38. Загальна характеристика міжнародних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.

МЕ - орг, які на основі міжнародно-договірних відносин провод діяльність, пов'язану з організацією та здійсненням міжн-го ек-го співроб. Правоздатність, якою вони наділені, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжн організаціямими в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документом. Користуються імунітетом, що має важливе знач для їхньої д-ті. Відповідно до Конвенції про правовий статус (1980), привілеї та імугітет МЕО майно і активи цих орг мають імунітет від будь-якої форми адміністр та судового втручання, за вийн випадків, коли сама орг відмовл від імунітету. Ф-ції та повноваження орг-ції та її органів визнач-ся конституц документом відповідної орг-ції (статутом, конвенція, угода).Право міжнародних організацій – система норм і принципів які визначають правовий статус МЕО. Первинне право – установчі договори (правовий фундамент діяльності) та вторинне право – правові норми,які віддзеркалюють зміст прийнятих організацією договорів, воно спрямоване на врегулювання відносин внутрішньо організаційного характеру.

Міжнародні економічні організації не мають самостійних економічних інтересів. їх діяльність не спрямовується на пряме одержання прибутків. Ці організації існують для того, щоб забезпечити розвиток економічного співробітництва держав. Час від часу виникають конфронтації з приводу марнотратства міжнародних організацій або їх забюрократизованості. Часто міжнародні чиновники намагаються діяти у власних, а не міждержавних інтересах. Проте в цілому переваги діяльності міжнародних організацій перевищують їх негативні аспекти. Міжнародні міжурядові економічні організації  є постійним об'єднанням відповідних держав. Вони створюються на основі схваленої державами міжнародної угоди чи іншого установчого акта з метою координації зусиль для вирішення певних проблем. Функції та повноваження організації та її органів, як правило, визначаються так званим конституційним документом відповідної організації (статутом, конвенцією, угодою тощо). Міжнародні організації мають приблизно таку структуру: збори (що скликаються періодично) представників усіх держав—членів, виконавчий орган, а також у більшості випадків постійний секретаріат.

До організацій універсального характеру належать ЄС і СНД. До спеціалізованих агенцій ООН економічного характеру належать Міжнародна морська організація, Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв'язку, Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку, Міжнародна організація цивільної авіації, Продовольча і сільськогосподарська організація..У соціалістичних країнах організацією була Рада Економ. Взаємодопомоги. У капіталістичних – Європейське Економічне Співтовариство

39. Загальна характеристика міжнародного механізму гарантування іноземних інвестицій.

Під механізмами гарантування інвестицій розуміють сукуп­ність механізмів, мета яких — передати від інвестора спеціалізо­ваному органу фінансові наслідки, що випливають для цього ін­вестора внаслідок проведення політики, яка завдає збитки інвестиціям. Міжнародні механізми гарантування інвестицій забезпечуються діяльністю Багатостороннього агентс­тва щодо гарантування інвестицій. БАГІ було створене Сеульською Конвенцією, відкритою для підписання 12 квітня 1988 р. всі­ма державами — членами Світового банку, до яких приєдналась Швейцарія. БАГІ — це самостійна організація, яка користується міжнародноправовою правосуб'єктністю. БАГІ є фінансово незалежною організацією. Капітал формується внесками членів у СПЗ (1 млрд.) Операції з надання інвестиційних гарантій здійснюються за двома напрямками: страхування, не пов'язане із капіталом, коли гарантовані су­марні кредити не пов'язані із встановленням межі; страхування, пов'язане із капіталом, тобто нижче за встано­влену межу.

Попередньо БАГІ відбирає інвестиції, на які розповсюджуються його гарантії: це інвестиції, що приносять прибуток. Крім того, БАГІ надає гарантії тільки інвестиційним операціям, які здійснюються особами країн групи І на території країн групи ІІ, в той час як система підтримки (спонсорства) може діяти щодо міжнародних інвестицій з будь-яких і до будь-яких країн. Особливо потрібно підкреслити, що міжнародні інвестиції не до всіх країн, що розвиваються, забезпечу­ються гарантіями БАГІ. Потрібно, щоб країна, що розвивається, від­повідно брала на себе зобов'язання щодо надання їй умов режиму і захисту, які можуть стимулювати інвестора.

Сеульська конвенція містить визначення політичних ризиків, від несподіваного настання яких БАГІ буде гарантувати інвесторів. Політичні ризики розбиті на чотири категорії: 1) трансферний ризик, ризик не конвертованості та ризик неможливості здійснення переказу коштів за кордон. До трансфертних ризиків також можуть бути віднесені маніпуляції влади з обмінними курсами; 2) ризик експропріації (примусове позбавлення власності). При цьому Сеульська конвенція уточ­нює, що заходи країни-реципієнта з метою впорядкування економічної діяльності, і які не носять дискримінаційного, по відношенню до іноземного інвес­тора, характеру, не будуть вважатись експропріацією; 3) ризик розриву інвестиційного контракту між інвестором і країною, на території якої здійснюється інвестиційна операція; 4) ризик збройного конфлікту або громадського безладу. Ко­ментарі до конвенції уточнюють, що йдеться про повстання та революції, а не про терористичні акти. Надання гарантій БАГі здійснюється шляхом укладання догово­ру про гарантії, який має бути схваленим директоратом. Умови до­говору зазвичай зобов'язують інвестора використовувати всі адмі­ністративні — але не судові — засоби правового захисту перед тим, як клопотати перед БАГІ щодо виплати компенсації.