21. Класифікація мотиваційних теорій

Мотивація -- це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.

Спочатку розглянемо змістовні теорії.

Видатний український вчений Туган-Барановський виділив п'ять груп потреб: 1) фізіологічні; 2) статеві; 3) симптоматичні інстинкти та потреби; 4) альтруїстичні; 5) потреби практичного характеру.

Туган-Барановський вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному.

Туган-Барановський особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей, моральним і релігійним поглядам. Він відштовхувався від Канта та Фіхте і зазначав значущість духовності в розвитку економіки.

Ієрархія потреб за Маслоу . Виділені такі групи потреб:

Потреби в їжі, воді, одязі, помешканні, сексі тощо.

Потреби у захисті від фізичної та психологічної небезпеки.

Потреби відчувати причетність до подій.

Потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), при- знання, самоповаги.

Потреби в реалізації своїх можливостей.

Теорія базується на біхевіористичній доктрині, тобто на вивченні поведінки людей на відміну від вивчення свідомості, мислення. Згідно з підходами Маслоу, перші дві групи потреб називають первинними (вимагають першочергового забезпечення), а останні три -- вторинними. Форма піраміди підкреслює значення різних потреб.

Людина насамперед задовольняє перші дві групи потреб, що слід застосовувати у менеджменті. Доцільно також враховувати націо-нальні особливості, рівень культури, освіти, правове забезпечення рівності.

У теорії Мак-Клепланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби:

влади; успіху; причетності.

Згідно з двофакторною теорією Герцбсрга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні.

Гігієнічні фактори пов'язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотивації -- зі змістом самої роботи. Між теориями Маслоу і Герцберга є певний зв'язок, який характеризується табл.6.

Прикладне значення теорії Герцберга базується на тезі про те, що праця, яка приносить задоволення, сприяє забезпеченню психологічного здоров'я людини. Трудові успіхи, визнання заслуг, міра відповідаль-ності, службове та професійне зростання посилюють позитивні мотиви поведінки людини в процесі праці, оскільки ці фактори підвищують задоволеність роботою.

Наведемо коротку характеристику процесійннх теорій.

Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події. Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує скерування на роботу. Виділяють такі очікування:

щодо «затрат--результатів» (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);

щодо «результатів--винагород» (працівник чекає винагороду);

щодо цінності заохочення або винагороди.

Згідно з теорією справедливості працівники суб'єктивно порів-нюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу. Доки праців-ники не будуть вважати винагороди справедливими, їхня віддача в роботі буде низькою.

Комплексна теорії Портера--Лоулсра базується на моделі, яка показана на рис.6.5. Модель враховує цінність винагород, зв'язки «зусилля--винагорода», здібності, характер, роль працівника.

Розглянуті теорії мотивації можуть застосовуватися при побудові будь-яких прикладних мотиваційних систем. Тут слід ураховувати те, що використання тих чи інших теорій або їхніх елементів визначається станом внутрішнього і зовнішнього середовища органі-зації, особливостями груп працівників, рівнем підготовки робочої сили тощо. Це стосується проблем с] армування, фінансування, кредитування, соціального захисту, ціноутворення, адміністрування та ін. Так, у процесі матеріального стимулювання доцільно враховувати всі змістовні та процесійні теорії. Однак для різних категорій працівників перевага буде віддаватися тим теоріям чи їх окремим елементам, які зможуть найбільше задовольнити потреби та забезпечити вагомі винагороди.