TrPravo
.pdfПравовiдносини, що складають предмет трудового права |
131 |
пiдприємства, з яким вони перебувають у трудових правовiдно& синах.
Обсяг i характер трудових обов’язкiв залежать вiд багатьох чинникiв i конкретизуються стосовно до роду роботи (посада, спецiальнiсть, квалiфiкацiя) i особи працiвника. Найбiльш за& гальнi i важливi трудовi обов’язки працюючих сформульованi в Кодексi законiв про працю України i Правилах внутрiшнього трудового розпорядку.
Загальнi обов’язки працюючих: виконання зумовленої при влаштуваннi на роботу трудової функцiї; тимчасове виконан& ня роботи, що не має прямого вiдношення до трудової функцiї працiвника за наявностi в цьому потреби та згiдно iз законодав& ством; додержання встановленої норми працi; забезпечення на& лежної якостi роботи; додержання режиму робочого часу; додер& жання правил технiки безпеки; дбайливе ставлення до майна пiдприємства та iн.
Обов’язок виконання певної трудової функцiї означає, що працiвник у трудових правовiдносинах зобов’язаний виконува& ти не разове трудове завдання, по закiнченнi якого трудовi пра& вовiдносини припиняються, а постiйно виконувати певну робо& ту, що визначається спецiальнiстю, квалiфiкацiєю або посадою, переважно без визначення строку.
Суб’єктивнi права i юридичнi обов’язки учасникiв трудових правовiдносин тiсно пов’язанi мiж собою та реалiзуються в тру& довому процесi. Окремi з цих прав i обов’язкiв, що кореспонду& ються (тобто праву працiвника вiдповiдає певний обов’язок ро& ботодавця i навпаки), створюють елементи змiсту трудових пра& вовiдносин.
Суб’єктивне право (в трудовому правi) — це мiра можливої (або дозволеної) поведiнки суб’єкта трудових правовiдносин, установлена соцiально&трудовими нормами для задоволення його iнтересiв i забезпечена юридичними обов’язками другої сторо& ни цих вiдносин.
Суб’єктивне право передбачає:
—варiант можливої поведiнки суб’єкта;
—надання сторонам можливостi вимагати певної поведiнки
зобов’язаних їм осiб;
— надання особам можливостi щодо спонукання та примусу зобов’язаних до певної поведiнки, претензiйне право до них.
132 Модуль 1. Роздiл VI
Суб’єктивному праву та юридичному обов’язку прита маннi певнi ознаки (спiльне та вiдмiнне):
|
Ознаки |
|
Ознаки |
|
суб’єктивного права |
|
юридичного обов’язку |
|
|
|
|
1) |
можливiсть визначеної пове& |
1) |
необхiднiсть визначеної пове& |
дiнки |
дiнки |
||
|
|
|
|
2) |
можливiсть, що належить |
2) |
обов’язок, що належить суб’єк& |
суб’єкту, — уповноваженому |
ту, — зобов’язаному |
||
|
|
|
|
3) |
надається з метою задоволен& |
3) |
покладається з метою задово& |
ня iнтересiв уповноваженого |
лення iнтересiв уповноваженої |
||
|
|
особи |
|
|
|
||
4) iснує у правовiдношеннi |
4) iснує у правовiдношеннi |
||
|
|
|
|
5) |
є мiрою можливої поведiнки, |
5) |
є мiрою необхiдної поведiнки |
порушення якої є зловживанням |
|
|
|
правом |
|
|
|
|
|
||
6) iснує лише вiдповiдно до юри& |
6) iснує вiдповiдно до суб’єктив& |
||
дичного обов’язку |
ного права |
||
|
|
|
|
7) |
установлюється юридичними |
7) |
установлюється юридичними |
нормами |
нормами |
||
|
|
|
|
8) |
забезпечується (гарантується) |
8) |
забезпечується (гарантується) |
державою |
державою |
||
|
|
|
|
Юридичний обов’язок (в трудовому правi) — це мiра необ& хiдної поведiнки суб’єкта трудових правовiдносин, установле& на соцiально&трудовими нормами для задоволення iнтересiв уповноваженого суб’єкта i забезпечена можливiстю державного примусу.
Юридичний обов’язок має три основнi форми: 1) утримання вiд заборонених дiй, що суперечать iнтересам iнших суб’єктiв (пасивна поведiнка) (наприклад, не перешкоджати посадовим особам державних органiв здiйснювати обстеження примiщень, пов’язаного з утриманням їх з позицiї безпеки працi); 2) здiйс& нення конкретних дiй (наприклад, збереження матерiальних цiнностей вiдповiдною особою, дотримання технологiчної дис& циплiни); 3) обмеження в правах особистого, майнового, орга& нiзацiйного чи iншого характеру (заборона сумiсної роботи ро&
Правовiдносини, що складають предмет трудового права |
133 |
дичiв, при наявностi iнших законодавчих обмежень, шляхом за& ходiв юридичної вiдповiдальностi1.
Як бачимо, змiст є важливою складовою частиною структу& ри трудових правовiдносин, який складає фактична поведiнка суб’єктiв i сукупнiсть їх суб’єктивних прав, юридичних обов’яз& кiв та юридичної вiдповiдальностi.
Чiтке визначення прав i обов’язкiв учасникiв трудових пра& вовiдносин є основним завданням вiтчизняного законодавства в сучасних умовах. Тому основною метою кодифiкацiйного про& цесу в трудовому правi постає розроблення нових, кардиналь& них пiдходiв щодо вдосконалення трудового законодавства з ви& значенням основних засад правового регулювання трудових вiд& носин i вiдповiдностi їх мiжнародним правовим актам.
Питання для самоконтролю
1.Дайте визначення трудових правовiдносин.
2.Визначте ознаки трудових правовiдносин та наведiть при& клади.
3.Назвiть види трудових правовiдносин за рiзними критерiями.
4.У зв’язку з якими юридичними фактами виникають трудо& вi правовiдносини?
5.Назвiть умови та пiдстави виникнення трудових правовiд& носин.
6.Яку структуру мають трудовi правовiдносини?
7.Хто може виступати в ролi суб’єктiв трудових правовiдносин?
8.Якi ознаки є характерними для працiвника як суб’єкта тру& дових правовiдносин?
9.Що виступає загальною передумовою участi суб’єктiв пра& ва у трудових правовiдносинах?
10.Що розумiють пiд правоздатнiстю, дiєздатнiстю та делiкто& здатнiстю суб’єкта трудових правовiдносин?
11.Установiть вiдмiннiсть мiж поняттями «суб’єкт трудового права» i «суб’єкт трудового правовiдношення».
12.Чи можуть виникати трудовi правовiдносини мiж працiв& ником i релiгiйними органiзацiями?
13.Чи можуть виступати однiєю iз сторiн трудових правовiд& носин трудовi колективи?
1 Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорiя права: Пiдручник. — К., 2002. — С. 122.
134 |
Модуль 1. Роздiл VI |
14.Чи допускає чинне трудове законодавство обмеження тру& дової правосуб’єктностi?
15.Що є змiстом трудових правовiдносин?
16.Назвiть ознаки, притаманнi суб’єктивному праву та юридич& ному обов’язку.
17.З чим пов’язано виникнення, змiна та припинення трудових правовiдносин?
18.Якi особливостi притаманнi юридичним фактам?
19.Назвiть види юридичних фактiв у трудовому правi та пояс& нiть на прикладах.
20.На якi групи подiляються дiяння суб’єктiв у трудових пра& вовiдносинах? Наведiть приклади.
21.Яка класифiкацiя правовiдносин трудового права?
Нормативнi акти i лiтература
1.Конституцiя України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2.Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiа& лами / Укладачi: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрiнком Iнтер, 2006. — С. 119—158, 231—340.
3.Господарський кодекс України вiд 16 сiчня 2003 року // ВВР України. — 2003. — № 18—22. — Ст. 114.
4.Про власнiсть: Закон України вiд 7 лютого 1991 року // ВВР України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.
5.Про пiдприємництво: Закон України вiд 7 лютого 1991 ро& ку // ВВР України. —1991. — № 14. — Ст. 168.
6.Про зайнятiсть населення: Закон України вiд 1 березня 1991 ро& ку // ВВР України. —1991. — № 14. — Ст. 170.
7.Про колективнi договори i угоди: Закон України вiд 1 липня 1993 року // ВВР України. —1993. — № 36. — Ст. 361.
8.Про охорону працi: Закон України вiд 14 жовтня 1992 ро& ку // ВВР України. —1992. — № 49. — Ст. 668.
9.Про оплату працi: Закон України вiд 24 березня 1995 pоку // ВВР України. —1995. — № 17. — Ст. 121.
10.Про вiдпустки: Закон України вiд 15 листопада 1996 ро& ку // ВВР України. — 1997. — № 2. — Ст. 4.
11.Барабаш О. Деякi властивостi трудових правовiдносин // Право України. —1997. — № 8. — С. 53—55.
12.Глазырин В., Терпугова Е. Правовое регулирование труда в негосударственных организациях в странах СНГ // Право и эконо& мика. — 1998. — № 9. — С. 67—74.
Тестовi завдання |
135 |
13.Еременко В. Б. Трудовые правоотношения членов коллектив& них сельскохозяйственных предприятий крестьянских (фермерских) хозяйств // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1997. —
№7. — С. 17—20.
14.Єрьоменко В. В. Пiдстави виникнення трудових правовiдно& син у колективних сiльськогосподарських пiдприємствах, селянських (фермерських) господарствах, кооперативах // Право України. — 1997. — № 6. — С. 51—55.
15.Иванов С. А., Лившиц Р. З., Орловский Ю. П. Советское тру& довое право: вопросы теории. — М.: Наука, 1978. — 368 с.
16.Маврин С. П. Реализация права на труд в условиях перехода к рыночной экономике // Правоведение. —1991. — № 3. — С. 28—34.
17.Мацюк А. Р. Трудовые правоотношения развитого социалис& тического общества. — К.: Наук. думка, 1984. — 280 с.
18.Пилипенко П. Д. Проблеми теорiї Трудового права: Моно& графiя. — Л.: Вид. центр Львiвського нац. ун&ту iм. I.Франка, 1999.
ТЕСТОВI ЗАВДАННЯ за модулем 1
Предмет i метод трудового права України
1.Основною передумовою для виникнення трудового права було:
а) великий обсяг норм цивiльного права та необхiднiсть видi& лення з нього трудового;
б) страйки працiвникiв з вимогами пiдвищити соцiальнi гарантiї; в) закрiплення правових гарантiй працiвникiв роботодавцями; г) iнiцiатива держави.
2.В юридичнiй лiтературi поняття «трудове право» вживаєть& ся як:
а) окрема галузь права в нацiональнiй правовiй системi; б) одна з юридичних наук;
в) навчальна дисциплiна; г) усi зазначенi випадки.
3.Визначення поняття трудового права охоплює:
а) завдання трудового права;
б) статус суб’єктiв трудового права;
136 Модуль 1
в) систему правових норм;
г) систему функцiй трудового права.
4.Трудове право за методом розмежування вiдноситься до права:
а) публiчного; б) приватного;
в) мiстить ознаки приватного та публiчного; г) майнового.
5.Основу предмета трудового права складають вiдносини:
а) соцiального партнерства; б) по зайнятостi населення; в) трудовi;
г) з соцiального страхування; д) усi перелiченi.
6.До iнших правовiдносин, що повнiстю включаються в пред& мет трудового права належать правовiдносини:
а) з професiйної пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї;
б) з нагляду та контролю за додержанням чинного законодавства; в) управлiнськi правовiдносини;
г) вiдносини, що виникають на пiдставi договору пiдряду.
7.Найближчими за змiстом регулювання є способи:
а) заборона та рекомендацiя; б) припис та заборона;
в) припис та рекомендацiя.
8.Особливостями методiв правового регулювання трудового права є:
а) поєднання централiзованого й локального регулювання вiд& носин у сферi працi;
б) поєднання договiрного, iмперативного i рекомендацiйного способiв регулювання вiдносин у сферi працi;
в) юридична рiвнiсть сторiн у трудових правовiдносинах;
г) своєрiднiсть засобiв захисту трудових прав та забезпечення виконання обов’язкiв сторонами;
д) усi перерахованi особливостi.
9.До основних ознак трудових правовiдносин не вiдноситься:
а) наявнiсть спецiального суб’єкта; б) вiдплатний характер;
в) правовi гарантiї;
г) продовжувальний характер.
Тестовi завдання |
137 |
10. До основних ознак трудових правовiдносин належать:
а) наявнiсть спецiального об’єкта; б) вiдплатний характер;
в) продовжувальний характер; г) усi зазначенi ознаки.
11. Пiдставою для виникнення трудових правовiдносин є:
а) укладення трудового контракту;
б) адмiнiстративний акт про призначення на посаду; в) пiдписання договору пiдряду;
г) укладення договору послуг.
12. Суб’єктами колективних правовiдносин трудового права є:
а) особи, якi працюють в аналiтичному вiддiлi; б) професiйнi спiлки (в особi представникiв); в) об’єднання роботодавцiв ;
г) фiзична особа — роботодавець; д) усi перелiченi.
13. Назвiть основнi види методiв трудового права:
а) державно&нормативне регулювання;
б) колективно&договiрне (локальне) регулювання; в) альтернативне регулювання;
г) метод жорстких приписiв роботодавця; д) метод профспiлкового нiвелювання.
14. До функцiй трудового права належать:
а) процесуальна;
б) колективно&договiрна;
в) соцiальна, захисна, виробнича та виховна; г) виробнича, заохочувальна та iдеологiчна; д) матерiальна, захисна, виховна.
15. Трудове законодавство регулює трудовi вiдносини таких ка& тегорiй працiвникiв:
а) усiх робiтникiв i службовцiв;
б) усiх працiвникiв (крiм вiйськовослужбовцiв та окремих ка& тегорiй);
в) усiх робiтникiв i службовцiв (крiм державних службовцiв); г) усi перелiченi випадки.
16. Законодавство України про працю регулює трудовi вiдно& сини працiвникiв:
а) лише державних пiдприємств, установ, органiзацiй;
138 |
Модуль 1 |
б) усiх пiдприємств, установ, органiзацiй, крiм приватних фiрм; в) пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi;
г) лише приватних пiдприємств, установ, органiзацiй.
17. Мiжнародному договору вiддається перевага при колiзiї норми трудового права України та мiжнародно&правової норми:
а) так, завжди;
б) прiоритет має норма українського законодавства;
в) лише пiсля ратифiкацiї Україною мiжнародно&правової норми.
18. Систему трудового права (як галузi) складають:
а) структура трудового законодавства; б) основнi норми трудового права;
в) соцiальна, захисна, виробнича та виховна складова; г) загальна та особлива частина;
д) система навчальної дисциплiни.
19. Змiст системи норм трудового права має такi ознаки:
а) єднiсть та унiфiкацiя норм; б) єднiсть та спецiалiзацiя норм;
в) єднiсть та диференцiацiя норм; г) запозичення та вiдтворення норм.
20. Найбiльшими структурними елементами системи трудово& го права є:
а) норми трудового права;
б) iнститути трудового права;
в) закони та пiдзаконнi нормативнi акти;
г) норми iнших галузей права, якi встановлюють юридичну вiд& повiдальнiсть за порушення соцiально&трудових норм.
21. Диференцiацiя норм трудового права залежить вiд:
а) умов працi на виробництвi; б) громадянства працiвникiв; в) режиму роботи;
г) вiку та стану здоров’я працiвникiв; д) у всiх перелiчених випадках.
22. Найбiльше спiльних рис у трудового права з:
а) кримiнальним правом; б) фiнансовим правом;
в) правом соцiального забезпечення; г) цивiльним правом.
Тестовi завдання |
139 |
Джерела трудового права
1.До джерел трудового права вiдносять:
а) постанови Кабiнету Мiнiстрiв України; б) усi правовi акти центральних профспiлок; в) усi мiжнародно&правовi акти;
г) договори пiдряду та послуг; д) рiшення трудового колективу.
2.Джерела трудового права — це:
а) укази Президента України;
б) усi акти компетентних державних органiв;
в) встановленi державними органами основнi напрямки розвит& ку трудового законодавства;
г) форми права.
3.Джерела трудового права можуть видаватися:
а) центральними органами управлiння;
б) керiвниками пiдприємств та об’єднаннями роботодавцiв; в) Генеральним прокурором України; г) Головою Верховної Ради України.
4.Особливостями джерел трудового права є:
а) великий масив джерел трудового права як результат дiяль& ностi рiзних державних органiв;
б) ознака iєрархiчностi;
в) наявнiсть нормативних актiв, що приймаються в централiзо& ваному i децентралiзованому порядку;
г) усi зазначенi риси;
д) нiяка iз зазначених рис.
5.За сферою дiї джерела трудового права подiляються на:
а) загальнодержавнi; б) галузевi;
в) локальнi;
г) усi зазначенi види.
6.За характером прийняття джерела трудового права можна розмежувати на тi, якi:
а) приймаються державними органами (закони, постанови та iн.); б) приймаються за згодою мiж державними органами, робото&
давцями та профспiлками;
в) приймаються органами мiжнародно&правового регулювання працi;
г) усi зазначенi види.
140 |
Модуль 1 |
7.Закони як джерела трудового права подiляються:
а) базовi та спецiальнi; б) галузевi;
в) локальнi;
г) кодифiкованi та некодифiкованi; д) усi зазначенi види.
8.За термiном чинностi джерела трудового права є:
а) довготривалi та короткотривалi;
б) обов’язковi до виконання та необов’язковi; в) тимчасовi та сезоннi;
г) тривалi та тимчасовi.
9.За юридичною силою джерела подiляються на:
а) закони, постанови КМУ, локальнi нормативнi акти; б) закони, пiдзаконнi нормативнi акти;
в) закони, вiдомчi нормативнi акти.
10. До локальних нормативних актiв трудового права не вiдно& сяться:
а) посадовi iнструкцiї; б) колективнi договори; в) тимчасовi та сезоннi;
г) статути юридичних осiб;
д) положення про премiювання.
11. За юридичною силою джерела подiляються на:
а) загальнодержавнi, вiдомчi та локальнi; б) конституцiйнi та звичайнi;
в) загальнi та спецiальнi.
12. Основними джерелами трудового права є:
а) акти профспiлок з охорони працi; б) колективнi договори;
в) накази керiвникiв пiдприємств установ, органiзацiй; г) статути юридичних осiб;
д) мiжнароднi правовi акти, не ратифiкованi Україною; е) Конституцiя та закони України.
13. Єднiсть норм трудового права полягає у:
а) встановленнi рiвних прав та обов’язкiв у галузi працi; б) нормотворчiй дiяльностi органiв держави;
в) унiфiкацiї;
г) конституцiйних гарантiях.