42. Загальна характеристика сучасної міжнародної валютної системи та її організаційно-правового механізму.

Світова вал сис-ма – це форма організації м/н вал відносин, що зумовл розвитком світ госп-ва та юр-но зафіксовані у МД. Найгол елемантами є нац та колективні валютні одиниці, склад і структура м/н ліквідних активів (валютні кошти та зол резерви), механізм паритетних курсів, умови взаємної конвертов-ті валют, обсяги вал обмежень, форми м/н розрахунків, режим м/н валютних ринків і світових ринків золота, статус міждержавних валютно-кредитних організацій, що регулюють кредитні відносини.

Ямáйська вал́ютна систéма (система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у м. Кінґстон (Ямайка, 1976).

Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення, які випускає МВФ.

Розвинуті країни світу створили свій організаційно-правовий механізм валютних відносин. Його структурними ланками є самі держави або уповноважені ними відповідні державні органи. Сьогодні спостерігається тенденція посилення впливу окремих держав на міжнародні валютні відносини. Уряд цих країн відіграє значну роль у визначенні державної валютної політики і проведенні її через свої державні (центральні) банки. У виробленні й реалізації валютної політики важливу роль виконують і неурядові структури міжнародного і національного характеру (комітети, спілки, комісії, банківські клуби тощо). Провідні країни вишукують найефективніші форми координації своєї валютної політики. Серед них — щорічні зустрічі керівників країн великої «вісімки». Значну роль у розвитку міжнародних валютних відносин відіграють міжнародні кредитні Організації і фонди, котрі, як правило, поділяють на шість груп.1) Організації і фонди як спеціалізовані заклади ООН (МВФ, МБРР, Спеціальний фонд ООН, Міжнародна фінансова корпорація); 2) Міжнародні організації європейського континенту (Банк міжнародних розрахунків, Європейська валютна система, Європейський інвестиційний банк); 3) Азіатські міжнародні організації (Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розвитку, Азіатський кліринговий союз); 4) Африканськіміжнародні організації (Африканський банк розвитку, Африканський фонд розвитку); 5) Міжнародні організації країн Латинської Америки (Міжамериканський банк розвитку, Карибський банк розвитку, організації Андської групи); 6) Міжнародні організації арабських країн (Арабська інвестиційна компанія, Арабський банк економічного розвитку Африки). Ці міжнародні кредитні організації і фонди створені на основі міжнародних угод відповідних держав, і їх функціонування регулюється міжнародно-правовими актами.