94. Міжнародно-правовий статус держав: поняття, види, загальна характеристика.

Головним суб’єктом міжнародного економічного права є держава. Держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економіч­ним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. До ознак будь-якої держави слід віднести наявність: 1) публіч­ної влади; 2) державного суверенітету; 3) територіального поділу населення; 4) державного апарату; 5) податкової системи; 6) права. У міжнародному праві, характеризуючи державу, використовують й інші ознаки. Зокрема, у Міжамериканській конвенції про права та обов’язки держав від 26 грудня 1933 р. зазначено, що державі як особі міжнародного права мають бути властиві такі ознаки: 1) постійне населення; 2) певна територія; 3) уряд; 4) здатність вступати у відносини з іншими державами. Правосуб’єктність держави має два прояви: міжнародну правоздатність і міжнародну дієздатність. Міжнарод­на правоздатність держави — це її здатність мати права й обов’язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб’єктом міжнародних правовідносин. Міжнародна дієздатність держави — це її здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов’язки з міжнародного права. Практика міжнародного співробітництва за участі держав виробила ряд організаційних форм, а саме:

міжнародне економічне співробітництво держави з державою;співробітництво держави з міжнародними організаціями, зокрема економічними, на правах повноправного членства;співробітництво держави з міжнародними економічними організаціями на правах асоційованого членства; співробітництво держави з відповідною групою держав;співробітництво держави в рамках міжнародної організації з іншими державами, які є її членами;співробітництво держави через певну міжнародну організацію з іншими державами, які не є її членами.

Ураховуючи роль, яку відіграють міжнародні організації в різних сферах міжнародного співробітництва, багато держав стають їх членами. Наша держава як самостійний і суверенний суб’єкт міжнародних відносин є членом близько 50 міжнародних організацій. Серед них Економічна та соціальна рада ООН, Міжнародний валютний фонд, Міжнародна організація праці, Організація ООН з промислового розвитку, Міжнародне агентство з атомної енергії, Міжнародний союз електрозв’язку, Міжнародна організація з цукру, організація Чорноморського економічного співробітництва тощо.

95. Міжнародно-правові механізми міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.

Основн напрям такого співр-ва є координація наук-техн досліджень, здійсн спільн наук-досл робіт,обмін техн. документ-єю, використ промисл зразків, взаємне консульт-ння. Важливу роль у розв між нар НТ сп-ва відіграла Резол-я ГА ООН «Досягн наук і техн та їх вплив на міжн безп»,96р.Задля розвитку співр-ва у цій галузі також були створені: Конф ООН з пит застосув досягн наук і техн. В інтер менш розв кр.-63. Центр з науки і техн. В рамк ООН-81. Міжуряд комітет з наук і техн з метою розвитку-79. Центр з питань Н і Т. Конф ООН з торг і розв. ЮНЕСКО-54. Всесв орг з пит зах інтелект вл-ті. ПРОООН., Дог про принц діяльн держ щодо дослідж і викор косм прост-66. Конв ООН з морськ права-82. ЮНЕСКО – міжурядова орг-я ООН з питань освіти, науки і культури, заснована в 1946 р. 20 державами, нині налічує вже 183 країни-члени. Укр є її членом. Цілі: сприяння забезпеч миру і безпеки через заохоч міжн співр-ва в сфері освіти, науки і культ; забезпеч поваги до законності та справедл-ті, прав людини й осн свобод незалежно від раси, статі, мови або релігії згідно зі Статутом ООН. У рамках ЮНЕСКО здійснюється багато програм і заходів, у тому числі: технічної допомоги; «Наука, технологія і суспільство»; міжн програма розвитку комунікацій; заг програма інформації; міжурядова програма з інформатики тощо. Керівними органами ЮНЕСКО є: Генеральна конференція, Виконавча рада і Секретаріат. Місце знаходження - Париж. Важливу роль відіграє Прогр Розв ООН вона надає особл знач питанням наук-тех допомоги країнам що розв-ся. Здійснює сприяння у переданні технологій для держ і прив секторів, напр. жо цих країн експертів. Конвенція ООН з мор права 82р. регулює мореплавство прольоти над океанами і морями, розвідк і розр-ння рес-сів, охор океан просторів. Угода про викор косм простору – визн його досл-ня, косм простір є здобутком усього людства

Конф ООН з питань науки і техн в цілях розвитку (1979) прийняла Програму дій щодо викор досягн науки і техн для ек розвитку всіх країн,особл кр, що розв. Прогр передб-ла не лише зміцн існуючих відносин у сфері Н і Т, а й перегл їх стр-ри,  ролі ООН в співр в даній сфері. За рекоменд Конф-ї створ відкритий Міжурядовий комітет з Н і Т в цілях розв. Функц: допомога Г Асам-ї ООН в розроб директивних принципів для погодження політики органів, орг-й і підрозділів ООН щодо НТ-діяльності, виявл першочерг завд з операт планування розв-ку Н і Т на нац, субрег, рег, міжрег, міжнар рівнях; підгот плану здійсн Віденської Програми; виявл і оцінка нових НТ-досягнень, що важл для кр, що розв; сприян оптимальній мобіліз ресурсів, здійсн кер-ва системою фінансування Н і Т. Допоміжн орган - Комітет з Н і Т в цілях розв (1980): надає Міжур комітету…консультат-х послуг +для ГА і ЕКОСОР. Центр з питань Н і Т в цілях розв, створ-й ГА. Вивчає питання щодо досягн Н і Т і вибору альер-х шляхів розв країн, надає допом з викор можливостей нових напр Н і Т. Значну роб пров регіон-ні міжнар економ організ, міжн орг системи ООН. Конф з торг і розв, Орг ООН з пит освіти, науки і культ (розробляє спец наукові прогр, напр, прогр Міжурядової океанографічної комісії), Орг ООН з пром розвитку, Всесв орг з питань захисту інтел власн і т.д. Важливим є уклад-я багатостор міжн договорів, так ГА ООН прийм такі догов універсального значення Напр, Договір про принципи д-ті держав по досл і викор космічного простору, вкл місяць та інші небесні тіла 1966. Де визнач-ся про своб наук досл і викор космічного простору, що дослідж косм простору здійсн в інтер всіх країн, забор-ся держ-учасницям виводити на орб навколо землі ядерну зброю і т.п. Конв ООН з морськ права, регул питання щодо міжн співр у галуз викор-я Світового Океану.