41. Модель Павлова.

Напрям в психології і соціальній психології. Буквальне значення терміну - наука про поведінку (від англ. behavior - поведінка). Біхевіорізм зародився як один з провідних напрямів в американській психології в кінці XIX початку XX століть.

Своїм попередником біхевіорісти по праву рахують російського фізіолога І. П. Павлова. Серед батьків-засновників в США центральне місце належить Би. Ф. Ськіннеру.

Біхевіорізм розвивався в протилежність інтроспективній психології. Остання вивчала людину, використовуючи інтроспективний метод - метод спостереження самого суб’єкта за змістом і актами власної свідомості. На думку представників інтроспективної психології ці акти безпосередньо доступні суб’єктові для спостереження, але недоступні для зовнішнього спостерігача.

Суб’єкт про власні вчинки, наміри, мотивах знає більше, ніж спостерігач. Експериментально ж було доведено, що існують психічні процеси, недоступні інтроспективні, тобто самому суб’єктові, зате доступні спостерігачеві. Досліди з собакою Павлова якраз з розряду таких експериментів.

На думку біхевіорістов поведінка людини підкоряється схеме S-R: «стимул - реакція», тобто поведінка людини вляєтся відповіддю на всілякі подразники, стимули, що приходять як із зовнішнього середовища (спалахуюча лампочка в дослідах Павлова), так і з внутрішньої (відчуття голоду).

У сучасніших концепціях модель поведінки людини вигладити або как S-O-R («стимул - організм - реакція») , тобто всі стимули так чи інакше переробляються організмом.

Або ж как S-V-R («стимул - проміжні змінні - реакція») , коли на поведінку роблять вплив інші стімули-временниє змінні, такі як цілі, мотиви, наміри, гіпотези і т.п.

42.Модель процесу прийняття рішень про купівлю.

Залежно від важливості купівлі, знань і досвіду споживач використовує одну з наявних моделей вибору варіанта товару. Існує кілька таких моделей, а саме:

• домінантна модель – за цією моделлю обирають найважливіший показник і його значення і ведуть пошук товару за цією ознакою;

• модель обмежень – споживач оцінює параметри товару за певними характеристиками і поділяє наявні варіанти товару на прийнятні моделі і неприйнятні;

• розділювальна модель – споживач виділяє кілька ознак товару і шукає товар, який має таку низку характеристик;

• лексикографічна модель – споживач розташовує ознаки товару в порядку їх значущості і порівнює наявні товари за обраними характеристиками;

• модель ідеального уявлення – споживач складає у своїй уяві модель ідеального товару і веде пошук варіанта, максимально наближеного до ідеалу.

43. Модель Фрейда

Психоаналітична теорія мислення була розроблена Зиґмундом Фрейдом. Він розглядав психічне життя людини як багаторівневе явище, глибинним рівнем якого є несвідоме, що має сексуальну й агресивну складові. Згідно з концепцією Фрейда існують три частини нашої свідомості — Ід, Его, Супер-Его. Ід — носій інстинктів, що підкоряється принципові задоволення (зняття інстинктивного напруження через галюцинаторне виконання бажань); Его підпорядкований принципу реальності (задоволення через пристосування до вимог світу); Супер-Его — носій моральних норм, виконує функцію критики, витоки якої сягають ще дитячих вражень.

Принцип реальності і принцип задоволення несумісні, тому особистість завжди перебуває в стані напруженості, від якої рятується за допомогою механізмів психологічного захисту — таких, наприклад, як:

1.витіснення (переведення того, що не відповідає принципові реальності, у зміст несвідомого);

2.проекція (перенесення власних переживань на об’єктивну реальність);

3.регресія (повернення на більш ранню стадію розвитку);

4.сублімація (різні форми розрядки лібідо) тощо.

Несвідоме проявляється у свідомості опосередковано — у вигляді помилок на слові, письмі, пам’яті, сновидінь.

Соціологічні моделі, зокрема модель Веблена, на відміну від попередніх теорій, за якими вважалося, що головним є внутрішній світ, акцентує увагу саме на впливі оточення: людей, класів, груп, сім’ї, культури, соціуму. Згідно з цією теорією кожен зі споживачів відчуває вплив смаків чи переваг інших людей. При цьому люди визначаються як соціальні тварини, вільний вибір споживача — як міф, тому що саме будь-який вибір абсолютно детермінований оточенням. Поведінка споживача є реалізацією сукупності ролей та статусів у межах існуючих соціальних інститутів, що організують спільну діяльність людей з метою задоволення певних потреб суспільства.