TrPravo

боти з не залежних вiд них обставин та зареєстрованi в установ& леному порядку як безробiтнi, готовi та здатнi приступити до пiдходящої роботи i дiйсно шукають роботу;

— застрахованi особи опинилися в станi часткового безробiття; Втрата роботи з незалежних вiд застрахованих осiб об&

ставин:

—припинення трудового договору вiдповiдно до статтi 36 (пункти 1, 2, 3), статтi 38 (у разi неможливостi продовження ро& боти, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), ст. 39, ст. 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законiв про працю України.

Основними принципами страхування на випадок безро бiття є:

—надання державних гарантiй реалiзацiї застрахованими особами своїх прав;

—обов’язковостi страхування на випадок безробiття всiх пра& цюючих на умовах трудового договору (контракту) та на iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю, а також до& бровiльностi такого страхування особами, якi забезпечують се& бе роботою самостiйно (члени творчих спiлок, творчi працiвни& ки, якi не є членами творчих спiлок), а також громадянами — суб’єктами пiдприємницької дiяльностi;

—цiльового використання коштiв страхування на випадок безробiття;

—солiдарностi та субсидування;

—обов’язковостi фiнансування Фондом загальнообов’язко& вого державного соцiального страхування України на випадок безробiття витрат, пов’язаних з наданням матерiального забез& печення у випадку безробiття та соцiальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

—паритетностi в управлiннi страхуванням на випадок без& робiття держави, представникiв застрахованих осiб та робото& давцiв;

—диференцiацiї розмiрiв виплати допомоги по безробiттю залежно вiд страхового стажу та тривалостi безробiття;

—надання на рiвнi не нижче за прожитковий мiнiмум, вста& новлений законом, допомоги по безробiттю та матерiальної до& помоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiд& вищення квалiфiкацiї;

—законодавчого визначення умов i порядку здiйснення стра& хування на випадок безробiття.

Страхуванню на випадок безробiття пiдлягають особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту), включа& ючи тих, якi проходять альтернативну (невiйськову) службу, а також тих, якi працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на iнших пiдставах, передбачених законо& давством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внескiв. Сплата страхових внескiв припиняється з дня розiрван& ня трудового договору.

Взяття на облiк юридичних осiб та фiзичних осiб — пiдпри& ємцiв здiйснюється Фондом на пiдставi вiдомостей з реєстра& цiйної картки, наданих державним реєстратором вiдповiдно до Закону України «Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб — пiдприємцiв», не пiзнiше наступного робочого дня з дня отримання зазначених вiдомостей робочими органа& ми виконавчої дирекцiї Фонду, а фiзичних осiб, якi не мають статусу пiдприємцiв та використовують найману працю, — у тиж& невий строк пiсля укладення трудового договору (контракту) з першим iз найманих працiвникiв.

Роботодавцi набувають статусу платника страхових внескiв до Фонду загальнообов’язкового державного соцiального стра& хування України на випадок безробiття:

—юридичнi особи — з дня взяття їх на облiк;

—фiзичнi особи — пiдприємцi, якi використовують найма& ну працю, — з дня укладення трудового договору (контракту) з найманим працiвником;

—фiзичнi особи, якi не мають статусу пiдприємцiв та вико& ристовують найману працю, — в день укладення трудового до& говору (контракту) з першим iз найманих працiвникiв.

Повiдомлення про взяття на облiк роботодавця як платника страхових внескiв надсилається роботодавцю наступного робо& чого дня з дня взяття на облiк.

Зняття з облiку роботодавця як платника страхових внескiв здiйснюється Фондом загальнообов’язкового державного соцi& ального страхування України на випадок безробiття на пiдставi вiдомостей з реєстрацiйної картки, наданих державним реєст& ратором, а фiзичних осiб, якi не мають статусу пiдприємцiв та використовують найману працю, — пiсля розiрвання останньо&

го трудового договору з найманим працiвником, пiсля прове& дення передбачених законодавством перевiрок роботодавця, звiрення розрахункiв з ним та проведення остаточного розра& хунку.

Особам, якi пiдлягають страхуванню на випадок безробiття, видається свiдоцтво про загальнообов’язкове державне соцiаль& не страхування, яке є єдиним для всiх видiв соцiального страху& вання.

Страхуванню на випадок безробiття не пiдлягають:

—працюючi особи, якi отримують або мають право на при& значення пенсiї за вiком, у тому числi на пiльгових умовах, пен& сiї за вислугу рокiв, а також особи, якi досягли встановленого законом пенсiйного вiку;

—iноземцi та особи без громадянства, якi тимчасово працю& ють за наймом в Українi, якщо iнше не передбачено мiжнарод& ними договорами України, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України.

Право на матерiальне забезпечення на випадок безробiття

(далi — забезпечення) та соцiальнi послуги мають застрахованi особи.

Право на забезпечення та соцiальнi послуги мають також не& застрахованi особи — вiйськовослужбовцi Збройних Сил Украї& ни, Державної прикордонної служби України, внутрiшнiх вiйськ, вiйськ цивiльної оборони, iнших вiйськових формувань, утво& рених вiдповiдно до законiв України, Служби безпеки України, Державної спецiальної служби транспорту, органiв внутрiшнiх справ України, звiльненi з вiйськової служби у зв’язку iз скоро& ченням штатiв або проведенням органiзацiйних заходiв без пра& ва на пенсiю (далi — вiйськовослужбовцi), та особи, якi вперше шукають роботу, iншi незастрахованi особи у разi їх реєстрацiї в установленому порядку як безробiтних.

Громадяни України, якi працюють за межами України та не застрахованi в системi соцiального страхування на випадок без& робiття країни, в якiй вони перебувають, мають право на забез& печення за цим Законом за умови сплати страховику страхо& вих внескiв, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов’язковiсть якого надана Верховною Ра& дою України.

Особи, якi забезпечують себе роботою самостiйно (члени творчих спiлок, творчi працiвники, якi не є членами творчих спi&

лок), фiзичнi особи — суб’єкти пiдприємницької дiяльностi, осо& би, якi виконують роботи (послуги) згiдно з цивiльно&правови& ми угодами, мають право на аналогiчне забезпечення за умови сплати страховику страхових внескiв.

Види забезпечення та соцiальнi послуги безробiтним:

—допомога по безробiттю, у тому числi одноразова її випла& та для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi;

—допомога по частковому безробiттю;

—матерiальна допомога у перiод професiйної пiдготовки, пе& репiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї безробiтного;

—допомога на поховання у разi смертi безробiтного або осо& би, яка перебувала на його утриманнi.

Видами соцiальних послуг для безробiтних є:

—професiйна пiдготовка або перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiї у навчальних закладах державної служби зайня& тостi або на договiрнiй основi в iнших навчальних закладах, на пiдприємствах, в установах i органiзацiях;

—профорiєнтацiя;

—пошук пiдходящої роботи та сприяння у працевлаштуван& нi, у тому числi шляхом надання роботодавцю дотацiї для пра& цевлаштування безробiтних, у тому числi молодi на перше ро& боче мiсце, та фiнансування оплачуваних громадських робiт для безробiтних у порядку (розмiрах), встановленому спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики за погодженням з центральним ор& ганом виконавчої влади у сферi фiнансiв та правлiнням Фонду;

—iнформацiйнi та консультацiйнi послуги, пов’язанi з пра& цевлаштуванням.

Умови та тривалiсть виплати допомоги по безробiттю.

Застрахованi особи, визнанi у встановленому порядку без& робiтними, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували початку без& робiття, працювали на умовах повного або неповного робочо& го дня (тижня) не менше 26 календарних тижнiв та сплачували страховi внески, мають право на допомогу по безробiттю залеж& но вiд страхового стажу.

Право на допомогу по безробiттю зберiгається у разi настан& ня перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом мiсяця пiсля закiнчення цiєї перерви зареєструвалась

вустановленому порядку в державнiй службi зайнятостi як без& робiтна.

Поважними причинами є:

—навчання у професiйно&технiчних та вищих навчальних закладах, клiнiчнiй ординатурi, аспiрантурi, докторантурi з ден& ною формою навчання;

—строкова вiйськова служба;

—здiйснення догляду непрацюючою працездатною особою за iнвалiдом I групи або дитиною&iнвалiдом вiком до 18 рокiв, а також за пенсiонером, який за експертним медичним виснов& ком потребує постiйного стороннього догляду;

—iншi поважнi причини, передбаченi законодавством України. Особи, визнанi в установленому порядку безробiтними, якi

протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працю& вали менше 26 календарних тижнiв, а також особи, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля тривалої (бiльше 6 мiсяцiв) перерви, та застрахованi особи, звiльненi з останнього мiсця ро& боти з пiдстав, передбачених ст. 37, п.п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, стаття& ми 41 i 45 Кодексу законiв про працю України, мають право на допомогу по безробiттю без урахування страхового стажу.

Допомога по безробiттю виплачується з восьмого дня пiсля реєстрацiї застрахованої особи в установленому порядку в дер& жавнiй службi зайнятостi.

Загальна тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не мо= же перевищувати 360 календарних днiв протягом двох рокiв.

Для осiб передпенсiйного вiку (за два роки до настання пра& ва на пенсiю) тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не мо& же перевищувати 720 календарних днiв.

Уразi чергового визнання в установленому порядку застра& хованої особи безробiтною у межах двох рокiв, протягом яких виплачується допомога по безробiттю, тривалiсть її виплати вра& ховується сумарно.

Уразi змiни застрахованою особою мiсця постiйного про& живання виплата допомоги по безробiттю продовжується пiсля реєстрацiї її в установленому порядку як безробiтного за новим мiсцем проживання.

Допомога по безробiттю може виплачуватися одноразово для органiзацiї пiдприємницької дiяльностi безробiтними, якi не мо& жуть бути працевлаштованi у зв’язку з вiдсутнiстю на ринку пра& цi пiдходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 рокiв, за їх бажанням.

Розмiр допомоги по безробiттю застрахованим особам, зазна& ченим у частинi першiй ст. 22 Закону України «Про загально&

обов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безро& бiття», розмiр допомоги по безробiттю визначається у вiдсотках до їх середньої заробiтної плати (доходу), визначеної вiдповiд& но до порядку обчислення середньої заробiтної плати (дохо& ду) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соцiальним страхуванням, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України, залежно вiд страхового стажу:

—до 2 рокiв — 50 вiдсоткiв;

—вiд 2 до 6 рокiв — 55 вiдсоткiв;

—вiд 6 до 10 рокiв — 60 вiдсоткiв;

—понад 10 рокiв — 70 вiдсоткiв.

Допомога по безробiттю виплачується також залежно вiд три& валостi безробiття у вiдсотках до визначеного розмiру:

—першi 90 календарних днiв — 100 вiдсоткiв;

—протягом наступних 90 календарних днiв — 80 вiдсоткiв;

—у подальшому — 70 вiдсоткiв.

Допомога по безробiттю особам, зазначеним у частинi дру& гiй ст. 22 зазначеного Закону, визначається у розмiрi прожитко& вого мiнiмуму, встановленого законом.

Допомога по безробiттю iнвалiдам iз числа осiб, зазначених у частинi другiй ст. 22, не призначається.

Допомога по безробiттю особам, якi звiльнилися з остан& нього мiсця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається вiдповiдно до частин першої та другої ст. 22, а її виплата починається з 91&го календарного дня.

Одноразова виплата допомоги по безробiттю для органiзацiї безробiтним пiдприємницької дiяльностi здiйснюється у розмiрi допомоги по безробiттю, нарахованої вiдповiдно до цiєї статтi, у розрахунку на рiк. Допомога по частковому безробiттю надаєть& ся застрахованим особам у разi втрати ними частини заробiтної плати внаслiдок вимушеного тимчасового скорочення нормаль& ної чи встановленої на пiдприємствi вiдповiдно до законодавства України тривалостi робочого часу та (або) перерви в отриманнi заробiтної плати чи скороченнi її розмiрiв у зв’язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових вiдносин з причин економiчного, технологiчного та структурного характеру.

Умовами надання допомоги по частковому безробiттю є:

— простiй на пiдприємствi або в цеху, дiльницi iз замкнутим циклом виробництва (далi — цеху, дiльницi), що має невiдворот& ний та тимчасовий характер, який триває не менше одного мi&

сяця, не перевищує шести мiсяцiв i не залежить вiд працiвника та роботодавця;

—простiй протягом мiсяця, що охопив не менш як 30 вiдсот& кiв чисельностi працiвникiв пiдприємства або цеху, дiльницi, в яких простої становлять 20 i бiльше вiдсоткiв робочого часу.

Про можливий простiй роботодавець зобов’язаний повiдом& ляти державну службу зайнятостi.

У разi якщо простiй має сезонний характер або виникає ви& ключно з органiзацiйно&виробничих причин, а також у разi мо& жливостi працевлаштування працiвникiв на iнших дiльницях, у цехах, на пiдприємствах, допомога по частковому безробiттю не надається.

Право на допомогу по частковому безробiттю мають застра& хованi особи, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували мiсяцю, в якому почався простiй, працювали не менше 26 календарних тижнiв, сплачували страховi внески та в яких цi простої станов& лять 20 i бiльше вiдсоткiв робочого часу.

Допомога по частковому безробiттю не надається у разi, якщо працiвник:

—вiдмовився вiд пiдходящої роботи на цьому або iншому пiдприємствi з повним робочим днем (тижнем);

—працює на даному пiдприємствi за сумiсництвом;

—проходить альтернативну (невiйськову) службу. Допомога по частковому безробiттю працiвнику встановлю&

ється за кожну годину простою iз розрахунку двох третин та& рифної ставки (окладу) встановленого працiвниковi розряду та її розмiр не може перевищувати прожиткового мiнiмуму, вста& новленого законом.

Допомога по частковому безробiттю надається з першого дня простою, тривалiсть її виплати не може перевищувати 180 кален& дарних днiв протягом року.

Виплата працiвникам допомоги по частковому безробiттю здiйснюється пiдприємством за рахунок коштiв Фонду.

Пiдприємство не може звернутися за наступним одержан& ням з Фонду коштiв для виплати працiвникам допомоги по част& ковому безробiттю ранiше, нiж через рiк пiсля закiнчення тер& мiну виплати допомоги по частковому безробiттю.

Фондом може надаватися дотацiя роботодавцям для праце& влаштування безробiтних, у тому числi молодi на перше робоче мiсце у розмiрi витрат на заробiтну плату прийнятих за направ&

ленням державної служби зайнятостi осiб (але не вище за се& реднiй рiвень у галузях нацiональної економiки вiдповiдної об& ластi) в розрахунку на рiк.

Виплата допомоги по безробiттю припиняється у разi:

—працевлаштування безробiтного;

—поновлення безробiтного на роботi за рiшенням суду;

—вступу до навчального закладу на навчання з вiдривом вiд виробництва;

—проходження професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї за направленням державної служби зай& нятостi;

—призову на строкову вiйськову або альтернативну (невiй& ськову) службу;

—набрання законної сили вироком суду про позбавлення волi безробiтного або направлення його за рiшенням суду на при& мусове лiкування;

—призначення чи отримання права на призначення пенсiї за вiком, у тому числi на пiльгових умовах, пенсiї за вислугу ро& кiв або досягнення особою встановленого законом пенсiйного вiку;

—призначення виплати на пiдставi документiв, що мiстять неправдивi вiдомостi;

—подання письмової заяви про бажання здiйснювати до& гляд за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку;

—подання письмової заяви про вiдмову вiд послуг держав& ної служби зайнятостi;

—переїзду на постiйне мiсце проживання в iншу мiсцевiсть;

—закiнчення строку їх виплати;

—зняття з облiку за невiдвiдування без поважних причин державної служби зайнятостi 30 i бiльше календарних днiв;

—смертi безробiтного.

Тривалiсть виплати допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги у перiод професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї скорочується на строк до 90 календар& них днiв у разi:

—звiльнення з останнього мiсця роботи за власним бажан& ням без поважних причин (на 90 календарних днiв);

—звiльнення з останнього мiсця роботи з пiдстав, передба& чених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, статтями 41 i 45 Кодексу законiв про працю України (на 90 календарних днiв);

—вiдмови безробiтного вiд двох пропозицiй пiдходящої ро& боти або професiйної пiдготовки, перепiдготовки, пiдвищення квалiфiкацiї;

—приховування вiдомостей про працевлаштування на тим& часову роботу в перiод одержання допомоги по безробiттю;

—порушення умов i строку реєстрацiї та перереєстрацiї як безробiтного, а також недотримання рекомендацiй щодо спри& яння працевлаштуванню;

—перереєстрацiї безробiтного, який був знятий з облiку за невiдвiдування державної служби зайнятостi бiльше 30 кален& дарних днiв без поважних причин та не сприяв своєму праце& влаштуванню;

—вiдмови вiд роботи за спецiальнiстю, професiєю, набутою пiсля професiйної пiдготовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї за направленням державної служби зайнятостi;

—припинення без поважних причин професiйної пiдготов& ки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї за направлен& ням державної служби.

На працiвникiв, якi звiльняються з пiдприємств (установ, ор& ганiзацiй) незалежно вiд форми власностi у зв’язку з вiдселен& ням або самостiйним переселенням з територiї радiоактивного забруднення i зареєструвалися у мiсячний строк пiсля звiльнен& ня в державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, поширюється дiя п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятiсть на& селення». Цi гарантiї поширюються також на осiб, що втратили роботу внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або настан& ня професiйного захворювання, в результатi чого потребують про& фесiйної пiдготовки, перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацiї.

Для пiдприємств, установ та органiзацiй, що забезпечують пе& ренавчання вивiльнених працiвникiв у зв’язку iз змiнами в орга& нiзацiї виробництва та працi, при обчисленнi податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмiр витрат, пов’я& заних з органiзацiєю професiйної пiдготовки таких працiвникiв.

Якщо протягом двох рокiв, якi передують вивiльненню, пра& цiвник не мав можливостi пiдвищити свою квалiфiкацiю чи одер& жати сумiжну професiю за попереднiм мiсцем роботи, i якщо при працевлаштуваннi йому необхiдно пiдвищити квалiфiка& цiю або пройти професiйну перепiдготовку, то витрати на цi за& ходи проводяться за рахунок пiдприємства, установи, органiза& цiї, з яких вивiльнено працiвника.

У разi необхiдностi державна служба зайнятостi може ком& пенсувати пiдприємствам, установам та органiзацiям до 50 вiд& соткiв витрат на органiзацiю навчання прийнятих на роботу гро& мадян, вивiльнених з iнших пiдприємств, установ, органiзацiй iз зазначених пiдстав.

Питання для самоконтролю

1.Назвiть правову основу зайнятостi населення та працевлаш& тування.

2.Визначте, що таке зайнятiсть населення.

3.Назвiть види зайнятостi та наведiть приклади.

4.Назвiть повноваження державної служби зайнятостi.

5.Назвiть складовi елементи структури служби зайнятостi.

6.Що таке безробiття?

7.Якi причини росту безробiття?

8.Який порядок набуття правового статусу безробiтного?

9.Що таке пiдходяща робота за законодавством України?

10.За яких умов особа втрачає статус безробiтного?

11.Якi особливостi працевлаштування неконкурентоспромож& них на ринку працi громадян?

12.Що таке працевлаштування, пояснiть його сутнiсть.

13.Якi є правовi форми працевлаштування? Пояснiть на при& кладах.

14.Назвiть види компенсацiй та гарантiй при втратi роботи.

Нормативнi акти i лiтература

1.Конституцiя України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2.Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiа& лами / Укладачi: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрiнком Iнтер, 2006. — С. 382—415.

3.Про зайнятiсть населення: Закон України вiд 1 березня 1991 року // ВВР України. — 1991. — № 14. — Ст. 171 зi змiнами вiд 19.12.2006 р. ВВР. — 2007. — № 7—8. — Ст. 66.

4.Про загальнообов’язкове страхування на випадок безробiття: Закон України вiд 2 березня 2000 року // ВВР Ураїни. — 2000. —

№22. — Ст. 171. зi змiнами вiд 11.05.2007. ВВР, 2007. № 33, ст. 442.

5.Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi: За& кон України вiд 21 березня 1991 року // ВВР України. — 1991. —

№21. — Ст. 252.