TrPravo

11.Свiчкарьова Я. Трудовi права працюючих акцiонерiв // Пра& во України. —1998. — № 7. — С. 20—23.

12.Чанышева Г. И. Конституционные гарантии трудовых прав работников // Юридический вестник. — 1997. — № 4. — С. 51—55.

13.Черленяк М. Гарантiї трудових прав працiвникiв недержав& них пiдприємств // Право України. —1997. —№ 6. — С. 56—60.

Ðîçäië VI

ПРАВОВIДНОСИНИ,

ЩО СКЛАДАЮТЬ ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА

§1. Поняття та ознаки

трудових правовiдносин

Трудовi правовiдносини — це врегульованi нормами тру= дового права суспiльнi вiдносини, що виникають на пiдставi укла= дення трудового договору, контракту чи iншого юридичного фак= ту з приводу участi працiвника (робiтника або службовця) в пра= цi на пiдприємствi, установi чи органiзацiї. Це вольовi суспiльнi вiдносини, врегульованi нормами трудового права.

Елементи правовiдносин: суб’єкти, об’єкти та змiст право& вiдносин при наявностi вiдповiдних правових норм.

Особливостi трудових правовiдносин:

—наявнiсть спецiального суб’єкта (це робiтники та службов& цi; не є суб’єктами трудових правовiдносин вiйськовослужбовцi та iн.);

—наявнiсть специфiчного об’єкта (виконання трудових обо& в’язкiв з певної спецiальностi, квалiфiкацiї, на конкретнiй поса& дi) (ст. 21 КЗпП);

—вiдносини опосередковують включення працiвника у тру& довий колектив i участь його у трудовому процесi (у більшості випадків за окремим винятком роботи в роботодавця—фiзичної особи);

—пiдпорядкування працiвника режиму роботи та правилам внутрiшнього трудового розпорядку пiдприємства, установи, ор& ганiзацiї;

—двостороннiсть;

—вiдплатнiсть;

—мають продовжувальний (тривалий) характер у більшості випадків, (можуть iснувати постiйно з моменту працевлашту& вання до факту смертi працiвника), (за винятком законодавчих обмежень) (ст. 23 КЗпП);

—мають особистий характер (працiвник не має права само& стiйно, без дозволу керiвника передоручати роботу iншому пра& цiвниковi) (ст. 30 КЗпП);

—визначенiсть норм працi;

—складнi правовiдносини — включають ряд елементiв (груп прав i обов’язкiв, якi мають майновий i немайновий характер (наприклад, пов’язанi з оплатою працi, пересуванням по служ& бi, захистом честi та гiдностi).

Обов’язковим, звичайно, є i волевиявлення сторiн.

§ 2. Класифiкацiя правовiдносин,

що складають предмет трудового права

Трудовi правовiдносини мiстять у собi елементи об’єк& тивної i суб’єктивної волi. Об’єктивною вона виступає як воля держави, оскiльки iснування трудових прав i обов’язкiв забез& печується законодавчими актами про працю, що встановлюють& ся державою. Суб’єктивна — визначається волевиявленням сто& рiн трудових правовiдносин.

Трудове право регулює не тiльки трудовi, а й iншi тiсно по& в’язанi з ними суспiльнi вiдносини, якi складають предмет тру& дового права.

За змiстом цi вiдносини являють собою систему правовiд= носин трудового права, до якої входять:

—безпосередньо трудовi правовiдносини (виникають в бiль& шостi випадкiв на пiдставi укладення трудового договору та кон& тракту);

—правовiдносини з соцiального партнерства (в тому числi органiзацiйно&управлiнськi);

—правовiдносини з працевлаштування громадян;

—правовiдносини з приводу професiйної пiдготовки та пiд& вищення квалiфiкацiї;

—правовiдносини стосовно нагляду за охороною працi й до& триманням трудового законодавства;

—правовiдносини з розгляду трудових спорiв;

—правовiдносини з матерiального забезпечення працiвни& кiв за рахунок коштiв державного соцiального страхування (в окремих випадках).

Центральне мiсце в цiй системi посiдають трудовi правовiд& носини, а решта (зазначених) не можуть виникати без безпосе& реднього зв’язку з ними.

Залежно вiд часу виникнення та функцiонування право& вiдносини трудового права подiляють на такi види:

—попереднi — з’являються до появи трудових (зайнятiсть, навчання та iн.);

—супутнi — виникають (чи можуть виникати) та iснують разом з трудовими (правовiдносини з нагляду за дотриманням трудового законодавства, охорони працi загальнообов’язкового державного страхування, пiдвищення квалiфiкацiї тощо);

—змiннi — виникають (чи можуть виникати) у зв’язку з при& пиненням трудових (правовiдносини стосовно матерiального за& безпечення працiвникiв та iн.);

—наступнi — виникають або можуть виникати пiсля припи& нення трудових правовiдносин (залежать вiд умов працi — важ& кi, шкiдливi тощо, реалiзуються при зарахуваннi до трудового (страхового) стажу при виходi на пенсiю). Фактично, у бiльшо& стi випадкiв, вони є перехiдними вiд трудового права до права соцiального забезпечення. В них найчiткiше проявляється зв’я& зок трудового права з правом соцiального забезпечення.

§3. Умови й пiдстави виникнення,

змiни та припинення трудових правовiдносин

Трудовi правовiдносини, як правило, виникають з мо& менту, коли працiвник уклав з власником пiдприємства чи упов& новаженим ним органом трудовий договiр, контракт i приступив до виконання своєї трудової функцiї, або був фактично допуще& ний власником до виконання робiт. Трудовi правовiдносини, на вiдмiну вiд цивiльно&договiрних, є тривалими i можуть продов& жуватися протягом усього часу працездатностi особи (за винят& ком окремих посад). Припиняються цi вiдносини тiльки за во& левиявленням їх суб’єктiв, з iнiцiативи третiх осiб, закiнченням строку трудового договору або внаслiдок смертi працiвника. Тру& довi правовiдносини виступають як форма й умова iснування

фактичних трудових вiдносин, є засобом їх конкретизацiї i за& крiплення. Таким чином, трудовi правовiдносини — це двосто& роннi вiдносини працiвника з роботодавцем (власником або його уповноваженим) по виконанню за винагороду роботи за обумовленою професiєю, спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи по& садою, з пiдпорядкуванням внутрiшньому трудовому розпоряд& ку, що виступають формою закрiплення суб’єктивних трудових прав i обов’язкiв сторiн.

Умови виникнення трудових правовiдносин:

—правосуб’єктнiсть (правоздатнiсть i дiєздатнiсть). Право& здатнiсть суб’єктiв становить одну з умов учасникiв правових вiдносин. Трудова правоздатнiсть — це визнана й реально за& безпечена державою кожному працездатному громадянину мож& ливiсть реалiзувати своє право на працю шляхом отримання на пiдприємствi, в установi, чи органiзацiї роботи з оплатою пра& цi згiдно з її кiлькiстю та якiстю. Реалiзацiя цiєї можливостi щодо працi гарантується i юридично забезпечується тим, що держава покладає на власникiв пiдприємств обов’язок сприя& ти здiйсненню громадянами своїх трудових прав. Дiєздатнiсть — здатнiсть суб’єктiв трудового права своїми дiями набувати су& б’єктивнi права i виконувати юридичнi обов’язки. Вiк — умова трудової правоздатностi особи, яка є одночасно i дiєздатнiстю;

—наявнiсть правової норми. Фактичнi трудовi вiдносини, коли вони урегульованi правом, тобто є вiдповiдна правова нор& ма, з моменту їх виникнення стають правовими. У даному випад& ку йдеться про iснування норм трудового права;

—наявнiсть юридичного факту, з яким чинне законодавство пов’язує виникнення правових наслiдкiв i який є пiдставою ви& никнення правовiдносин.

Юридичнi пiдстави виникнення трудових правовiдносин ви& значаються формами реалiзацiї громадянами права на працю i залучення громадян до працi. Трудовi правовiдносини, за загаль& ним правилом, виникають з двостороннiх юридичних актiв, якi становлять, з одного боку, погоджене волевиявлення особи, яка бажає одержати роботу саме на даному пiдприємствi, а з друго& го — роботодавця щодо прийняття. Таким двостороннiм актом

єугода про вступ на роботу працiвника — робiтника або служ& бовця — трудовий договiр чи контракт.

Юридичними фактами, що виступають як пiдстави виник& нення трудових правовiдносин, є також адмiнiстративний акт про призначення на посаду, результати виборiв, конкурсу на за&

мiщення посади, адмiнiстративний акт розподiлу на роботу пiсля закiнчення навчальних закладiв. Тобто у рядi випадкiв, крiм тру& дового договору, трудовi правовiдносини виникають iз складних юридичних фактичних складiв, до яких можна вiднести: при& значення державних службовцiв на посади, пов’язанi iз здiйснен& ням владних або розпорядчих повноважень; обрання на виборнi посади; направлення на роботу молодих спецiалiстiв i молодих робiтникiв пiсля закiнчення ними вiдповiдних навчальних за& кладiв. Саме сукупнiсть цих фактiв, необхiдних для виникнен& ня, змiни i припинення трудових правовiдносин, в обов’язковому поєднаннi з трудовим договором i створює складний юридич& ний фактичний склад, який є не одноразовим фактом, а сукуп& нiстю послiдовно здiйснюваних фактiв. При цьому для виник& нення правовiдносин у повному обсязi необхiдно, щоб здiйсню& валися послiдовно всi факти цього складу. Кожний з цих фактiв має своє певне юридичне значення, тому в разi його вiдсутностi правовi вiдносини можуть i не виникнути. Усi вони являють со& бою правомiрне волевиявлення, що здiйснюється саме з метою встановлення трудових правовiдносин.

Основним методом залучення до працi працездатних гро& мадян в Українi є метод добровiльного вступу в трудовi право& вiдносини. Цей вступ здiйснюється найчастiше укладенням трудового договору. Встановлюючи конкретнi трудовi вiдноси& ни, трудовий договiр визначає правове становище працiвника на пiдприємствi. Працiвник одержує для себе за роботу, що вiд& повiдає його спецiальностi i квалiфiкацiї, певного роду винаго& роду. Ця робота повинна виконуватися повсякденно з додер& жанням правил внутрiшнього трудового розпорядку, що дiють на даному пiдприємствi. Тобто трудовi вiдносини iснують та& кож у часi.

Юридичнi факти як основа при виникненнi, змiнi та при пиненнi трудових правовiдносин.

Виникнення, змiну та припинення трудових правовiдносин пов’язують з певними умовами, передбаченими нормами трудо& вого права, якi прийнято називати юридичними фактами.

Юридичнi факти в трудовому правi — це передбаченi чин= ним трудовим законодавством конкретнi життєвi обставини, з якими норми права пов’язують певнi юридичнi наслiдки — виник= нення, змiну або припинення трудових правовiдносин.

Основною функцiєю юридичних фактiв у трудових право& вiдносинах є функцiя породження правосуб’єктностi.

Юридичний факт характеризується двома чинниками:

1)наявнiстю життєвих обставин;

2)визнанням цих життєвих обставин державою юридични& ми фактами.

У змiстi юридичних фактiв розрiзняють матерiальну та iде& альну сторони, розумiючи їх як явища об’єктивної дiйсностi (кон& кретнi подiї та дiї), прямо або побiчно передбаченi нормами пра& ва, зафiксованi в установленiй законодавством процесуально& процедурнiй формi та якi викликають передбаченi законом пра& вовi наслiдки.

Розумiючи юридичнi факти як передумови виникнення, змi& ни i припинення правовiдносин, слiд розрiзняти два види фак& тичних передумов — юридичний факт i фактичний юридичний склад. Юридичний факт — це одиничний факт об’єктивної дiй& сностi, з якою норма права пов’язує певнi правовi наслiдки. Од& нак у багатьох випадках правовiдносини виникають, змiнюють& ся, припиняються на основi не поодинокого юридичного факту,

асукупностi юридичних фактiв, необхiдних для настання пра& вових наслiдкiв, передбачених нормою права (виникнення, змi& на чи припинення) правовiдносин, яка у юридичнiй лiтерату& рi називається фактичним (юридичним) складом1. Фактичний (юридичний) склад складається з фактiв необхiдних, без яких дана сукупнiсть не породжує правовiдносини. Кожен факт окре& мо, поза вказаною сукупнiстю, не має самостiйного правового значення. Фактичний склад характеризується такими рисами: вiн є комплексом розрiзнених, самостiйних, життєвих обставин, кожна з яких може мати значення окремого юридичного факту; життєвi обставини, що входять до нього, утворюють єдину си& стему i в нiй елементи фактичного складу перебувають у взаємо& зв’язку.

Особливостями юридичних фактiв, що належать до сфери правового регулювання трудових правовiдносин, є такi: вони по& виннi обов’язково передбачатися нормами права; бути зафiксо& ваними, оформленими в установленому порядку i викликати передбаченi законом наслiдки.

Як i в iнших галузях права, усi юридичнi факти у трудовому правi класифiкуються на пiдставi певних критерiїв.

1Скакун О. Ф. Теория государства и права: Учебник. — Х.: Консум, 2000. —

С.403.

1)За юридичними наслiдками розрiзняють такi юридичнi факти:

а) правоутворюючi — юридичнi факти, з якими норми тру& дового права пов’язують виникнення трудових правовiдносин (наприклад, адмiнiстративний акт про призначення на посаду керiвника);

б) правозмiнюючi — юридичнi факти, з якими норми трудо& вого права пов’язують змiну трудових правовiдносин (напри& клад, погiршення стану здоров’я працiвника, вагiтнiсть як ре& зультат переведення на легшу роботу);

в) правоприпиняючi — юридичнi факти, з якими норми тру& дового права пов’язують припинення трудових правовiдносин (наприклад, закiнчення термiну знаходження на виборнiй поса& дi, припинення строку трудового договору, смерть працiвника та iн.).

2)За вольовою ознакою суб’єктiв юридичнi факти подiля& ють на дiяння та подiї.

а) дiяння (дiя чи бездiяльнiсть) — це обставини, що вiдбува& ються за волею суб’єктiв, тобто це вольова поведiнка суб’єктiв трудових правовiдносин, з якими пов’язане виникнення, змiна та припинення трудових правовiдносин (наприклад, прогул, не збереження працiвником матерiальних цiнностей та нанесення

зйого вини пiдприємству матерiальної шкоди, недотримання трудової дисциплiни та iн.).

б) подiї — юридичнi факти, на пiдставi яких виникають, змi& нюються та припиняються трудовi правовiдносини незалежно вiд волi суб’єкта (наприклад, досягнення особою 16, 18 рокiв, отримання працiвником травми, смерть працiвника, вирок суду про позбавлення волi та iн.). Так, досягнення особою 16 рокiв може бути пiдставою для виникнення трудових правовiдносин без отримання будь&чиєї згоди (батькiв, опiкунiв), отримання працiвником травми — пiдстава для тимчасового припинення виконання роботи iз вiдповiдними виплатами та можливiсть переведення на iншу посаду (легшу роботу), смерть працiвни& ка — припинення правовiдносин, вирок суду про позбавлення волi — припинення правовiдносин на певний перiод тощо. Подiї є умовою виникнення чи припинення права, але його резуль& татом, основою для реалiзацiї завжди є дiяння.

Юридичнi дiяння, що спричиняють соцiально&трудовi на& слiдки, може здiйснити кожна особа, яка володiє дiєздатнiстю, а

конкретне юридичне дiяння, можливiсть чи необхiднiсть здiйс& нення якого забезпечується суб’єктивними правами та юридич& ними обов’язками, — лише носiй цих прав та обов’язкiв, тобто особа, якiй доручено їх здiйснення. У результатi здiйснення кон& кретного юридичного дiяння припиняється попереднє або вста& новлюється нове вiдношення, яке входить в предмет трудово& го права, виникають новi права та обов’язки, якi, в свою чергу, обумовлюють можливiсть чи необхiднiсть здiйснення нових юри& дичних дiянь. Отже, юридичне дiяння складає умову виникнен& ня права, але воно ж складає i результат права1.

Дiяння суб’єктiв у трудових правовiдносинах залежно вiд того, чи вiдповiдають вони вимогам закону, нормативних актiв або ж порушують їх, подiляються на двi групи:

1)правомiрнi дiяння в трудовому правi — вольова поведiн& ка суб’єкта трудових та пов’язаних з ними правовiдносин, що вiдповiдає вимогам закону, нормативних актiв;

2)неправомiрнi дiяння в трудовому правi — вольова поведiн& ка суб’єкта трудових чи пов’язаних з ними правовiдносин, яка не вiдповiдає вимогам закону, нормативних актiв.

Правомiрнi дiяння у свою чергу подiляються на юридичнi акти та юридичнi вчинки.

Юридичнi вчинки в трудовому правi — це дiї, з якими нор& ми трудового права пов’язують виникнення, змiну чи припинен& ня правовiдносин (наприклад, фактичний допуск керiвником працiвника до виконання роботи є пiдставою виникнення тру& дових правовiдносин).

Юридичнi факти (в трудовому правi) — юридично значущi дiї, що здiйснюються органами державної влади, мiсцевого само= врядування з метою створення правових норм, з якими пов’язане виникнення, змiна чи припинення трудових правовiдносин. На& приклад, направлення, видане Службою зайнятостi, на роботу iнвалiду за рахунок бронi — пiдстава для прийняття його на ро& боту власником (керiвником) конкретного пiдприємства.

Неправомiрнi дiяння — це правопорушення, якi являють со& бою винну протиправну поведiнку. Об’єктом правопорушення суб’єкта трудового права є суспiльнi вiдносини, що регулюють& ся нормами трудового права. Будь&яке правопорушення супе&

1Иоффе О. С. Гражданское право: Избранные труды. — М.: Статут, 2000. —

С.627.

Крiм юридичних фактiв, якi є пiдставою чи сприяють виник& ненню, змiнi чи припиненню матерiальних трудових правовiд& носин, мають мiсце i юридичнi факти, за допомогою яких з’ясо& вується та встановлюється настання тих чи iнших юридичних наслiдкiв з використанням законодавчо передбачених засобiв доказування: показання свiдкiв; письмовi докази; висновки екс& пертiв, речових доказiв та iн.

§ 4. Змiст

трудових правовiдносин

Трудовi правовiдносини є зобов’язально&паритетними вiдносинами, тому в їхнiх межах кожний суб’єкт має визначе& нi законом i взаємною угодою права i обов’язки. Вiдносини, що встановлюються мiж працiвником i роботодавцем, зобов’язу& ють цих суб’єктiв проводити певнi дiї щодо виконання трудової функцiї та виплати винагороди за проведену роботу. Цi зобов’я& зання мають майновий характер. Поряд з майновими зобов’я& заннями трудовi правовiдносини охоплюють i немайновi зобо& в’язання.

Хоча формально сторони, вступаючи в трудовi правовiдно& сини, є рiвноправними, наявнiсть у роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) засобiв виробництва надає йому значно бiльше переваг. Компенсувати це може лише правове ре& гулювання.

Таким чином, з установленням трудових правовiдносин ко& жна iз сторiн набуває певнi суб’єктивнi права i несе вiдповiднi юридичнi обов’язки. Суб’єктивнi трудовi права працюючих за наймом являють собою реалiзацiю i конкретизацiю основних прав, що визначенi Конституцiєю України i деталiзованi в iн& ших законодавчих i пiдзаконних (в тому числi локальних) ак& тах про працю (зокрема, в посадових iнструкцiях). Суб’єктив& ними правами i обов’язками володiє кожний працiвник як учас& ник трудових правовiдносин. Цi права (а до них слiд вiднести право на працю, на вiдпочинок, на здоровi й безпечнi умо& ви працi тощо) визначають правовий статус працiвника. Ком& понентом врегулювання поведiнки працiвникiв в межах трудо& вих правовiдносин є їх трудовi обов’язки. До таких обов’язкiв необхiдно вiднести сукупнiсть належних дiй працiвникiв, що по& в’язанi з їх участю особистою працею у здiйсненнi завдань того