TrPravo

§ 4. Професiйнi спiлки

як суб’єкт трудового права

Вiдповiдно до Конституцiї України (ст. 36) працiвникам забезпечується право на об’єднання у професiйнi спiлки. Про& фесiйнi спiлки дiють вiдповiдно до чинного законодавства й ста& тутiв, якi вони приймають, i не пiдлягають реєстрацiї в держав& них органах. Державнi органи, пiдприємства, установи, органi& зацiї повиннi сприяти професiйним спiлкам в їх дiяльностi.

Професiйнi спiлки — це масовi громадськi органiзацiї пра= цюючих робiтникiв, службовцiв та осiб, що навчаються в спецi= альних i вищих закладах освiти, незалежно вiд статi, раси, на= цiональностi та релiгiйних переконань, створенi на добровiльнiй основi з метою захисту матерiальних iнтересiв i прав працiвни= кiв i покращання умов їх працi.

Профспiлки є добровiльною громадською органiзацiєю, що об’єднує громадян, якi працюють чи навчаються i пов’язанi спiль& ними виробничими iнтересами за родом дiяльностi. Вони ство& ренi з метою представництва й захисту iнтересiв працiвникiв та є обов’язковим суб’єктом у вiдносинах соцiального партнерства. Законодавство України (ст. 24 Цивiльного кодексу України) ви& знає профспiлки юридичними особами. В основi трудової пра& восуб’єктностi профспiлок лежить право громадян на об’єднан& ня в профспiлки та представництво профспiлок вiд iменi пра& цiвникiв. Повноваження профспiлок являють собою поєднання прав i обов’язкiв: прав щодо державних i господарських органiв i обов’язкiв перед працiвниками.

Профспiлки виконують такi основнi функцiї: захисну, ви& робничо&економiчну, культурно&виховну, мiжнародну. Крiм цьо& го, профспiлки здiйснюють ще ряд делегованих державою функ& цiй: нагляд за охороною працi й дотриманням трудового зако& нодавства, участь у правотворчiй i правозастосовнiй дiяльностi.

Висловлюючи волю трудового колективу, виборний орган первинної профспiлкової органiзацiї може виступати як вiд сво& го iменi (здiйснення нагляду i контролю), так i вiд iменi вiдповiд& ного колективу (розробка й пiдписання колективного договору).

Залежно вiд рiвня повноважень та форми у вирiшеннi пра& ва профспiлок подiляють на:

— паритетнi — у вирiшеннi питання обов’язкова згода проф& спiлок, в iншому випадку рiшення не матиме юридичної сили (укладення колективного договору);

—дорадчi — думка профспiлок має характер рекомендацiї (а не обов’язку) для державного, господарського органу (якщо думка не враховується, повинно бути пояснення). Наприклад, призначення на керiвнi посади працiвникiв (крiм виборiв i кон& курсiв);

—самостiйнi (виключної компетенцiї) — рiшення прийма& ється профспiлками самостiйно (наприклад, контроль за вико& нанням адмiнiстрацiєю законодавства про працю, надання путi& вок, призначення допомог);

—погоджувальнi — обов’язкова згода при прийняттi рiшення власником (наприклад, згода профспiлок при звiльненнi працiв& ника, залучення до роботи у вихiднi днi, надурочних робiт тощо).

За змiстом та сферою застосування права профспiлок бувають:

а) правотворчi — участь у прийняттi правових актiв разом

здержавними органами, самостiйне прийняття профспiлками правових актiв з питань безпеки працi та нагляду за охороною працi, укладення колективних договорiв;

б) контрольно наглядовi — здiйснення нагляду i контролю за станом охорони працi, дотримання законодавства про працю, право на безкоштовне i безперешкодне отримання вiд держав& них i господарських органiв iнформацiї з соцiально&побутових питань.

Отже, професiйнi спiлки широко представляють iнтереси пра& цiвникiв у галузi виробництва, працi, побуту i культури. Вони беруть участь у розробленнi й реалiзацiї державних планiв еко& номiчного i соцiального розвитку, у вирiшеннi питань розподi& лу й використання матерiальних i фiнансових ресурсiв, залуча& ють працiвникiв до управлiння пiдприємствами, установами, органiзацiями, органiзують змагання, сприяють розвитку твор& чостi, змiцненню виробничої i трудової дисциплiни. Встановлен& ня умов працi й заробiтної плати, застосування законодавства про працю, використання суспiльних фондiв споживання у випад& ках, передбачених законодавством, здiйснюються пiдприємства& ми, установами, органiзацiями та їх вищестоящими органами ра& зом або за погодженням з професiйними спiлками. Професiйнi спiлки здiйснюють контроль за додержанням законодавства про працю i нормативних актiв про охорону працi, контролюють житлово&побутове обслуговування працiвникiв. Професiйнi спiл& ки управляють санаторiями, профiлакторiями та будинками вiд&

починку, культурно&освiтнiми, туристичними i спортивними установами, якi перебувають в їх вiданнi. Взаємовiдносини проф& спiлкового органу пiдприємства (установи, органiзацiї) з влас& ником або уповноваженим ним органом визначаються Законом України «Про професiйнi спiлки, їх права та гарантiї дiяльнос& тi» вiд 15 вересня 1999 р. та гл. XVI КЗпП України.

Виборний орган первинної профспiлкової органiзацiї пiд& приємства, установи, органiзацiї вiдповiдно до ст. 247 КЗпП України:

—укладає та контролює виконання колективного договору, звiтує про його виконання на загальних зборах трудового колек& тиву, звертається з вимогою до вiдповiдних органiв про притяг& нення до вiдповiдальностi посадових осiб за невиконання умов колективного договору;

—разом з власником або уповноваженим ним органом вирi& шує питання запровадження, перегляду та змiн норм працi;

—разом з власником або уповноваженим ним органом вирi& шує питання оплати працi працiвникiв, форм i систем оплати працi, розцiнок, тарифних сiток, схем посадових окладiв, умов запровадження та розмiрiв надбавок, доплат, премiй, винагород та iнших заохочувальних, компенсацiйних виплат;

—разом з власником або уповноваженим ним органом вирi& шує питання робочого часу i часу вiдпочинку, погоджує графi& ки змiнностi та надання вiдпусток, запровадження пiдсумовано& го облiку робочого часу, дає дозвiл на проведення надурочних робiт, робiт у вихiднi днi тощо;

—разом з власником або уповноваженим ним органом вирi& шує питання соцiального розвитку пiдприємства, полiпшення умов працi, матерiально&побутового, медичного обслуговування працiвникiв;

—бере участь у вирiшеннi соцiально&економiчних питань, визначеннi та затвердженнi перелiку i порядку надання працiв& никам соцiальних пiльг;

—бере участь у розробленнi правил внутрiшнього трудово& го розпорядку пiдприємства, установи, органiзацiї;

—представляє iнтереси працiвникiв за їх дорученням пiд час розгляду iндивiдуальних трудових спорiв та у колективному тру& довому спорi, сприяє його вирiшенню;

—приймає рiшення про вимогу до власника або уповнова& женого ним органу розiрвати трудовий договiр (контракт) з ке&

дових правовiдносин у зв’язку iз застосуванням працi, i як гос& подарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб’єкт трудового права — трудовий колектив. Трудовi колективи ви& никли внаслiдок iсторичного розвитку i виступають як необ& хiдна складова механiзму виробництва. Економiчна основа їх виникнення та становлення — виробничi вiдносини. Саме вироб& нича дiяльнiсть людей є тим фундаментом, на якому створю& ються i розвиваються вiдносини мiж людьми. Тому колектива& ми визнаються органiзованi групи, спiльностi людей, якi пере& бувають мiж собою в безпосередньому спiлкуваннi, свiдомо i добровiльно об’єдналися при виконаннi суспiльно необхiдної дiяльностi для досягнення загальної мети.

Трудовий колектив виникає пiсля створення пiдприємства, установи, органiзацiї (реєстрацiї та комплектування). Вiдповiд& но до п. 4 ст. 63 Господарського кодексу України, його формує керiвник пiдприємства. До нього входять усi громадяни, якi своєю працею беруть участь у дiяльностi пiдприємства на осно& вi трудового договору, контракту, а також iнших форм, що є пiд& ставою для виникнення трудових вiдносин працiвникiв з пiдпри& ємством (ст. 2521 КЗпП, 65 ГК України). Поняття «трудовий колектив» вживається також в iнших нормативно&правових ак& тах (ст. 37 Житлового кодексу України, статтi 154, 335 Кримi& нально&процесуального кодексу України, ст. 162 Кримiнально& виконавчого кодексу України, ст. 12 Закону України «Про при& ватизацiю державного майна», ст. 7 Закону України «Про орен& ду державного та комунального майна», ст. 17 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника», ст. 7 Закону України «Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi», ст. 6 Закону України «Про iнформацiйнi агентства» тощо.)

Колективи створюються i дiють у всiх сферах суспiльного життя, їх вiдносна самостiйнiсть дозволяє їм бути суб’єктами правових вiдносин, що зумовлено економiчним, соцiальним i пра& вовим вiдокремленням. У сферi застосування працi колективи називаються трудовими.

Вiдносини трудових колективiв з власниками або уповно& важеними ними органами є правовими (пов’язаними з трудови& ми), а не трудовими, що виникають на основi трудового договору, оскiльки вони своїм змiстом мають не працю, а лише її органiза& цiю i створення умов, за яких ця праця здiйснюється. Повнова&

ження трудових колективiв усiх видiв пiдприємств, де викорис& товується наймана праця, реалiзуються, якщо iнше не передбаче& не статутом, загальними зборами працюючих. Такi безпосереднi вiдносини можливi тодi, коли пiдприємства невеликi за кiлькiс& тю працюючих, i для розв’язання конкретних питань у кожному випадку є можливiсть зiбрати всiх працюючих. В умовах велико& го пiдприємства вирiшення питань виробництва безпосередньо всiма працюючими є досить складним, у зв’язку з чим виникає необхiднiсть використання форм представницької демократiї. У таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалiзовуватися конференцiєю або виборними органами трудо& вого колективу — радою трудового колективу, страйковим ко& мiтетом тощо. Вони, як правило, обираються таємним голосуван& ням на загальних зборах або на конференцiї трудового колекти& ву строком на два&три роки не менш як двома третинами голосiв.

На сьогоднi чинним законодавством значно обмеженi пов& новаження трудових колективiв щодо укладення колективних договорiв, впровадження досягнень науки, технiки, розвитку творчої iнiцiативи працюючих, участi в органiзацiї, нормуваннi, оплатi працi, затвердження правил внутрiшнього трудового роз& порядку пiдприємства, використання фондiв економiчного сти& мулювання, полiпшення умов i охорони працi, соцiально&куль& турних i житлово&побутових умов працюючих та iн. Переважна частина повноважень колективу перейшла до профспiлок. Спiр& ним залишається право трудових колективiв застосовувати до своїх членiв заходи громадського впливу, якi можуть врахову& ватися при визначеннi систематичностi невиконання працiвни& ком без поважних причин своїх обов’язкiв за порушення трудо& вої дисциплiни. Проте виховну функцiю трудового колективу та його повноваження в нього нiхто не може забрати.

Вiдповiдно до ст. 2521 Глави XVI&А «Трудовий колектив» повноваження трудового колективу визначаються законодав& ством. Проте законодавець акцентує увагу лише на загальних принципах матерiальної заiнтересованостi трудового колективу в результатах господарської дiяльностi, а статус трудового ко& лективу змiщується в сторону статусу колективу бригади.

Так, досягнення i втрати в роботi пiдприємства безпосеред& ньо позначаються на рiвнi госпрозрахункового доходу колекти& ву, благополуччi кожного працiвника. Пiдприємство, яке забез& печує виробництво i реалiзацiю кращої продукцiї (робiт, послуг)

з меншими витратами, одержує бiльший госпрозрахунковий до& хiд i перевагу в своєму виробничому i соцiальному розвитку та оплатi працi працiвникiв.

Вiдшкодування пiдприємством збиткiв, заподiяних iншим органiзацiям i державi, сплата штрафiв, неустойок та iнших санк& цiй, встановлених законодавством, провадиться за рахунок госп& розрахункового доходу колективу. Власник або уповноважений ним орган визначає конкретнi пiдроздiли i працiвникiв, винних у заподiяннi збиткiв, що їх зазнало пiдприємство, доводить про це до вiдома трудового колективу i покладає на конкретнi пiд& роздiли i працiвникiв майнову (матерiальну) вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства.

Формування колективу бригади вiдбувається в певному по& рядку. Зарахування в бригаду нових працiвникiв провадиться за згодою колективу бригади. Не допускається вiдмова брига& ди в зарахуваннi працiвникiв, направлених у бригаду в порядку працевлаштування вiдповiдно до законодавства (молодих спе& цiалiстiв, випускникiв навчальних закладiв системи професiй& но&технiчної освiти, осiб, звiльнених вiд покарання або приму& сового лiкування та iнших).

Колектив бригади має право вимагати вiд власника або упов& новаженого ним органу виведення зі складу бригади працiвни& кiв у разi скорочення чисельностi бригади, невiдповiдностi пра& цiвника виконуванiй роботi та в iнших випадках, передбачених статтями 40 i 41 КЗпП. Власник або уповноважений ним ор& ган вiдповiдно до законодавства переводить таких працiвни& кiв, за їх згодою, на iншу роботу або звiльняє у встановленому порядку.

Бригадири обираються на зборах колективiв бригад (таєм& ним або вiдкритим голосуванням) i затверджуються керiвни& ком пiдроздiлу, до складу якого входять цi бригади.

Колектив бригади може розподiляти колективний заробi& ток iз застосуванням коефiцiєнта трудової участi. Коефiцiєнти членам бригади затверджуються колективом бригади за подан& ням бригадира (ради бригади).

При застосуваннi коефiцiєнта трудової участi заробiтна пла& та працiвника не може бути нижчою вiд встановленого держа& вою мiнiмального розмiру (ст. 95).

Встановлюється також взаємна вiдповiдальнiсть власника або уповноваженого ним органу i бригади. Власник або уповно&

важений ним орган, керiвник структурного пiдроздiлу несе вiд& повiдальнiсть перед бригадою за створення нормальних умов для високопродуктивної працi (надання роботи, забезпечення справного стану механiзмiв та устаткування, технiчною доку& ментацiєю, матерiалами та iнструментами, енергiєю, створення безпечних i здорових умов працi). При невиконаннi бригадою ви& робничих показникiв з вини власника або уповноваженого ним органу за бригадою зберiгається фонд оплати працi, розрахова& ний за тарифними ставками. Службовi особи, виннi у порушен& нi обов’язкiв власника або уповноваженого ним органу перед бригадою, притягаються до дисциплiнарної вiдповiдальностi, а за зайвi грошовi виплати бригадi — також до матерiальної вiд& повiдальностi перед пiдприємством у порядку i розмiрах, вста& новлених законодавством.

Бригада несе вiдповiдальнiсть перед власником або уповно& важеним ним органом за невиконання з її вини виробничих по& казникiв. У цих випадках оплата провадиться за виконану ро& боту, премiї та iншi заохочувальнi виплати не нараховуються. Збитки, заподiянi пiдприємству випуском неякiсної продукцiї з вини бригади, вiдшкодовуються з її колективного заробiтку в межах середнього мiсячного заробiтку бригади. При розподiлi колективного заробiтку мiж членами бригади враховується ви& на конкретних працiвникiв у випуску неякiсної продукцiї.

На жаль, на сьогоднi вiдбувається законодавче зниження повноважень та ролi трудових колективiв. Проте, як уявляєть& ся, в перспективi їм буде повернений законодавчо попереднiй статус, який iнодi iснує фактично на пiдприємствах (особливо там, де немає профспiлки) та необхiдний для захисту прав пра& цiвникiв.

§ 6. Державнi органи

як суб’єкти трудового права

Упредмет трудового права входять не лише трудовi, а

йiншi правовiдносини, пов’язанi з ними. Вiдповiдно, суб’єк& тами можуть виступати не тiльки працiвник та роботодавець (власник пiдприємства, установи, органiзацiї, фiзична особа), а й iншi державнi органи. Сюди можна вiднести: органи прокурату& ри, якi здiйснюють нагляд за додержанням i правильним засто& суванням законодавства, Комiтет по нагляду за охороною пра&

цi, який проводить перевiрки пiдприємств з органiзацiї робiт по охоронi працi, вiдповiдностi споруд, устаткування вимогам нор& мативних актiв про охорону працi тощо. Так, вiдповiдно до ст. 259 глави XVIII КЗпП нагляд i контроль за додержанням законо& давства про працю здiйснюють спецiально уповноваженi на те органи та iнспекцiї, якi не залежать у своїй дiяльностi вiд влас& ника або уповноваженого ним органу. Центральнi органи дер& жавної виконавчої влади здiйснюють контроль за додержан& ням законодавства про працю на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, що перебувають у їх функцiональному пiдпоряд& куваннi.

Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуван& ням законiв про працю здiйснюється Генеральним прокурором України i пiдпорядкованими йому прокурорами.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та iнших нормативних актiв про охорону працi здiйснюють:

—Державний комiтет України по нагляду за охороною працi;

—Державний комiтет України з ядерної та радiацiйної без&

пеки;

—органи державного пожежного нагляду управлiння пожеж& ної охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;

—органи та заклади санiтарно&епiдемiологiчної служби Мi& нiстерства охорони здоров’я України.

Крiм цього, суб’єктами трудового права можуть виступати такi державнi органи, як мiсцевi державнi адмiнiстрацiї та ради

вмежах вiдповiдної територiї (забезпечення реалiзацiї держав& ної полiтики в галузi охорони працi), служби зайнятостi (забез& печення працiвникiв роботою, зниження соцiальної напруже& ностi) та iн.

Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї i органи мiсцевого самовря& дування у межах вiдповiдної територiї:

—забезпечують реалiзацiю державної полiтики в галузi охо& рони працi;

—формують за участю профспiлок програми заходiв з пи& тань безпеки, гiгiєни працi i виробничого середовища, що мають мiжгалузеве значення;

—здiйснюють контроль за додержанням нормативних актiв про охорону працi.

Проте державнi органи можуть виступати i як роботодавцi, коли йдеться про комплектування цих структур.

Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення поняття суб’єкта трудового права.

2.Назвiть види суб’єктiв трудового права та наведiть приклади.

3.Назвiть елементи правового статусу суб’єктiв трудового права.

4.Працiвник як суб’єкт трудового права: правовий статус.

5.Якi особливостi правового статусу роботодавця як суб’єкта трудового права?

6.Пояснiть правовий статус трудового колективу як суб’єкта трудового права.

7.Якi повноваження має професiйна спiлка як суб’єкт трудо& вого права?

8.В яких випадках i якi державнi органи виступають як суб’єк& ти трудового права?

9.Якi повноваження державних органiв як суб’єктiв трудово& го права?

Нормативнi акти i лiтература

1.Конституцiя України // ВВР України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2.Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiа& лами / Укладачi: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. — К.: Юрiнком Iнтер, 2006. — С. 119—158.

3.Господарський кодекс України вiд 16 сiчня 2003 року // ВВР України. — 2003. — № 18—22. — Ст. 144.

4.Про державну службу: Закон України вiд 16 грудня 1993 ро& ку // ВВР України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.

5.Про господарськi товариства: Закон України вiд 19 вересня 1991 року (iз наступними змiнами та доповненнями) // ВВР Украї& ни. —1991. — № 49. — Ст. 683.

6.Про сiльськогосподарську кооперацiю: Закон України вiд 17 липня 1997 року // ВВР України. — 1997. — № 39. — Ст. 261.

7.Иванов С. А., Лившиц Р. З. Личность в советском трудовом пра& ве. — М.: Наука, 1983. — 232 с.

8.Зуб I. Правове положення працiвника в умовах переходу до ринкової економiки // Радянське право. —1991. — № 4. — С. 7—14.

9.Крылов К. Д. Профсоюзы и вопросы трудового законодатель& ства // Государство и право. —1996. — № 3. — С. 33—38.

10.Прокопенко В. Власник i уповноважений ним орган як су& б’єкти трудового права // Право України. —1994. — № 10. — С. 22.