TrPravo

—працевлаштування осiб, якi потребують соцiального захи& сту i не здатнi на рiвних умовах конкурувати на ринку працi в кiлькостi, визначенiй мiсцевими державними адмiнiстрацiями, виконавчими органами вiдповiдних рад, та iнвалiдiв у кiлькостi, визначенiй згiдно iз Законом України «Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi»;

—iнформування працiвникiв про наявнiсть вакантних ро& бочих мiсць (посад), у тому числi з неповним робочим часом.

Роботодавцям, що активно сприяють розв’язанню проблем зайнятостi населення в регiонi (шляхом створення додаткових робочих мiсць для працевлаштування чи органiзацiї оплачу& ваних громадських робiт або використання понад встановлену квоту працi осiб, якi потребують соцiального захисту i не здатнi на рiвних умовах конкурувати на ринку працi, чи використання понад встановленi нормативи робочих мiсць для працевлашту& вання iнвалiдiв), вiдповiдно до законодавства України надають& ся пiльги щодо податкiв та iнших платежiв до бюджету, якi част& ково або повнiстю компенсують витрати, пов’язанi з прийнят& тям на роботу додаткової кiлькостi працiвникiв.

Пiдприємства, установи i органiзацiї в разi вiдмови у прий& няттi на роботу спецiалiстiв, якi були ранiше ними заявленi, вiд& шкодовують державнiй службi зайнятостi всi витрати, пов’язанi

зпрацевлаштуванням, професiйною пiдготовкою, перепiдго& товкою, виплатою допомоги по безробiттю та матерiальної до& помоги по безробiттю. Одержанi кошти спрямовуються до Фон& ду загальнообов’язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття.

Роботодавцi незалежно вiд форми власностi реєструються у мiсцевих центрах зайнятостi за їх мiсцезнаходженням як плат& ники збору до Фонду загальнообов’язкового державного соцi& ального страхування України на випадок безробiття, щомiся& ця подають цим центрам адмiнiстративнi данi у повному обсязi про наявнiсть вiльних робочих мiсць (вакансiй), у тому числi призначених для працевлаштування iнвалiдiв, та про працiвни& кiв, якi працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв’язку

зпростоєм виробництва з не залежних вiд них причин, i в деся& тиденний строк — про всiх прийнятих працiвникiв у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрацiя або вiд&

мова вiд неї, порушення порядку подання адмiнiстративних да& них тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

При вивiльненнi працiвникiв (у тому числi працюючих пен& сiонерiв та iнвалiдiв) у зв’язку iз змiнами в органiзацiї вироб& ництва i працi, у тому числi лiквiдацiєю, реорганiзацiєю або перепрофiлюванням пiдприємств, установ, органiзацiй, скоро& ченням чисельностi або штату працiвникiв, пiдприємства, уста& нови, органiзацiї незалежно вiд форми власностi повiдомляють про це не пiзнiш як за два мiсяцi письмово державну службу зайнятостi, вказуючи пiдстави i строки вивiльнення, наймену& вання професiй, спецiальностей, квалiфiкацiї, розмiр оплати пра& цi, а в десятиденний строк пiсля вивiльнення — направляють списки фактично вивiльнених працiвникiв, зазначаючи в них iнвалiдiв.

У разi неподання або порушення строкiв подання цих даних стягується штраф у розмiрi рiчної заробiтної плати за кожно& го вивiльненого працiвника. Цi кошти зараховуються до Фон& ду загальнообов’язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття i використовуються для фiнан& сування заходiв по працевлаштуванню та соцiального захисту вивiльнюваних працiвникiв.

Для пiдготовки погоджених рiшень щодо здiйснення полi& тики зайнятостi можуть створюватися координацiйнi комiтети сприяння зайнятостi з однакової кiлькостi представникiв проф& спiлок, органiв державного управлiння, власникiв пiдприємств або уповноважених ними органiв, пiдприємцiв.

Порядок формування координацiйних комiтетiв i органiза& цiя їх роботи визначаються представленими в них сторонами.

Професiйнi спiлки також беруть участь у розробленнi дер& жавної полiтики зайнятостi, вiдповiдних законодавчих актiв України i рiшень мiсцевих державних адмiнiстрацiй, виконав& чих органiв вiдповiдних рад.

§4. Поняття працевлаштування,

його правовi форми

Працевлаштування — це система заходiв, спрямова= них на забезпечення трудової зайнятостi населення, включаючи сприяння в пiдшукуваннi необхiдної роботи, допомогу з перена= вчання та влаштування на роботу, що здiйснюються, як прави=

ло, державними органами, а також недержавними органiзацiями на основi лiцензування.

Розрiзняють працевлаштування в широкому i вузькому ро& зумiннi.

Уширокому розумiннi — це процес будь&якого влаштуван& ня на роботу (самостiйного, з допомогою органiв зайнятостi, пе& реведення чи перемiщення працiвникiв, за умови їх вивiльнен& ня на iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi або орга& нiзацiї та iн.).

Увузькому розумiннi — це дiяльнiсть компетентних держав& них органiв щодо сприяння громадянам України у пiдшукуван& нi необхiдної роботи та влаштуваннi на неї, включаючи i процес професiйної пiдготовки та перенавчання.

Громадяни України мають право на працевлаштування i ви& бiр мiсця роботи шляхом звернення до пiдприємства, установи, органiзацiї, iндивiдуального селянського (фермерського) гос& подарства i до iншого роботодавця або при безплатному спри& яннi державної служби зайнятостi. Iноземцi та особи без грома& дянства, якi прибули в Україну на певний термiн, одержують право на трудову дiяльнiсть лише за наявностi в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятостi України, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України. Працевлаштування в Українi iноземцiв, найнятих iн& вестором у межах i за посадами (спецiальнiстю), визначеними угодою про розподiл продукцiї, здiйснюється без отримання до& зволу на працевлаштування.

Уразi використання працi iноземцiв або осiб без громадян& ства без дозволу державної служби зайнятостi України з пiд& приємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форми власностi, державна служба зайнятостi стягує штраф за кожну таку особу

уп’ятдесятикратному розмiрi неоподатковуваного мiнiмуму до& ходiв громадян. Цi кошти спрямовуються до Фонду загально& обов’язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття. Порядок i умови укладення трудового до& говору визначаються законодавством України про працю.

Громадяни, якi звернулися до державної служби зайнятостi як особи, що шукають роботу, мають право на безплатну профе& сiйну орiєнтацiю, консультацiю, пiдготовку, перепiдготовку, одер& жання вiдповiдної iнформацiї з метою вибору виду дiяльностi, професiї, мiсця роботи, режиму працi.

Громадяни мають право займатися трудовою дiяльнiстю у перiод тимчасового перебування за кордоном, якщо вона не су& перечить чинному законодавству України i країни перебуван& ня. Iнтереси громадян України, якi тимчасово працюють за кор& доном, захищаються угодами, що укладаються мiж Україною та iншими державами.

Форми працевлаштування:

—спрощена (законодавчого сприяння) — застосовується для працевлаштування окремих категорiй громадян: працевлашту& вання неповнолiтнiх, осiб передпенсiйного вiку та iнших некон& курентоспроможних на ринку працi громадян;

—проста (звичайна) — працевлаштування бiльшостi гро& мадян;

—складна (ускладнена) — працевлаштування, за якого вста& новлюються додатковi вимоги до працiвникiв чи проводять& ся додатковi заходи (працевлаштування на роботу з допуском до таємних матерiалiв, на державну службу, перенавчання з подальшим працевлаштуванням, працевлаштування iноземцiв тощо).

Додатковi гарантiї щодо працевлаштування окремих кате& горiй населення встановлюються чинним трудовим законодав& ством. Для них застосовується форма законодавчого сприяння при працевлаштуваннi.

Особливостi працевлаштування неконкурентоспроможних громадян на ринку працi.

Держава забезпечує надання додаткових гарантiй щодо пра& цевлаштування працездатним громадянам у працездатному вi& цi, якi потребують соцiального захисту i не спроможнi на рiвних умовах конкурувати на ринку працi, у тому числi:

а) жiнкам, якi мають дiтей вiком до шести рокiв;

б) одиноким матерям, якi мають дiтей вiком до чотирнадця& ти рокiв або дiтей&iнвалiдiв;

в) молодi, яка закiнчила або припинила навчання у середнiх загальноосвiтнiх школах, професiйно&технiчних закладах освi& ти, звiльнилася зi строкової вiйськової або альтернативної (не& вiйськової) служби i якiй надається перше робоче мiсце, дiтям& сиротам, якi залишилися без пiклування батькiв, а також осо& бам, яким виповнилося п’ятнадцять рокiв i якi за згодою одного iз батькiв або особи, яка їх замiнює, можуть, як виняток, прий& матися на роботу;

г) особам передпенсiйного вiку (чоловiкам по досягненнi 58 рокiв, жiнкам — 53 рокiв);

д) особам, звiльненим пiсля вiдбуття покарання або приму& сового лiкування;

е) iнвалiдам, якi не досягли пенсiйного вiку.

Для працевлаштування зазначених категорiй громадян мiс& цевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад за поданням центрiв зайнятостi бронюють на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, незалежно вiд форми власностi, з чи& сельнiстю понад 20 чоловiк до 5 вiдсоткiв загальної кiлькостi робочих мiсць за робiтничими професiями, у тому числi з гнуч& кими формами зайнятостi. У разi скорочення чисельностi або штату працiвникiв пiдприємств, установ i органiзацiй у розмi& рi, що перевищує встановлену квоту, мiсцевi державнi адмiнi& страцiї, виконавчi органи вiдповiдних рад зменшують або вза& галi не встановлюють квоти для цих пiдприємств, установ i ор& ганiзацiй.

У разi вiдмови у прийомi на роботу громадян iз числа кате& горiй, зазначених вище (крiм iнвалiдiв, якi не досягли пенсiйно& го вiку), у межах установленої бронi з пiдприємств, установ i органiзацiй державна служба зайнятостi стягує штраф за кожну таку вiдмову у розмiрi чотирьох мiнiмальних заробiтних плат (ч. 4 ст. 5 Закону України «Про зайнятiсть населення»). Одер& жанi кошти спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового державного соцiального страхування України на випадок без& робiття i можуть використовуватися для фiнансування витрат пiдприємств, установ i органiзацiй, якi створюють робочi мiсця для цих категорiй населення понад встановлену квоту.

§5. Правовий статус

безробiтного

Вступ держави в ринковi вiдносини спричинив виник& нення ринку працi з його економiчними методами регулюван& ня. Робоча сила визнана товаром i передбачає вищi соцiальнi га& рантiї для тих, в кого вищий рiвень квалiфiкацiї, професiйної пiдготовки. Вiдбувається звичайна конкуренцiя робочої сили, то& му значна частина населення з нижчою квалiфiкацiєю не може знайти собi роботу i потрапляє на ринок працi. Це, у свою чергу, призводить до безробiття.

Безробiття — це наявнiсть значної кiлькостi працездатно= го населення, яке не знаходить застосування своїй працi.

Види безробiття:

—повне — вимушене постiйне (або тривалий час) припи& нення роботи у зв’язку зi змiною в органiзацiї виробництва i пра& цi, в тому числi лiквiдацiї, реорганiзацiї, банкрутства або пере& профiлювання пiдприємства, скорочення чисельностi або шта& ту працiвникiв чи iнших не залежних вiд працiвника причин з припиненням трудових правовiдносин та вiдсутнiстю пiдходя& щої роботи;

—часткове — вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалостi робочого часу, перерва в одержаннi заробiтку або скорочення його розмi& ру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових вiдносин з причин економiчного, технологiчного, струк& турного характеру.

Безробiтними визнаються працездатнi громадяни праце& здатного вiку, якi через вiдсутнiсть роботи не мають заробiтку або iнших передбачених законодавством доходiв i зареєстрова& нi у державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, готовi та здатнi приступити до пiдходящої роботи, а також iнва& лiди, якi не досягли пенсiйного вiку та зареєстрованi як такi, що шукають роботу.

У разi неможливостi надати пiдходящу роботу безробiтно& му може бути запропоновано пройти професiйну перепiдготов& ку або пiдвищити свою квалiфiкацiю. Не можуть бути визнанi безробiтними громадяни:

а) вiком до 16 рокiв, за винятком тих, якi працювали й бу& ли вивiльненi у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi, реорганiзацiєю, перепрофiлюванням i лiквiдацiєю пiд& приємства, установи i органiзацiї або скороченням чисельностi (штату);

б) якi вперше шукають роботу i не мають професiї, спецi& альностi, в тому числi випускники загальноосвiтнiх шкiл, у ра& зi вiдмови їх вiд проходження професiйної пiдготовки або вiд оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професiйної пiдготовки;

в) якi вiдмовились вiд двох пропозицiй пiдходящої роботи з моменту реєстрацiї їх у службi зайнятостi як осiб, що шукають роботу;

г) якi мають право на пенсiю за вiком, в тому числi на пiль& гових умовах, на пенсiю за вислугу рокiв або досягли встанов& леного законом пенсiйного вiку.

Державна служба зайнятостi повинна запропонувати пра& цiвнику роботу в тiй же чи iншiй мiсцевостi за його професiєю, спецiальнiстю, квалiфiкацiєю, а при її вiдсутностi — здiйснює добiр iншої роботи з урахуванням iндивiдуальних побажань i суспiльних потреб. При необхiдностi працiвника може бути на& правлено, за його згодою, на навчання новiй професiї (спецiаль& ностi) з наступним наданням йому роботи.

У разi вiдсутностi пiдходящої роботи рiшення про надання громадянам статусу безробiтних приймається державною служ& бою зайнятостi за їх особистими заявами з восьмого дня пiсля реєстрацiї у центрi зайнятостi за мiсцем проживання таких, що шукають роботу. Реєстрацiя громадян провадиться при пред’яв& леннi паспорта i трудової книжки, а в разi потреби — вiйськового квитка, документа про освiту або документiв, якi їх замiнюють.

Порядок реєстрацiї, перереєстрацiї та ведення облiку грома& дян, якi шукають роботу, i безробiтних державною службою зай& нятостi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України (Порядок реєстрацiї, перереєстрацiї та ведення облiку громадян, якi шука& ють роботу, i безробiтних, затверджений постановою КМ Украї& ни вiд 14 лютого 2007 р. № 219 та iн.).

Причини росту безробiття:

—зниження виробництва, банкрутство пiдприємств (пов’я& зане з цим вивiльнення працiвникiв i приховане безробiття);

—автоматизацiя виробництва та вивiльнення працiвникiв;

—скорочення Збройних Сил України без перепiдготовки та адаптацiї вiйськовослужбовцiв;

—наявнiсть мiграцiї населення (повернення осiб, ранiше де& портованих з України);

—неповна задiянiсть в працi випускникiв шкiл i вищих за& кладiв освiти;

—ринковi вiдносини у сферi працi перебувають на стадiї становлення (перехiд вiд планово&адмiнiстративної економiки до ринкової).

Поняття пiдходящої роботи, правовi наслiдки вiдмови вiд неї.

Для громадян, якi втратили роботу i заробiток (трудовий доход), пiдходящою вважається робота, що вiдповiдає освi&

тi, професiї, спецiальностi, квалiфiкацiї працiвника i надається в тiй мiсцевостi, де вiн проживає. Заробiтна плата повинна вiд& повiдати рiвню, який особа мала за попередньою роботою з ура& хуванням її середнього розмiру, що склався в галузi вiдповiдної областi за минулий мiсяць. При пропонуваннi пiдходящої робо& ти враховується трудовий стаж громадянина за спецiальнiстю, його попередня дiяльнiсть, вiк, досвiд, становище на ринку пра& цi, тривалiсть перiоду безробiття. Для громадян, якi вперше шу& кають роботу i не мають професiї, спецiальностi, квалiфiкацiї, пiдходящою вважається робота, яка потребує попередньої про& фесiйної пiдготовки або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професiйної пiдготов& ки. Для громадян, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пi& сля перерви тривалiстю понад шiсть мiсяцiв, такою є робота за спецiальнiстю, що потребує попередньої перепiдготовки чи пiд& вищення квалiфiкацiї, а в разi неможливостi її надання — iнша оплачувана робота за спорiдненою професiєю (спецiальнiстю). Для громадян, якi працювали не за професiєю (спецiальнiстю) понад шiсть мiсяцiв, пiдходящою вважається робота, яку во& ни виконували за останнiм мiсцем роботи, а робота за основною професiєю (спецiальнiстю) може бути пiдходящою за умови по& передньої перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацiї з ураху& ванням потреб ринку працi у цiй професiї (спецiальностi).

Працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється вiдповiдно до ре& комендацiй МСЕК, наявних у них квалiфiкацiї, знань та їх по& бажань.

У разi неможливостi надання громадяниновi роботи за про& фесiєю (спецiальнiстю) протягом шести мiсяцiв безробiття пiд& ходящою вважається робота, яка потребує змiни професiї (спе& цiальностi) з урахуванням здiбностей, здоров’я громадянина i колишнього досвiду, доступних для нього видiв навчання та по& треб ринку працi у цiй професiї (спецiальностi). При змiнi гро& мадянами професiї (спецiальностi) за направленням державної служби зайнятостi пiдходящою вважається робота як за новою, так i за попередньою професiєю (спецiальнiстю) за останнiм мiс& цем роботи.

За рiшенням мiсцевих державних адмiнiстрацiй i органiв мiс& цевого самоврядування може встановлюватися транспортна до& ступнiсть та iншi критерiї пiдходящої роботи, якi посилюють соцiальний захист населення.

§6. Правовий захист працiвникiв

при втратi роботи

Держава створює умови незайнятим громадянам у по& новленнi їх трудової дiяльностi та забезпечує такi види компен& сацiй:

—виплата матерiальної допомоги в перiод професiйної пiд& готовки, перепiдготовки або пiдвищення квалiфiкацiї;

—виплата в установленому порядку допомоги по безробiттю. Працiвникам, трудовий договiр з якими було розiрвано з

iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiда& цiєю, реорганiзацiєю, перепрофiлюванням пiдприємств, установ, органiзацiй, скороченням чисельностi або штату працiвникiв, i вiйськовослужбовцям, звiльненим з вiйськової служби у зв’яз& ку iз скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю, за умови їх реєстрацiї в службi зайнятостi протягом семи календар& них днiв пiсля звiльнення як таких, що шукають роботу, гаран

тується:

а) надання статусу безробiтного, якщо протягом семи ка& лендарних днiв працiвнику не було запропоновано пiдходящої роботи;

б) право на одержання допомоги по безробiттю у розмiрi 100 вiдсоткiв середньої заробiтної плати за останнiм мiсцем ро& боти протягом 60 календарних днiв, 75 вiдсоткiв — протягом 90 календарних днiв i 50 вiдсоткiв — протягом наступних 210 ка& лендарних днiв, але не бiльше середньої заробiтної плати, що склалася в народному господарствi вiдповiдної областi за мину& лий мiсяць, i не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальної заробiтної плати;

в) збереження на новому мiсцi роботи, на весь перiод про& фесiйного перенавчання з вiдривом вiд виробництва, середньої заробiтної плати за попереднiм мiсцем роботи;

Якщо вивiльнений працiвник без поважних причин своєчас& но не зареєструвався у державнiй службi зайнятостi як такий, що шукає роботу, вiн втрачає пiльги, передбаченi законодавст& вом. Якщо ж працiвник вiдмовився вiд двох пропозицiй пiдхо& дящої роботи в перiод пошуку роботи, вiн втрачає право на на& дання статусу безробiтного строком на три мiсяцi з подальшою перереєстрацiєю як такого, що шукає роботу. Умови виплати допомоги по безробiттю та її розмiр встановлюються Законом

України «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страху& вання на перiод безробiття» (статтi 22, 23—26). Закон, розробле& ний вiдповiдно до Конституцiї України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соцiальне страхуван& ня, визначає правовi, фiнансовi та органiзацiйнi засади загаль& нообов’язкового державного соцiального страхування на ви& падок безробiття. Загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття (далi — страхування на випадок безробiття) — система прав, обов’язкiв i гарантiй, яка передбачає матерiальне забезпечення на випадок безробiття з не залежних вiд застрахованих осiб обставин та надання соцi& альних послуг за рахунок коштiв Фонду загальнообов’язково& го державного соцiального страхування України на випадок без& робiття.

Суб’єкти страхування на випадок безробiття — застрахо& ванi особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також чле& ни їх сiмей та iншi особи, страхувальники та страховик.

Застрахованi особи — найманi працiвники, а в окремих ви& падках також iншi особи (громадяни України, iноземцi, особи без громадянства, якi постiйно проживають в Українi, якщо iн& ше не передбачено мiжнародним договором України, згода на обов’язковiсть якого надана Верховною Радою України), на ко& ристь яких здiйснюється страхування на випадок безробiття. Представниками застрахованих осiб є профспiлки або їх об’єд& нання чи iншi уповноваженi найманими працiвниками органи (представники). Страхувальники — роботодавцi та застрахо& ванi особи, якi вiдповiдно до чинного законодавства сплачують страховi внески. Страховиком є Фонд загальнообов’язкового державного соцiального страхування України на випадок без& робiття. Об’єктом страхування на випадок безробiття є страхо& вий випадок, iз настанням якого у застрахованої особи (члена її сiм’ї, iншої особи) виникає право на отримання матерiально& го забезпечення на випадок безробiття та надання соцiальних послуг.

Ключовими юридичними фактами для отримання гарантiй по безробiттю є страховий випадок та втрата роботи з не залеж& них вiд застрахованих осiб обставин.

Страховий випадок — це подiя, через яку:

— застрахованi особи втратили заробiтну плату або iншi пе& редбаченi законодавством України доходи внаслiдок втрати ро&