113. Чинники культурного характеру та їх вплив на пс.

Вплив культурних факторів є найбільш значним серед інших різновидів соціального впливу на судження й поведінку споживачів. Культура – сукупність основних цінностей, потреб і стереотипів поведінки, що розвинулась у наслідок спільного життя людей, а також понять, які член суспільства засвоює в родині та соціальних інститутах. Відображає рівень розвитку суспільства, що охоплює знання, віросповідання, мистецтво, право, мораль, звичаї, навички, звички, набуті членами суспільства. Маркетологи, що працюють на міжнародних ринках, мають знати особливості національної культури різних країн і відповідним чином пристосувати свої маркетингові стратегії. Вони повинні прагнути виявляти культурні зрушення, щоб довідатись, які нові товари споживачі хотіли б придбати. Так, внаслідок певного зрушення культури українці стали більше уваги приділяти своєму здоров’ю та фізичному стану. Що сприяло розвитку нової галузі, яка виробляє тренажери, спортивний одяг, їжу зі зниженим вмістом жирів.

115.Чинники, які обумовлюють мотиви

Споживча мотивація — рушійна сила, що активізує та спрямовує поведінку споживачів. У мотивах, безпосередніх спонуканнях до діяльності, знаходять відображення потреби людини.

Мотиви виконують двояку функцію:

1.мотиви-стимули, які спонукають і спрямовують діяльність;

2.змістоутворювальні мотиви, які додають діяльності суб’єк­тивний характер, «особистісний зм Усі мотиви можна поділити на дві великі групи: усвідомлювані і неусвідомлювані.

Усвідомлювані мотиви характеризуються тим, що людина усвідомлює, що саме спонукає її до діяльності і що є змістом її потреб. Вона визначає життєві цілі, що спрямовують діяльність людини впродовж тривалого періоду її життя. До усвідомлених мотивів відносяться інтереси, переконання, світогляд особистості.

До неусвідомлених мотивів відносяться устремління, конформізм, установки.

Устремління (потяги) виявляються в тому, що людина прагне задовольнити недостатньо усвідомлювану потребу.

Саме устремління часто є внутрішнім стимулом до здійснення визначеної дії.

Конформізм — це підпорядкування особистості під тиском групи. Як риса особистості конформізм виявляється в тім, що людина діє неусвідомлено, погоджуючись з думкою інших, незалежно від того, відповідає чи не відповідає вона її власній внутрішній позиції. іст».

116. Якісні дослідження поведінки споживачів

Якісні дослідження мають пояснювальну спрямованість, харак­теризуються глибоким опрацюванням досліджуваних аспектів поведінки споживачів, дають уявлення про приховані мотиви і базові нужди споживачів і передбачають використання широкого кола специфічних дослідницьких методів і інструментів.

До якісних методів досліджень поведінки споживачів зазвичай відносять: групові (фокус-групи) й індивідуальні глибинні інтерв’ю, спостереження, експерименти, аналіз протоколів, фізіологічні виміри.

Фокус-групою називається інтерв’ю, проведене спеціально навченим інтерв’юєром-модератором у формі природної і нефор­мальної бесіди з групою людей, що відповідають заданим на підставі цілей дослідження критеріям.

Спостереження — це метод збору первинної маркетингової інформації про досліджуваний об’єкт через спостереження за обраними групами людей, діями і ситуаціями.

Експериментом називається дослідницьке маніпулювання незалежними змінними поведінкових актів з метою визначення ступеня їх впливу на залежні змінні при збереженні контролю за впливом інших, недосліджуваних параметрів.

Аналіз протоколу — це метод, зміст якого полягає в залученні респондента у певну ситуацію, яка вимагає прийняття рішення.

Процедура асоціативних методик полягає в тому, що респондентів просять сказати, написати або обрати із запропонованого те, що, на її думку, асоціюється з досліджуваним предметом. Існують різні варіанти асоціативних методик:

1.словесні асоціації (значеннєві асоціації слів, текстів і т. п.);

2.персоніфікація (асоціації, пов’язані з конкретною особистістю або типажем людини);

3.картинки і слова (асоціації на візуальні стимули) і т. п.

Методики, спрямовані на завершення завдання, полягають у тому, що респондентів просять закінчити незавершені стимули.