- •1.Асоціативні розмови
- •3. Біхевіоризм.
- •4. Види і характеристики обміну.
- •6. Визначення пізнавальної, емоційної, поведінкової реакції споживачів
- •7.Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.
- •8. Вплив референтних груп на споживчу поведінку.
- •10. Пізнавальні дисонанси.
- •11. Домашнє господарство, його життєвий цикл
- •12.Емоції та їх вплив на пс
- •16.Загальна схема маркетингового дослідження поведінки споживачів.
- •20. Кількісні методи досліджень поведінки споживачів
- •21. Класифікація мотиваційних теорій
- •22. Класифікація потреб
- •23.Класифікація референтних груп.
- •25.Контент-аналіз.
- •26.Концепція культури та її значення в маркетингу
- •27. Культурні цінності і споживча поведінка
- •28.Маркетингові стратегії та інструменти впливу на поведінку споживачів.
- •29.Методи корекції поведінки споживачів із застосуванням соціально-економічних факторів.
- •31. Методи сегментування
- •32. Методи та засоби моделювання поведінки споживачів
- •37. Модель lov.
- •38. Модель аіо. Модель vals I vals-2.
- •39. Модель Верблена.
- •40. Модель Маршала.
- •41. Модель Павлова.
- •42.Модель процесу прийняття рішень про купівлю.
- •43. Модель Фрейда
- •44. Моделювання споживчої діяльності і поведінки споживача.
- •45. Норми. Цінності. Їх вплив на пс
- •47. Організаційний стиль як фактор прийняття рішень споживачами на промислових ринках
- •48. Основні етапи процесу споживчого рішення
- •49.Основні методи та підходи до вивчення поведінки споживачів.
- •50.Особливості поведінки індивідуальних і організаційних споживачів
- •52. Підходи та етапи аналізу споживчої поведінки.
- •53. Пізнавальна й емоційна реакція.
- •54.Поведінка споживача в умовах економічного обміну
- •60.Поняття, структура і сутність поведінки споживачів
- •62. Соціально-культурні фактори, що впливають на поведінку споживача є:
- •63. Проективні тести
- •64.Процес організації закупівлі.
- •66. Процес прийняття рішення організаційними споживачами
- •68. Ретроспективні розмови:
- •69. Референтні групи
- •71.Розмови на підставах творчого уявлення.
- •74Сегментація за вигодами
- •80. Соціальна структура суспільства.
- •81.Соціальні чинники пс.
- •82.Соціально-демографічна сегментація.
- •84. Специфіка організаційної споживчої поведінки
- •88.Споживач. Потреби. Обмін.
- •89.Сприйняття. Етапи процесу сприйняття.
- •90. Спрямованість особистості у структурі впливу внутрішніх факторів поведінки споживачів
- •91.Ставлення, структура і шляхи модифікації
- •92.Стиль життя.
- •95.Сутність поведінки споживачів
- •96.Теорії, які використовуються для пояснення формування ставлення
- •100.101.Типи ситуацій.
- •102.Типи ставлення до марки товару.
- •104. Усвідомлення та пошук інформації
- •107.Фактори індивідуально-типологічної детермінації поведінки споживачів.
- •108. Фокус-групи і Глибинні інтерв’ю.
- •109.Характеристики “економічного обміну”.
- •111. Центр закупівлі, його структура і роль у процесі прийняття рішення.
- •113. Чинники культурного характеру та їх вплив на пс.
- •115.Чинники, які обумовлюють мотиви
- •116. Якісні дослідження поведінки споживачів
7.Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.
Збереження в пам’яті набутих людиною в процесі її життєдіяльності знань, умінь і навичок, які становлять основу її досвіду, забезпечує виконання двох найважливіших функцій регуляції поведінки:
надає готові рішення проблем;
створює інтелектуальну основу для сприйняття нової інформації і породження нових знань.
Людина володіє трьома видами досвіду:
вроджений,
індивідуальний
соціальний
Знання — інформація, яка зберігається в пам’яті людини у вигляді образів тих предметів і явищ, що сприймались раніше, і які вона спроможна відтворити.
Зміст знання можна умовно розділити на дві категорії:
декларативне знання — суб’єктивно відомі факти;
епізодичне — інформація, що пов’язана з часом, ходом подій;
семантичні знання — узагальнені знання, необхідні для розуміння навколишнього світу;
процедурні знання — суб’єктивні знання про процеси і процедури взаємодії предметів зовнішнього світу.
Навички — автоматизовані компоненти (складові) свідомої діяльності, вироблені в процесі її виконання. Залежно від сфери дії навички можна поділити на чотири групи:
рухові навички;
сенсорні, пов’язані зі сприйняттям предметів і явищ;
інтелектуальні;
змішані навички, що включають різні види поведінки (навички культурної поведінки, побутові, гігієнічні).
Позитивний вплив раніше набутої навички на формування нової називається перенесенням навичок. Він можливий там, де в структурі рухів навички мають багато спільного. Негативний вплив засвоєних навичок заважає набуттю нових.
Звичками називаються дії, закріплені в поведінці людини, які стали її потребами.
Звички, як і навички, є автоматизованими елементами поведінки, однак між ними існують істотні розбіжності. Навичка дає можливість успішно реалізовувати поведінкові акти, а звичка спонукає людину до них.
Тому виконання звичних дій викликає в людей позитивні емоції, а неможливість робити те, до чого люди звикли, супроводжується неприємними почуттями.
Звички так само різноманітні, як і навички. Розрізняють професійні звички, звички моральні (бути чесним, правдивим), гігієнічні, естетичні та інші.
Уміння — це способи виконання будь-яких дій, що базуються на знаннях або навичках, набутих людиною в процесі життєдіяльності.
Уміння — це підготовленість до реалізації поведінкового акту, а навичка — це автоматизована ланка поведінки.
Навичка не може виробитися без тривалих вправ. Уміння може з’явитися і без тренувань. Для уміння важливе розуміння того, що потрібно, знання способу виконання дії.
Знання, вміння, навички, звички разом з індивідуально-типологічними особливостями особистості є ключовими детермінантами поведінкових процесів у споживанні, які визначають ступінь невизначеності ситуацій вибору, спрямованість, алгоритм та емоційне забарвлення процесу прийняття рішень.
8. Вплив референтних груп на споживчу поведінку.
Функціонування людини в суспільстві передбачає її інтеграцію з різними соціальними групами, освоєння нею сукупності соціальних ролей, що визначають її соціальний стан та статус серед інших людей. Соціальні фактори чинять значний вплив на споживчу поведінку. Референтні групи – групи людей чи окремі особи, що не беруть безпосередньої участі в процесі купівлі, але значною мірою впливають, прямо чи опосередковано, на поведінку людини, її ставлення до товарів. Вони є прямими (при безпосередньому спілкуванні) або непрямими об’єктами порівняння чи прикладами до наслідування при формуванні поглядів або моделі поведінки. Референтні групи впливають на індивіда принаймні в трьох напрямках: вони можуть підштовхнути людини до зміни свого поводження і стилю життя; впливають на відношення індивіда до життя і його представлення пр самому себе; можуть впливати на вибір індивідом конкретних товарів і торгових марок.