- •1.Асоціативні розмови
- •3. Біхевіоризм.
- •4. Види і характеристики обміну.
- •6. Визначення пізнавальної, емоційної, поведінкової реакції споживачів
- •7.Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.
- •8. Вплив референтних груп на споживчу поведінку.
- •10. Пізнавальні дисонанси.
- •11. Домашнє господарство, його життєвий цикл
- •12.Емоції та їх вплив на пс
- •16.Загальна схема маркетингового дослідження поведінки споживачів.
- •20. Кількісні методи досліджень поведінки споживачів
- •21. Класифікація мотиваційних теорій
- •22. Класифікація потреб
- •23.Класифікація референтних груп.
- •25.Контент-аналіз.
- •26.Концепція культури та її значення в маркетингу
- •27. Культурні цінності і споживча поведінка
- •28.Маркетингові стратегії та інструменти впливу на поведінку споживачів.
- •29.Методи корекції поведінки споживачів із застосуванням соціально-економічних факторів.
- •31. Методи сегментування
- •32. Методи та засоби моделювання поведінки споживачів
- •37. Модель lov.
- •38. Модель аіо. Модель vals I vals-2.
- •39. Модель Верблена.
- •40. Модель Маршала.
- •41. Модель Павлова.
- •42.Модель процесу прийняття рішень про купівлю.
- •43. Модель Фрейда
- •44. Моделювання споживчої діяльності і поведінки споживача.
- •45. Норми. Цінності. Їх вплив на пс
- •47. Організаційний стиль як фактор прийняття рішень споживачами на промислових ринках
- •48. Основні етапи процесу споживчого рішення
- •49.Основні методи та підходи до вивчення поведінки споживачів.
- •50.Особливості поведінки індивідуальних і організаційних споживачів
- •52. Підходи та етапи аналізу споживчої поведінки.
- •53. Пізнавальна й емоційна реакція.
- •54.Поведінка споживача в умовах економічного обміну
- •60.Поняття, структура і сутність поведінки споживачів
- •62. Соціально-культурні фактори, що впливають на поведінку споживача є:
- •63. Проективні тести
- •64.Процес організації закупівлі.
- •66. Процес прийняття рішення організаційними споживачами
- •68. Ретроспективні розмови:
- •69. Референтні групи
- •71.Розмови на підставах творчого уявлення.
- •74Сегментація за вигодами
- •80. Соціальна структура суспільства.
- •81.Соціальні чинники пс.
- •82.Соціально-демографічна сегментація.
- •84. Специфіка організаційної споживчої поведінки
- •88.Споживач. Потреби. Обмін.
- •89.Сприйняття. Етапи процесу сприйняття.
- •90. Спрямованість особистості у структурі впливу внутрішніх факторів поведінки споживачів
- •91.Ставлення, структура і шляхи модифікації
- •92.Стиль життя.
- •95.Сутність поведінки споживачів
- •96.Теорії, які використовуються для пояснення формування ставлення
- •100.101.Типи ситуацій.
- •102.Типи ставлення до марки товару.
- •104. Усвідомлення та пошук інформації
- •107.Фактори індивідуально-типологічної детермінації поведінки споживачів.
- •108. Фокус-групи і Глибинні інтерв’ю.
- •109.Характеристики “економічного обміну”.
- •111. Центр закупівлі, його структура і роль у процесі прийняття рішення.
- •113. Чинники культурного характеру та їх вплив на пс.
- •115.Чинники, які обумовлюють мотиви
- •116. Якісні дослідження поведінки споживачів
26.Концепція культури та її значення в маркетингу
Культура — це насамперед сукупність цінностей (духовних і матеріальних), а також людська діяльність щодо їх створення, поширення і збереження.
З погляду вивчення поведінки споживачів і керування нею, найважливішими є такі функції культури:
• людинотворча, що забезпечує розвиток творчого потенціалу людини в усіх формах його життєдіяльності;
• пізнавальна — як засіб пізнання і самопізнання суспільства, соціальної групи й окремої людини;
• інформаційна — функція трансляції соціального досвіду, що серед іншого забезпечує зв’язок часів (минулого, сьогодення і майбутнього);
• комунікативна — функція соціального спілкування, що за-безпечує адекватність взаєморозуміння;
• ціннісно зорієнтована, тобто культура задає певну систему координат, своєрідну «карту життєвих цінностей», у яких існує і на які орієнтується людина;
• нормативно регулювальна — за якої культура виступає за-собом соціального контролю за поведінкою людини.
27. Культурні цінності і споживча поведінка
Цінність — це людський вимір речей, це ставлення до них людини з позиції своїх потреб та інтересів. Чим більше витратила людина своїх фізичних та духовних сил на освоєння того чи іншого предмету, тим більш небайдужим, небезтороннім є її ставлення до нього. Цінність існує об'єктивно як властивість предмету. Але це неприродна властивість, а суспільна. Самі по собі предмети — ні позитивні, ні негативні. Вони отримують ціннісну характеристику лише по відношенню до потреб людини, оцінюється не фізичний, природний зміст предметів, а їх суспільна функція. Тому цінність — поняття, яке визначає позитивне чи негативне значення об'єкта саме для людини. Цінності об'єктивні за своїм змістом, але вони завжди переживаються і сприймаються суб'єктивно.
Сутність і сенс культури полягає у реальному історичному процесі самостворення людини. Культура є способом і засобом саморозвитку здібностей індивіда, його матеріального і духовного світу. Вона є мірою «олюднення» самої людини, мірою людяності її відношень до природи, до суспільства, до інших людей, до самої себе. Культура є тим виміром людського буття, який відповідає, саме за розвиток людини як Людини. Усе, що створене, будь-який предмет цивілізації зберігає в собі людські здібності і властивості, має людську форму, відображує історичний. досвід, знання, смисли, значення, потреби, цінності. Культура відбиває смисли і значення людського існування, вона є проявом самовиробництва, саморозвитку людини. Культура є способом і формою людського ставлення до природи, що передбачає відношення до природного середовища як до суверенної цінності. Кульутра є, разом з тим, способом і формою «олюднення» суспільства і індивіда. Саме в ній складається надбіологічна програма поведінки, спілкування, діяльності, що в сукупності створює соціальний досвід (знання, зразки, навички, соціальні цілі і ідеали, цінності і норми). Культура зберігає, транслює і продукує ці програми як результат людської творчості. Тільки по культурі ми можемо судити про те, хто ми є в цьому світі, якими є межі і масштаби нашого існування, що взагалі означає — бути людиною. Культурою є весь світ як поле людських смислів і значень. У дзеркалі культури людина знаходить саму себе, саме в культурі містяться передумови і необхідні засоби по-справжньому людського існування і самотворчості.