встановлено для звернення в органи, що розгля& дають трудовi спори?

9.Визначте правовий статус Нацiональної служби посередниц& тва та примирення.

10.Який порядок розгляду колективних трудових спорiв?

11.Якi органи розглядають колективнi трудовi спори?

12.Назвiть випадки та порядок проведення страйку.

13.Назвiть випадки обмеження застосування страйку.

Нормативнi акти i лiтература

1.Конституцiя України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2.Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiа& лами / Укладачi: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрiнком Iнтер, 2006. — С. 1001—1026.

3.Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конф& лiктiв): Закон України вiд 3 березня 1998 року // ВВР України. — 1998. — № 34. — Ст. 227.

4.Положення про Нацiональну Раду соцiального партнерства: Затверджене Указом Президента України вiд 23 травня 1993 року // Голос України. — 1993. — 15 грудня.