TrPravo

На пiдприємствах i в органiзацiях, якi перебувають на госп& розрахунку i отримують дотацiї з бюджету, органiзацiя оплати працi здiйснюється вiдповiдно до ст. 15 Закону України «Про оплату працi», але в межах, визначених для них у встановлено& му порядку сум дотацiй i власних доходiв. Пiдприємства в ме& жах своїх повноважень i за рахунок власних коштiв можуть вста& новлювати додатковi порiвняно iз законодавством пiльги (ст. 91 КЗпП), в тому числi пiд час укладання трудових договорiв.

§3. Правова основа та порядок обчислення

середньої заробiтної плати

Правова основа та порядок обчислення середньої заро& бiтної плати визначенi у ст. 27 Закону України «Про оплату працi» та у постановi КМ України вiд 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробiтної плати». Цей Порядок обчислення середньої заробiтної плати за& стосовується у таких випадках:

а) надання працiвникам щорiчної вiдпустки, додаткових вiд& пусток у зв’язку з навчанням, додаткової вiдпустки працiвни& кам, якi мають дiтей, або виплати їм компенсацiї за невикорис& танi вiдпустки;

б) надання працiвникам творчої вiдпустки;

в) виконання працiвниками державних i громадських обо& в’язкiв у робочий час;

г) переведення працiвникiв на iншу, легшу, нижче оплачу& вану роботу за станом здоров’я;

д) переведення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вi& ком до 3 рокiв, на iншу, легшу роботу;

е) надання жiнкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихiдної допомоги, збереження середньої заро& бiтної плати вивiльненим працiвникам на встановлений чин&

ним законодавством перiод їх працевлаштування; ж) службових вiдряджень;

з) вимушеного прогулу;

и) направлення працiвникiв на обстеження до медичних за& кладiв;

i) залучення працiвникiв до виконання вiйськових обов’язкiв; й) забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непраце&

здатнiстю i допомогою по вагiтностi та пологах.

Обчислення середньої заробiтної плати у випадках згiдно з пунктами 1 i 2 провадиться виходячи з виплат за останнi 12 ка& лендарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю надання вiд& пустки, в усiх iнших випадках — за останнi два календарнi мiся& цi роботи, що передують подiї, з якою пов’язана вiдповiдна ви& плата.

Працiвникам, якi пропрацювали менше двох календарних мiсяцiв, середня заробiтна плата обчислюється виходячи з ви& плат за фактично вiдпрацьований час.

При обчисленнi середньої заробiтної плати враховуються:

—основна заробiтна плата;

—доплати i надбавки;

—виробничi премiї;

—винагорода за пiдсумками рiчної роботи та вислугу рокiв.

Не враховуються:

—виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру);

—компенсацiйнi виплати, в тому числi на вiдрядження i пе& реведення;

—премiї за винаходи i рацiоналiзаторськi пропозицiї;

—грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця;

—пенсiї, державна допомога та соцiальнi виплати;

—лiтературний гонорар;

—вартiсть безплатно виданого спецодягу, мила, молока;

—дотацiї на обiди, проїзд, вартiсть оплачених пiдприємст& вом путiвок;

—заробiтна плата на роботi за сумiсництвом;

—суми вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi ушко& дженням здоров’я;

—доходи (дивiденди, вiдсотки).

§4. Органiзацiя виплати

заробiтної плати

Питання про форму заробiтної плати регулюється ст. 23 Закону України «Про оплату працi». Заробiтна плата працiвни& кiв пiдприємств на територiї України виплачується у грошових знаках, що мають законний обiг.

Заробiтна плата може виплачуватися банкiвськими чеками у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України за по&

годженням з Нацiональним банком України. Колективним до& говором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробiтної плати натурою (за цiнами не нижче собiвартостi) у розмiрi, що не перевищує 30 вiдсоткiв, нарахованих за мiсяць, в тих галузях або за тими професiями, де така виплата, що еквiва& лентна за вартiстю оплатi працi у грошовому виразi, є звичай& ною або бажаною для працiвникiв, за винятком товарiв, перелiк яких встановлюється КМУ (наприклад, товари вилученi iз ци& вiльного обiгу — зброя, наркотичнi та психотропнi засоби, алко& гольнi напої, а також благороднi метали, вовна тощо).

Органiзацiя виплати заробiтної плати — це процедура видачi працiвникам заробленого ними еквiваленту в грошовiй або iншiй формi, передбаченiй чинним законодавством, у визначених ним мiсцях та у зазначенi строки.

Виплата заробiтної плати у формi боргових зобов’язань i роз& писок або у будь&якiй iншiй формi забороняється. Вiдповiдно до ст. 24 Закону України «Про оплату працi» заробiтна плата виплачується працiвникам регулярно в робочi днi в строки, вста& новленi у колективному договорi, але не рiдше двох разiв на мi& сяць через промiжок часу, що не перевищує шiстнадцяти кален& дарних днiв. У разi, коли день виплати заробiтної плати збiга& ється з вихiдним, святковим або неробочим днем, заробiтна плата виплачується напередоднi. Виплата заробiтної плати здiйсню& ється за мiсцем роботи. Забороняється провадити виплату за& робiтної плати у магазинах роздрiбної торгiвлi, питних i роз& важальних закладах, за винятком тих випадкiв, коли заробiтна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За осо& бистою письмовою згодою працiвника виплата заробiтної плати може здiйснюватися через установи банкiв, поштовими перека& зами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою опла& тою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

§5. Нормування

працi

Нормативи по працi — це обов’язковi науково=технiчнi вказiвки, призначенi для полегшення розрахунку прогресивних технiчно обґрунтованих норм працi (норм часу, виробiтку, об= слуговування).

Нормативи по працi оформляються у виглядi таблиць, гра& фiкiв i т. п. номограм.

Нормативи по працi видаються у виглядi: нормативiв ча= су — вихiдних розрахункових величин часу на виконання окре& мих елементiв нормованих операцiй; нормативiв режимiв робо& ти обладнання (машин, апаратiв та iнших технiчних засобiв) сто& совно до рiзних умов технологiчного процесу та iн.

Сутнiсть нормування працi проявляється у розробленнi та встановленнi особливих видiв норм, якi узагальнено прийнято називати нормами витрат працi, або нормами працi.

До норм працi вiдносять:

—норми виробiтку;

—норми часу;

—норми обслуговування;

—нормативи чисельностi працiвникiв.

Вони встановлюються вiдповiдно до досягнутого рiвня роз& витку технiки, технологiї, органiзацiї виробництва i працi.

Норма виробiтку вiдображає iнтенсивнiсть працi. Норма ви робiтку — це кiлькiсть продукцiї належної якостi, яку працiв& ник повинен виготовити в нормальних умовах працi (справнiсть машин, агрегатiв, наявнiсть сировини, електроенергiї i т. п.) за певний час (за годину чи за день) для отримання права на вина& городу в розмiрi, що вiдповiдає вiдряднiй (погодиннiй чи ден& нiй) тарифнiй ставцi.

Види норм виробiтку:

—дослiдно&статистичнi, якi встановлюються на основi даних про середнi затрати працi при виробництвi конкретного виду продукцiї за певний перiод часу в минулому;

—технiчно обґрунтованi, якi розробляються та затверджу& ються на основi нормативiв затрат часу на окремi операцiї чи ви& ди робiт, встановлених методом технiчного нормування з ура& хуванням впровадження передових технологiй, рацiональної ор& ганiзацiї виробництва та працi, прогресивних режимiв роботи обладнання.

Норма часу — це необхiдна затрата часу на виготовлен= ня одиницi продукцiї. Систематичне невиконання працiвником норми часу та норм виробiтку може бути пiдставою для переве& дення працiвника на iншу менш квалiфiковану роботу, а за вiд& сутностi такої для звiльнення з роботи. Норма часу вiдображає тривалiсть часу (перiод), протягом якого виконувалася робота. Цi норми встановлюються методом нормування виходячи з най&

бiльш рацiонального технологiчного виконання даної роботи i органiзацiї працi на певному робочому мiсцi за умови найбiльш ефективного використання засобiв виробництва i робочого часу. Такi норми вважаються технiчно обґрунтованими.

Види норм часу:

1) за органами встановлення — єдинi (типовi) та мiсцевi. Єдинi (типовi), в свою чергу, подiляються на мiжгалузевi та

галузевi.

2) за строком дiї — постiйнi, тимчасовi, разовi (аварiйнi та iншi роботи, не передбаченi планом).

Норма обслуговування — показник, з допомогою якого вста= новлюється кiлькiсть одиниць обладнання, виробничих об’єктiв (механiзмiв, установок тощо), наявних у сферi виробничого впли= ву окремих працiвникiв або колективу.

Норма обслуговування може встановлюватися також у ви& глядi нормативу чисельностi — показник, що визначає число (кiлькiсть) працiвникiв вiдповiдної квалiфiкацiї, необхiдних для виконання конкретної роботи за встановлений час. Це доцiльно встановлювати тодi, коли група працiвникiв обслуговує певний об’єкт (наприклад, насосну чи компресорну станцiю, котельну) i не має необхiдностi закрiплювати за кожним працiвником чiт& ко визначеного робочого мiсця. В таких випадках широко засто& совується взаємозамiна.

Норми обслуговування повиннi передбачати найбiльш ефек& тивний розподiл обов’язкiв мiж працiвниками, максимально до& пустиме їх завантаження з метою забезпечення безперебiйного функцiонування виробничого процесу. Вони можуть застосо& вуватись як при прямiй вiдряднiй оплатi працi (токарi, ткалi та iншi, якi обслуговують певну кiлькiсть верстатiв), так i при по& годиннiй чи непрямiй вiдряднiй оплатi працi (електрики, слю& сарi, якi вiдповiдають за справнiсть агрегатiв, що обслуговують& ся ними).

Нормування працi — поняття широке i обсягове. Воно є од& ним з механiзмiв управлiння виробництвом, методом виявлен& ня резервiв зростання продуктивностi працi, регулятором мiри працi робiтникiв i службовцiв.

Норми працi встановлюються на невизначений строк i дiють до моменту їх перегляду у зв’язку iз змiною умов, на якi вони розрахованi. Тому в мiру проведення атестацiї i рацiоналiзацiї робочих мiсць, впровадження нової технiки, технологiї та орга& нiзацiйно&технiчних заходiв, з метою забезпечення зростання

Тарифна система — це сукупнiсть визначених державою й тарифними угодами нормативiв, що встановлюються для орга= нiзацiї i планування оплати працi (залежно вiд її iнтенсивностi, складностi та умов працi); тарифiкацiї робiт; присвоєння роз= рядiв робiтникам, призначення на посади i регламентацiї пра= цi службовцiв. Тариф (iтал. tariffe) — офiцiйно встановлена си& стема ставок. Тарифна система включає: тарифнi сiтки, тариф& нi ставки, схеми посадових окладiв i тарифно&квалiфiкацiйнi характеристики (довiдники) (ст. 6 Закону України «Про оплату працi»).

Тарифна система оплати працi використовується для роз& подiлу робiт залежно вiд їх складностi, а працiвникiв — залежно вiд їх квалiфiкацiї та за розрядами тарифної сiтки. Вона є осно& вою формування та диференцiацiї розмiрiв заробiтної плати.

Тарифна сiтка — це шкала, що визначає спiввiдношення в оплатi працi рiзних груп працiвникiв залежно вiд їх квалiфiкацiї. Складається з певного числа тарифних розрядiв та вiдповiдних їм тарифних коефiцiєнтiв, що дають можливiсть вiднести будь& яку роботу до тiєї чи iншої квалiфiкацiйної групи. Тарифна сiт& ка (схема посадових окладiв) формується на основi: тарифної ставки робiтника першого розряду, що встановлюється у розмi& рi, який перевищує законодавчо визначений розмiр мiнiмальної заробiтної плати та мiжквалiфiкацiйних (мiжпосадових) спiв& вiдношень розмiрiв тарифних ставок (посадових окладiв).

На вiдмiну вiд посадового окладу, передбаченого для кож& ної посади, тарифна ставка встановлюється для цiлої групи ро& бочих професiй, вiднесених до певного розряду.

Тарифна ставка — це розмiр оплати працi певної складнос= тi на рiзних видах робiт за одиницю часу (година, день, мiсяць) залежно вiд квалiфiкацiйного розряду працiвника.

Тарифно&квалiфiкацiйнi характеристики (довiдники) роз& робляються Мiнiстерством працi i соцiальної полiтики України. Цi довiдники є збiрником, який мiстить докладну характерис& тику основних видiв робiт за їх складнiстю i важливiстю в данiй галузi господарства. Тут також вмiщується характеристика знань i навичок, якими повинен володiти робiтник для виконання вiд& повiдної даному розряду роботи. Тарифно&квалiфiкацiйнi до& вiдники використовуються для тарифiкацiї робiт i присвоєння працiвникам особистих розрядiв. Питання про присвоєння або пiдвищення квалiфiкацiйного розряду розглядається квалiфi&

кацiйною комiсiєю за заявою зацiкавленого у цьому робiтника i подання керiвника пiдроздiлу (цеху, дiльницi тощо).

Тарифнi оклади службовцiв встановлюються у формi схем посадових окладiв. Це установлення номенклатури посад i роз& мiрiв грошового окладу за кожною посадою. Оклади можуть пiдвищуватися вiдповiдно до стажу роботи, обсягу роботи, ква& лiфiкацiї працiвника, наукового ступеня та вченого звання та iн.

§7. Системи

оплати працi

Оплата працi нараховується певним чином, з обов’язко& вим врахуванням вiдпрацьованого часу, кiлькостi та якостi ви& готовленої продукцiї. Залежно вiд цього i встановлюється та чи iнша система оплати працi.

Система оплати працi — це спосiб нарахування розмiрiв ви= нагороди, належної виплати працiвникам вiдповiдно до витрат їх працi, її якiсних i кiлькiсних показникiв, в окремих випадках — кiнцевих результатiв.

Спiввiдношення мiж кiлькiсними i якiсними показниками працi або мiрою працi i винагородою створює систему оплати працi. Системи оплати працi можуть бути рiзними, однак двi з них основнi, критерiями визначення яких є:

—облiк (кiлькiсть) виготовленої працiвником продукцiї при належнiй якостi чи виконаних ним операцiй (вiдрядна) та

—облiк (тривалiсть) вiдпрацьованого працiвником часу (по& годинна).

Переважною системою оплати працi є вiдрядна, при якiй за& робiток нараховується за виконаний обсяг робiт, вироблену про& дукцiю за вiдрядними розцiнками, обчисленими виходячи з уста& новлених тарифних ставок i норм виробiтку.

Вiдрядна система оплати працi за способом облiку має кiль& ка рiзновидiв:

1) пряма вiдрядна система оплати працi полягає у тому, що кожна одиниця продукцiї оплачується за незмiнною вiдрядною розцiнкою незалежно вiд рiвня виконання норми виробiтку чи норми часу;

2) вiдрядно&прогресивна система оплати працi полягає в то& му, що працiвник у разi перевиконання норми виробiтку при до& триманнi якiсних показникiв працi одержує винагороду за про&

гресивно зростаючими вiдрядними розцiнками (на скiльки пе& ревиконав норму — на стiльки бiльшу отримав зарплату);

3)акордна система оплати працi — винагорода виплачуєть& ся за кiнцевий результат комплексу виконаних робiт (за зов& нiшнiми умовами та ознаками подiбна до цивiльно&правових до& говорiв пiдряду послуг та iн.);

4)побiчно&вiдрядна система оплати працi, як правило, за& стосовується для оплати працi допомiжних робiтникiв, якi об& слуговують основне виробництво. Їх заробiток визначається за вiдрядними розцiнкам, що встановленi за одиницю продукцiї, виготовлену робiтниками основного виробництва.

Погодинна система оплати працi застосовується переважно для оплати працi службовцiв i залежно вiд вiдрiзку часу, який взято за основу для нарахування заробiтку, подiляється на по& годинну, поденну i помiсячну. При погодиннiй i поденнiй опла& тi працi заробiток визначається множенням вiдповiдної часової чи денної тарифної ставки на число вiдпрацьованих в облiково& му перiодi годин або днiв. При помiсячнiй оплатi за вiдпрацьо& ваний повний мiсяць виплачується мiсячна тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно вiд кiлькостi робочих днiв у цьому мiсяцi.

§8. Оплата працi при вiдхиленнi

вiд нормальних умов роботи

Залежно вiд тих чи iнших обставин, умов чи особли& востей працi, законодавство встановлює ряд гарантiй для пра& цiвникiв.

Особливостi оплати працi в надурочний та нiчний час. Тари& фи заробiтної плати застосовуються для оплати працi робiтни& кiв i службовцiв при нормальних умовах: виконаннi норм ви& робiтку, належнiй якостi роботи, дотриманнi встановленої за& коном тривалостi робочого дня тощо. Але в окремих випадках можливi вiдхилення вiд умов, передбачених тарифами, що ве& де до змiни порядку i розмiрiв оплати працi. Так, вiдповiдно до ст. 106 КЗпП за погодинною системою оплати працi робота в надурочний час оплачується в подвiйному розмiрi годинної став& ки. За вiдрядною системою оплати працi за роботу в надуроч& ний час виплачується доплата у розмiрi 100 вiдсоткiв тарифної ставки працiвника вiдповiдної квалiфiкацiї, оплата працi якого

здiйснюється за погодинною системою, за всi вiдпрацьованi на& дурочнi години. У разi пiдсумованого облiку робочого часу опла& чуються як надурочнi всi години, вiдпрацьованi понад встанов& лений робочий час в облiковому перiодi. Компенсацiя надуроч& них робiт наданням вiдгулу не допускається.

Трудове законодавство передбачає ряд особливостей в опла& тi працi при роботi в нiчний час. Згiдно зi ст. 108 КЗпП робота у нiчний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному генеральною, галузевою (регiональною) уго& дами та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв та& рифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.

Оплата роботи у святковi та неробочi днi. Робота у святко& вi та неробочi днi оплачується у подвiйному розмiрi:

1)вiдрядникам — за подвiйними вiдрядними розцiнками;

2)працiвникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмiрi подвiйної годинної або денної ставки;

3)працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, — у розмiрi одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робо& та у святковий i неробочий день провадилася у межах мiсячної норми робочого часу, i в розмiрi подвiйної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад мiсячну норму.

Оплата у зазначеному розмiрi провадиться за години, фак& тично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день. На бажання працiвника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку (ст. 107 КЗпП).

Оплата працi у випадку сумiсництва та сумiщення профе= сiй (посад) залежить вiд системи оплати працi й може бути про& порцiйною виконанiй роботi чи вiдпрацьованому часу або про& водиться шляхом встановлення надбавки до основного окладу (статтi 1021, 105 КЗпП).

Працiвникам, якi виконують на тому ж пiдприємствi, в уста& новi, органiзацiї поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за iншою професiєю (по& садою) або обов’язки тимчасово вiдсутнього працiвника без звiль& нення вiд своєї основної роботи, провадиться доплата за сумi& щення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника. Розмiри доплат за сумiщення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього пра&