- •1.Асоціативні розмови
- •3. Біхевіоризм.
- •4. Види і характеристики обміну.
- •6. Визначення пізнавальної, емоційної, поведінкової реакції споживачів
- •7.Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.
- •8. Вплив референтних груп на споживчу поведінку.
- •10. Пізнавальні дисонанси.
- •11. Домашнє господарство, його життєвий цикл
- •12.Емоції та їх вплив на пс
- •16.Загальна схема маркетингового дослідження поведінки споживачів.
- •20. Кількісні методи досліджень поведінки споживачів
- •21. Класифікація мотиваційних теорій
- •22. Класифікація потреб
- •23.Класифікація референтних груп.
- •25.Контент-аналіз.
- •26.Концепція культури та її значення в маркетингу
- •27. Культурні цінності і споживча поведінка
- •28.Маркетингові стратегії та інструменти впливу на поведінку споживачів.
- •29.Методи корекції поведінки споживачів із застосуванням соціально-економічних факторів.
- •31. Методи сегментування
- •32. Методи та засоби моделювання поведінки споживачів
- •37. Модель lov.
- •38. Модель аіо. Модель vals I vals-2.
- •39. Модель Верблена.
- •40. Модель Маршала.
- •41. Модель Павлова.
- •42.Модель процесу прийняття рішень про купівлю.
- •43. Модель Фрейда
- •44. Моделювання споживчої діяльності і поведінки споживача.
- •45. Норми. Цінності. Їх вплив на пс
- •47. Організаційний стиль як фактор прийняття рішень споживачами на промислових ринках
- •48. Основні етапи процесу споживчого рішення
- •49.Основні методи та підходи до вивчення поведінки споживачів.
- •50.Особливості поведінки індивідуальних і організаційних споживачів
- •52. Підходи та етапи аналізу споживчої поведінки.
- •53. Пізнавальна й емоційна реакція.
- •54.Поведінка споживача в умовах економічного обміну
- •60.Поняття, структура і сутність поведінки споживачів
- •62. Соціально-культурні фактори, що впливають на поведінку споживача є:
- •63. Проективні тести
- •64.Процес організації закупівлі.
- •66. Процес прийняття рішення організаційними споживачами
- •68. Ретроспективні розмови:
- •69. Референтні групи
- •71.Розмови на підставах творчого уявлення.
- •74Сегментація за вигодами
- •80. Соціальна структура суспільства.
- •81.Соціальні чинники пс.
- •82.Соціально-демографічна сегментація.
- •84. Специфіка організаційної споживчої поведінки
- •88.Споживач. Потреби. Обмін.
- •89.Сприйняття. Етапи процесу сприйняття.
- •90. Спрямованість особистості у структурі впливу внутрішніх факторів поведінки споживачів
- •91.Ставлення, структура і шляхи модифікації
- •92.Стиль життя.
- •95.Сутність поведінки споживачів
- •96.Теорії, які використовуються для пояснення формування ставлення
- •100.101.Типи ситуацій.
- •102.Типи ставлення до марки товару.
- •104. Усвідомлення та пошук інформації
- •107.Фактори індивідуально-типологічної детермінації поведінки споживачів.
- •108. Фокус-групи і Глибинні інтерв’ю.
- •109.Характеристики “економічного обміну”.
- •111. Центр закупівлі, його структура і роль у процесі прийняття рішення.
- •113. Чинники культурного характеру та їх вплив на пс.
- •115.Чинники, які обумовлюють мотиви
- •116. Якісні дослідження поведінки споживачів
44. Моделювання споживчої діяльності і поведінки споживача.
Класифікуючи моделі поведінки споживачів, що складали основу маркетингових досліджень на різних етапах розвитку суспільства і теорії маркетингу, можна виділити чотири підходи до моделювання:
1.мікроекономічний;
2.психологічний;
3соціологічний;
4інтегрований.
Одна з перших теорій, що пояснювала поведінку споживачів, була розроблена класичною економічною школою одночасно з визначенням теорії поведінки на рівні фірм (мікроекономіки). Вона базується на концепції раціональності, що встановлює залежність між споживчим попитом і такими об’єктивними економічними критеріями, як корисність і ціна товару.
За цією теорією людина мислить раціонально і діє у власних інтересах, максимізуючи економічний зиск для себе. Такий підхід був започаткований Адамом Смітом, а пізніше розвинутий Альфредом Маршалом.
За теорією граничної корисності поведінка споживачів залежить від того, як задовольняються їхні потреби, яку користь і корисність здатний забезпечити той чи інший товар.
основні аксіоми мікроекономічного підходу:
1.споживач постійно намагається максимізувати своє задоволення з урахуванням існуючих обмежень у грошових ресурсах; 2.споживач має достатню інформацію щодо всіх альтернативних джерел задоволення потреб; 3.споживач поводиться раціонально.
Психологічний підхід до вивчення поведінки споживачів доцільно розглянути в структурі трьох таких теорій: 1.Теорія реакції на подразнюючий фактор. 2.Теорія пізнання. 3.Психоаналітична теорія мислення.
Соціологічні моделі, зокрема модель Веблена, на відміну від попередніх теорій, за якими вважалося, що головним є внутрішній світ, акцентує увагу саме на впливі оточення: людей, класів, груп, сім’ї, культури, соціуму. Згідно з цією теорією кожен зі споживачів відчуває вплив смаків чи переваг інших людей. При цьому люди визначаються як соціальні тварини, вільний вибір споживача — як міф, тому що саме будь-який вибір абсолютно детермінований оточенням. Поведінка споживача є реалізацією сукупності ролей та статусів у межах існуючих соціальних інститутів, що організують спільну діяльність людей з метою задоволення певних потреб суспільства.
Головною відмінністю інтегрованих моделей є те, що вони поєднують вплив як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Саме в цьому полягає сутність сучасних підходів до вивчення поведінки споживача.
Ядро моделі — процес прийняття споживачем рішення щодо купівлі. На споживача під час прийняття рішення діють певні сили, їх можна умовно поділити на три групи.
Перша група факторів — це зовнішні сили, які, у свою чергу, можна поділити на засоби маркетингу, за допомогою яких підприємство намагається вплинути на процес прийняття рішення споживачем, і соціокультурний вплив, який переважно непідвладний силам підприємства.
Друга група факторів — це внутрішні сили споживача, ці сили отримали назву — «чорна скриня» — саме вони спричинюють ті чи інші дії споживача.
45. Норми. Цінності. Їх вплив на пс
Під соціальними цінносями і нормами розуміють встановлені в суспільстві правила, зразки, еталони поведінки людей, регулюють суспільне життя. Вони визначають межі припустимої поведінки людей відповідно до конкретних умов їх життєдіяльності.
Соціальні норми можна розділити на кілька видів:
• норми моралі, то є такі правила поведінки, в яких виражаються уявлення людей про хорошому або погане, про добро і зло і т.д.; їх порушення зустрічає осуд у суспільстві;
• правові норми, формально певні правила поведінки, встановлені або санкціонування рова державою і підтримувані його примусовою силою; правові норми оргательно виражені в офіційній формі: в законах або інших нормативних правових актах; це завжди записані норми, для інших соціальних регуляторів запис необов'язкова; в кожному конкретному суспільстві існує тільки одна правова система;
• релігійні норми - правила поведінки, сформульовані в текстах священних книг або встановлені релігійними організаціями;
• політичні норми - правила поведінки, які регулюють політичну діяльність, відносини між громадянином і державою тощо;
• естетичні норми закріплюють уявлення про прекрасне і потворне і т.д.
Це ті норми, які витримали перевірку на общезначімость, на загальне, вселюдське застосування. Такі перевірені часом моральні правила стали загальнолюдськими моральними цінностями.До основних моральних цінностей відносяться перш за все совість, гідність і честь, відповідальність і обов'язок, жалість і милосердя, любов до ближнього і самовідданість.
46.Обмежений (комплексний), внутрішній (зовнішній), формальний (неформальний) та реляційний обміни. Маркетинг виникає тоді, коли хтось вирішує задовольнити свої потреби та запити за допомогою обміну. Обмін — один з багатьох способів, які дозволяють нам отримувати те, чого ми прагнемо. Наприклад, зголоднілий може отримати їжу за допомогою мисливства, рибальства чи збору плодів. Він може також спробувати жебракувати. А може запропонувати в обмін на їжу гроші, інший товар чи послугу. Людина може виробляти виключно те, що вміє, та обмінюватись результатами своєї праці з іншими виробниками, отримуючи таким чином все, чого вона потребує. Отже, обмін дозволяє суспільству виробляти більше товарів, ніж це було б можливо у будь-який інший спосіб. Розрізняють такі види обміну:
1.обмежений або складний/комплексний;
2.внутрішній (у середині групи) або зовнішній (між групами);
3.формальний або неформальний;
4.реляційний (орієнтований на довгострокову перспективу) або дискретний (орієнтований на короткостроковий (швидка віддача) результат).
Для здійснення добровільного обміну необхідним є дотримання п’яти умов:
1. Мають бути як мінімум дві сторони.
2. Кожна сторона повинна мати щось цінне для іншої сто- рони.3. Кожна сторона має бути здатна здійснювати комунікацію і доставку свого товару.4. Кожна сторона має бути вільною у виборі (прийнятті або відхиленні) пропозицій іншої сторони.
5. Кожна сторона має бути впевнена у доцільності або бажанні мати справу з іншою стороною. Ці п’ять умов створюють лише потенційну можливість обміну.