kardash_marketing_product_policy

надходять у контейнерах або розсипом, за допомогою переносних чи стаціонарних пристроїв для сканування, зчитуються штрихові коди, які нанесено на етикетки контейнерів, на упаковку, безпосередньо на вироби і матеріали. Одночасно штриховий код зчитується з товаросупровідних документів. За допомогою сформованої в пам’яті ЕОМ бази даних швидко здійснюється ідентифікація завезеного товару, підтверджується його прийняття, визначається кількість місць та вартість. Продукція розподіляється між складами, де штрихові коди зчитуються ще раз. Матеріали розміщують у відсіках, на полицях і розподіляють штрихові коди за позиціями, а також за місцями зберігання чи нагромадження. Уся ця інформація вводиться в ЕОМ. Заявки на сировину і матеріали, необхідні для виробничого процесу, надходять на склад підприємства. При цьому автоматично зчитуються штрихові коди за кожною позицією, а ЕОМ повідомляє про місцезнаходження матеріалів.

Під час відпуску матеріалів автоматично здійснюється облік запасів і наступних виробничих потреб.

Штрихові коди забезпечують контроль виробничої діяльності за повним циклом: від напівфабрикатів, вузлів виробів до кінцевих продуктів. Готові вироби також позначаються штриховими кодами. Під час приймання (контролю якості) готових виробів зчитуються штрихові коди і підтверджується прийняття або відмова у прийнятті продукції, якщо вона бракована. Готові товари пакуються, а етикетка зі штриховим кодом монтується на упаковці (контейнері) для наступних ідентифікацій. Коли замовлення надходить на підприємство, ЕОМ перевіряє наявність такої продукції і її місце на складі. Застосування штрихового коду, тобто автоматизованої ідентифікації, уможливлює чітке налагодження обліку руху матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції на всіх стадіях виробничого процесу, прискорення транспортування товарів, прийняття своєчасних рішень. З цією метою переважно застосовується внутрішній штриховий код EAN, який присвоюється одиницям обліку (товару) суб’єктами господарювання відповідно до чинних ДСТУ, нормативних документів національної нумерувальної організації. Він є унікальним і однозначним у певному обмеженому середовищі та призначений для використання тільки в цьому середовищі.

Зауважимо, що окремі групи специфічних товарів мають відмінності у застосуванні товарних кодів. Наприклад, для друкованої продукції застосовують штрихове кодування, передбачене міжна-

родним стандартом ISBN (International Standard Book Number). Ря-

391

док з номером ISBN розміщується над штриховим кодом. Наприклад, ISBN 5-8459-0430-7. Ці цифри пов’язані з цифрами знизу штрихового коду. У нашому прикладі — 9785845904300. Також друкується контрольне число 03024 (ОШИБКИ И УСПЕХИ В МАРКЕТИНГЕ). Для періодичної друкованої продукції (журнали, газети, збірники праць тощо) також існує міжнародний стандарт

ISSN (International Standard Serial Number) із власним штриховим кодом.

Для кодування транспортних упаковок (одиниць постачання)

використовують штрихові коди EAN-128, DUN-14 та DUN-16.

Сучасні інформаційні технології широко застосовуються також для захисту від підробок окремих товарів, документів, цінних паперів тощо. Нині існує понад 400 захисних технологій, які використовують оптичні, хімічні, металографічні, магнітні, радіоізотопні та інші методи запису й відтворення інформації. Серед них в Україні найбільшого поширення останнім часом набув голографічний метод, що ускладнює можливість несанкціонованого відтворення знаків маркування документів і товарів з метою підтвердження їх справжності, авторства тощо. Голографічний елемент — тонкошарова структура, яка створюється з метою формування (відновлення) записаного на ній зображення через інтерференцію та дифракцію світла, що відбивається.

Суть голографії полягає в нанесенні за допомогою спеціальної техніки зображення у вигляді високочастотної інтерференційної структури на спеціальні матеріали. Для виготовлення голограм використовуються фольга, ламінат та голографічна плівка (до 10 мкм товщиною). У таких голограмах використовується шість ступенів захисту. Перші чотири ступені захисту призначені для візуальної органолептичної ідентифікації або з використанням простих оптичних приладів. П’ята та шоста ступені захисту призначені для інструментальної ідентифікації спеціальними приладами, що створені для роботи тільки з конкретною голограмою.

Унікальні захисні властивості голограм та їх інформаційний потенціал все більше використовується на ринках підакцизних товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби, примірники аудіовізуальних творів та фонограм, лікарські засоби).

Отже, у сучасній ринковій економіці використання штрихового кодування є важливим чинником ефективного маркетингу. У табл. 15.1 наведено індекси штрих-кодів різних країн, за допомогою яких можна визначити державу, де вироблено товар.

392

Закінчення табл. 15.1

З метою запровадження в державі інформаційних технологій, автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю за товарногрошовим оборотом, а також задля підвищення конкурентоспроможності національних товарів на вітчизняному та зарубіжних ринках в Україні теж почали маркувати продукцію штриховими кодами асоціації «ЄАН-УКРАЇНА», що є національною нумерувальною організацією, яка представляє Україну в асоціації EAN International.

Додатково до позначок товарної інформації заведено відносити компонентні, розмірні, експлуатаційні, маніпуляційні та попереджувальні знаки. Наприклад, компонентні знаки, які позначаються літерою «Е», інформують споживачів про застосування у продуктових виробах харчових добавок. Міжнародною цифровою системою кодифікування харчових добавок — INS (International Nambering System) уся різноманітність харчових добавок залежно від властивостей та технологічного призначення поділена на функціональні класи:

Е100—Е182 — барвники для фарбування окремих харчових продуктів;

Е200 і більше — консерванти для подовження термінів зберігання харчових продуктів;

394

Е300 і більше — антиоксиданти, завдяки яким уповільнюється окислення продуктів і збільшується термін їх придатності для безпечного споживання;

Е400 і більше — стабілізатори, тобто харчові добавки для збереження придатної консистенції харчових продуктів;

Е500 і більше — емульгатори, спеціальні харчові добавки для підтримки визначеної структури продукту;

Е600 і більше — посилювачі смаку та аромату для підвищення смакових якостей продукту;

Е700 і більше — резервна індексація;

Е800 і більше — речовини (антифламінги) для зниження пінистості харчових рідин;

Е1000 — підсолоджувачі, полива тощо.

Для позначення на упаковці маси нетто товару використовується знак «е», а для позначення об’єму — знак «v». До кожного з цих знаків додається відповідний розмір маси або об’єму в прийнятих системах виміру. Найчастіше застосовуються одиниці виміру Міжнародної системи одиниць фізичних величин (системи СІ). Наприклад, маркування «е 500 ge» засвідчує масу нетто товару 500 г. Разом з тим для позначення фізичних величин поряд з розмірними знаками інколи використовуються національні системи одиниць виміру — фут, дюйм, ярд тощо.

Відповідно до міжнародних вимог на упаковці, етикетках, ярликах, контрольних стрічках або безпосередньо на товарі мають бути позначення з правил використання, монтажу та налагодження продукції, а також способів догляду за виробами. Особливо широко застосовуються експлуатаційні знаки з рекомендаціями стосовно правил теплової обробки, вибору пральних матеріалів, режимів прасування тощо до текстильних виробів. Різновидом експлуатаційних настанов вважають також різноманітні знаки на холодильниках, морозильниках, прасках та інших електропобутових товарах. Додатково на зовнішній (транспортній) тарі мають бути маніпуляційні знаки, що інформують про способи поводження з товаром під час перевезень, навантажувально-розван- тажувальних робіт, складування та зберігання. Наприклад, знак «келих» засвідчує крихкість товару, а знак «парасолька» — наголошує на необхідності захисту продукції від вологи.

Крім знаків штрихового кодування та інших знаків споживчих властивостей на товарах широкого вжитку можливе використання ще двох типів позначень: знаків відповідності та екологічного й попереджувального маркування. Серед знаків відповідності належним вимогам якості виготовлення і безпеки виробу найчасті-

395

ше трапляється позначення «СЄ» (рис. 15.4). Такий знак є підтвердженням, що продукція відповідає нормам країн Європейської співдружності (ЄС). Процедуру оцінювання на відповідність європейським нормам може здійснювати сам виробник продукції або організації, призначені ЄС. Тоді знак «СЄ» доповнюється емблемою тієї організації, яка здійснює оцінку.

Другим поширеним знаком цієї групи є знак «GS» — «перевірено на безпеку згідно з німецькими нормами» (рис.15.5).

Найчастіше цей знак можна побачити на продукції, що виробляється або експортується з ФРН.

Нині все більшого розвитку набуває екологічне маркування продукції, що віддзеркалює посилення уваги людей до проблем збереження навколишнього середовища та їх готовності до особистої участі в цьому процесі. Для значної кількості покупців екологічні характеристики процесів виробництва, продукції і послуг слугують основним чинником споживчих переваг. Зазвичай право наносити екологічні знаки надається виробникам продукції, яка має реальні переваги над аналогами. У розробленні критеріїв маркування і підготовки рішення про присудження відповідного права у більшості країн беруть участь представники державних інституцій з охорони довкілля, стандартизації, ділових кіл, громадських організацій та організацій з охорони прав споживачів. Першим екологічним знаком вважається «Блакитний ангел», що з’явився у ФРН у 1978 р. У 1994 р. була створена Всесвітня мережа екологічного маркування (Global Ecolabelling Network), яка створила систему національних екологічних знаків. Тим самим були підтверджені визнання і перспектива розширення використання цих знаків світовою спільнотою. Екологічний знак ЄЕС зображено на рис. 15.6.

396

Рис. 15.6. Екологічний знак ЄЕС

Головною метою екосертифікації вважають стимулювання виробників до запровадження технологічних процесів і розроблення товарів, які не забруднюють природного середовища і дають споживачеві гарантію безпеки продукції для його життя, здоров’я, майна і середовища проживання. Основними перевагами такої системи є її добровільність, наявність комплексної оцінки, здійснюваної незалежною стороною, як правило, органом із сертифікації. Це забезпечує високий рівень довіри до результатів і системи екологічного маркування в цілому. Зараз мережа Global Ecolabelling Network об’єднує 26 держав і державних союзів. Єдина держава пострадянського простору, представлена в ній, — це Україна, чий національний знак «Зелений журавель» (рис. 15.7) офіційно включений у мережу в 2004 р. (дод. 3).

Рис. 15.7. Екологічний знак України

Застосовуються також екологічні знаки щодо відповідності вимогам збереження озонового шару Землі (рис. 15.8).

Знаки екологічності умовно можна поділити на три основні групи.

Група 1. Знаки, що визначають нешкідливість для екології виробу в цілому або його окремих частин.

Група 2. Знаки та надписи, які закликають до збереження довкілля, а також знаки, котрими позначаються предмети, придатні до вторинної переробки.

Група 3. Знаки, що попереджають про небезпеку виробів для людей та довкілля. Запобіжне маркування вміщує інформацію стосовно безпеки користування виробом. Найчастіше такі знаки проставляють на косметичних виробах та товарах побутової хімії.

397

8.Медична техніка.

9.Іграшки.

10.Синтетичні мийні засоби.

11.Малогабаритні трактори і мотоблоки.

12.Двигуни тракторів і сільськогосподарських машин.

13.Обладнання металообробне та деревообробне.

14.Зварювальне обладнання.

15.Електричні машини.

16.Велосипеди, дитячі коляски.

17.Технічні засоби охоронної та пожежної сигналізації.

18.Апарати телефонні.

19.Кіно-, фототехніка.

20.Посудізчорних ікольорових металів, порцеляни тафаянсу.

21.Засоби автоматизації та механізації контрольно-касових операцій і конторське обладнання.

22.Побутова апаратура, що працює на твердому, рідкому і газоподібному паливі.

Обов’язковій сертифікації підлягає також імпортна продукція, що реалізується в Україні.

Вивчення зарубіжного досвіду сертифікації та маркування товарів, розвиток вітчизняної практики в цій сфері, її гармонізація із загальновживаною в традиційних країнах ринкової економіки — актуальна проблема розвиткуцивілізованого споживанняв Україні.

Упаковка — засіб або комплекс засобів для забезпечення захисту продукції і навколишнього середовища від пошкодження та втрат, а також для полегшення процесу обороту товару і користування ним.

Штриховий код — система даних, записаних у вигляді штрихів та інтервалів між ними.

1.Упаковка в системі планування продукції та її складові.

2.Головні функції упаковки.

3.Маркування і штрихове кодування товару.

4.Знаки відповідності та їх призначення.

399

Додаток 1

ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ УМОВНОГО ВИРОБУ-МАГНІТОФОНУ МПС-03М

Переносний магнітофон являє собою побутовий апарат магнітного запису з акустичними колонками, зблокований в єдиному об’ємі. Прилад працює від електромережі та автономного джерела живлення, що дозволяє використовувати його в приміщенні та зовні. До акустичного блоку можна підключити зовнішню акустичну апаратуру. Усі ці конструктивні та функціональні особливостівизначаютьхарактер формоутвореннявиробу.

Порівняльний художньо-конструкторський аналіз здійснюється у розрізі підгруп естетичних показників.

1. Показники інформаційної виразності форми виробу.

Показник знаковості. Художньо-конструктивне рішення приладу відтворює типовий образ переносних магнітофонів, які користувалися популярністю у споживачів 3—5 років потому. Порівняно з кращими художньо-конструкторськими розробками магнітофон виглядить громіздким і масивним, має надто ускладнену форму. Лаконізм і компактність, властиві кращим зразкам магнітофонів, у виробі відсутні. Застосування нових пластичних та композитних матеріалів недостатньо сприяє у наданні магнітофону легкості та витонченості, характерних для сучасних переносних приладів.

Показник оригінальності. У формі магнітофона та його складових відсутній комплекс ознак, які суттєво відрізняють його від інших аналогічних виробів. Компонування органів управління й основних елементів корпуса традиційне. Загальне композиційне рішення, графіка та кольорова гама відтворюють риси вже відомих споживачам зразків.

Показники відповідності стилю та моді. Сучасні особливості сти-

лю, що відображають загальні тенденції формоутворення у приладобудуванні, мають слабке вираження. Пластичне опрацювання елементів (скульптурність форми) недостатньо активне. Деталі корпуса, панелі управління неоднорідні за формою та обрисами, що порушує стильову єдність. Характерні атрибути фірменого стилю відсутні. У формі виробу не знайшли відображення ознаки моди та її аксесуарів.

400