6. Міжнародний центр торгівлі

Конференції 00Н з торгівлі та розвитку і СвітовоТ організації торгівлі (МЦТ)Міжнародний центр торгівлі ЮНКТАД/СОТ посідає чільне місце в системі ООН з технічного співробітництва з країнами, що розвива-ються, у сфері сприяння торгівлі. Центр було створено в 1964 р. під егідою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У 1968 р. МЦТ розпочали спільно керувати ГАТТ і ООН. Від імені ООН діє ЮНКТАД. Центр вважається виконавчою агенцією Програми розвит-ку ООН і відпові-дає за впровадження проектів Програми розвитку ООН у країнах, що розвиваються, та державах, що переходять до ринкової економіки.Діяльність МЦТ охоплює проекти, спрямовані на розширення ек-спорту та імпорту в таких головних напрямках:1. Продуктовий і ринковий розвиток.2. розвиток послуг для підтримки торгівлі.3. Торговельна інформація.4. розвиток людських ресурсів.5. Керівництво міжнародними закупівлями та постачанням.6. Оцінка потреб і розробка програм сприяння торгівлі.7. Організація американських держав (ОАД)

8. Організація країн-експортерів нафти (опек)

Це об'єднання основних країн Азії, Африки та Латинської Амери-ки, що видобувають нафту, їх частка перевищує третину світового обсягу видобування нафти.Вплив ОПЕК на світові ціни на нафту послабився, коли Норвегія і Великобританія розпочали експлуатацію власних родовищ нафти з-під дна Північного моря. До того ж промислове розвинені країни світу зайнялися пошуком альтернативних джерел енергії та її еко-номним використанням.Вищим органом ОПЕК є конференція, що скликається двічі на рік. До органів керування належать Рада керівників і Генераль-ний секретар. Штаб-квартира ОПЕК розташована у Відні - столиці Австрії.

9. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (нафта).

Цей економічний пакт передбачає вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою. Його попередником була двостороння угода, укладена в 1988 р. між США та Канадою. Тристороння угода була укладена в 1992 р., ратифікована у 1993 р. і набрала чинності 1 січня 1994 р.Виконавчими органами цього економічного угруповання є комісії з торгівлі, праці та екологічного співробітництва.

78. Міжнародні товарні організації: поняття, види, особливості діяльності.

З метою раціонального забезпечення світових потреб на окремі види товарів, а також попередження або пом’якшення різних коливань цін були створені так звані міжнародні товарні організації.Так, у 1933 р. заснована міжнародна організація з торгівлі пшеницею (зерном), у 1940 р. — бавовною, у 1962 р. — кавою,  у 1977 р. — цукром, у 1979 р. — з торгівлі каучуком та маслиновою олією та ін. Міжнародним товарним угодам властива багатосторонність. У них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпор­тери, на які покладені певні обов’язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивезення відповідних товарів, і вона зобов’язана її дотримуватися. Що стосується, наприклад, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнародної товарної угоди, зобов’язана купити у країни-екс­портера певну кількість пшениці у кожному сільськогосподарському році. В угодах визначається максимальний і мінімальний рівень цін.У межах угод регулюється питання про міжнародну систему запасів відповідного товару, яка передбачає їх поділ на національні, квазіміжнародні і міжнародні (буферні). Національні запаси — це запаси товару, які зберігаються і контролюються країнами-експортерами; квазіміжнародні запаси зберігаються і конт­ролюються теж країнами-експортерами, але їх розподіл здійснюється відповідно до міжнародних норм; щодо міжнародних запасів, то вони зберігаються на складах міжнародних організацій, створених на основі відповідних товарних угод.Основними постійно діючими органами міжнародних товарних угод є Міжнародна рада, Виконавчий комітет, виконавчий директор.