- •Альтернативні способи розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •Арбітражна і судова практика та правова доктрина, як допоміжні джерела міжнародного економічного права.
- •Види зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.
- •Види і загальна характеристика регіональних інтеграційних економічних об’єднань держав.
- •Види і характеристика міжнародної правосуб’єктності держав.
- •Види імунітетів держав у міжнародному економічному праві.
- •Види міжнародних економічних договорів та їх характеристика.
- •Види міжнародних економічних спорів і загальна характеристика порядку їх розв’язання.
- •Види та загальна характеристика міжнародних багатосторонніх товарних угод.
- •Види та загальна характеристика міжнародних комерційних арбітражів (третейських судів).
- •Види та загальна характеристика об’єктів міжнародного торгового права.
- •Винятки з принципу/режиму найбільшого сприяння: види, характеристика, нормативно-праве закріплення.
- •Віденська конвенція оон «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р.
- •Врегулювання торговельних суперечок в рамках сот.
- •Гатт про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.
- •Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності.
- •Дайте порівняльну характеристику принципу (режиму) найбільшого сприяння і національного режиму.
- •Дати порівняльну характеристику Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (гатт) і Світової Організації Торгівлі (сот).
- •Дати характеристику судового імунітету держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •Держава як суб’єкт міжнародного економічного права: правосуб’єктність, групи, форми співробітництва, нормативно-правове регулювання.
- •Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: нормативно-правове закріплення, система державних органів (організацій).
- •Державні органи України у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
- •Джерела міжнародного економічного права: система, види, співвідношення, загальна характеристика.
- •Дія міжнародних економічних договорів на території України.
- •Діяльність Комісії оон з права міжнародної торгівлі (юнсітрал) у сфері міжнародного економічного права.
- •Діяльність міжнародних організацій в сфері уніфікації міжнародного економічного права.
- •Діяльність оон в регулюванні міжнародних економічних відносин.
- •Договірний та інституційний механізмами регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Доктрини державних імунітетів в міжнародному економічному праві.
- •Допоміжні джерела міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.
- •Економічна комісія оон для Європи (єек): мета створення, основні напрямки діяльності та нормативно-правові акти.
- •Економічна та Соціальна Рада оон: структура, функції, нормотворча діяльність.
- •Економічні права і обов’язки держав: види, характеристика, міжнародно-правове закріплення.
- •Єс як суб’єкт міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика Віденської конвенції оон «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р.
- •Загальна характеристика Конвенції оон 1965 р. «Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами».
- •Загальна характеристика міжнародних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика міжнародного механізму гарантування іноземних інвестицій.
- •Загальна характеристика основних джерел міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика сучасної міжнародної валютної системи та її організаційно-правового механізму.
- •Загальна характеристика та види суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Загальна характеристика та класифікація цінних паперів, як об’єктів міжнародного торгового права.
- •Загальна характеристика та особливості діяльності фінансових установ оон.
- •Загальна характеристика та особливості системи джерел міжнародного економічного права.
- •Загальні принципи міжнародного економічного права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.
- •Законодавство України про правове регулювання вирішення спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (загальна характеристика).
- •Звичай як джерело міжнародного економічного права: поняття, види, особливості.
- •Зміст (умови) арбітражної угоди.
- •Значення та правові засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •Імунітети держав у міжнародних економічних відносинах.
- •Класифікація міжнародних економічних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.
- •Концепції міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.
- •Мвф в міжнародному економічному праві.
- •Митна політика і митна справа в Україні: поняття та загальна характеристика їх нормативно-правового регулювання.
- •Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •Міжнародне економічне право і поділ в ньому держав за ступенем економічного розвиту.
- •Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права: поняття, особливості суб’єктного складу та системи джерел.
- •Міжнародне економічне право: поняття, предмет, особливості, джерела, суб’єкти, концепції.
- •Міжнародне економічне співробітництво держав в рамках міжнародних організацій, його види та характеристика.
- •Міжнародне інвестиційне право: поняття, особливості, предмет та їх правове регулювання на міжнародному та національному рівнях.
- •Міжнародне інвестиційне право: поняття, сутність, особливості, предмет, джерела та суб’єкти.
- •Міжнародне митне право як складова міжнародного економічного права: поняття, зміст, предмет, характеристика.
- •Міжнародне митне право: поняття, предмет, система, особливості.
- •Міжнародне торгове право: поняття, особливості, джерела, суб’єкти, об’єкти.
- •Міжнародне транспортне право: поняття, загальна характеристика та основні джерела.
- •Міжнародний валютний фонд (мвф) в систем міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародний економічний договір, як джерело міжнародного економічного права: поняття, класифікація, види та особливості.
- •Міжнародні економічні відносини і міжнародне економічне право: поняття, зміст, особливості співвідношення.
- •Міжнародні економічні обов’язки держав: різновиди, нормативно-правове закріплення.
- •Міжнародні економічні організація на пострадянському просторі: загальна характеристика, участь України.
- •Міжнародні економічні права держав: різновиди, нормативно-правове закріплення.
- •Міжнародні організації в сфері міжнародного інвестиційного права.
- •Міжнародні організації в сфері міжнародного митно-тарифних регулювання.
- •Міжнародні організації і акти в сфері міжнародного митного права.
- •Міжнародні організації та багатосторонні угоди в сфері міжнародної торгівлі окремими видами товарів.
- •1. Європейська асоціація вільної торгівлі (єдвт)
- •2. Конференція 00н з торгівлі та розвитку (юнктад)
- •3. Латиноамериканська асоціація інтеграції (лаі)
- •4. Міжамериканська зона вільної торгівлі (мазвт)
- •5. Міжнародна морська організація (імо)
- •6. Міжнародний центр торгівлі
- •8. Організація країн-експортерів нафти (опек)
- •9. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (нафта).
- •Міжнародні товарні організації: поняття, види, особливості діяльності.
- •Міжнародно-правова уніфікація діяльності комерційного арбітражу.
- •Міжнародно-правове забезпечення створення та діяльності Міжнародного центра з урегулювання інвестиційних суперечок (мцуіс/icsid).
- •Міжнародно-правове забезпечення тарифного регулювання міжнародної торгівельної діяльності.
- •Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень.
- •Міжнародно-правове регулювання валютно-фінансових і кредитних відносин.
- •Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональних компаній (тнк).
- •Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень.
- •Міжнародно-правове регулювання кредитних відносин.
- •Міжнародно-правове регулювання міжнародних морських перевезень
- •Міжнародно-правове регулювання науково-технічного співробітництва держав.
- •Міжнародно-правове регулювання промислового міжнародного співробітництва.
- •Міжнародно-правове рулювання торгівлі результатами інтелектуальної діяльності.
- •Міжнародно-правове та національне закріплення порядку укладання договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва держав у галузі сільського господарства.
- •Міжнародно-правовий статус держав: поняття, види, загальна характеристика.
- •Міжнародно-правові механізми міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
- •Місце і роль юнктад в системі міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних та міжнародних торговельних відносин держав.
- •Місце міжнародного економічного права в системі міжнародного права.
- •Національне законодавство України, як джерело нормативно-правового регулювання розв’язання комерційних суперечок.
- •Національне законодавство України, як джерело регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Нетарифне регулювання та його міжнародне та національне (на прикладі Україні) нормативно-правове оформлення.
-
Загальна характеристика основних джерел міжнародного економічного права.
Можливість регулювання МЕВ досягається через застосування принципів та норм МЕП, які не є чимось абстрактним, вільно розташованим у просторі. Вони закріплюються у певних джерелах. При цьому оскільки МЕП є однією із галузей МП, остільки основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Крім того, система джерел МЕП включає і специфічні джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП. Система джерел МЕП включає міжнародні договори і, зокрема, міжнародні економічні договори, а також міжнародно-правові звичаї, рішення (акти) міжнародних організацій, міжнародні кодекси поведінки. Отже, під джерелами МЕП слід розуміти систему МД (угод), рішень МО тощо, в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи МЕП. Міжнар. Договори є найбільш типовою та поширеною формою регулювання зв'язків між суб'єктами МЕВ. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами економічних цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутрішні справи іншої. МЕД — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Не менш важливим джерелом МЕП вважається правовий звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використовуються з мовчазної згоди сторін (мовчазний договір) і, як правило, не мають свого формального (письмового) закріплення в жодному договорі або угоді. Згідно Ст.38 Статуту Міжн.Суду ООН він є обов’язковим. Бувають міжнародні звичаї (в між нар.публічноправових відносинах), міжнародні торгові (найчастіше у мореплавстві) та внутрішні ( в межах 1 держави).
Предметом дискусій, які ведуться в межах МЕП, є також і деякі питання, пов'язані з іншими джерелами. Одним із них є питання про те, чи є джерелом МЕП рішення МО. Оскільки вони, як правові акти, містять у собі відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата, їх можна і треба розглядати як джерела МЕП. До таких актів належать резолюції ГА ООН, а також її організацій. Своєрідними джерелами МЕП є міжнародні кодекси поведінки. У цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діяльності (передання технологій — Кодекс поведінки у галузі технологій; контроль за обмеженням ділової практики — Кодекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою). Рішення міжурядових організацій носять імперативний характер,а рішення неурядових орг.-й – диспозиційний.
-
Загальна характеристика правового регулювання міжнародних транспортних перевезень.
Міжнародне перевезення - це перевезення вантажів, пасажирів та їхнього багажу між двома й більше державами, що здійснюється за умовами, установленими міжнародними угодами. Міжнародні угоди в галузі перевезень містять вимоги до документації, визначають порядок прийому вантажу для перевезення і видачі його в пункті призначення, умови відповідальності сторін, процедуру подання позовів тощо.
Дійсним вважається перевезення, стосовно якого уклали договір міжнародного перевезення з видачею необхідного транспортного документа.
У 1890 р. у Берні дев'ять європейських держав (у тому числі й Росія) уклали дві конвенції — про залізничні перевезення вантажів і про залізничні перевезення пасажирів.
У 1966 р. як додаток до останньої було укладено Угоду про відповідальність залізниць при перевезенні пасажирів. На конференції з перегляду Бернських конвенцій, що відбулась у 1980 p., було прийнято Угоду про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) та додатки до неї — А і В. Додаток А стосувався умов перевезення пасажирів і був відомий як Єдині правила Міжнародної пасажирської конвенції (КІВ), додаток В — Єдині правила Міжнародної вантажної конвенції (КІМ).
Бернські конвенції 1890 р. зберігали чинність до 1985 р. Нині правову основу міжнародних залізничних перевезень становить КОТІФ і зазначені додатки. Зауважимо, що КОТІФ є об'єднаним текстом зазначених двох Бернських конвенцій.
У Варшаві 12 жовтня 1929 р. було підписано Конвенцію з уніфікації окремих правил міжнародних повітряних перевезень. Варшавську конвенцію було доповнено Гаазьким протоколом 1955 p., а потім конвенцією, укладеною в 1961 р. Ця конвенція стосувалася уніфікації окремих правил міжнародних перевезень повітряним транспортом, що здійснюються особами, які не є перевізниками згідно з договором. Для України є чинним Гаазький протокол. Понад 100 держав світу є учасниками Варшавської конвенції. Більшість з них ратифікували також Гаазький протокол. Адміністративні питання повітряного транспорту регламентуються Чиказькою конвенцією про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р. Ця конвенція належить до компетенції Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).
Перелічимо основні джерела міжнародного автотранспортного права: 1949р. – Конвенція про врегулювання авто руху між країнами; 1947 р. – Міжнародна спілка автомобільного транспорту (для представлення інтересів автом.обєднань у між нар.організаціях).
Морське право регулює відносини,що виникають в процесі використання Світового океану. 1959р – Створили Міжнародну морську організацію з метою підтримання безпеки та скасування дискримінацій. Відомими є Женевські конвенції (1958 року): Про відкрите море,Про континентальний шельф.